Рішення

від 23.12.2020 по справі 500/1316/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/1316/20

23 грудня 2020 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Семеха В.Т.

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Зварича О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Будилівської сільської ради Козівського району Тернопільської області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2020 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Будилівської сільської ради Козівського району Тернопільської області про зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить зобов`язати Будилівську сільську раду Козівського району Тернопільської області в установленому порядку здійснити обмір присадибної земельної ділянки з урахуванням змісту наведених у даній позовній заяві картографічних матеріалів і правовстановлюючих документів.

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність дій відповідача щодо відмови у здійсненні справедливого обміру земельних ділянок ОСОБА_1 , яка зменшилась на 102 кв. м. і сусідів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які збільшились відповідно на 54 та 48 кв. м. згідно висновку експерта №765 від 31.08.2009. Незважаючи на неодноразові звернення і обстеження й обмір присадибної ділянки позивача комісіями від 07.03.2007, 27.07.2006, 08.06.2015 та рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 право щодо користування належною ОСОБА_1 земельною ділянкою не відновлено, що також унеможливлює повністю реалізувати право на приватизацію земельної ділянки..

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.06.2020 позовну заяву ОСОБА_1 до Будилівської сільської ради Козівського району Тернопільської області про зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху, позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання позовної заяви, яка відповідатиме вимогам статті 5, пунктів 4, 5, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України, з чітким формулюванням змісту позовних вимог, визначенням відповідача (відповідачів), викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і обґрунтуванням порушення прав, свобод, інтересів позивача.

На виконання вимог вказаної ухвали 26.06.2020 через відділ документального забезпечення суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Будилівської сільської ради Козівського району Тернопільської області про зобов`язання вчинити певні дії.

На підставі статті 12 та глави 10 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Тернопільським окружним адміністративним судом винесено ухвалу від 01 липня 2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

22.07.2020 від Будилівської сільської ради Козівського району Тернопільської області через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду поступив відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що даний земельний спір існує протягом багатьох років і незважаючи на рішення судів, позивач знехтувала порадою, викладеною у відповіді від 30.03.2020 №104/2-14 на заяву ОСОБА_1 від 16.09.2019 про те, що Будилівська сільська рада готова розглянути заяву позивача про отримання нею безоплатно у власність чи в користування земельної ділянки у випадку дотримання вимог чинного законодавства, зокрема порядку та алгоритму дій, зазначених у відповіді на заяву.

Крім того 22.07.2020 від сільського голови Є.В.Стасишина надійшло письмове клопотання про розгляд адміністративної справи №500/1316/20 в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

24.07.2020 представником позивача адвокатом Зваричем О.Б. через відділ документального забезпечення Тернопільського окружного адміністративного суду подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що позивач бажає брати участь у судовому засіданні під час розгляду даної справи.

01.09.2020 ухвалою суду визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено у справі судове засідання на 01.10.2020.

01.10.2020 в судовому засіданні за клопотанням представника відповідача адвоката Терлюка О.Я розгляд справи відкладено на 27.10.2020 для ознайомлення з відповіддю на відзив.

22.10.2020 до суду подано сільським головою Є.В.Стасишин заперечення.

27.10.2020 в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Зварич О.Б. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, наведених у адміністративному позові, відповіді на відзив та просили задовольнити.

Представники відповідача Будилівської сільської ради Козівського району Тернопільської області в судовому засіданні 27.10.2020 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 проти задоволення позову заперечили з мотивів, викладених у відзиві на позов, запереченнях, які містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 27.10.2020 оголошено перерву до 12.11.2020.

12.11.2020 в судовому засіданні за письмовими клопотаннями представника відповідача адвоката Терлюка О.Я. від 12.11.2020 і сільського голови Стасишина Є.В. від 12.11.2020 розгляд справи відкладено на 01.12.2020.

01.12.2020 в судовому засіданні розгляд справи відкладено на 23.12.2020 за клопотанням представника відповідача адвоката Терлюка О.Я. від 01.12.2020.

23.12.2020 в судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача в суд не з`явилися, хоча про день, час і місце слухання справи були повідомлені своєчасно і належним чином.

При цьому суд критично оцінює заяву старости сіл Будилів, Медова ОСОБА_5 про те, що у зв`язку з втратою повноважень брати участі у справі не може, оскільки відповідач по справі є юридична особа - Будилівська сільська рада Козівського району Тернопільської області, яка не виключена з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і в матеріалах справи наявні документи щодо трьох представників відповідача.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, заперечення відповідача та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Правовідносинам, які підлягають вирішенню в рамках даної справи передували ті, відносно яких є такі, що набрало законної сили рішення у справі №500/2756/19, отже, певні обставини не підлягають доказуванню при розгляді справи №500/1316/20, що нормативно закріплено у частині четвертій статті 78 КАС України.

Так, у вказаній справі судом встановлено, що 16.09.2019 ОСОБА_1 вкотре подала письмову заяву сільському голові с. Будилів, в якій просила переміряти земельні ділянки її та сусідів ОСОБА_2 і ОСОБА_7 , а також встановити межові знаки між цими земельними ділянками. Під час обміру ділянок просила користуватися документами, які не були враховані комісією в акті встановлення межових знаків від 08.06.2015, зокрема:

1. Актом про відведення в натурі присадибної земельної ділянки для будівництва індивідуального жилого будинку від 04.09.1967;

2. Викопіюванням з опорного проекту планування та забудови с. Будилів, розробленого в 1967 р. Тернопільською філією проектного інституту "Укрземпроект";

3. Планом забудови садиби ОСОБА_8 від 27.03.1969;

4. Актом про відведення в натурі присадибної земельної ділянки ОСОБА_8 від 27.03.1969;

5. Актом розбивки в натурі червоних ліній забудов ОСОБА_8 від 27.03.1969.

На вимогу відповідача ОСОБА_1 , 16.10.2019 надала завірені копії вказаних документів, а також копію акта встановлення межових знаків від 08.06.2015.

У відповіді сільського голови Стасишина Є.В. від 21.10.2019 за №324/2-14 на заяву від 16.09.2019 отримала відмову через відсутність правових підстав для проведення обміру її та сусідських ділянок, яку оскаржила в суді.

Так, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №500/2756/19 за позовом ОСОБА_1 до Будилівської сільської ради про зобов`язання вчинити дії з аналогічними позовними вимогами, позов задоволено частково, зобов`язано Будилівську сільську раду Козівського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2019 і в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №500/2756/19 листом вих. №104/2-14 від 30.03.2020 відповідач повторно розглянув заяву ОСОБА_1 та повідомив, що встановлення межових знаків між суміжними ділянками сусідів ОСОБА_2 та ОСОБА_9 і земельною ділянкою, що належить позивачу, зазначені у заяві від 16.09.2019 передбачає комплекс робіт, виконуваних для визначення та встановлення меж земельних ділянок, які виконує юридична особа, що володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі якої працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників або фізична особа-підприємець, яка володіє необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (п.3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками) на підставі відповідного рішення органу місцевого самоврядування (сільська, міська рада) про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на замовлення заявника - особи, яка бажає (зацікавлена) отримати безоплатно земельну ділянку у власність чи користування в порядку ст.ст. 118, 123 ЗК України.

Отже, з огляду на вищевикладене для вирішення питання встановлення межових знаків між сусідніми ділянками сусідів ОСОБА_2 та ОСОБА_9 і земельною ділянкою позивача потрібно звернутися з клопотанням до Будилівської сільської ради про одержання безоплатно у власність чи в користування та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою в порядку глави 19 ЗК України, долучивши документи, передбачені ст.ст. 118, 123 ЗК України.

Таким чином будь-яких правових підстав з питань, зазначених у заяві від 16.09.2019 щодо проведення обміру земельної ділянки позивача та сусідів ОСОБА_2 та ОСОБА_9 та встановлення межових знаків між суміжними ділянками сусідів ОСОБА_2 та ОСОБА_9 і земельною ділянкою, що належить ОСОБА_1 Будилівська сільска рада не вбачає.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 15 Закону України "Про звернення громадян" зазначено, що позивач має право оскаржити відмову у задоволенні поданої заяви в судовому порядку.

Не погоджуючись з такою відмовою, оформленою листом вих. №104/2-14 від 30.03.2020, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Закон України "Про звернення громадян" 02.10.1996 №393/96 регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Так, відповідно до статті 1 вказаного Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно статті 7 цього Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. (частина перша статті 3 Земельного кодексу України)

Пунктами "є", "й", "к" статті 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частин першої - третьої статті 158 Земельного кодексу України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Згідно частин першої, четвертої статті 159 Земельного кодексу України, земельні спори розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та органами місцевого самоврядування на підставі заяви однієї із сторін у тижневий строк з дня подання заяви. У рішенні органу місцевого самоврядування або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, визначається порядок його виконання.

Згідно статті 25 Закону України "Про місцеве самоврядування" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 статті 26 того ж Закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради розглядаються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до підпункту 5 пункту "б" частини першої статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", вирішення земельних спорів у порядку, встановленому законом віднесено до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені приписи земельного законодавства суд дійшов до висновку, що вирішення даного земельного спору знаходиться в компетенції відповідача, Будилівської сільської ради Козівського району Тернопільської області, оскільки він стосується обміру земельної ділянки позивача, але відповідачем спір вирішено не було та лише рекомендовано звернутися з клопотанням до Будилівської сільської ради про одержання безоплатно у власність чи в користування та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою в порядку глави 19 Земельного кодексу України, долучивши документи, передбачені статтями 118, 123 Земельного кодексу України.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другої статті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Європи № R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятих 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

Так, у відповідності до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. При зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, зокрема встановити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно частини другої статті 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п. 36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 1 липня 2003 року № 37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Однак, всупереч наведеним вище вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, викладеного у листі вих. №104/2-14 від 30.03.2002.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню шляхом зобов`язання відповідача здійснити в установленому порядку обмір її присадибної земельної ділянки, оскільки рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №500/2756/19 за позовом ОСОБА_1 до Будилівської сільської ради про зобов`язання вчинити дії було зобов`язано Будилівську сільську раду Козівського району Тернопільської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.09.2019.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому слід стягнути з відповідача в користь позивача сплачений судовий збір при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Будилівську сільську раду Козівського району Тернопільської області в установленому порядку здійснити обмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Будилівської сільської ради Козівського району Тернопільської області в користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн. згідно квитанції №ПН2394 від 03.06.2020.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 грудня 2020 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Будилівська сільська рада Козівського району Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 29, с. Будилів, Козівський район, Тернопільська область, 47623, код ЄДРПОУ: 04392652)

Головуючий суддя Мартиць О.І.