Рішення

від 23.12.2020 по справі 540/1600/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1600/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Кукульник Я.В.,

за участю:

представника позивача - Гончарова М.В.,

представника відповідача - Єхвая М.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, третя особа - фермерське господарство "Урожай" про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Херсонській області 06 травня 2020 року видало наказ № 5868-СГ, яким відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Благодатненської сільської ради Скадовського району Херсонської області, в розмірі земельної частки (паю), із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, на підставі частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Закону України Про фермерське господарство , зокрема, ФГ УРОЖАЙ було засноване для здійснення підприємницької діяльності на іншій земельній ділянці та у заявника відсутнє право користування зазначеною земельною ділянкою.

Зважаючи на зміст оскаржуваного наказу від 06 травня 2020 року №5868-СГ відповідач незаконно відмовив у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства, зазначивши серед підстав у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Закону України Про фермерське господарство , зокрема, ФГ УРОЖАЙ було засноване для здійснення підприємницької діяльності на іншій земельній ділянці тау заявника відсутнє право користування зазначеною земельною ділянкою .

Такий висновок відповідача є незаконним.

Позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області від 06 травня 2020 року № 5868-СГ Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), розташованої на території Благодатненської сільської ради Скадовського району Херсонської області із земель державної власності, що перебувають у користуванні фермерського господарства УРОЖАЙ , кадастровий номер 6524784000:06:001:0002;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області подати до суду, у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення;

- стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області судові витрати.

Ухвалою від 22.06.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 08.07.2020 року.

08.07.2020 року відкладено розгляд справи на 27.07.2020 року за клопотанням представника відповідача.

24.07.2020 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими. Зазначає, що Головним управлінням розглянуто вищевказану заяву та видано наказ від 06 травня 2020 року за № 5868-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", в якому зазначено, що позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою для ведення фермерського господарства, на підставі частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Закону України "Про фермерське господарство", зокрема, ФГ "Урожай" було засноване для здійснення підприємницької діяльності на іншій земельній ділянці та у заявника відсутнє право користування зазначеною земельною ділянкою.

Відповідно статуту фермерського господарства "Урожай", фермерське господарство створене на землях Благодатненської сільської ради Скадовського району Херсонської області для ведення фермерського господарства, площею 100,0 га, та зареєстроване як юридична особа 22.01.2002 року.

На теперішній час, позивач - ОСОБА_1 бажає отримати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) із земель держави власності. площею 56,8881 га, що перебувають в користуванні ФГ Урожай на підставі договору оренди землі від 17.02.2011 року укладеного між Скадовською районною державною адміністрацією та ФГ Урожай , що є порушенням порядку одержання безоплатно у власність земельної ділянки.

Позивач, як член фермерського господарства "Урожай", не має права на безоплатну приватизацію (одержання безоплатно у приватну власність) для ведення фермерського господарства земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної власності, що раніше не передавилась в користування останній.

Позивачем до заяви від 06.04.2020 р. додано копію довідки ФГ Урожай № 1 від 20.03.2020 р., згідно якої позивач та інші члени ФГ Урожай приймають активну участь у сільськогосподарських роботах під суворим керівництвом голови господарства під час посіву та збиранні врожаю зернових та технічних культур, допомагають в обробітку земельних ділянок ФГ.

В порушення вимог ч. 6 ст. 118 ЗК України, вказану довідку не можна вважати підтвердженням досвіду роботи у сільському господарстві або наявності освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, оскільки відповідно до Постанови КМУ від 12 серпня 2015 р. № 584 Про затвердження переліку документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві документами, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві є: виписка з трудової книжки громадянина із записами. які підтверджують стаж роботи в сільському господарстві: архівна довідка, що містить інформацію про стаж роботи громадянина в сільському господарстві, видана на підставі архівних документів із зазначенням їх пошукових даних: копія трудового договору (угоди) між працівником і власником підприємства, організації, уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за яким (якою) працівник виконував роботи (надавав послуги) у сільському господарстві: виписка з погосподарської книги про ведення особистою селянського господарства або участь у веденні особистого селянською господарства; відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про види економічної діяльності у галузі сільського господарства, що здійснюються фізичною особою - підприємцем.

Стосовно зобов`язання надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою позивачам, відповідач вказує на те, що суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі перебирати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки не наділені правом створювати норми права, а вповноважені лише перевіряти вже створені норми на їх відповідність вищим нормативно-правовим актам.

Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

27.07.2020 року до суду від ФГ "Урожай" була подана заява, в якій останнє просило розглядати справу без участі представника ФГ та задовольнити позовну заяву ОСОБА_1 .

27.07.2020 року відкладено розгляд справи на 05.08.2020 року.

05.08.2020 року вирішено адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.10.2020 року та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

07.10.2020 року відкладено розгляд справи на 03.11.2020 року.

03.11.2020 року відкладено розгляд справи на 30.11.2020 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

30.11.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 23.12.2020 року.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є членом Фермерського господарства Урожай , що підтверджується статутом цього господарства в редакції затвердженій загальними зборами членів від 12 березня 2020 року № 10 та зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

17 лютого 2011 року фермерським господарством УРОЖАЙ укладено із Скадовською районною державною адміністрацією договір оренди земельної ділянки площею 56,8881 га, кадастровий номер 6524784000:06:001:0002, строком на 10 років із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

18 березня 2020 року на загальних зборах членів Фермерського господарства УРОЖАЙ , яке оформлено протоколом №11, прийнято рішення надати згоду членам фермерського господарства - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на виділення безоплатно у порядку ст. 7, 12, 13 Закону України Про фермерське господарство , у приватну власність із земель фермерського господарства УРОЖАЙ земельну ділянку у розмірі земельної частки (паю) по Благодатненській сільській раді Скадовського району.

20 березня 2020 року головою фермерського господарства УРОЖАЙ оформлено та нотаріально посвідчено заяву про надання згоди на поділ земельної ділянки площею 56,8881 га, кадастровий номер 6524784000:06:001:0002, та згоду щодо припинення права користування в частині земельної ділянки, яка буде передаватися у власність громадянам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у розмірі, що не перевищує середнього розміру земельної частки (паю) Благодатненської сільської ради Скадовського району Херсонської області.

18 березня 2020 року ОСОБА_1 на адресу відповідача подано заяву про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства у розмірі земельної частки (паю) із земель державної власності, що перебувають у користуванні Фермерського господарства УРОЖАЙ . До заяви було додано такі додатки:

- копія договору оренди землі ФГ Урожай ;

- копія заяви ФГ Урожай на вилучення земельної ділянки;

- копія статуту ФГ Урожай ;

- копія протоколу зборів членів ФГ Урожай ;

- копія, що підтверджує досвід роботи в сільському господарстві член ФГ Урожай ;

- копія паспорту, коду громадянина;

- графічний матеріал із зазначенням бажаного місця розташувань земельної ділянки;

- довідка податкової про відсутність заборгованості за ФГ "Урожай".

Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 06.05.2020 року № 5868-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, розташованої за межами населених пунктів на території Благодатненської сільської ради Скадовського району Херсонської області, орієнтовний розмір земельної ділянки в розмірі земельної частки (паю), із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства, на підставі частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, у зв`язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Закону України Про фермерське господарство , зокрема, фермерське господарство Урожай було засноване для здійснення підприємницької діяльності на іншій земельній ділянці та у заявника відсутнє право користування зазначеною земельною ділянкою.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 116 Земельного кодексу України (далі -ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначенийст.118 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч.ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України).

З наведених норм вбачається, що проект землеустрою розробляється на підставі дозволу органу, до компетенції якого входить питання про передачу земельних ділянок громадянам.

Так, варто звернути увагу, що оскаржуваним наказом відповідача позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку з тим, що, зокрема, земельна ділянка не надавалась позивачу у користування. При цьому, стаття 118 ЗК України, яка також регулює порядок надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, не містить таких підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою як ненадання земельної ділянки громадянам у користування.

Крім того, спірний наказ Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 06 травня 2020 року №58678-СГ містить посилання на невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: статті 32 Земельного кодексу України, статей 12, 13 Закону України "Про фермерське господарство", однак матеріалами справи дані посилання не підтвердженні.

Приписами п. а) ч.3 ст.22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до приписів ст. 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Так, відповідно до ст. 32 Земельного кодексу України громадянам України, членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Згідно п.а) ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Частиною 2 статті 13 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Таким чином, вказаними правовими нормами прямо передбачено та презюмується право громадян - членів фермерського господарства на отримання безоплатно у власність земельної ділянки у розмірі земельної частки (паю), що може відбуватись як із земель державної чи комунальної власності, так і із земель, які раніше були надані їм у користування.

Відповідно Статуту Фермерського господарства "Урожай" передбачено, що фактично функціонування ФГ здійснюється на земельній ділянці, яка орендується фермерським господарством на строк 10 років з дня реєстрації (19.07.2011). Також, Статутом вказана земельна ділянка підлягає паюванню в розмірі земельної частки (паю) між членами ФГ відповідно до Закону України "Про фермерське господарство".

Позивач просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на частину земельної ділянки, яка використовується фермерським господарством "Урожай" на правах оренди, для ведення фермерського господарства. Право безоплатно отримати земельну ділянку для ведення фермерського господарства надано кожному члену фермерського господарства.

Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному наказі, як на підставу для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, а саме: у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, спростовується зазначеними вище доказами.

Крім того, суд вважає за необхідним зазначити те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність або користування. Відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів: звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування; розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України; затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 Земельного кодексу України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок.

Відповідно до ч. 10 ст. 118 ЗК України, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Враховуючи, що відповідач не дотримався вимог Земельного кодексу України, суд дійшов висновку, що наказ від 06 травня 2020 року №5868-СГ не відповідає приписам ч.2 ст. 2 КАС України та є протиправним.

Отже, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області від 06 травня 2020 року №5868-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.

На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими необхідно розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на наведене, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У даній справі, повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні, регламентовано положеннями ЗК України.

Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). Згідно з законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 22.12.2018 у справі № 804/1469/17, від 14.08.2019 у справі № 0640/4434/18, від 12.09.2019 у справі № 0640/4248/18 та від 28.11.2019 року по справі № 803/1067/17.

Щодо ефективності вибраного способу захисту, суд зазначає, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. При цьому суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Зобов`язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.

Прийняття судом рішення про зобов`язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.

В контексті обставин спору застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачами усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою.

Проте, наведених обставин судом не встановлено. Оцінка правомірності рішення стосувалася лише тих мотивів, які наведено у наказі відповідача від 06 травня 2020 року № 5868-СГ.

Однак суд не досліджував, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усі інші умови для надання дозволу. За таких обставин у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що хоч і повноваження ГУ Держгеокадастру щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є дискреційними, проте належним способом захисту, відновлення прав позивача за даних фактичних обставин, необхідно визнати саме зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву ОСОБА_1 про надання їй відповідного дозволу.

Такий висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 10.10.2019 по справі № 814/1959/17 та від 28.11.2019 року по справі №803/1067/17, яка згідно ч. 4, 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для всіх суб`єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача, в даному випадку, є зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області повторно розглянути заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. А відтак, в цій частині позовні вимоги, а саме щодо зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність підлягають задоволенню частково.

Згідно ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач не надав достатньо належних та допустимих доказів щодо підтвердження правомірності своїх дій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про визнання протиправним наказу відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та зобов`язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми слідує, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Позивачем не наведено причин та не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач може ухилятися від виконання рішення суду, а тому суд не вбачає підстав для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно із ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, вул. Університетська, 136-а, м. Херсон, 73036) від 06 травня 2020 року № 5868-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою".

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру в Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, вул. Університетська, 136-а, м. Херсон, 73036) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), розташованої на території Благодатненської сільської ради Скадовського району Херсонської області із земель державної власності, що перебувають у користуванні фермерського господарства "УРОЖАЙ", кадастровий номер 6524784000:06:001:0002, з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39766281, вул. Університетська, 136-а, м. Херсон, 73036) за рахунок його бюджетних асигнувань судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 28 грудня 2020 р.

Суддя С.О. Варняк

кат. 109020000