Рішення

від 28.12.2020 по справі 826/8212/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2020 року м. Київ № 826/8212/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Рома-М доДепартаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України провизнання протиправним та скасування припису та постанови, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рома-М звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис № б/н від 07.06.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складений Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюком Л.Л.;

- визнати протиправним та скасувати припис № б/н від 07.06.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, складений Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюком Л.Л.;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 15.06.2017 №60/17/10/26-10/1506/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складену Головним інспектором будівельного наглядувідділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві Голівець Дмитром Петровичем.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2017 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в попередньому судовому засіданні на 28.09.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2017 зупинено провадження в адміністративній справі № 826/8212/17 до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі № 826/8225/17.

Ухвалою від 18.11.2020 поновлено провадження та вирішено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику троні та проведення судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Відповідач правом на подання відзиву або заперечень не скористався, внаслідок чого суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва.

ВСТАНОВИВ:

07.06.2017 року Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Близнюком Л.Л. було проведено позапланову перевірку земельної ділянки по бульвару Тараса Шевченка 32, 32а у Шевченківському районі м. Києва щодо перевірки виконання ТОВ РОМА-М вимог припису Департаменту від 08.02.2017, за результатами якої складено Акт перевірки, яким зафіксовано наступні порушення:

- замовником проектну документацію не погоджено з уповноваженими органами охорони культурної спадщини;

- замовником не надано дозвіл від Міністерства культури України на проведення земляних робіт на бульв. Т. Шевченка, 32-32А;

- на об`єкті будівництва відсутній інформаційний стенд, на якому розміщується інформація про документ, що дає право на виконання будівельник робіт, відомості про категорію складності об`єкта будівництва, замовника та підрядників;

Як наслідок, в акті перевірки зроблено висновок про те, що Позивачем вимоги припису Департаменту від 08.02.2017 в частині усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил не виконані, чим порушено вимоги пп. а п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Слід зазначити, що за змістом пп. а п. 3 ч. 4 ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

В цей же день, 07.06.2017, на підставі зазначеного Акта перевірки відповідачем видано:

- перший припис №б/н про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт;

- другий припис № б/н про усунення виявлених в акті перевірки порушень вимог містобудівного законодавства в термін до 07.07.2017 року.

У подальшому, з посиланням на зазначений Акт перевірки, головним інспектором Голівець Дмитром Петровичем, було складено Постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №60/17/10/26-10/1506/02/3 від 15.06.2017 року, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.1 п.1 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , у зв`язку з чим накладено штраф в сумі 25 260 грн.

За змістом абз.1 п.1 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Не погоджуючись з правомірністю і обґрунтованістю оскаржуваних актів індивідуальної дії, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю від 23.05.2011 №553 (надалі - Порядок №553).

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Пунктом 5 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 16-17 Порядку №553 (в редакції від 02.09.2015) визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Аналіз наведеної норми, дає змогу дійти висновку про те, що на час виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, складається один з двох приписів: 1) про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; або 2) припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

При цьому, слід зазначити, що законодавчо єдиною передумовою для складення припису про зупинення підготовчих робіт, є виконання таких робіт без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

В рамках спірних правовідносин має місце складення відповідачем одночасно двох приписів, які передбачені п.17 Порядку №553.

Разом з тим, проаналізувавши акт перевірки, судом встановлено відсутність в ньому інформації про виконання позивачем підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Пунктом 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466, надано визначення наступним термінам:

- будівельні роботи - це роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту;

- підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Статтею 35 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 466 визначено, що підготовчі роботи можуть виконуватися в рамках отриманого Дозволу на виконання будівельних робіт.

Як зазначає представник позивача та не було заперечено і спростовано відповідачем, 24 вересня 2013 року ТОВ Рома-М було отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ 115132670300, який станом на дату винесення оскаржуваного припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт був чинним і не скасованим.

За таких обставин, оскільки актом перевірки не було встановлено виконання позивачем підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, висновки посадової особи ДАБІ про наявність підстав для винесення припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт є передчасними, а даний припис не можна вважати обґрунтованим і правомірним, внаслідок чого зазначений акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стосовно припису про усунення виявлених в акті перевірки порушень вимог містобудівного законодавства в термін до 07.07.2017 року, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту даного припису, позивача зобов`язано у строк до 07.07.2017: 1) погодити проектну документацію з уповноваженими органами культурної спадщини; 2) надати дозвіл від Міністерства культури України на проведення земляних робіт; 3) забезпечити розміщення інформаційного стенду що має містити інформацію про документ, який дає право на виконання будівельних робіт, відомості про категорію складності об`єкта, замовника та підрядника.

Дані порушення випливають з припису від 08.02.2017, за не виконання якого власне і винесено повторні приписи і постанову, що є предметом розгляду в рамках даної справи.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2020 по справі № 826/8225/17, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 квітня 2020 року скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Рома-М - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в м.Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України №б/н від 08 лютого 2017 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил в частині вимоги про усунення порушення ст.35 Закону України Про охорону культурної спадщини .

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

При цьому, як вбачається зі змісту мотивувальної частини постанови, судом апеляційної інстанції встановлено, що з акту перевірки не вбачається, та матеріали справи не містять жодних доказів, що на момент здійснення перевірки на об`єкті будівництва, ТОВ Рома-М здійснювались будь-які земляні роботи, виконання яких потребує відповідного дозволу Мінкультури, натомість в акті перевірки від 08.02.2017 чітко зазначено, що будівельні роботи не виконуються.

За таких обставин, оскільки акт перевірки від 07.06.2017 не містить інформації про здійснення позивачем підготовчих та \ або будівельних робіт, а судом апеляційної інстанції встановлено обставини безпідставності доводів ДАБІ про порушення позивачем ст.35 Закону України Про охорону культурної спадщини , суд приходить до висновку про передчасність доводів посадової особи ДАБІ щодо наявності у позивача обов`язку надати у визначений строк проектну документацію погоджену з уповноваженим органом культурної спащини та надати дозвіл від Міністерства культури України, адже позивачем на час перевірки не виконувалось жодних підготовчих \ будівельних робіт, передумовою для виконання яких є погодження проектної документації.

Відтак, припис в цій частині не можна вважати правомірним.

В частині обов`язку позивача забезпечити розміщення інформаційного стенду, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Підпунктом 11 п.11 Порядку №553 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд приймає до уваги те, що відповідачем в порушення вимог ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України до матеріалів справи не надано належних і допустимих доказів (матеріалів фото -, відео фіксації), які б могли підтвердити зазначені твердження суб`єкта владних повноважень про відсутність на Об`єкті інформаційного стенду.

До того ж, як встановлено судом апеляційної інстанції по вказаній вище справі, згідно пояснень представника позивача, вимоги припису від 08.02.2017 в цій частині самостійно усунуто ТОВ Рома-М .

За врахуванням наведеного в сукупності, оскільки згідно пояснень позивача, інформаційний стенд був розміщений на виконання вимог попереднього припису, а відповідачем з посиланням на належні і допустимі докази не доведено відсутності такого стенду станом на 07.06.2017, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування припису від 07.06.2017 про усунення порушень в повному обсязі.

Стосовно постанови про застосування до позивача штрафних санкцій, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Так, в основу спірної постанови покладено висновок про те, що позивачем не виконано вимоги припису від 08.02.2017.

Однак, як встановлено вище, позивач станом на дату складення акта передвіки, через не здійснення ним підготовчих та \ або будівельних робіт, був вільним від обов`язку погоджувати проектну документацію з уповноваженими органами культурної спадщини; надавати дозвіл від Міністерства культури України на проведення земляних робіт; а встановлення інформаційного стенду було здійснено позивачем самостійно.

За таких обставин, оскільки станом на дату винесення спірної постанови в діях позивача був відсутній склад правопорушення у сфері містобудівної діяльності, застосування до позивача штрафу не можна вважати обґрунтованим, внаслідок чого дата постанова підлягає скасуванню, як протиправна.

При цьому, суд приймає до уваги те, що при видачі ДАБІ позивачу дозволу на виконання будівельних робіт, суб`єктом владних повноважень була перевірена та відповідно схвалена вся законодавчо визначена проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку (п.3 ч.3 ст.37 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Як зазначено в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі № П/811/1015/16, виходячи з принципу належного урядування , державні органи зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки коштом приватної особи, яка діяла добросовісно.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що принцип належного урядування має надзвичайно важливе значення для забезпечення правовладдя в Україні. Неухильне дотримання основних складових принципу належного урядування забезпечує прийняття суб`єктами владних повноважень легітимних, справедливих та досконалих рішень. Крім того, принцип належного урядування підкреслює те, що між людиною та державою повинні бути вибудовані саме публічно-сервісні відносини, у яких інституції та процеси служать всім членам суспільства.

Відповідно до правової позиції, висловленої ЄСПЛ в Рішенні по Справі Рисовський проти України (Заява № 29979/04): Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП], заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП], заява N 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови , заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі , заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії , заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії , заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини , п. 128, та Беєлер проти Італії , п. 119).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі Москаль проти Польщі , п. 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії , п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , п. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії , заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії , заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного урядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (див., наприклад, рішення у справі Москаль проти Польщі , п. 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (див. зазначені вище рішення у справах Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки , п. 53, та Тошкуце та інші проти Румунії , п. 38).

Частинами 1, 2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Сукупність встановлених під час розгляду справи обставин, з урахуванням сталої судової практики ЄСПЛ, свідчить на користь того, що виключно внаслідок передчасних висновків посадової особи ДАБІ про наявність в діях позивача порушень вимог припису від 08.02.2017, по відношенню до позивача безпідставно винесено спірні приписи і постанову, при цьому ДАБІ до матеріалів справи не надано доказів здійснення позивачем підготовчих \ будівельних робіт на Об`єкті станом на 07.06.2017.

На переконання суду, вказана помилка ДАБІ має бути виправлена, шляхом визнання протиправними та скасування спірних актів індивідуальної дії.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що оскільки Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві є структурним підрозділом ДАБІ, то судові витрати слід стягнути з Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати припис № б/н від 07.06.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, складений Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюком Л.Л.

3. Визнати протиправним та скасувати припис № б/н від 07.06.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, складений Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Близнюком Л.Л.

4. Визнати протиправною та скасувати постанову від 15.06.2017 №60/17/10/26-10/1506/02/3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складену Головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м.Києві Голівець Дмитром Петровичем.

5. Стягнути на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ РОМА-М понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 1600,00 (одна тисяча шістсот грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ РОМА-М (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30707102, адреса: 02094, місто Київ, ВУЛ.МАГНІТОГОРСЬКА, будинок 1-Е).

Державна архітектурно-будівельна інспекція Укараїни (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37471912, адреса: 01133, м.Київ, БУЛЬВАР ЛЕСІ УКРАЇНКИ, будинок 26).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович