Рішення

від 21.12.2020 по справі 173/1995/20

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/1995/20

Провадження №2/173/961/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2020 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретареві - Рудовій Л.В.

За участю позивача - ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини -

ВСТАНОВИВ:

06.11.2020 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 , з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини до відповідача Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Верхньодніпровська державна нотаріальна контора

09.11.2020 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовчому судовому засіданні на 21.12.2020 року.

21.12.2020 року проведене підготовче судове засідання. справа призначена до розгляду на 21.12.2020 року

Відповідач в установлений строк відзиву на позовну заяву не надав.

Учасникам розгляду справи роз`яснені права та обов`язки у відповідності до ст. 43, 44, 49 ЦПК України..

21.12.2020 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно заявлених позовних вимог позивач просить визначити їй додатковий строк достатній для прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати , ОСОБА_2 , який на момент смерті була зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , залишила на її ім`я заповіт, посвідчений 22.10.2008 року ОСОБА_3 , секретарем Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за реєстровим № 176.

Після смерті ОСОБА_2 , залишилась спадщина, яка складається в тому числі із земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

26.10.2020 року вона звернувся до Державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 26.10.2020 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини, що й стало причиною звернення до суду.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала за підставами, викладеними в позовній заяві.

Відповідач, представник Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, про дату час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність письмових пояснень суду не надала.

Відповідності до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, заслухавши пояснення сторін, інших учасників розгляду справи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , яка на момент смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, та копіями свідоцтв про народження і про укладення шлюбу.

ОСОБА_2 ,. залишила на ім`я позивачки заповіт, посвідчений 22.10.2008 року ОСОБА_3 , секретарем Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області за реєстровим № 176, яким все належне їй майно залишила позивачці, що посвідчується копією заповіту.

Після смерті ОСОБА_2 , залишилась спадщина, яка складається в тому числі із земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином позивачка є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , за заповітом

26.10.2020 року позивачка звернувся до Державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 20.10.2020 року позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини

З наведеного вище судом встановлено, що порушені права позивача щодо прийняття спадщини. Позивачем обраний спосіб захисту порушених прав, у вигляді відновлення її його порушеного права, передбачений нормами ЦК України, а саме визнання причин пропуску подання заяви про прийняття спадщини поважними та визначення додаткового строку для прийняття спадщини, з яким погоджується суд.

За нормами ст.ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За положеннями п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Листом від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснив, що при вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивачка пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини в зв`язку з тим, що помилково вважала, що вона є спадкоємцем за заповітом, інші спадкоємці на майно ОСОБА_4 , відсутні. тому вона отримає спадщину незалежно від строку подання відповідної заяви нотаріусові.

Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини, що залишились після смерті ОСОБА_2 , не звертались, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 221/2020.

За наведених вище обставин, на думку суду причини пропуску строку для прийняття спадщини позивачем суд вважає поважними та враховуючи, що з моменту смерті спадкодавця до моменту подання позивачкою заяви про прийняття спадщини, пройшов незначний період часу, суд вважає за потрібне визначити позивачці додатковий строк для прийняття спадщини. Також суд вважає, що додатковий строк для прийняття спадщини, потрібно визначити позивачу тривалістю в три місяців з моменту набрання чинності рішенням суду, який буде достатнім для звернення до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Понесені позивачем витрати по сплату судового збору суд, вважає за можливе покласти на позивача, так як не вбачається вини відповідача у порушенні прав позивача.

На основі ст.ст.1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 293 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Верхньодніпровська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_2 , додатковий строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_2 , тривалістю в три місяці з моменту набрання чинності рішенням суду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений: 28.12.2020 року

Суддя Петрюк Т.М

Направлене до ЄДРСР : 28.12.2020 року

Дата набрання законної сили: 28.01.2021 року