Рішення

від 28.12.2020 по справі 360/4319/20

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4319/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 06 листопада 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру у Луганській області) з такими вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 18 серпня 2020 року № 3365-сг про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Ганусівській сільській раді Новопсковського району Луганської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого сільського господарства;

2) зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 20 липня 2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Ганусівській сільській раді Новопсковського району Луганської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого сільського господарства.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем 20 липня 2020 року на адресу відповідача направлено клопотання від 20 липня 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Ганусівської сільської ради Луганської області за межами населених пунктів. Відповідно до графічного матеріалу вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 4423380700:02:001:0064.

На адресу позивача 29 серпня 2020 року надійшов наказ відповідача від 18 серпня 2020 року № 3365-сг Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою , яким відмовлено позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на вказану ділянку з тих підстав, що земельна ділянка з кадастровим номером 4423380700:02:001:0064 включена до меморандуму про співпрацю з Радою ветеранів України для забезпечення земельними ділянками учасників бойових дій, укладеного 27 листопада 2019 року.

Позивач не згоден із вказаним наказом відповідача, оскільки наведений у частині сьомій статті 118 Земельного кодексу України перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним. Така підстава, яку вказав відповідач в оскаржуваному наказі, в цьому переліку відсутня, тому відмова відповідача протирічить вимогам чинного законодавства.

Ухвалою від 10 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 15-16).

Від відповідача 30 листопада 2020 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 21-23).

Позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Луганській області із заявою від 20 липня 2020 року (вх. від 21 липня 2020 року № Г-3930/0/36-20), в якій просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га (ріллі) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Ганусівської сільської ради Новопсковського району Луганської області (за межами населених пунктів).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 18 серпня 2020 року № 3365-сг Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою позивачу було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Ганусівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, з таких підстав: земельна ділянка (відповідно графічного матеріалу доданого до клопотання) відносться до земельної ділянки з кадастровим номером 4423380700:02:001:0064, яка включена до Меморандуму про співпрацю з Радою ветеранів України для забезпечення земельними ділянками учасників бойових дій, укладеного 21 листопада 2019 року.

Відповідно до Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту учасники бойових дій мають першочергове право на відведення земельних ділянок.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками встановлено, що з метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками:

Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру і обласним та Київській міській державним адміністраціям за участю органів місцевого самоврядування визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції.

Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру, обласним та Київській міській державним адміністраціям забезпечити: розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.

На виконання вказаного розпорядження ГУ Держгеокадастру у Луганській області та Радою ветеранів України підписано Меморандум про співпрацю. Одним із завдань цього Меморандуму є здійснення у межах компетенції резервування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці для забезпечення учасників бойових дій та членів сімей загиблих учасників бойових дій земельними ділянками .

Також, наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 01 жовтня 2020 року № 711-УБД Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянину ОСОБА_2 (учаснику бойових дій) надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (зі зміною цільового призначення) сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Ганусівської сільської ради Новопсковського району Луганської області орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства. Земельна ділянка утворюється шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4423380700:02:001:0064.

Тобто, на даний час вже існує рішення Головного управління щодо розпорядження спірною земельною ділянкою та дозвіл надано особі зі статусом учасника бойових дій, який має переважне право на отримання земельної ділянки.

Оскільки на спірну земельну ділянку вже існує рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки особі, яка має переважне право на її отримання відповідно до чинного законодавства, оскільки є учасником бойових дій, на думку відповідача, є неможливим надання на сьогодні ще одного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , тому таке рішення не буде вважатись добросовісною поведінкою державного органу по відношенню до особи, яка вже отримала такий дозвіл.

Всі попередні дії Головного управління були направлені на забезпечення пільгової категорії громадян земельними ділянками, укладено Меморандум з визначенням переліку зарезервованих земельних ділянок для учасників бойових дій, наказом Головного управління від 01 жовтня 2020 року № 711-УБД Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою громадянину ОСОБА_2 щодо відведення у власність земельної ділянки. Він має переважне право на її отримання і має законні очікування на позитивний кінцевий результат - оформлення права власності.

Дії Головного управління у разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 , можна буде вважати також недобросовісною поведінкою і по відношенню до самого ОСОБА_1 , оскільки для реалізації свого права ця особа повинна буде замовити виготовлення відповідного проекту за власні кошти, який в подальшому може бути не затверджений, оскільки земельна ділянка буде надана у власність іншій особі. Таким чином ОСОБА_1 може понести невиправдані витрати.

Отже, на думку відповідача, надання дозволу на спірну земельну ділянку двом особам в цьому конкретному випадку не буде вважатись добросовісною поведінкою Головного управління як по відношенню до ОСОБА_2 (учасник бойових дій), так і по відношенню до ОСОБА_1 .

Тому відповідач вважає, що суд не може жодним чином зобов`язати Головне управління видати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га (ріллі) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Ганусівської сільської ради Новопсковського району Луганської області (за межами населених пунктів).

З огляду на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджено копіями виданих на ім`я позивача паспорта громадянина України, картки платника податків (арк. спр. 5-6).

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 20 липня 2020 року (вх. № Г-3930/0/36-20 від 21.07.2020) за отриманням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, із земель запасу, орієнтовною площею 2,00 га (ріллі) за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Ганусівської сільської ради Новопсковського району Луганської області (за межами населених пунктів). До заяви додав: копію паспорта, графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (арк. спр. 7, 25-29).

Наказом ГУ Держгеокадастру у Луганській області від 18 серпня 2020 року № 3365-сг Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Ганусівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, з таких підстав: земельна ділянка (відповідно до графічного матеріалу, доданого до клопотання) відноситься до земельної ділянки з кадастровим номером 4423380700:02:001:0064, яка включена до Меморандуму про співпрацю з Радою ветеранів України для забезпечення земельними ділянками учасників бойових дій, укладений 27 листопада 2019 року (арк. спр. 10, 24).

Відповідно до відомостей про земельну ділянку будь-які обмеження у використанні земельної ділянки кадастровий номер 4423380700:02:001:0064 не зареєстровані (арк. спр. 30-31).

Згідно з переліком земельних ділянок, які можуть бути передані у власність учасникам бойових, включена земельна ділянка з кадастровим номером 4423380700:02:001:0064 (арк. спр. 54-58).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 року № 442 Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади вирішено утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення, а також установлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються (абзац третій пункту 1, пункт 5 постанови).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно з підпунктом 31 пункту 4 якого Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр) наділена повноваженнями розпоряджатись землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Згідно із пунктами 7, 9 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінагрополітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Відповідно до пункту 1, підпункту 13 пункту 4, пункту 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308 (у редакції наказу Держгеокадастру від 20 лютого 2020 року № 53), Головне управління Держгеокадастру у Луганській області (далі Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Луганської області. Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру (арк. спр. 40-51).

З аналізу наведених норм вбачається, що відповідача наділено повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Луганської області, і єдиною формою рішення, що приймається Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області при реалізації повноважень щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Луганської області, у тому числі при розгляді заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства, є наказ.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Частинами першою та другою, пунктом а частини третьої статті 22 Земельного кодексу України визначено таке.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з частинами першою та другою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом в частини третьої цієї статті передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі, якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з частиною сьомою цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Пунктом б частини першої статті 121 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Частиною четвертою статті 122 Земельного кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

З вищевикладеного слідує, що до повноважень Держгеокадастру та його територіальних органів віднесено вирішення питань щодо безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян із земель державної власності.

Також, з вищевикладених норм судом встановлено, що Земельний кодекс України визначає вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, при цьому зобов`язує уповноважений у випадках прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу належним чином мотивувати причини відмови.

Такої підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, як включення земельної ділянки до Переліку земельних ділянок для забезпечення земельними ділянками учасників бойових дій частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України не передбачено.

Відповідно до статті 118 Земельного кодексу України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:

- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;

- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;

- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної передачі у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 815/5987/14 (№ рішення в ЄДРСР 63749413) та постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17 (№ рішення в ЄДРСР 72532460), від 11 червня 2019 року у справі № 826/841/17 (№ рішення в ЄДРСР 82315498).

Суд також вважає за необхідне зауважити, що Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту передбачено першочергове відведення земельних ділянок учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни, особам (сім`ї загиблих), на яких поширюється чинність цього Закону.

Вказаним Законом передбачено надання пільг учасникам бойових дій (пункту 4 статті 12 цього Закону) та іншим особам, на яких поширюється чинність цього Закону у вигляді першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Проте, вказана пільга стосується саме першочергового надання земельних ділянок, а не надання земельної ділянки у відповідному місці.

Суд зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України №898-р від 19 серпня 2015 року Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками з метою забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками, Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру, обласні та Київська міська державні адміністрації повинні забезпечити розгляд у першочерговому порядку звернення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок.

З матеріалів справи судом з`ясовано, що станом на момент звернення позивача із заявою від 20 липня 2020 року будь-яких обмежень щодо спірної земельної ділянки не існувало.

З огляду на наведене, суд погоджується з твердженнями позивача, що наказ від 18 серпня 2020 року № 3365-сг є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд зауважує, що згідно оскаржуваного наказу єдиною підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є те, що земельна (відповідно до графічного матеріалу, доданого до клопотання) відноситься до земельної ділянки з кадастровим номером 423380700:02:001:0064, яка включена до Меморандуму про співпрацю з Радою ветеранів України для забезпечення земельними ділянками учасників бойових дій, укладений 27 листопада 2019 року (арк. спр. 10, 24).

Разом з тим, доводам відповідача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки (зі зміною цільового призначення) сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Ганусівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, громадянину ОСОБА_2 (учаснику бойових дій) згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 01 жовтня 2020 року № 711-УБД Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою , суд не надає оцінки та відхиляє, оскільки оцінка рішенню суб`єкта владних повноважень на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, надається судом виключно виходячи зі змісту такого рішення, в якому в якості підстави для відмови у наданні дозволу не зазначалося про наявність даного наказу.

Відповідно до положень частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Крім того суд зазначає, що оскаржуваний позивачем наказ винесено відповідачем 18 серпня 2020 року, а наказ про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою гр. ОСОБА_2 - вже після прийняття оскаржуваного рішення, а саме 01 жовтня 2020 року.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торіха проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір за одну позовну вимоги немайнового характеру у розмірі 840,80 грн, що підтверджено квитанцією про сплату від 05 вересня 2020 року № 76135 (арк. спр. 4).

Оскільки позов підлягає задоволенню, судові витрати у розмірі 840,80 грн суд присуджує позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 18 серпня 2020 року № 3365-сг Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою .

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Луганській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 20 липня 2020 року (вх. № Г-3930/0/36-20 від 21 липня 2020 року) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру, враховується в Ганусівській сільській раді Новопсковського району Луганської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,000 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Центральний, будинок 17, корпус 2, код за ЄДРПОУ 39771244) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.Є. Петросян