Рішення

від 30.11.2020 по справі 320/5556/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2020 року справа №320/5556/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сидорчук А.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області до Приватного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона № 507" про стягнення капіталізованих платежів,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (далі - позивач, Управління) з позовом до Приватного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона № 507" (далі - відповідач, ПрАТ"Спеціалізована пересувна механізована колона № 507"), в якому позивач просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона № 507" (ідентифікаційний код 01354088) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області капіталізовані платежі в сумі 976542,42 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 відкрито спрощене провадження у справі №320/5556/20 без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.04.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис, про те, що ПрАТ "Спеціалізована пересувна механізована колона № 507" перебуває в стані припинення юридичної особи в результаті ліквідації за рішенням засновників. Строк для пред`явлення кредиторами своїх вимог до 22.06.2020 року.

Позивач пояснює, що ПрАТ "СПМК № 507" зареєстроване як страхувальник у відділенні у м. Біла Церква, на обліку якого знаходяться три застраховані особи, що зазнали каліцтва від нещасного випадку на виробництві ПрАТ "СПМК № 507", а саме ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які щомісячно отримують соціальні виплати в зв`язку з втратою працездатності.

Для продовження страхових виплат потерпілим протягом їхнього життя, повинна бути проведена капіталізація платежів. Капіталізація платежів розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

27 квітня 2020 року Управлінням було направлено лист-вимогу щодо оплати капіталізованих платежів до ПрАТ"Спеціалізована пересувна механізована колона № 507".

Поштове відправлення з листом-вимогою було вручено голові комісії з припинення підприємства ОСОБА_4 , що підтверджується поштовим повідомленням, проте жодної відповіді Управлінню відповідачем не було надано.

Суд зазначає, що у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач правом надати суду відзив на позовну заяву не скористався.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Спеціалізована пересувна механізована колона № 507" (ідентифікаційний код: 01354088; місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 29-А) зареєстрована як юридична особа 12.02.1997, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що на обліку у відділенні у м. Біла Церква Управління перебувають:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка отримала травму 26.05.1988 року під час роботи в ПрАТ "Спеціалізована пересувна механізована колона № 507",

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який отримав травму 30.11.1971 року під час роботи в ПрАТ "Спеціалізована пересувна механізована колона № 507",

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який отримав травму 26.04.1994 року під час роботи в ПрАТ "Спеціалізована пересувна механізована колона № 507".

Факт отримання травми ОСОБА_1 підтверджується актом форми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 27.05.1988 (а.с. 9-12).

Згідно з довідкою МСЕК від 13.10.1993 серії 2-18 МАА №009000 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого, у зв`язку з виробничою травмою від 26.05.1988, встановлено 50% втрати працездатності довічно (а.с. 13).

Постановою відділення у місті Біла Церква Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області від 21.04.2020 №1012/39/39/19 потерпілій ОСОБА_1 , яка з 01 квітня 2001 року перебуває на обліку, з 01 березня 2020 року призначено перераховану безстрокову щомісячну страхову виплату в розмірі 2393,14 грн. (а.с. 14).

Факт отримання травми ОСОБА_2 підтверджується актом орми Н-1 про нещасний випадок на виробництві від 01.12.1971 (а.с. 16-17).

Згідно з довідкою МСЕК від 05.10.2005 серії А- 61 №431808 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби додаткових видах допомоги у зв`язку з виробничою травмою від 30.11.1971, встановлено 50% втрати працездатності довічно (а.с. 18).

Постановою відділення у місті Біла Церква Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області від 21.04.2020 №1012/45/45/25 потерпілому ОСОБА_2 , який з 01 квітня 2001 року перебуває на обліку, з 01 березня 2020 року призначено перераховану безстрокову щомісячну страхову виплату в розмірі 2279,38 грн. (а.с. 19).

Факт отримання травми ОСОБА_3 підтверджується актом №1 форми Н-1 про нещасний випадок від 06.05.1994 (а.с. 21-23).

Згідно з довідкою МСЕК від 19.09.1994 серії 2-18 МАВ №015270 про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого, у зв`язку з виробничою травмою від 26.04.1994, встановлено 50% втрати працездатності довічно (а.с. 24-25).

Постановою Білоцерківського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області від 21.04.2020 №1061/193/193/15 потерпілому ОСОБА_3 , який з 01 липня 2012 року перебуває на обліку, з 01 березня 2020 року призначено перераховану безстрокову щомісячну страхову виплату в розмірі 2279,38 грн. (а.с. 26).

21 квітня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено інформацію, що ПрАТ "Спеціалізована пересувна механізована колона № 507" перебуває в стані припинення за рішенням засновників, без правонаступника.

Листом від 27.04.20 №06/995 позивач звернувся до голови комісії з припинення ПрАТ "Спеціалізована пересувна механізована колона № 507" із відповідним розрахунком та вимогою про визнання та сплату на користь Управління капіталізованих платежів на загальну суму 976542,42 грн. (а.с.33-35).

Вказаний лист позивачем було направлено відповідачу 27.04.2020 за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується фіскальним чеком про відправку поштового відправлення за штрих кодовим ідентифікатором №0314211935744 (а.с. 35).

Судом встановлено, що відповіді на вказаний лист-вимогу позивач не отримав.

З метою стягнення капіталізованих платежів з відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам між сторонами, суд виходив із такого.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Спірні правовідносини регулюються положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 №1105-XIV (далі - Закон №1105-XIV) та Порядку капіталізації платежів до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації страхувальників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №986 (далі - Порядок №986).

Згідно зі статтею 3 Закону №1105-ХІV соціальне страхування здійснюється за принципами: 1) законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; 2) обов`язковості страхування осіб відповідно до видів соціального страхування та можливості добровільності страхування у випадках, передбачених законом; 3) державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав; 4) обов`язковості фінансування Фондом витрат, пов`язаних із наданням матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг, в обсягах, передбачених цим Законом; 5) формування та використання страхових коштів на засадах солідарності та субсидування; 6) диференціації розміру виплати допомоги залежно від страхового стажу; 7) диференціювання страхового тарифу з урахуванням умов і стану безпеки праці, виробничого травматизму та професійної захворюваності на кожному підприємстві; 8) економічної заінтересованості суб`єктів страхування в поліпшенні умов і безпеки праці; 9) цільового використання коштів соціального страхування; 10) відповідальності роботодавців та Фонду за реалізацію права застрахованої особи на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за цим Законом.

У силу вимог пункту 1 частини другої статті 15 Закону №1105-XIV роботодавець зобов`язаний надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг згідно із цим Законом.

За змістом статті 4 Закону №1105-XIV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом і також є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 11 Закону №1105-XIV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, які в силу пункту 1 частини другої вказаної статті використовуються на виплату матеріального забезпечення, страхових виплат та надання соціальних послуг, фінансування заходів з профілактики страхових випадків, передбачених цим Законом.

Зазначеною нормою законодавець зобов`язує страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством).

Згідно з пунктами 1-3 Порядку №986 капіталізація платежів здійснюється до Фонду соціального страхування України у випадках ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством) страхувальника (далі - платежі) для задоволення вимог, що виникли із його зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам.

У цьому Порядку термін «капіталізація платежів» означає визначення суми грошових зобов`язань страхувальника у випадку його ліквідації (зокрема у зв`язку з банкрутством), що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю застрахованим особам, які належить сплатити до Фонду соціального страхування України для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Терміни «застрахована особа» та «страхувальники» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» .

Капіталізація платежів проводиться щодо кожної застрахованої особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідних подальших платежів для забезпечення страхових виплат і витрат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Під час капіталізації платежів враховуються заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати на догляд за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів, види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого, а також інші виплати, передбачені законодавством.

Пунктом 4 Порядку №986 передбачено, що капіталізація платежів перед застрахованими особами або перед особами, визначеними у статті 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» , розраховується на період, що визначається як різниця між середньою очікуваною тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та віком особи на момент її проведення, та обчислюється щодо кожного платежу таким чином: 1) щомісячні страхові виплати втраченого заробітку - з урахуванням середньомісячного заробітку та ступеня втрати професійної працездатності; 2) витрати на догляд за потерпілим відповідно до медичного висновку - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 3) витрати на забезпечення потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організацію та оплату навчання водінню автомобіля, а також на виплату компенсації на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування - згідно з нормами, встановленими нормативно-правовими актами; 4) витрати на санаторно-курортне лікування - із розрахунку середньої вартості санаторно-курортної путівки: для осіб з інвалідністю I групи - щороку, для інших осіб з інвалідністю - не рідше одного разу на три роки.

За приписами пункту 8 Порядку № 986, у кредиторських вимогах Фонду соціального страхування України до страхувальника, щодо якого розпочато ліквідацію, зазначається сума грошових зобов`язань, обчислена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми капіталізованих платежів відповідно до зазначених кредиторських вимог у випадках ліквідації страхувальника перераховуються робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України, у якому страхувальник перебуває на обліку.

Отже, наведеними нормами законодавства передбачено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві, протягом їхнього життя.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів, коли страхувальник припинить свою діяльність та не буде сплачувати страхові внески, при цьому, визначено обов`язок страхувальника проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (і у разі визнання останнього банкрутом, і за власним рішенням).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 січня 2019 року в справі №812/862/17 (адміністративне провадження №К/9901/45677/18).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

За змістом частини третьої статті 110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредитів, юридична особа ліквідовується в порядку, встановленому Законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Частиною другою статті 1205 ЦК України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, розрахунку потреби в капіталізації платежів для відшкодування шкоди потерпілим ПрАТ "Спеціалізована пересувна механізована колона № 507", потреба в капіталізації коштів для розрахунку із потерпілим на виробництві ОСОБА_1 становить 319340,60 грн., ОСОБА_2 - 252464,13 грн., ОСОБА_3 - 359959,69 грн. (а.с. 54).

Судом встановлено, що для визначення періоду, на який розраховувалася капіталізація платежів, позивачем використано дані Таблиці смертності та середньої очікуваної тривалості життя по Україні на 2018 рік, надані Державною службою статистики України (http://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2019/zb/08/zb_tabl_nar_2018.pdf) (а.с.28-32).

Згідно зазначених даних середня очікувана тривалість життя для жінок у віці 73 роки (потерпіла ОСОБА_1 станом на дату ліквідації страхувальника) становить 11,12 років, для чоловіків у віці 72 роки (потерпілий ОСОБА_2 станом на дату ліквідації страхувальника) становить 9,23 років, для чоловіків у віці 64 роки (потерпілий ОСОБА_3 станом на дату ліквідації страхувальника) становить 13,16 років.

З розрахунку потреби в капіталізації коштів, проведеного позивачем, вбачається, що його здійснено шляхом множення розміру щомісячної виплати потерпілій особі на середню очікувану тривалість життя.

Таким чином, розрахунок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов`язань відповідача перед потерпілими ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з відшкодування страхових виплат у розмірі 976542,42 грн. здійснений відповідно до вимог чинного законодавства та підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до переконання, що у позивача існує необхідність у капіталізації коштів для здійснення виплат ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які втратили працездатність на 50%, що згідно з розрахунком потреби в капіталізації платежів становить 976542,42 грн.

Положення частини першої статті 9 КАС України передбачають, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 вказаного Кодексу.

Відповідач жодних доказів на спростування позовних вимог не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб`єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Позивач не надав суду доказів понесення ним таких витрат, у зв`язку з чим підстави для стягнення судових витрат на його користь з відповідача відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Спеціалізована пересувна механізована колона № 507" (ідентифікаційний код: 01354088; місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, буд. 29-А) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (ідентифікаційний код 41316012, місцезнаходження: м. Київ, вул. Сім`ї Стешенків, буд. 2) капіталізовані платежі в сумі 976542,42 (дев`ятсот сімдесят шість тисяч п`ятсот сорок дві грн. 42 коп.) за реквізитами: одержувач: відділення у м. Біла Церква Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області, код ЄДРПОУ ВП - 41437961, Державна казначейська служба України, м. Київ, розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , МФО 899998.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено та підписано - 30.11.2020.

Суддя Кушнова А.О.