Рішення

від 27.11.2020 по справі 160/11726/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року Справа № 160/11726/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Юхно І.В, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом приватного підприємства КЛІНЛАЙФ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення,-

ВСТАНОВИВ :

24.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від приватного підприємства КЛІНЛАЙФ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро вул. Сімферопольська, буд.17-а, код ЄДРПОУ 39394856) №0035075630 від 17.06.2020 р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:

- на підставі акта перевірки №18608/04-36-56-30/33760077 від 16.04.2020 року та/або Єдиного реєстру податкових накладних за звітний період 06.2018, 10.2018, 12.2019 року встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних-розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 15 518,04 грн, застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 1 551,58 грн;

- не погодившись із податковим повідомленням-рішенням №0035075630 від 17.06.2020 року, позивачем було подано скаргу до Державної податкової служби України , рішенням від 10.09.2020 року ППР було залишено без змін, а скаргу - без задоволення, при цьому позивачем зазначено, що вищезазначене рішення прийняте не у строк, визначений законодавством;

- акт перевірки №18608/04-36-56-30/33760077 від 16.04.2020 року позивачу не надавався, не надсилався, та не підписувався, таким чином позивач не мав можливості надати заперечення;

- позивачем було надіслано на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні, про що свідчить скриншот цих файлів, до кінця операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних підприємству не надходили.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Про відкриття спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) сторони повідомленні відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), що підтверджується матеріалами справи.

28.10.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку та 02.11.2020 року - засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позов від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ПП Клінлайф з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН виписаних за жовтень 2018 року, червень 2018 року, грудень 2019 року за результатами якої складено акт від 16.04.2020 року №18608/04-36-56-30/33760077;

- згідно ІС ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних у ЄРПН, виписані ПП КЛІНЛАЙФ зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів відповідно до акту перевірки;

- на підставі акту перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення від 17.06.2020 року №0035075630.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі підпункту 19-1 1.1 п.19.1 ст.19, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст.20 розділу І Податкового кодексу України (далі -ПК України, ПКУ) у порядку п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 та ст.76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірки ПП КЛІНЛАЙФ (код ЄДРПОУ 33760077) з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за жовтень 2018 року, червень 2018 року, грудень 2019 року зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних строків реєстрації.

Перевіркою встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V ПК України, а саме встановлено несвоєчасну реєстрацію позивачем 13 податкових накладних в ЄРПН, складених за жовтень 2018 року, червень 2018 року, грудень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 15 518,4 грн, у тому числі порушення строку реєстрації: - до 15 календарних днів - на загальну суму ПДВ 15 518,4 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 17.06.2020 року №0035075630, яким до позивача за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 15 518,4грн. застосовано штраф в розмірі 10% на суму 1 551,85 грн.

Позивач, не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 17.06.2020 року №0035075630 звернувся зі скаргою (вх. ДПС №26124/6 від 02.07.2020) до Державної податкової служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 10.09.2020 року №27622/6/99-00-06-02-05-06 податкове повідомлення-рішення від 17.06.2020 року №0035075630 залишено без змін, а скаргу-без задоволення.

Вказаний спір виник через незгоду позивача з податковим повідомленням-рішенням від 17.06.2020 року №0035075630, у зв`язку з чим він звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до підпункту 201.10. статті 201 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю факту прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як встановили судом, штрафні санкції були застосовані до позивача на підставі пункту 120-1.1 статті 120 ПК України, тобто за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних.

Відповідно до вказаної правової норми порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН, звіряння даних, що містяться у виданих платникам ПДВ - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком №1246.

Пункт 3 вказаного Порядку визначає, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1246 після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку №1246).

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН у строки, встановлені пунктом 201.10 статті 201 ПК України є одним із елементів податкового обов`язку, який закріплений для усіх платників податків (продавців), незалежно від форм власності або специфіки діяльності. Тим самим у правовій державі закріплюється принцип рівності обов`язків таких суб`єктів господарювання перед державою та передбачуваності дій контролюючих органів за їх невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання). Невиконання (неналежне або несвоєчасне виконання) такого обов`язку утворює склад податкового правопорушення.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі №803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, №816/390/17 від 2 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

У постановах від 3 квітня 2020 року (справа №160/5380/19), від 10 червня 2019 року (справа №802/1825/16-а) та від 12 липня 2019 року (справа №0940/1600/18) Верховний Суд вказав, що у процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.

Враховуючи положення пункту 201.10 статті 201 ПК України, у разі відсутності у межах операційного дня надісланої контролюючим органом квитанції, що підтверджує прийняття податкової накладної або відмову у її прийнятті, така податкова накладна вважається зареєстрованою датою її надсилання.

У ході розгляду даної справи судом встановлено, що 30 грудня 2019 року об 11:10 позивач відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України направив податкові накладні: №1 на суму 8064,00 грн, № 2 на суму 4650,00 грн, №3 на суму 1302,00 грн, № 4 на суму 24 000,00 грн, № 5 на суму 3680,40 грн для реєстрації в ЄРПН, що підтверджується скріншотами з програмного забезпечення M.E.Doc .

Водночас, квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних не були направлені позивачу протягом операційного дня, хоча самі податкові накладні були направлені на реєстрацію в межах строку, встановленого статтею 201 ПК України.

Крім того, судом встановлено, що згідно Квитанції 1 від 01.11.2018 року було прийнято податкову накладну №4 від 06.10.2018 року на суму 1879,20 грн, Квитанції 1 від 01.11.2018 року було прийнято податкову накладну №3 від 04.10.2018 року на суму 23480,00 грн, Квитанції 1 від 03.07.2018 року було прийнято податкову накладну № 1 від 01.06.2018 року на суму 1653,00 грн, Квитанції 1 від 02.07.2018 року було прийнято податкову накладну №4 від 13.06.2018 року на суму 1536,00 грн, Квитанції 1 від 02.07.2018 року було прийнято податкову накладну №2 від 07.06.2018 року на суму 7125,30 грн, Квитанції 1 від 03.07.2018 року було прийнято податкову накладну №3 від 11.06.2018 року на суму 6862,20 грн,

При цьому, позивачем вищезазначені податкові накладні не надсилалися у липні та листопаді відповідно, що підтверджується скріншотами з програмного забезпечення M.E.Doc , згідно яких по надсиланню податкових накладних за липень та листопад 2018 року Даних не знайдено , а тому суд робить висновок, що вони надсилалися позивачем у місяці, в якому податкові накладні і складалися, а саме у червні та жовтні 2018 року.

Таким чином, позивач виконав свій обов`язок щодо своєчасного направлення в електронну систему документообігу податкових накладних, однак до завершення операційного дня йому ДФС не було надіслано квитанції про прийняття податкових накладних або відмову в їх прийнятті. Причини, з яких податкові накладні не були доставлені та зареєстровані у ЄРПН саме в той же день знаходяться поза волею та можливістю впливу платника податку, оскільки належне ведення та функціонування автоматизованої системи належить до повноважень саме ДФС (ДПС).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.10.2020 року по справі №620/817/19.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

При вказаних обставинах, суд приходить до висновку, що відповідачем протиправно було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0035075630 від 17.06.2020 р., яким до позивача застосовано штраф у сумі 1 551,85 грн.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положеньстатті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 3146 від 16.09.2020 р.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір за в сумі 2102,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись статтями 9,73-77,139,241-246,255,295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства КЛІНЛАЙФ (місцезнаходження: 50005, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Тбіліська, буд.4; код ЄДРПОУ 33760077) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0035075630 від 17.06.2020 року.

Стягнути на користь приватного підприємства КЛІНЛАЙФ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України в Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно