Рішення

від 08.12.2020 по справі 380/9198/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року справа №380/9198/20

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

секретаря судового засідання Івать М.І.,

за участю : представника позивача Пащинської А.О.,

представника відповідача Кухар Н.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зета плюс" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинити дії,-

Обставини справи.

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зета плюс" (далі - ТзОВ Зета плюс , позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області (далі ГУ ДПС у Львівській області, відповідач), в якій позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.10.2020 року №0030480402;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування за червень 2020 року, заявленого ТОВ "Зета плюс" (ЄДРПОУ 42991458) у розмірі 1 244 900 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0056430402/122 від 26.10.2020 року, прийняте на підставі акту перевірки за №156/04.02-12/42991458 від 29.09.2020 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Зета плюс (42991458) з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за липень 2020 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "Зета плюс " (ЄДРПОУ 42991458) за липень 2020 року у розмірі 1 862 080 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ) по декларації за травень 2020 року є: придбання протягом лютого, березня та травня 2020 року кукурудзи (УКТЗЕД 1005), пшениці фуражної, 4 класу, українського походження, врожаю 2019 року, насипом UA. (УКТЗЕД 1001990000), олії соєвої, сирої, гідратованої нерафінової, наливом (УКТЗЕД 1507, 1507109000), шроту соєвого кормового (гранульованого), насипом, урожай 2019 року (УКТЗЕД 2304000000) на території України та її експорт за межі митного кордону України. Зауважує, що у самому ж акті вказано, що при перевірці операцій щодо вивезення товарів за межі митної території України не встановлено порушення з Інформацією про фактичне вивезення товару за межі митної території України, згідно з даними інформаційних систем ДПС. Протягом березня, квітня, травня 2020 року ТОВ Зета плюс здійснило експорт: у березні 2020 року - на загальну суму 22 994 070,00 грн., у квітні 2020 року - на 160 778 550 грн., у червні 2020 року - 4 437 141,33грн. До перевірки підприємством надано Специфікації, CMR, копії ВМД та ін. Основними контрагентами за рахунок яких сформовано податковий кредит є: лютий 2020 року - ТОВ МАЯМІЛІДЕРГРУПП , ТОВ ГУДГРЕЙНОІЛ , ТОВ МІРТРАНСАГРО , ТОВ КОНСОРЦІУМ МЕРИДІАН , ТОВ ДНІПРЯНСЬКЕ ХПП , березень 2020 року - ТОВ ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД , ПІВДЕНО -ЗАХІДНА регіональна служба державного ветеринарного санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, ТОВ ДНІПРЯНСЬКЕ ХПП , ДУНАЄВЕЦЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА ЛІКАРНЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ, ТОВ КОНСОРЦІУМ МЕРИДІАН , ТОВ МІРТРАНСАГРО , ТОВ ПРОМВАГОНТРАНС , СП у вигляді ТОВ ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ , Хмельницька торгово - промислова палата, ТОВ Озірки , ТОВ ПФ Сі-транс , ТОВ Бінборо , ТОВ Центр сертифікації ключів . Перевіркою операцій з постачання (вивезення, ввезення) послуг порушень не встановлено. ГУ ДПС у Львівській області констатують факт та підтверджують реєстрацію податкових накладних, а отже законність формування податкового кредиту.

На документальне підтвердження реальності здійснення операцій з контрагентами перевіряючим були надані видаткові та податкові накладні, декларації з ПДВ з додатками, реєстри отриманих податкових накладних, банківські виписки, що підтверджують факт повної оплати поставки товару та надання послуг, оборотно - сальдові відомості по рахунках, які підлягають перевірці, договори (придбання, поставки, оренди), контракти, митні декларації EK, CMR, товаро - транспортні накладні. Перевіркою операцій з постачання (вивезення, ввезення) послуг порушень не встановлено. Перевіркою дотримання вимог законодавства (в тому числі, статей 191, 204, 205 Кодексу та норм Митного кодексу України) не встановлено порушень здійснення операцій з давальницькою сировиною. За результатами здійсненого аналізу ціноутворення у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не встановлено. Перевіркою операцій із здійснення попередньої оплати за товарно - матеріальні цінності порушень не встановлено. Станом на час проведення перевірки за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення відємного значення, не встановлено включення ТОВ Зета плюс до складу податкового кредиту за червень 2020 року податкових накладних, які зареєстровані з порушенням терміну у Єдиному реєстрі податкових накладних. За результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТОВ Зета плюс з платниками, установчі документи, первинні та інші документи, яких у судовому порядку визнані недійсними. За результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТОВ Зета плюс з пов`язаними особами, згідно з підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

В ході проведення перевірки не встановлено серед постачальників суб`єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов`язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру). Під час проведення перевірки не встановлено розбіжності між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту, за червень 2020 року. Всі документи, необхідні для отримання бюджетного відшкодування позивачем було подано. Господарські операції з контрагентами-постачальником, вчинені у зазначений період, є реальними та підтверджені всіма необхідними і належним чином оформленими первинними документами, та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю товариства. Товариством дотримано всі передбачені Податковим кодексом України умови для формування показника податкового кредиту з податку на додану вартість, що зумовило виникнення від`ємного значення з цього податку. За результатами проведеної документальної позапланової перевірки позивача контролюючим органом не було встановлено випадків неоприбуткування ТОВ Зета плюс за даними бухгалтерського обліку товарно-матеріальних цінностей (товару), отриманих від контрагентів. На підтвердження реальності придбання товарів позивач надав відповідні первинні документи, що не заперечується й податковим органом.

На сторінці 2 акту відповідач сам зазначає, що платіжні доручення досліджувалися. Позивач зазначає, що одночасно, у відповідності до абз.2 п.200.15 ст.200 ПК України, з метою відновлення прав позивача в повному обсязі також є законною вимога про зобов`язання Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "Зета плюс" у розмірі 1 244 900грн. за червень 2020 року. Позивач вказує, що всі документи, які підтверджують фінансово - господарські операції та правомірність заявленої суми бюджетного відшкодування, були додані до перевірки та не оспорювалися під час контролюючим органом, тому вважає висновки Акту протиправними, а тому винесене ППР підлягає скасуванню.

Ухвалою від 27.10.2020 суд позовну заяву залишив без руху та встановив позивачу строк на усунення виявлених недоліків. У встановлений строк позивач недоліки усунув, долучив до матеріалів заяви, докази сплати судового збору, а також подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0056430402/122 від 26.10.2020 року, прийняте на підставі акту перевірки за №156/04.02-12/42991458 від 29.09.2020 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Зета плюс (42991458) з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за липень 2020 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ "Зета плюс" (ЄДРПОУ 42991458) за липень 2020 року у розмірі 1 862 080 грн.

В заяві про збільшення позовних вимог поданої на адресу суду 05.11.2020 року позивач зазначає, що вимоги у заявах та первісними позовними вимогами є взаємопов`язаними та є похідними одна від одної, документи на підтвердження позовних вимог є ідентичними підтверджуть вимоги також і щодо спростування висновків, викладених в акті перевірки №156/04.02-12/42991458 від 29.09.2020 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ Зета плюс (42991458) з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за липень 2020 року.

Ухвалою від 10.11.2020 провадження у справі відкрито, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Від відповідача 01.12.2020 надійшов відзив на позовну заяву у якому позивач проти позовних вимог заперечує повністю. Вказує, що Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Зета плюс з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за червень 2020 року, яка оформлена актом перевірки від 11.09.2020 №14404.2-16/42991458. Перевіркою встановлено порушення ТзОВ Зета плюс п.200.1, п.200.2, п.200.4, п.200.14 ст.200 ПК України за травень 2020 року, в зв`язку з чим ТзОВ Зета плюс не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року в розмірі 1244900грн. За результатами звірки даних зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість із даними первинних документів встановлено, що ТзОВ Зета плюс не надано до перевірки платіжних доручень, які підтверджують, що сума ПДВ заявлена до бюджетного відшкодування є фактично сплачена у попередніх та у звітному періодах постачальникам товарів або до державного бюджету України. На виконання завдань адміністративного судочинства при перевірці правомірності рішення суб`єкта владних повноважень суд має враховувати лише ті обставини та документи, на підставі яких таке рішення було прийнято, а при прийнятті податкового повідомлення-рішення такі платіжні доручення позивача відповідачем не досліджувались то підстав для дослідження та врахування таких первинних документів під час судового розгляду цієї справи не має. Зазначає, шо оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально. Просить відмовити ТзОВ Зета плюс у задоволенні адмністративного позову в повному обсязі. Відповідачем 08.12.2020 року подано відзив на заяву про збільшення позовних вимог, у якому відповідач проти позовних вимог заперечує. Вказує, що Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Зета плюс з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за липень 2020 року, яка оформлена актом перевірки від 29.09.2020 №156/04.02-12/42991458. Перевіркою встановлено порушення ТзОВ Зета плюс п.200.1, п.200.2, п.200.4, п.200.14 ст.200 ПК України за травень 2020 року, в зв`язку з чим ТзОВ Зета плюс не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року в розмірі 1862080грн. Наводить аналогічні аргументи, які викладені ним в відзиві на позовну заяву. Просить відмовити ТзОВ Зета плюс у задоволенні адмністративного позову в повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив повністю, просить у їх задоволенні відмовити за безпідставністю.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, повно, всебічно і об`єктивно оцінив подані докази у їх сукупності, та

ВСТАНОВИВ:

Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Зета плюс (ЄДРПОУ 42991458) з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за червень 2020 року та за результатами проведеної перевірки складено акт від 11.09.2020 №144/04.2-16/42991458.

Відповідно до акту перевірки від 11.09.2020 №144/04.2-16/42991458, Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено порушення п. 200.1, п.200.2 п. 200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року N 2755-VI (із змінами і доповненнями) та відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість в сумі 1244900грн., за червень 2020 року.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду за червень 2020 року є: придбання протягом березня, квітня та червня 2020 року - кукурудзи (УКТЗЕД 1005), пшениці фуражної, 4 класу, українського походження, врожаю 2019 року, насипом, UA. (УКТЗЕД 1001990000), олії соєвої, сирої, гідратованої нерафінової, наливом (УКТЗЕД 1507, 1507109000), шроту соєвого кормового (гранульованого), насипом, урожай 2019 року. (УКТЗЕД 2304000000) на території України та їх експорт за межі митного кордону України.

Протягом березня, квітня та червня 2020 року ТОВ ЗЕТА ПЛЮС здійснило експорт товарів наступним нерезидентам: "BIOLINE-PRODUCT SRL", or.Anenii Noi, Concelierii Nationale street 43; "Perfect Trade Grain Oil Serwis Marcin Rabczak Damian Rabczak Spolka C, ul. Rynek 8, 05-870 Blonie Польща; "S.A. Marculesti, MD-5008, or.Marculesti, r-nul Floresti; "SAFMADORA-GRUP" SRL, вул. Валя Бикулуй 5/1, м. Кишинів, MD-2002; AGROOILTRADE OU, Narva mnt 13, Kesklinna district, Tallinn city, Harju county, 10151; Inerco Trade S.A., 9, Rue Jules-Gachet, 1260 Nyon, Switzerland; SB TRADING LP, Office 7, Centrum Offices, 38 Queen Street, Glasgow, G1, 3DX, Scotland; SOUFFLET NEGOCE S.A.S, Quai Du General Sarrail, 10400 Nogent-sur-Seine, France; ALFA TRADING LIMITED Level 12 (D), Main Officce Tower, Financial Park, Labuan Complex, Jalan; Baltica Oil Karolina Wieteska ul.Jana Pawla II 29/27, 05-500 Piaseczno Польща; FORTRADE SRL, MD-6501, or.Anenii Noi, str, Victoriei 1A; INT DARIUSZ KOTARA . ul, A.Mickiewicza 6/21, 28-200, Staszow Польща; "S.A. Marculesti-Сombi , MD-5008, or.Marculesti, r-nul Floresti; AZK Trade FZE, Flexi Desk, Rakez Business Zone-FZ RAK, United Arab Emirates; Cereales Y harinas Garsan S.L., C/Sierra de la Casteliana 2 P,1,Los Penones 30817 - Lorca (Murcia) Sp; GRAINFOR TRADE LTD, 18/2, SOUTH STREET, VALLETTA VLT 1102, MALTA; SC Agrocom Expres International SR, Bdul Mihai Eminescu nr,91 etaj 1 Botosani, Румунія; SC Vadcom Prim SRL, r, Telenesti, s,Banesti, Молдова; Sp, z.o.o AGRO-V Polska , 20-027 Lublin, ul, Sadova 8/1 Польща; MAXGRAIN INTERNATIONAL LIMITED.

Основними контрагентами ТОВ ЗЕТА ПЛЮС за рахунок яких сформовано податковий кредит в березні, квітні та червні 2020 року були: ТзОВ ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД ; Південно-Західна регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті; ТзОВ ДНІПРЯНСЬКЕ ХПП ; ДУНАЄВЕЦЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА ЛІКАРНЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ; ТзОВ КОНСОРЦІУМ МЕРИДІАН ; ТОВ`МІРТРАНСАГРО ; ТзОВ ПРОМВАГОНТРАНС ; СП у вигляді ТзОВ ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ ; Хмельницька торгово-промислова палата; ТОВ ОЗІРКИ , ТОВ ПФ СІ-ТРАНС , ТОВ БІНБОРО , ТзОВ ЦЕНТР СЕРТИФІКАЦІЇ КЛЮЧІВ УКРАЇНИ .

Головним управлінням ДПС у Львівській області за результатами перевірки, що оформлена актом актом від 11.09.2020 №144/04.2-16/42991458, прийнято оскаржуване платником податків податкове повідомлення-рішення від 07.10.2020 року №0030480402, яким відмовлено позивачу в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість в розмірі 1 244 900,00грн., за червень 2020 року.

Головним управління ДПС у Львівський області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Зета плюс (ЄДРПОУ 42991458) з питань достовірності нарахування від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по декларації з ПДВ за липень 2020 року та за результатами проведеної перевірки складено акт від 29.09.2020 №156/04.02-12/42991458.

Відповідно до акту перевірки від 29.09.2020 №156/04.02-12/42991458, Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено порушення п. 200.1, п.200.2 п. 200.4, п. 200.14 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями) та відмовлено в бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість в сумі 1862080грн., за липень 2020 року.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду за липень 2020 року є: придбання протягом березня 2020 року - кукурудзи (УКТЗЕД 1005), пшениці фуражної, 4 класу, українського походження, врожаю 2019 року, насипом, UA. (УКТЗЕД 1001990000), олії соєвої, сирої, гідратованої нерафінової, наливом (УКТЗЕД 1507, 1507109000), шроту соєвого кормового (гранульованого), насипом, урожай 2019 року. (УКТЗЕД 2304000000) на території України та їх експорт за межі митного кордону України.

Протягом березня 2020 року ТОВ ЗЕТА ПЛЮС здійснило експорт товарів наступним нерезидентам: "BIOLINE-PRODUCT SRL", or.Anenii Noi, Concelierii Nationale street 43; "Perfect Trade Grain Oil Serwis Marcin Rabczak Damian Rabczak Spolka C, ul. Rynek 8, 05-870 Blonie Польща; "S.A. Marculesti, MD-5008, or.Marculesti, r-nul Floresti; "SAFMADORA-GRUP" SRL, вул. Валя Бикулуй 5/1, м. Кишинів, MD-2002; AGROOILTRADE OU, Narva mnt 13, Kesklinna district, Tallinn city, Harju county, 10151; Inerco Trade S.A., 9, Rue Jules-Gachet, 1260 Nyon, Switzerland; SB TRADING LP, Office 7, Centrum Offices, 38 Queen Street, Glasgow, G1, 3DX, Scotland; SOUFFLET NEGOCE S.A.S, Quai Du General Sarrail, 10400 Nogent-sur-Seine, France.

Основними контрагентами ТОВ ЗЕТА ПЛЮС за рахунок яких сформовано податковий кредит в березні та липні 2020 року були: ТзОВ ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД ; Південно-Західна регіональна служба державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті; ТзОВ ДНІПРЯНСЬКЕ ХПП ; ДУНАЄВЕЦЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА ЛІКАРНЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ; ТзОВ КОНСОРЦІУМ МЕРИДІАН ; ТОВ`МІРТРАНСАГРО ; ТзОВ ПРОМВАГОНТРАНС ; СП у вигляді ТзОВ ТРАНСБАЛКТЕРМІНАЛ .

Головним управлінням ДПС у Львівській області за результатами перевірки, що оформлена актом актом від 29.09.2020 №156/04.02-12/42991458, прийнято оскаржуване платником податків податкове повідомлення-рішення від 26.10.2020 року №0056430402/122, яким відмовлено позивачу в бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість в сумі 1862080грн., за липень 2020 року.

Відповідно до актів проведених перевірок від 11.09.2020 №144/04.2-16/42991458 та від 29.09.2020 №156/04.02-12/42991458, ТзОВ Зета плюс не надано до перевірок платіжні доручення, які підтверджують, що сума ПДВ заявлена до бюджетного відшкодування є фактично сплачена у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, чим завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2020 року в розмірі 1244900,00грн. та за липень 2020 року в розмірі 1862080,00 грн., в зв`язку з чим ТзОВ Зета плюс не має права на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1244900,00грн. за червень 2020 року та 1862080,00 грн. за липень 2020 року.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України (далі ПК України), відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст. 20.1.1 ПК України відповідачу надано право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою згідно із п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до положень Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом міністерства фінансів України N 727 від 20.08.2015 (далі - Порядок 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 2 Пункт 4 розділу III Порядку 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

З актів перевірок від 11.09.2020 №144/04.2-16/42991458 та від 29.09.2020 №156/04.02-12/42991458 судом встановлено, що ТзОВ "Зета плюс" здійснило придбання товарів на території України та здійснило експортні операції по зовнішньо-економічних контрактах з фірмами-нерезидентами.

Матеріалами проведених перевірок відповідачем підтверджено та не заперечується під час судового розгляду даної справи, що:

- перевірками правомірності застосування ставок оподаткування податком на додану вартість у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не встановлено;

- при перевірці операцій щодо вивезення товарів за межі митної території України не встановлено порушення з Інформацією про фактичне вивезення товару за межі митної території України, згідно з даними інформаційних систем ДПС;

- перевірками операцій з постачання (вивезення, ввезення) послуг порушень не встановлено;

- за результатами здійсненого аналізу ціноутворення (придбання, реалізація, співставлення із середньогалузевими) у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не встановлено;

- перевірками операцій з придбання та зберігання товарно-матеріальних цінностей, не реалізованих на час проведення перевірки, порушень не встановлено;

- станом на час проведення перевірок за результатами опрацювання податкових періодів, починаючи з періоду виникнення від`ємного значення, не встановлено включення ТзОВ Зета плюс (код ЄДРПОУ 42991458) до складу податкового кредиту за червень та липень 2020 року податкових накладних, які зареєстровані з порушенням терміну у Єдиному реєстрі податкових накладних ;

- за результатами перевірок не встановлено наявність правових відносин ТзОВ Зета плюс (код ЄДРПОУ 42991458) з платниками, установчі документи, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними;

- за результатами перевірок не встановлено наявність правових відносин ТзОВ Зета плюс (код ЄДРПОУ 42991458) з пов`язаними особами, згідно з підпунктом 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Кодексу;

- в ході проведення перевірок не встановлено серед постачальників суб`єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов`язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру);

- під час проведення перевірок не встановлено розбіжністі між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, за період червень та липень 2020 року;

- на момент проведення камеральних перевірок від структурних підрозділів ГУ ДПС у Львівській області інформація щодо неправомірного нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по ТзОВ Зета плюс (код ЄДРПОУ 42991458) не надходила.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідачем у ході проведення перевірок використано декларації з ПДВ з додатками, отримані, видані податкові накладні, копії товарно-транспортних накладних, договори, накладні, акти виконаних робіт, чеки на придбання та реалізацію товарів, робіт, послуг, митні декларації ЕК, CMR, інвойси та інші документи.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податковий кодекс України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 198.3.ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 180.1. Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно з абзацом одинадцятим статті 1 якого первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За правилами підпункту "а" пункту 198.1. статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6. статті 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Фактично податковий орган вбачає лише одне порушення за результатами перевірок даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ, із даними первинних документів, а саме: ТзОВ Зета плюс не надано до перевірки платіжних доручень, які підтверджують, що сума ПДВ заявлена до бюджетного відшкодування є фактично сплачена у попередніх та у звітному періодах постачальникам товарів або до державного бюджету України.

Однак, суд погоджується з покликання позивача, що вказане - не є порушенням і не свідчить чи то про недійсність документу, чи про відсутність господарської операції з огляду на наступне.

Всупереч покликань відповідача на відсутність під час перевірок банківських документів судом із змісту актів перевірок від 11.09.2020 №144/04.2-16/42991458 та від 29.09.2020 №156/04.02-12/42991458, а саме пункту 2.3, встановлено, що позивачем надавалися всі банківські документи (чеки на придбання та реалізацію товарів), що підтверджують проведену оплату.

До матеріалів справи позивачем долучено документи, які підтверджують, що суми ПДВ заявлені до бюджетного відшкодування є фактично сплаченими у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг, зокрема:

- виписка з АТ КБ ПриватБанк за період з 01.06.2020 по 30.06.2020, якою підтверджується здійснення оплати ТзОВ Зета плюс на користь ТОВ ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД суми коштів в розмірі 2 693 670,00грн., в т.ч. ПДВ 448 945,00грн., в рахунок оплати за отриманий товар;

- платіжне доручення №1 від 03.07.2020р., яким підтверджується здійснення оплати ТзОВ Зета плюс на користь ТОВ ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД суми коштів в розмірі 5 601 328,00грн., в т.ч. ПДВ 933 554,67грн., в рахунок оплати за отриманий товар;

- платіжне доручення №6 від 06.07.2020р., яким підтверджується здійснення оплати ТзОВ Зета плюс на користь ТОВ ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД суми коштів в розмірі 5 000 457,00грн., в т.ч. ПДВ 833 409,50грн., в рахунок оплати за отриманий товар;

- платіжне доручення №15 від 23.07.2020р., яким підтверджується здійснення оплати ТзОВ Зета плюс на користь ТОВ ВЕЛАН ПІВДЕНЬ ТРЕЙД суми коштів в розмірі 588 106,00грн., в т.ч. ПДВ 98 017,67грн., в рахунок оплати за отриманий товар;

- платіжне доручення №131 від 09.04.2020р., яким підтверджується здійснення оплати ТзОВ Зета плюс на користь ТОВ КОНСОРЦІУМ МЕРИДІАН суми коштів в розмірі 5 314 285,17грн., в т.ч. ПДВ 885 714,20грн., в рахунок оплати за отриманий товар.

Таким чином, матеріали справи містять документи, які підтверджують, що сума ПДВ заявлена до бюджетного відшкодування в червні 2020 року в розмірі 1 244 900 грн. та липні 2020 року в розмірі 1 862 080 грн., в загальній сумі 3 106 980,00 грн., є фактично сплачена позивачем у попередніх та у звітному періодах постачальникам товарів в сумі 3 199 641,04грн.

Отже, зважаючи на сплату позивачем сум ПДВ у попередніх та у звітному періодах постачальникам товарів, правомірно заявив до бюджетного відшкодування сплачені суми ПДВ.

За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Положеннями п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналіз положень законодавства дає підстави для висновку, що право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару/послуг до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичного придбання такого товару; наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства. При цьому, податкова накладна, складена та зареєстрована платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як з`ясовано судом під час розгляду справи, податковий орган підтверджує реальність операцій з придбання та реалізації товарів та послуг позивачем.

Відтак, суд дійшов висновку, що господарські операції з контрагентами-постачальниками, вчинені у зазначені періоди, є реальними та підтверджені всіма необхідними і належним чином оформленими первинними документами, та безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю товариства. Товариством дотримано всі передбачені Податковим кодексом України умови для формування показника податкового кредиту з податку на додану вартість, що зумовило виникнення від`ємного значення з цього податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За визначенням ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 N 996-ХІУ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) "первинний документ" - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, за змістом ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як встановлено з матеріалів справи, відповідач в актах перевірок підтверджує реальність придбання товарів позивачем та фактичне вивезення товару за межі митної території України.

04 березня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи N 0440/5658/18, адміністративне провадження N К/9901/21544/19 (ЄДРСРУ N 88360076) вказав на те, що обставина порушення платником податків обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 ПК України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати після спливу 90-денного строку, але до прийняття відповідного рішення, й, при цьому, не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати такі документи, та, за наявності передбачених підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 ПК України підстав, призначити додаткову позапланову перевірку.

Верховний Суд також зауважує, що неможливість платника в силу об`єктивних обставин надати певні документи контролюючому органу безпосередньо до перевірки не свідчить про невиконання ним обов`язку, встановленого підпунктами 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 ПК України, а також обумовлює здійснення відповідачем певних дій з метою отримання таких документів.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року по справі N 805/1690/16-а.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу із поданням учасником процесу нових доказів, що у протилежному випадку є обмеження судом предмету дослідження та призведе до неповноти дослідження й порушення справедливого судового розгляду, наголошується Верховним Судом у постановах від 12.11.2018 у справі № 806/434/16 (ЄДРСРУ N 78329873), від 24.01.2019 у справі N 820/12113/15 (ЄДРСРУ N 79409332), від 12.02.2019 у справі N 820/6512/16 (ЄДРСРУ N 79791393).

Згідно з п. 200.1, п. п. п. п. б, в п. 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у статті 200 ПК України.

Так, згідно пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами підпунктом б пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

б) підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. п. "ґ" п. 200.12 ст. 200 ПК України, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку (абз. 6, 8 п. 200.12 ст. 200 ПК України).

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Відповідно до абз. 1 та 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України, у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року N 26 встановлено, що орган ДФС здійснює формування реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, шляхом внесення даних щодо, зокрема найменування платника податку на додану вартість та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу тощо.

Згідно з п. 3 Порядку формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до п. 4 Порядку орган ДФС вносить до Реєстру певні дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); - суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; - дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; - дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; - дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; - суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Згідно з п. 6 Порядку повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Відтак, суд зазначає, що Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.

При цьому, передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.

Суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування належних позивачу, задля забезпечення доступу органу, що здійснює казначейське обслуговування для подальшого виконання.

У відповідності до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України, з метою відновлення прав позивача в повному обсязі також є законними вимоги про зобов`язання Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, заявленого ТзОВ "Зета плюс" у розмірі 1244900 грн та у розмірі 1862080 грн.

За практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів, має саме податкове управління.

Такий обов`язок суб`єкта владних повноважень закріплений і в Кодексі адміністративного судочинства України, частиною другою статті 77 якого передбачено що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, суб`єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при ухваленні рішень діяв без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), що призвело до безпідставного податкового навантаження на позивача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 23122,00 грн такий згідно ст. 139 КАС України слід стягнути на користь ТзОВ "Зета плюс" з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 07.10.2020 року №0030480402 Головного управління ДПС у Львівській області.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування за червень 2020 року, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Зета плюс" (ЄДРПОУ 42991458) у розмірі 1 244 900 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.10.2020 року №0056430402/122 Головного управління ДПС у Львівській області.

5. Зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування за липень 2020 року, заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Зета плюс " (ЄДРПОУ 42991458) у розмірі 1 862 080 грн.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зета плюс" (вул. Боткіна, 36 г, м. Львів, 79053; ЄДРПОУ 42991458) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79026; ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 23122,00 грн (двадцять три тисячі сто двадцять дві гривні, 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п. п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді на лікарняному, повний текст рішення складений 28.12.2020.

Суддя В.М. Сакалош