Рішення
від 24.12.2020 по справі 320/8081/20
КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2020 року № 320/8081/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛІТ.РВ" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛІТ.РВ" про стягнення податкової заборгованості в сумі 307560,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Ухвала суду надсилалась відповідачу за адресою, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 07730, Київська область, Яготинський район, с. Лемешівка, вул. Центральна, буд. 60.

Проте, до суду повернувся конверт з довідкою поштового відділення з відміткою про невручення адресату поштового відправлення з причини "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Проте, на час прийняття рішення у даній справі відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛІТ.РВ" (ідентифікаційний код 41437301) є юридичною особою, що зареєстрована 05.07.2017 Яготинською районною державною адміністрацією Київської області (номер запису у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - 15221020000035522), як платник податків перебуває з 03.10.2018 на обліку в Бориспільському управлінні Головного управління ДПС у Київській області, попереднє місце обліку - ГУ ДПС у Миколаївській області (дата зняття з обліку 01.01.2019).

З матеріалів адміністративного позову та доданих до нього матеріалів убачається, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник у зв`язку з несплатою узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств.

Податковий борг з податку на додану вартість виник з таких підстав.

У березні 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області проведено камеральну перевірку щодо неподання податкової декларації з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю ""Інсалт-Сервіс" ідентифікаційний код 41437301 (акт від 14.03.2018 №1613/14-29-12-03-06/41437301).

У висновках вказаного акту перевірки зазначено, що за результатами камеральної перевірки встановлено порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18, пункту 49.2 статті 49 та пункту 201.3 статті 203 Податкового кодексу України декларацію з податку на додану вартість за січень 2018 року не подано, відповідальність передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Вказаний акт був направлений на податкову адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.05.2018 №00032851203, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 170,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлене на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

У квітні 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю ""Інсалт-Сервіс" ідентифікаційний код 41437301 (акт від 19.04.2018 №2502/14-29-12-03-16/41437301).

У висновках вказаного акту перевірки зазначено, що за результатами камеральної перевірки встановлено завищення суми від`ємного значення на 582208 грн. та занижено суму ПДВ, що сплачується до державного бюджету на 231896,00 грн. за лютий 2018 року, відповідальність передбачена пунктом 120.1 статті 120 та пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Вказаний акт був направлений на податкову адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.06.2018 №00047031203, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 289870,00 грн., з яких 231896,00 грн. за основним платежем, 57974,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлене на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

У травні 2018 року посадовими особами ГУ ДФС у Миколаївській області проведено камеральну перевірку щодо своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість Товариством з обмеженою відповідальністю "Інсалт-Сервіс" ідентифікаційний код 41437301 (акт від 21.05.2018 №3375/14-29-12-03-06/41437301).

У висновках вказаного акту перевірки зазначено, що за результатами камеральної перевірки встановлено порушення підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України надано декларацію з податку на додану вартість за березень 2018 року з порушенням граничних термінів подання, відповідальність передбачена пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Вказаний акт був направлений на податкову адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2018 №00057251203, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 1020,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлене на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Ураховуючи прийняття контролюючим органом вищезазначених податкових повідомлень-рішень та відсутність доказів їх оскарження в адміністративному та/або судовому порядку грошові зобов`язання з ПДВ вважаються узгодженими.

Крім того, судом встановлено, що на підставі ст. 129 Податкового кодексу України податковим органом у зв`язку із несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість відповідачу було нараховано пеню у розмірі 16330,56 грн.

Податкова заборгованість з податку на прибуток підприємства виникла з таких підстав.

У березні 2019 року посадовою особою Бориспільського відділення ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності подання податкової звітності, повноти нарахування, своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств Товариством з обмеженою відповідальністю "СОЛІТ.РВ" ідентифікаційний код 41437301 (акт від 13.03.2019 №514/10-36-51-05/41437301).

У висновках вказаного акту перевірки зазначено, що дані перевірки свідчать про порушення термінів подання податкової звітності з податку на прибуток приватних підприємств, передбачена відповідальність відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України.

Вказаний акт був направлений на податкову адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0025335105 від 20.03.2019, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 170,00 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було направлене на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Ураховуючи прийняття контролюючим органом вищезазначеного податкового повідомлення-рішення та відсутність доказів його оскарження в адміністративному та/або судовому порядку грошове зобов`язання з податку на прибуток підприємств вважається узгодженим.

Оскільки у добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов`язання не сплачував, на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом було направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 20.08.2018 №51452-17. .

Вказана податкова вимога була надіслана на податкову адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Отже контролюючим органом було здійснено всі необхідні заходи, спрямовані для погашення податкового боргу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлює, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Податок на прибуток підприємства та правова регламентація останнього встановлюються Розділом ІІІ Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу із вказаного платежу).

Відповідно до підпункту 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України, платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, у цьому розділі об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України, податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є, зокрема, будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 Податкового кодексу України визначено порядок подання податкової декларації до податкового органу.

Так, пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Підпунктами 49.18.1, 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Пунктом 202.1 статті 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей: а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Згідно з п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених пп. 54.3.1, пп. 54.3.2, пп. 54.3.4, пп. 54.3.5, пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 Податкового Кодексу України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Отже, у випадку визначення податкового (грошового) зобов`язання органом ДПС граничним днем сплати буде десятий календарний день, що настає за днем отримання платником відповідного податкового повідомлення-рішення.

Отже, грошові зобов`язання, визначені в податковому повідомленні-рішенні, яке не було оскаржено в установленому законом порядку, є узгодженими податковими зобов`язаннями, які у зв`язку із несплатою у встановлені терміни перетворюються у податковий борг.

Згідно з п. 58.1 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

За змістом пункту 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Київській області станом на 18.06.2020 відповідач має податковий борг на загальну суму 308560,56 грн., який складається з податку на додану вартість на загальну суму 307390,56 грн. та з податку на прибуток на загальну суму 170,00 грн.

Суд зазначає, що грошові зобов`язання, визначені контролюючим органом, відповідачем не були сплачені, що підтверджується відсутністю в матеріалах справи доказів зворотного.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем було виставлено податкову вимогу відповідачеві форми «Ю» від 20.08.2018 №51452-17, яка була направлена на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання» .

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги матеріали справи також не містять.

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд, вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків у банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Також судом встановлено, що на час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу у розмірі 307560,56 грн. до суду не надано.

Беручи до уваги ту обставину, що суму податкового боргу у розмірі 307560,56 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної суми податкового боргу підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛІТ.РВ" (код ЄДРПОУ 41437301) у банках, що обслуговують боржника до Державного бюджету податкову заборгованість в сумі 307560 (триста сім тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 56 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.

СудКиївський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення24.12.2020
Оприлюднено30.12.2020
Номер документу93846626
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —320/8081/20

Ухвала від 22.12.2022

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

Рішення від 24.12.2020

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

Ухвала від 02.10.2020

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

Ухвала від 14.09.2020

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Василенко Г.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні