Рішення

від 24.12.2020 по справі 200/9280/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 р. Справа№200/9280/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голуб В.А., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Білозерова Олександра Олександровича, директора комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Саранова Віктора Федоровича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Білозерова Олександра Олександровича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він звернувся на ім`я в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Білозерова О.О. із запитом щодо надання інформації та документів, що містять публічну інформацію. В отриманому позивачем листі на запит йому було відмовлено у наданні витребуваної позивачем інформації. За змістом позову відповідач у категоричній формі відмовив в наданні публічної інформації відносно директора ОСОБА_2 , посилаючись на те, що він забезпечений конституційними правами захисту. Позивач вважає таку відмову протиправною та такою, що суперечить приписам законодавства.

З огляду на наведене, ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача - в.о. директора комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня О.О. Білозерова, щодо відмови у задоволенні інформаційного запиту, а також зобов`язати директора комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Саранова В.Ф. надати позивачу повну інформацію, що запитувалася згідно з інформаційним запитом.

Відповідач - в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня ОСОБА_3 проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому до суду відзиві на позов. За змістом відзиву вбачається, що вданому випадку, в запиті мова йшла про конкретну особу, яка є громадянином України, і, згідно Конституції та законам України, має відповідні гарантії захисту прав. В тому числі інформаційних.

Крім того, документальна інформація не могла б бути надана в об`ємах, в яких запитував ОСОБА_1 , з причини відсутності технічної спроможності провінційного медичного підприємства. В передбачений термін заявнику було надано письмове повідомлення, що, на думку відповідача - в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня ОСОБА_3 , не може бути розцінене як відмова в наданні публічної інформації в категоричній формі. Відповідач вважає, що позивач, користуючись державними пільгами матеріального характеру, надав позов з порушенням ст.45 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме подання завідомо безпідставного позову, який має очевидно штучний характер.

Крім того, відповідач вважає, що в даному випадку запит було надано не з питань професійної діяльності та використання коштів. На підставі вищевикладеного, відповідач в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Білозеров О.О. просить суд відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову з причини його безпідставності та бездоказовості.

Другим відповідачем - директором комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Сарановим Віктором Федоровичем також було надано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву останній зазначив, що задовольнити названий запит (а рівно як і інші), з підстав відсутності конкретики, в об`ємах, вимагаємих ОСОБА_1 , технічна спроможність, кадровий потенціал лікарні не дозволяють. Пропозиції щодо конкретизації вимог в задоволення запиту, позивачем не просто ігнорувались, а навіть викликали обурення. Відхилив позивач пропозицію самостійно, як журналіст, ознайомитись з матеріалами, які є в наявності лікарні і можуть бути надані для ознайомлення в рамках законодавства України про інформацію. З огляду на наведене, відповідач директор комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Саранов Віктор Федорович просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Донецький окружний адміністративний суд ухвалою від 12.10.2020 залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 до в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Білозерова О.О. про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Суд надав ОСОБА_1 двадцять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви або доказів того, що ОСОБА_3 займає посаду в.о.директора.

Ухвалою від 26.10.2020 Донецький окружний адміністративний суд відкрив провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Білозерова О.О., директора комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Саранова В.Ф. про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Суд призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Відповідно до статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5).

Відповідач - ОСОБА_2 є керівником Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня (код ЄДРПОУ 01989763), про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який є у вільному доступі в мережі Інтернет, а також наказ Про призначення головного лікаря від 10.03.2016 № 37-ос (а.с.34).

У період з 07.09.2020 по 22.09.2020 на час відпустки ОСОБА_2 його обов`язки виконував ОСОБА_3 , про що свідчить наказ від 26.08.2020 № 175-к (а.с.31), який також є відповідачем у цій справі.

15.09.2020 позивачем складено на ім`я Головного лікаря комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня ОСОБА_2 запит на отримання публічної інформації, в якому позивач просив надати інформацію та документи з наступних питань:

скільки разів та на який період (із зазначенням дат) директор комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня ОСОБА_2 користався правом на щорічну відпустку з часу його призначення на посаду та копії наказів про надання щорічної відпустки за цей період;

інформацію про те, скільки разів та на який період (із зазначенням дат) директор комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня ОСОБА_2 користався правом на відпустку без збереження заробітної плати з часу його призначення на посаду та копії наказів про відпустку без збереження заробітної плати за цей період;

інформацію про те, скільки разів та на який період (із зазначенням дат) директор комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня ОСОБА_2 перебував у відрядженні для виконання службових обов`язків поза місцем його постійної роботи з часу його призначення на посаду і по день надання відповіді на запит та копії наказів про відрядження за цей період;

інформацію про те, скільки разів та у який період (із зазначенням дат) директор комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня ОСОБА_2 не виходив на роботу внаслідок тимчасової втрати працездатності (хвороби);

інформацію про те, яку суму зарплати, надбавок та премій, компенсації за роботу у відрядженнях, святкові і неробочі дні тощо, виплачено директору комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня ОСОБА_2 з часу його призначення на посаду по день надання відповіді на запит з розбивкою по місяцях та розшифровкою виплат за кожен місяць;

копію табелю обліку робочого часу ОСОБА_2 з часу його призначення на посаду і по день надання відповіді на запит (а.с.3).

За результатами розгляду вказаної заяви на адресу позивача надійшов лист за підписом виконуючого обов`язки директора комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Білозерова О.О. від 25.09.2020 № 2544/07-03, яким позивачу повідомлено, що його запит стосується інформації про ОСОБА_2 , який, займаючи посаду керівника медичного підприємства, залишається і є громадянином країни. Він користується всіма правами громадянина України та забезпечений конституційними правами захисту. Крім того, позивача проінформовано про порядок одержання публічної інформації щодо громадян з посиланням на закони України щодо одержання інформації. Також зазначено, що позивачем регулярно ігноруються пропозиції самостійного ознайомлення з оригіналами документів, які його інтересують. Таким чином, на підставі ст. 10 Закону України Про доступ до публічної інформації та неконкретних запитів, у наданні запитуваної інформації позивачу було відмовлено у зв`язку з не можливістю (а.с.4).

Наведений лист відповідача ОСОБА_3 розцінений позивачем як відмова у наданні публічної інформації через неповноту запитуваних ним відомостей, що порушує його право на отримання такої інформації, з приводу захисту якого він звернувся до суду з цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В статті 34 Конституції України зазначено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Згідно зі статтею 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII Про інформацію (далі - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 20 Закону № 2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначається Законом України Про доступ до публічної інформації від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Частиною 1 статті 1 Закону № 2939-VI визначено, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

За змістом частини 1 статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації та надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

У пункті 6 частини 1 статті 14 Закону 2939-VI визначено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону 2939-VI запитом на інформацію є прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Частиною 2 цієї статті передбачено що, запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Частинами 4 та 5 статті 19 Закону 2939-VI передбачено, що письмовий запит подається в довільній формі та має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Частинами 1, 4 статті 20 Закону 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до статті 22 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації (ч. 2 ст. 23 Закону № 2939-VI).

Відповідно до ст. 23 Закону № 2939 - VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до матеріалів справи спір між сторонами виник через незгоду позивача із отриманою ним відповіддю на запит про надання публічної інформації від 25.09.2020 № 2544/07-03, оскільки зазначена відповідь не містила в собі інформації, що запитувалася позивачем у заяві від 15.09.2020.

У розумінні Закону № 2939-VI Саранов В.Ф., як керівник Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня , є розпорядником публічної інформації і надання відповіді на інформаційний запит позивача у цій справі є його безумовним обов`язком.

Крім того, на час відпустки керівника ОСОБА_2 його обов`язки були покладені на ОСОБА_3 , а тому останній також мав обов`язок надати відповідь на запит.

Положення Закону № 2939-VI визначають публічну інформацію як таку, що зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації. Інформації, що міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль, також відповідає критеріям відображення та документування і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31 липня 2018 року у справі № 820/4263/17.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем запитувалася інформація стосовно, зокрема, виплати заробітної плати, надбавок та премій, компенсації за роботу у відрядженнях, святкові і неробочі дні тощо, яку було виплачено директору комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня ОСОБА_2 за рахунок бюджетних коштів. Відповідно до частини 5 статті 6 Закону № 2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Крім того, суд зазначає, що інформація про дати перебування посадових осіб у відпустках не може належати до жодного з видів інформації з обмеженим доступом.

Тобто інформація, що запитувалася позивачем у заяві від 15.09.2020, не потребувала створення нової інформації, є публічною, оскільки створена під час діяльності комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня та стосується розпорядження бюджетними коштами та діяльності посадової особи, а відтак не може бути обмежена. В такому випадку не може бути обмежено доступ і до копій відповідних документів.

Суд вважає необґрунтованою позицію відповідачів щодо конфіденційності наведеної позивачем у запиті інформації, з огляду на наступне.

Перш за все у цьому питанні слід керуватися нормами Закону № 2939-VI. Так, не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно (ч. 5 ст. 6 Закону № 2939-VI).

Це загальне правило, винятки з якого вказані у частинах 1 та 5 статті 6 Закону № 2939-VI.

Обмежувати доступ до інформації можна в таких випадках:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, аби запобігти заворушень чи злочинів;

для охорони здоров`я населення;

для захисту репутації або прав інших людей;

для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати значної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Практика застосування цих положень Закону № 2939-VI, у тому числі судова, вказує на те, що інформація про розмір заробітної плати, що виплачена особі державним чи комунальним закладом, а також інформація про перебування особи на лікарняному чи у відпустці не містить у собі тих ознак, за яких розпорядник інформації може обмежити до неї доступ.

На це вказує і постанова пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації від 29.09.2016 № 10 (далі - Постанова № 10), а саме: доступ до інформації щодо розпорядження комунальним підприємством комунальним майном, зокрема, інформація про використання коштів, розподіл доходів від надання послуг (продукції, товарів), виплати заробітної плати працівникам, використання вкладів та дотацій з бюджетів, інші витрати, та прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, може бути обмежено лише за умов, передбачених частиною 5 статті 6 Закону № 2939-VI (абз. 7 та 8 п. 2.4 Постанови № 10).

Оскільки відповідь відповідача не містить інформації про дати перебування у відпустці та на лікарняному, а також відомостей щодо виплати заробітної плати, її цілком обґрунтовано визначено позивачем як неправомірну відмову в наданні інформації.

Щодо зловживання позивачем правом на доступ на публічну інформацію, то суд звертає увагу, що наразі Закон № 2939-VІ не визначає як підставу для відмови у наданні доступу до публічної інформації зловживання заявником своїм правом.

Стосовно відсутності технічної можливості у відповідачів надати публічну інформацію, яку запитував позивач, суд зазначає наступне.

Так, Вищий адміністративний суд України у своїй постанові від 29.09.2016 звернув увагу на цю проблему. У пункті 11.2 цієї постанови зазначено, що …особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме паперову чи електронну. У разі якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути задоволена .

Тобто, судова практика йде таким чином, що розпорядник може відмовитись надати інформацію у електронній формі (варто звернути увагу, що не відмовити у наданні інформації взагалі, а відмовити надати її саме у певній формі) тільки у двох випадках:

якщо у нього немає технічної можливості це зробити;

якщо це становить надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості.

Суд зазначає, що у відповіді на запит відповідач мав чітко пояснити яка кількість сканувальної техніки є у розпорядника, яка кількість сторінок усіх запитуваних документів, скільки працівників потрібно виділити для сканування цих документів та інше.

Водночас, така інформація у відповіді від 25.09.2020 № 2544/07-03 не зазначена.

Аналіз установлених судом обставин справи та доводів відповідачів не дають підстав для висновку про відсутність у Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня технічної чи ресурсної можливості надання запитуваних позивачем інформації та документів, а так само про те, що таке надання покладе на відповідача надмірний тягар

Вказана позиція узгоджуєтеся із постановою Верховного суду від 31.01.2019 у справі № 820/4258/17.

Враховуючи наявність законодавчо встановленого обов`язку відповідачів надавати публічну інформацію на запит, відсутність підстав визначення запитуваної позивачем інформації як такої, доступ до якої може бути обмежено та встановлені під час розгляду справи обставини, суд дійшов висновку, що відповідь розпорядника інформації від 25.09.2020 № 2544/07-03 є неправомірною в розумінні Закону № 2939-VІ та порушує право позивача на доступ до інформації. Відповідач - в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Білозеров О.О., як розпорядник інформації, не надавши запитувану інформацію на запит позивача від 15.09.2020, вчинив протиправну бездіяльність, а тому позовна вимога в цій частині є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Зважаючи на протиправність бездіяльності відповідача в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня ОСОБА_3 з ненадання інформації на запит позивача від 15.09.2020, суд дійшов висновку про наявність підстав також для задоволення заявлених позивачем вимог в частині зобов`язання відповідача - директора комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Саранова В.Ф. надати позивачу інформацію згідно з запитом від 15.09.2020 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати в силу Закону України Про судовий збір .

З огляду на викладене вище та керуючись ст.ст. 2,5-10, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Білозерова Олександра Олександровича (провулок Матросова, буд. 5, м. Волноваха, Донецька область, 85700), директора комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Саранова Віктора Федоровича (провулок Матросова, буд. 5, м. Волноваха, Донецька область, 85700) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність в.о. директора Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Білозерова Олександра Олександровича в частині відмови у задоволенні інформаційного запиту ОСОБА_1 від 15.09.2020.

Зобов`язати Головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Волноваська центральна районна лікарня Саранова Віктора Федоровича надати ОСОБА_1 повну інформацію, що запитувалася згідно з інформаційним запитом від 15.09.2020 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.12.2020.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб