Ухвала

від 22.12.2020 по справі 815/350/14

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

22 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 815/350/14

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

секретар - Цехмейстренко Ю.В.,

за участю представника апелянта - Колосюка В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Одесі заяву про відвід судді Шляхтицького О.І. у справі за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія "ГЕЛІОС" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року по справі № 815/350/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи: публічне акціонерне товариство "Туристично - виробнича фірма "Чорне море", ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія "ГЕЛІОС" про визнання протиправними дій та скасування реєстрації декларації, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні колегії суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача - Шляхтицького О.І., суддів: Домусчі С.Д. та Семенюка Г.В. перебуває справа за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія "ГЕЛІОС" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року по справі № 815/350/14 за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи публічне акціонерне товариство "Туристично - виробнича фірма "Чорне море", ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія "ГЕЛІОС" про визнання протиправними дій та скасування реєстрації декларації.

П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалами від 04.06.2020 та 05.08.2020 відкрив апеляційне провадження та призначив справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні .

22.12.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Шляхтицькому О.І. на підставі статей 36, 39 КАС України, обґрунтована наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді.

Зокрема, заявниця посилається на те, що вона не отримувала повістку про виклик до суду, якою начебто призначено розгляд справи на 16.12.2020, що на думку заявниці, є порушенням норм процесуального права. Також таким порушенням ОСОБА_1 вважає задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "фінансова компанія "ГЕЛІОС" про розгляд справи в режимі відеоконференції.

На переконання ОСОБА_1 її клопотання про перенесення судового засідання у зв`язку із спалахом коронавірусної інфекції судом не розглядались, натомість судом розглянуто клопотання ТОВ "фінансова компанія "ГЕЛІОС" про перенесення судового засідання та призначення розгляду справи в режимі відеоконференції.

Вищевказані обставини викликають у заявниці сумнів щодо неупередженості головуючого судді при розгляді даної справи та з них, на думку заявниці, вбачаються всі обставини для відводу вищевказаного судді від розгляду даної справи.

Так, відповідно до статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, адміністративним процесуальним законодавством визначений вичерпний перелік підстав, за якими суддя (колегія суддів) не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу.

Проаналізувавши доводи заявниці щодо відводу головуючого судді по справі, апеляційний суд доходить висновку про відсутність у заяві обставин, за яких суддя відводиться від розгляду справи, а отже - і про необґрунтованість заяви з наступних підстав.

Згідно з частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином, указаною нормою визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду . Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного . У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими .

Проаналізувавши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шляхтицького О.І., колегія суддів дійшла висновку, що доводи вказаної заяви зводяться до незгоди позивачки з процесуальним рішенням П`ятого апеляційного адміністративного суду, а саме, з ухвалою від 16 грудня 2020 року, якою призначено справу № 815/350/14 до розгляду в режимі відеоконференції за клопотанням ТОВ "фінансова компанія "ГЕЛІОС", що протирічить клопотанню ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи до стабілізації епідеміологічного стану, що унеможливлює задоволення заявленого позивачкою відводу судді Шляхтицькому О.І., з огляду на таке.

З приводу клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи на іншу дату, обґрунтоване запровадженням карантину на території України через спалах у світі коронавірусу (COVID-19), колегія суддів не знаходить підстав для його задоволення, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 не зупинено (призупинено) функціонування органів державної влади, в тому числі судів, які наразі працюють в звичайному режимі, але з дотриманням норм, попереджуючих розповсюдження інфекції.

Більше того, на своєму засіданні 17.03.2020 Рада суддів Україні рекомендувала судам продовжувати здійснювати правосуддя, незважаючи на епідемію коронавірусу і карантин, однак, по можливості, здійснювати судовий розгляд справи в порядку письмового провадження без участі сторін.

При цьому, позивачка, не позбавлена права прийняти участь у справі в режимі відеоконференції.

А відтак, з метою дотримання строку розгляду апеляційної скарги, передбаченого частиною 1 статті 309 КАС України, на підставі пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи до кінця карантину.

У статті 44 цього Кодексу закріплено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012 зроблено висновок, що конституційна засада рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині 1 статті 55 Конституції України; ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною 1 статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Посилання заявниці про те, що вона начебто випадково дізналась про призначення розгляду справи на 16.12.2020 від секретаря судового засідання телефоном не відповідає дійсності, оскільки секретар відповідно до статті 129 КАС України текст повістки надсилала телефонограмами усім учасникам процесу, у зв`язку із тим, що закінчилась дія договору на закупівлю поштових послуг щодо відправлення поштової кореспонденції з Одеською дирекцією АТ Укрпошта та відсутністю фінансування для укладення нового договору. В наслідок чого з 01 квітня 2020 року Одеська дирекція АТ Укрпошта припинила надавати поштові послуги П`ятому апеляційному адміністративному суду.

При цьому колегія суддів зазначає, що розгляд справи, призначений на 08.12.2020 було перенесено на 22.12.2020 саме у зв`язку із клопотанням ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи. 16.12.2020 справа не розглядалась, а лише була винесена ухвала про розгляд справи в режимі відеоконференції, якою задоволено відповідне клопотання ТОВ "фінансова компанія "ГЕЛІОС", про що й була сповіщена, шляхом надсилання телефонограми, позивачка.

Відповідно до частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Враховуючи те, що фактично відвід судді вмотивований незгодою ОСОБА_1 з процесуальними рішеннями судді, наведені заявницею мотиви не є підставою для відводу.

Заявницею не наведено обґрунтованих підстав для відводу, а вказані у заяві обставини не знайшли свого підтвердження.

Будь-які інші підстави для відводу, передбачені статтями 36 та 37 КАС України, ОСОБА_1 не вказані.

Окремо, апеляційний суд наголошує, що зазначена заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки викладена російською мовою.

Так, відповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Приписи статті 15 КАС України визначають, що судочинство і діловодство в адміністративних судах проводиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Проте, задля уникнення надмірного формалізму, колегія суддів розглянула зазначену заяву.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає даний відвід необґрунтованим.

Керуючись статтями 31, 36, 39, 40 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шляхтицького О.І. у справі № 815/350/14 - визнати необґрунтованою.

Зупинити провадження у справі № 815/350/14 до вирішення питання про відвід судді Шляхтицького О.І.

Передати заяву ОСОБА_1 для визначення судді у порядку, встановленому ст. 31 КАС України, для вирішення питання про відвід судді Шляхтицького О.І., суддею, який не входить до складу колегії, що розглядає справу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 28 грудня 2020 року.

Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.