Рішення

від 17.12.2020 по справі 200/8202/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2020 р. Справа№200/8202/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Кододова А.В. - згідно витягу

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Головного

управління ДПС у Донецькій області

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 17000 грн., а саме: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 17000 грн.

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, оскільки у позивача рахується сума податкового боргу та заходи, вжиті податковим органом щодо стягнення такого боргу з платника податків, до його погашення не призвели, тому, податковий орган вважає, що він правомірно, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення суми боргу.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву та заяву про розгляд справи за участю його представника не надав.

Згідно ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, суд з`ясував наступні обставини справи.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зареєстрована в якості суб`єкта підприємницької діяльності, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , перебуває на податкового обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області (а.с. 7-9).

11.02.2020 року Головним управлінням ДПС у Донецькій області здійснена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 , на підставі якої складений акт від 11.02.2020 року № 0014/05/99/38/32/ НОМЕР_1 (а.с.18-22).

Під час перевірки встановлені факти порушення ФОП ОСОБА_2 норм чинного податкового законодавства, а саме, ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів .

На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийняте податкове повідомлення - рішення від 28.02.2020 року № 0000343201 про застосування суми штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в сумі 17000 грн. (а.с.16).

На час розгляду справи за ФОП ОСОБА_1 рахується податковий борг в розмірі 17000 грн., а саме:

17000 грн. - борг виник 13.03.2020 року - донараховане згідно податкового повідомлення - рішення форми С від 20.02.2020 року № 0000343201 (податкове повідомлення - рішення направлене на податкову адресу платника податків, поштове відправлення вручене згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення).

16.03.2020 року ГУ ДПС у Донецькій області надіслала на адресу ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу форми Ф № 3069-57 про сплату податкового боргу в сумі 17000 грн. (а.с.13).

На час подання позовної заяви сума фінансових санкцій ФОП ОСОБА_1 у добровільному порядку у повному обсязі не сплачена.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач просить стягнути з позивача зазначену суму податкового боргу.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби є органи державної податкової служби.

Таким чином, позивач у справі - суб`єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Таким чином, на відповідача у справі покладений обов`язок щодо обчислення та сплати сум податкових зобов`язань.

Підпунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Згідно пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за порушення відповідачем норм чинного законодавства позивачем прийняте податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідачем не надані суду докази оскарження рішень податкового органу про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пп. 87.1. - 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пп. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Оскільки у відповідача рахується сума заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені, докази оскарження рішень податкового органу про застосування фінансових санкцій суду не надані, суд вважає, що позивач правомірно, в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, та у спосіб, визначений законом та Конституцією України, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення суми штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тому позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв та тютюнових виробів , Кодексом адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826, юридична адреса: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу в сумі 17000 грн., а саме: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 17000 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (код бюджетної класифікації 21081500) в розмірі 17000 грн. (рахунок UA718999980314070561000005174, отримувач: В-новосілк. УК/с-ще Роздольне/21081500; код ЄДРПОУ 38047024, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), код платежу: 21081500).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Т.В. Давиденко