Рішення

від 23.12.2020 по справі 173/2101/20

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2101/20

Провадження №2/173/992/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого судді - Петрюк Т.М.

при секретареві - Рудовій Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного провадження, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння оборони України про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

19.11.2020 року до суду звернувся позивач ОСОБА_1 з позовом про стягнення грошових коштів невиплачених при звільнені до відповідача Верхньодніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння оборони України

20.11.2020 року ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін на 23.12.2020 року.

Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось відповідно до положень ст. 247 ЦПК України

Відповідно до вимог за поданою позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 9485.09грн.. і заборгованість по листках непрацездатності в сумі 1226 грн., 42коп.; середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 17.07.2020 року по 17.11.2020 року в сумі 5599.44 грн. Стягнути з відповідача компенсацію втрати частини заробітної плати відповідно до ЗУ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку її виплати в сумі 141 грн. 29 коп., та зобов`язати в відповідача видати й ому трудову книжку з записом про останнє місце роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: у період з 01 жовтня 1999 року по 17 липня 2020 року він знаходилась у трудових відносинах з Верхньодніпровським районним спортивно-технічного клубом Товариства сприяння оборони України. Працював інструктором зі спорту.

03.07.2020 року він написав заяву про звільнення за власним бажанням з посади з 17.07.2020 року. Причиною такого волевиявлення стала заборгованість по виплаті заробітної плати.

Протягом 2019 року і по липень 2020 року керівництво Верхньодніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння оборони України розраховувалось з ним частково і станом на липень 2020 року утворилась заборгованість із заробітної плати в сумі 9485.09 грн. Та заборгованість за лікарняними листами: № 658022 - 389.64 та № 583373 -179.31, № 658457 - 657.47 грн.

Розрахунок в день звільнення з ним проведений не був, що й стало підставою подання даної позовної заяви.

Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику сторін.

Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносин

Як встановлено в судовому засіданні з 01 жовтня 1999 року по 17 липня 2020 року позивача знаходилась у трудових відносинах з Верхньодніпровським районним спортивно-технічного клубом Товариства сприяння оборони України. Працював інструктором зі спорту.

03.07.2020 року позивач написав заяву про звільнення за власним бажанням з посади з 17.07.2020 року, що підтверджується копією заяви.

За час роботи у позивача в Верхньодніпровському районному спортивно-технічному клубі Товариства сприяння оборони України виникла заборгованість із виплати заробітної плати позивачу, яка згідно наданої довідки складає 9485.09 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КзПП України - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення. Якщо в день звільнення працівник не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненним працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч. 3, 6 ст, 43 Конституції України - Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом

Судом встановлено, що за період роботи позивача у Верхньодніпровському районному спортивно-технічному клубі Товариства сприяння оборони України виникла заборгованість із заробітної плати, яка на час звільнення позивача, станом на 17.07.2020 року, останньому не виплачена в повному обсязі. Загальна сума заборгованості із заробітної плати на час звільнення склала 9485 грн., 09 коп.

Відповідачем доказів про виплату позивачеві заборгованості із заробітної плати не надано.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги про в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати в сумі 9485 грн. 09 коп., підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо задоволення вимог про виплату заборгованості за лікарняними листами: № 658022 - 389.64 та № 583373 -179.31, № 658457 - 657.47 грн.. відповідно до повідомлення Фонду соціального страхування України управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області від 07.10.2020 року № 03-10/5597, встановленою, що допомога по листках непрацездатності позивача перерахована бухгалтерією РСТК ТСОУ на картковий рахунок банку 03.04.2020 року, 24.09.2020 року і 06.10.2020 року та їх отримання підтверджено позивачем. Таким чином доказів наявності такої заборгованості відповідача перед позивачем не надано, тому суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до положень ч.1 ст. 117 КЗпП України - В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці -

Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей

день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці - При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 ( 100-95-п ) (з наступними змінами і доповненнями).

Згідно з п. 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Обов`язок власника або уповноваженого ним органом, передбачений ст.117 Кодексу законів про працю України, щодо виплати працівнику середнього заробітку за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку є саме випадком збереження середньої заробітної плати.

Згідно п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів

(годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Так як заробітна плата виплачена позивачеві не в день звільнення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку, а саме: за період з 17.07.2020 року по 17.11.2020 року, згідно зазначених позовних вимог .

Так, згідно наданих суду відомостей пенсійного фонду, зазначених в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування в травні і червні місяці 2020 року (два повних місяці роботи перед звільненням) позивачеві нарахована заробітна плата в сумі 590.25 грн.., + 1440 грн. = 2030.25 грн. .

В травні і червні місяці 2020 року було 39 робочих днів. Таким чином середній заробіток позивача складатиме: 2030.25 грн. : 39 днів = 52 грн. 06 коп. Х 81 днів (кількість днів з моменту звільнення до дати фактичного розрахунку) = 4216 грн. 86 коп.

Таким чином за період з 18.07.2020 року по 17.11.2020 року середній заробіток позивача складає: 4216 грн. 86 коп. Дана сума і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку порушенням строїв їх виплати - Підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до ст. 2 ЗУ Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку порушенням строїв їх виплати - Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 141 грн. 29 коп., компенсацію частини доходів у зв`язку порушенням строїв їх виплати відповідно до розрахунку позивача з яким погоджується суд.

Вирішуючи позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача видати позивачеві належним чином оформлену трудову книжку суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України - Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Так як позивач посилається на те. що йому в день звільнення не була видана трудова книжка. а відповідач даного акту будь-якими доказами не спростував. суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 1681 грн. 60 коп., пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 420 ЦПК України - Суд допускає негайне виконання рішень у справах про: присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць;

Таким чином суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині сплати заробітної плати в сумі за один місяць

Керуючись ст.ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Верхньодніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння оборони України про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Верхньодніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння оборони України (код ЄДРПОУ 02726250, юридична адреса: вул. Дніпровська, 76 м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, 51660 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 9485 ( дев`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) грн.., 09 коп.; середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 17.07.2020 року по 17.11.2020 року в сумі 4216 (чотири тисячі двісті шістнадцять) грн., 86 коп., компенсацію втрати частини заробітної плати відповідно до Закону України Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку порушенням строїв їх виплати в сумі 141 (сто сорок одну) грн. 29 коп.

Рішення в частині сплати заробітної плати в сумі за один місяць допустити до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог про стягнення коштів - відмовити.

Зобов`язати Верхньодніпровський районний спортивно-технічний клуб Товариства сприяння оборони України (код ЄДРПОУ 02726250, юридична адреса: вул. Дніпровська, 76 м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, 51660 ) видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 належним чином оформлену трудову книжку із записом про звільнення.

Стягнути з Верхньодніпровського районного спортивно-технічного клубу Товариства сприяння оборони України (код ЄДРПОУ 02726250, юридична адреса: вул. Дніпровська, 76 м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, 51660 ) судовий збір на користь держави в сумі 1681 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну грн. ) грн., 60 коп.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського Апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 23.12.2020 року.

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 28.12.2020 року

Дата набрання законної сили: 23.01.2021 року