Рішення

від 28.12.2020 по справі 560/5930/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/5930/20

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

28 грудня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши заяву Приватного підприємства "Профбуд XXI" в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства "Профбуд XXI" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Хмельницькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.12.2020, ухваленого в порядку спрощеного позовного провадження, задоволено адміністративний позов Приватного підприємства "Профбуд XXI". Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області 1693142/43492301 від 03.07.2020 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 14.04.2020 та зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства "Профбуд XXI" №1 від 14.04.2020. Також, було вирішено стягнути на користь Приватного підприємства "Профбуд XXI" судові витрати в розмірі 2102 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області, і судові витрати в розмірі 2102 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України. Крім цього, прийнято рішення про вирішення Заяви про подання доказів судових витрат після ухвалення судового рішення представника Приватного підприємства "Профбуд XXI" адвоката Бігуняк Т.М. від 25 вересня 2020 року, у випадку надання представником до суду цих доказів (арк. спр.175-181).

23.12.2020 до суду поступила заява представника позивача від 21.12.2020 в якій вказує, що рішення суду було оприлюднене 14.12.2020, тому останнім днем строку є 21.12.2020 і просить поновити строк для подання доказів на підтвердження понесених судових витрат, долучити докази про судові витрати та вирішити заяву про подання доказів після ухвалення судового рішення представника ПП "Профбуд ХХІ" адвоката Бігуняк Т.М від 25 вересня 2020 року (арк. спр.185-186).

Відповідно до ухвали від 24.12.2020, суд призначив до розгляду заяву ПП "Профбуд ХХІ" про судові витрати на 28.12.2020 (арк. спр.202).

У "Запереченні щодо включення до судових витрат витрати на професійну правничу допомогу по справі №560/3930/20" від 24.12.2020 Головне управління ДПС у Хмельницькій області робить висновок про відсутність підстав для задоволення заяви про включення до судових витрат витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 гривень з підстави їх документального не підтвердження.

За відсутності учасників судового розгляду рішення по заяві позивача приймається у письмовому провадженні на підставі матеріалів справи.

З`ясувавши обставини на які сторони покликаються, як на підставу вимог заяви позивача так і заперечень Головного управління ДПС у Хмельницькій області, оцінивши надані докази, суд прийшов до таких висновків.

Позивачем разом з позовом було подано Заяву від 25.09.2020 в якій просить: "прийняти дану заяву про бажання позивача надати докази витрат пов`язаних з розглядом справи протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду по даній справі." (арк. спр.79).

Рішення суду направлялось учасникам судового розгляду тільки електронною поштою, і було опубліковано в ЄДРСР 14.12.2020 (арк. спр. 188), тому з урахуванням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб, заявник не пропустив строк звернення, який визначений ч. 7 ст. 139 КАС України.

На підтвердження судових витрат заявник надав суду: Договір про надання правничої допомоги від 27.07.2020 з додатком №1; Акт виконаних робіт №1 від 18.12.2020; Рух коштів по картці від 18.12.2020; Виписка по рахунку від 18.12.2020; Платіжне доручення №181 від 18.12.2020 (арк. спр.192-199).

Перевіривши доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до положень статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Тобто, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 липня 2012 року №5076-VI).

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Разом з тим, враховуючи приписи частини сьомої статті 139 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний підхід щодо застосування положення частини сьомої статті 139 КАС України у разі відсутності документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за умови погодження сторонами при укладанні договору про надання правничої допомоги оплати таких витрат у майбутньому, застосовано Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі №813/481/18, де сформовано висновок про помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки договором про надання правової допомоги обумовлено час оплати протягом кількох місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті.

Також варто зауважити, що питання щодо застосування процесуальних норм права, які регулюють порядок розподілу судових витрат за надану професійну правничу допомогу на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою було предметом дослідження судами різних юрисдикцій.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19 аналізувалися аналогічні положення ЦПК України суд дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналогічний висновок про те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено зроблено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Подібна правова позиція, також міститься і в постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №686/5064/20.

Згідно додатку №1 до Договору про надання правової допомоги від 27.07.2020, за послуги передбачені п.1 цього додатку Клієнт сплачує виконавцю гонорар із розрахунку: 1000 гривень за кожну годину витраченого часу для виконання послуг; 1000 гривень за кожне судове засідання (арк. спр.195).

Актом виконаних робіт №1 від 18.12.2020 визначено перелік наданої правової допомоги: 1) зустріч з клієнтом, надання консультацій, формування правової позиції, підбір нормативно-правової бази: 3 год. - 3000 гривень; 2) складання та подання до суду позовної заяви, підготовка додатків до позову, формування пакету документів для сторін: 4,5 год. - 4500 гривень; 3) складання та подання/направлення відповіді на відзив від 02 грудня 2020 року: 1 год. - 1000гривень, а всього - 8500 гривень (арк. спр.196).

Відповідно до платіжного доручення №181 від 18.12.2020 перераховано адвокату ОСОБА_1 8500 гривень (арк. спр.199).

Надаючи оцінку розміру судових витрат щодо на професійної правничої допомоги, суд вважає необгрунтованими такі витрати, як зустріч з клієнтом, надання консультацій, формування правової позиції, підбір нормативно-правової бази, адже це охоплюється складанням та поданням позовної заяви у справі, тому ці витрати у розмірі 3000 гривень є безпідставними.

Також, потрібно враховувати, що урахуванням предмету спору, ця справа не є складною, значення справи для сторін, розгляд справи та результат її вирішення не вплинув на репутацію сторони, і не викликав публічний інтерес. При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що лише витрати на професійну правничу допомогу на суму 5500 гривень у суді першої інстанції є співмірними зі складністю цієї справи, наданими адвокатом обсягом послуг у суді, тому підлягають стягненню витрати за складання та подання до суду позовної заяви, підготовка додатків до позову, формування пакету документів для сторін - 4500 гривень та складання та подання/направлення відповіді на відзив від 02.12.2020 - 1000 гривень.

Згідно з ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 5 ст. 143 КАС України визначено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що заява адвоката Бігуняк Т.В. про ухвалення додаткового судового рішення є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню, а понесені судові витрати за надання професійної правничої допомоги підлягають відшкодуванню солідарно за рахунок відповідачів, а саме по 2750 гривень з кожного.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву представника позивача адвоката Бігуняк Т.М. від 25 вересня 2020 року з урахуванням наданих доказів щодо судових витрат.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Профбуд XXI" з Державної податкової служби України 2750,00 гривень судових витрат за надання професійної правничої допомоги, за рахунок її бюджетних асигнувань.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Профбуд XXI" 2750,00 гривень судових витрат за надання професійної правничої допомоги з Головного управління ДПС у Хмельницькій області, за рахунок його бюджетних асигнувань.

Копії рішення надати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 28 грудня 2020 року

Позивач:Приватне підприємство "Профбуд XXI" (вул. Хмельницьке шосе, 1А, с. Гуменці, Кам`янець-Подільський район, Хмельницька область, 32325 , код ЄДРПОУ - 43492301) Відповідач:Державна податкова служба України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053 , код ЄДРПОУ - 43005393) Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957) Третя особа:

Головуючий суддя А.І. Петричкович