Постанова

від 17.12.2020 по справі 911/2170/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2020 р. Справа№ 911/2170/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коробенка Г.П.

суддів: Євсікова О.О.

Чорногуза М.Г.

за участю секретаря судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 17.12.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"АМАНД"

на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019 (повний текст складено 16.12.2019)

та апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича

на рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2019 (повний текст рішення складено 02.12.2019)

у справі №911/2170/19 (суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД"

до 1. Білоцерківської міської ради

2. фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича

про визнання договору оренди недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради, фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича про визнання недійсним договору оренди землі № 39 від 20.09.2016.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про порушення відповідачами норм чинного законодавства під час укладення спірного договору. Як стверджує позивач, земельна ділянка загальною площею 4147 кв.м, на якій розташований 117-квартирний житловий будинок № 8 по вул . Пролетарська, 8 та його прибудинкова територія, знаходиться у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. На час виникнення спірних правовідносин всі 117 квартир будинку було приватизовано. На переконання позивача, укладаючи спірний договір оренди землі без згоди співвласників багатоквартирного будинку, відповідачі порушили їх право на визначення порядку використання земельної ділянки, яка закріплена за їх будинком, передбаченого ч. 3 ст. 42 Земельного кодексу України та право співвласників на земельну ділянку, на якій розташований їх багатоквартирний будинок та прибудинкова територія, що знаходиться у спільній сумісній власності в силу приписів ч. 2 ст. 382 ЦК України, а також права, визначені у ст. ст. 89-90 Земельного кодексу України.

У відзиві на позов відповідач-2 проти позову заперечував, просив у задоволенні позовної заяви відмовити, вказуючи про те, що права позивача не порушені, оскільки:

- на даний час позивачем не доведено обставину існування ОСББ "АМАНД" як юридичної особи, яка має процесуальні правоздатність та дієздатність;

- позивачем обрано неефективний спосіб захисту свого права. Позивачем чітко не зазначено, яка саме норма права дає підстави для визнання недійсним договору оренди землі № 39 від 20.09.2016;

- ОСББ "АМАНД" не може бути суб`єктом звернення до господарського суду, адже воно не є суб`єктом господарювання;

- позивачем, не надані належні та допустимі докази того, що будь-яка земельна ділянка перебуває на балансі ОСББ "АМАНД".

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.11.2019 у справі №911/2170/19 позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі №39 від 20.09.2016, укладений між Білоцерківською міською радою та фізичною особою-підприємцем Ровінським Юрієм Григоровичем щодо оренди земельної ділянки під розміщення спеціалізованого магазину з виставково-офісними приміщеннями в місті Біла Церква на розі вулиць Пролетарської та Інтендантської, загальною площею 0,0832 га (кадастровий номер: 3210300000:04:005:0084). Стягнуто з Білоцерківської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп. судового збору. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" 960 (дев`ятсот шістдесят) грн 50 коп. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Білоцерківська міська рада, укладаючи спірний договір, без згоди співвласників багатоквартирного будинку, порушила їх право на визначення порядку використання земельної ділянки, на якій розташовано багатоквартирний будинок.

Додатковим рішенням Господарського суду Київської області від 05.12.2019 у справі №911/2170/19 у задоволенні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив з того, що заявником не надано належного доказу, який підтверджує фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Судом не прийнято платіжне доручення №32 від 25.11.2019 як доказ фактичної сплати позивачем винагороди адвокату за надання правової допомоги в ході розгляду справи №911/2170/19, оскільки призначення платежу платіжного доручення містить посилання на інший акт виконаних робіт, а в договорі про надання правничої допомоги №121 від 15 серпня 2019 року чітко не зазначено, що він укладений для надання послуг професійної правничої допомоги в ході розгляду справи №911/2170/19 в Господарському суді Київської області.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АМАНД звернулося з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019 у справі №911/2170/19 та прийняти нове рішення про задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

Підставою для скасування додаткового рішення суду скаржник зазначив порушення судом норм процесуального права. При цьому апелянт стверджував, що судом визнано неналежним доказом платіжне доручення №32 від 25.11.2019 через допущену заявником технічну помилку ньому (в призначенні платежу не вірно зазначена остання цифра акту виконаних робіт). Водночас, апелянт зазначив, що судом не врахована правова позиція Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.12.2019 у справі №922/445/19, у відповідності до якої витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачена.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АМАНД на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019 у справі №911/2170/19; призначено розгляд апеляційної скарги до розгляду.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, фізична особа-підприємець Ровінський Ю.Г. звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2019 у справі №911/2170/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому апелянт зазначає, що земельна ділянка знаходиться у комунальній власності та жодним рішенням органів місцевого самоврядування не передавалась у спільну сумісну власність співвласникам багатоквартирного будинку або у користування позивачу, що обумовлює відсутність порушення їх прав спірним рішенням відповідача; на момент укладення договору не існувало розробленої землевпорядної документації, якою б було встановлено розмір та конфігурацію земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок; спірна земельна ділянка не набула статуту прибудинкової території; цільове призначення спірної земельної ділянки (03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови під розміщення спеціалізованого магазину з виставково-офісними приміщеннями) є відмінним від цільового призначення земельної ділянки на якій розташовано багатоквартирний будинок (02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2020 поновлено фізичній особі-підприємцю Ровінському Юрію Григоровичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2019 у справі №911/2170/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича на рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2019 у справі №911/2170/19; розгляд апеляційної скарги призначено для спільного розгляду з апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" на додаткове рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019 у справі №911/2170/19.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 призначено у справі №910/2876/17 комплексну судову будівельну та земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення комплексної судової будівельної та земельно-технічної експертизи поставити наступні питання:

- Чи розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3210300000:04:005:0084 конструктивні елементи багатоквартирного будинку №8 по вул. Пролетарська у м. Біла Церква (фундамент, приямок та вхід у підвал, сходи пожарного виходу) та захисні елементи будинку (вимощення)?

- Чи підтверджується примикання спеціалізованого магазину з виставково-офісними приміщеннями в м. Біла Церква, згідно проекту будівлі, розташованій на земельній ділянці загальною площею 0,0832 га (кадастровий номер земельної ділянки 3210300000:04:005:0084) до багатоповерхового житлового будинку №8 по вул. Пролетарській у місті Біла Церква , якщо так, то в якій частині?

- Чи накладаються межі земельної ділянки загальною площею 0,0832 га (кадастровий номер земельної ділянки 3210300000:04:005:0084) на межі житлового будинку №8 по вул. Пролетарській у місті Біла Церква , визначеного на викопіюванні проекту забудови мікрорайону та в межах ділянки, визначеної на плані у технічному паспорті на будинок?

Витрати по проведенню експертиз покладено на фізичну особу-підприємця Ровінського Юрія Григоровича, з подальшим розподілом судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України. Провадження у справі №911/2170/19 зупинено на час проведення експертизи.

13.07.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшов лист директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Рувін О.Г. (вих. №16984/20-41/16985/20-43 від 08.07.2020), в якому викладено прохання про погодження судом строку проведення експертизи у термін понад 90 календарних днів, також зазначено про необхідність забезпечення виконання попередньої оплати судової експертизи відповідно до рахунку, який додається до вказаного листа. Також до вказаного листа додано клопотання судових експертів Курочкіна С.Г., Баранова Ю.Л. про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 поновлено провадження у справі №911/2170/19; призначено судове засідання з розгляду клопотання судового експерта на 29.09.2020. Постановлено викликати у судове засідання представників сторін; зобов`язано сторін надати суду письмові пояснення щодо клопотання судового експерта та документи, які експерт просить надати.

Через невиконання учасниками справи вимог суду про надання письмових пояснень щодо клопотання судового експерта та документів, які експерт просить надати, розгляд клопотання експерта неодноразово відкладався.

Колегія суддів звертає увагу на те, що сторони належним чином були повідомлені про місце, дату і час судового розгляду клопотання судового експерта, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення сторонам.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 клопотання директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Рувін О.Г. про погодження судом строку проведення експертизи у термін понад 90 календарних днів, та клопотання судових експертів Курочкіна С.Г., Баранова Ю.Л. про надання додаткових матеріалів, необхідних для вирішення питань, поставлених перед експертизою, залишено без задоволення через невиконання відповідачем-2 вимог, викладених в ухвалі суду, зокрема, щодо надання доказів на підтвердження здійснення попередньої оплати судової експертизи, що унеможливлює забезпечення виконання попередньої оплати судової експертизи та відповідно проведення комплексної судової будівельної та земельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 у справі №911/2170/19, що зумовило продовження розгляду апеляційної скарги у даній справі за наявними в матеріалах справи доказами.

У відзиві на апеляційну скаргу на додаткове рішення суду відповідач-2 просить додаткове рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"АМАНД" - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування додаткового рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а додаткове рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу на рішення суду позивач просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування рішення суду є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"АМАНД" позивачем викладено заперечення на доводи, викладені фізичною особою-підприємцем Ровінським Юрієм Григоровичем у відзиві на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"АМАНД".

11.12.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 54000 грн, понесених в суді апеляційної інстанції.

17.12.2020 через канцелярію суду від відповідача-1 надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу.

В судове засідання апеляційної інстанції 17.12.2020 представники відповідачів не з`явились.

Колегія суддів звертає увагу на те, що сторони належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення позивачу, відповідачу-1 та інформацією, яка міститься на сайті Укрпошта Track Results щодо вручення адресату (ФОП Равінському Ю.Г.) поштового відправлення 0411632796870.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представників відповідачів.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича, просив суд залишити дану апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін; підтримав апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"АМАНД" з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати додаткове рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019 у справі №911/2170/19 та прийняти нове рішення про задоволення вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі. Також представник позивача просив задовольнити заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні чи скасуванню, апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"АМАНД" підлягає задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції - скасуванню, заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

15.04.1986 рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів № 157 "Про виділення земельної ділянки взуттєвому об`єднанню для будівництва 117-квартирного житлового будинку для малосімейних по вул. Пролетарська, 8" замовнику будівництва - взуттєвому об`єднанню було виділено земельну ділянку по вул. Пролетарській, 8 за рахунок земельних ділянок будинків, належних громадянам по вул. Пролетарській 4/1, 6, 8/1, по вул. Інтендантській, 3, 5. Одночасно взуттєвому об`єднанню було дозволено знесення вказаних домоволодінь, що належать громадянам на праві особистої власності, за умови виплати грошової компенсації та надання домовласникам, членам їх сімей, та громадянам, які постійно проживають та прописані в будинках, що підлягають знесенню, житлових квартир. Також вказаним рішенням було затверджено оціночні акти комісії про розмір грошової компенсації громадянам за будинки, споруди та плодоягідні насадження, які підлягали знесенню.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів від 29.08.1989 №290 "Про затвердження акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію 117-квартирного житлового будинку для малосімейних по вул. Пролетарській, 8" замовник будівництва покладені на нього зобов`язання виконав повністю та здійснив будівництво багатоквартирного житлового будинку на вказаній земельній ділянці. Також з даного рішення вбачається, що виконавчим комітетом було затверджено акт Державної приймальної комісії від 21.08.1989 про прийняття в експлуатацію 117 квартирного житлового будинку по вул. Пролетарській, 8, приведеною площею 4147 кв.м, житловою площею 2130 кв.м.

Як вбачається з витягу з протоколу №3 зборів співвласників багатоквартирного будинку №8 по вул. Пролетарська в місті Біла Церква, 06.04.2019, на зборах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" було прийнято рішення щодо погодження права постійного користування земельною ділянкою під багатоквартирним будинком, допоміжними спорудами та прибудинковою територією ОСББ "АМАНД" та погоджено право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 4147 кв.м під багатоквартирним будинком, допоміжними спорудами та прибудинковою територією. Також було прийнято рішення про звернення до Білоцерківської міської ради щодо оформлення вказаної земельної ділянки у постійне користування позивачу.

27.04.2019 ОСББ "АМАНД" було подано заяву до Центру надання адміністративних послуг Білоцерківської міської ради (за реєстровим № 2630) з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування площею 0,4147 га, яка знаходиться під багатоквартирним житловим будинком та прибудинковою територією.

07.05.2019 вказана заява була розглянута постійною комісією Білоцерківської міської ради з питань земельних відносин та земельного кадастру, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток, історичного середовища. За результатами розгляду заяви було прийнято рішення щодо залишення заяви на доопрацювання, про що було повідомлено позивача.

13.08.2019 відбулося чергове засідання профільної постійної комісії, під час якої ОСББ "АМАНД" було повідомлено, що частина прибудинкової території, за якою звернувся позивач, передана в оренду третій особі - ФОП Ровінському Ю.Г. під будівництво спеціалізованого магазину з виставково-офісними приміщеннями, у зв`язку з чим сесією Білоцерківської міської ради питання в частині вже переданої в оренду земельної ділянки третій особі розглядатися не буде.

Згідно витягу з протоколу №187 профільної комісії від 13.08.2019 було прийнято рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у постійне користування позивачу земельної ділянки під обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою вулиця Пролетарська, 8 загальною площею лише 0,3400 га.

Як стверджує позивач, земельна ділянка загальною площею 4147 кв.м, на якій розташований 117-квартирний житловий будинок №8 по вул. Пролетарська, 8 та його прибудинкова територія, знаходиться у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. На час виникнення спірних правовідносин всі 117 квартир будинку було приватизовано. На переконання позивача, укладаючи спірний договір оренди землі без згоди співвласників багатоквартирного будинку, відповідачі порушили їх право на визначення порядку використання земельної ділянки, яка закріплена за їх будинком, передбаченого ч. 3 ст. 42 Земельного кодексу України та право співвласників на земельну ділянку, на якій розташований їх багатоквартирний будинок та прибудинкова територія, що знаходиться у спільній сумісній власності в силу приписів ч. 2 ст. 382 ЦК України, а також права визначені у ст. ст. 89-90 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом по визнання недійсним договору оренди землі №39 від 20.09.2016, укладеного між Білоцерківською міською радою та фізичною особою-підприємцем Ровінським Юрієм Григоровичем щодо оренди земельної ділянки під розміщення спеціалізованого магазину з виставково-офісними приміщеннями в місті Біла Церква на розі вулиць Пролетарської та Інтендантської, загальною площею 0,0832 га (кадастровий номер: 3210300000:04:005:0084).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Звернення до господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушеного прав і охоронюваних законом інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси в спосіб, визначений законом.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Таким чином, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Вимоги про визнання правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси

Саме неможливість отримання земельної ділянки у користування, закріпленої за багатоквартирним будинком у повному обсязі стало однією із підстав для звернення позивача до суду.

Статтею 13 Конституції України встановлено, що земля є об`єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Як встановлено вище, 20 вересня 2016 року між Білоцерківською міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Ровінським Юрієм Григоровичем (орендар) укладено договір оренди землі №39, відповідно до умов якого строком на 5 (п`ять) років орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0832 га (кадастровий номер 321000000:04:005:0084) під розміщення спеціалізованого магазину з виставково-офісними приміщеннями в м. Біла Церква на розі вулиць Пролетарська та Інтендантська.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Поряд з цим, відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до статті 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об`єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

Отже, будь-яка територія набуває статусу прибудинкової виключно за умов, якщо вона: визначена актом на право власності або користування земельною ділянкою; призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Як встановлено вище, 15.04.1986 рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів № 157 "Про виділення земельної ділянки взуттєвому об`єднанню для будівництва 117-квартирного житлового будинку для малосімейних по вул. Пролетарська, 8" замовнику будівництва - взуттєвому об`єднанню було виділено земельну ділянку по вул. Пролетарській, 8 за рахунок земельних ділянок будинків, належних громадянам по вул. Пролетарській 4/1, 6, 8/1, по вул. Інтендантській, 3, 5.

Рішенням Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів від 29.08.1989 №290 "Про затвердження акту Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію 117-квартирного житлового будинку для малосімейних по вул. Пролетарській, 8" затверджено акт Державної приймальної комісії від 21.08.1989 про прийняття в експлуатацію 117 квартирного житлового будинку по вул. Пролетарській, 8, приведеною площею 4147 кв.м, житловою площею 2130 кв.м.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації, у межах земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди, що необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації (роз`яснення Міністерства розвитку громад та територій України від 22.01.2016).

Викопіювання із проекту забудови мікрорайону по вул. Горького в м. Біла Церква з вказівкою на конфігурацію, площу та місце розташування земельної ділянки 117 квартирного житлового будинку по вул. Пролетарській, яке є частиною генерального плану м. Біла Церква 1985 року доводить факт приналежності спірної земельної ділянки до багатоквартирного житлового будинку.

Зазначена спірна земельна ділянка вказана і в технічному паспорті багатоквартирного будинку, витяг з якого був наданий КП КОР Південне БТІ (міститься в матеріалах справи).

З аналізу цільового призначення земельної ділянки, на якій розташовано багатоквартирний будинок по вул. Пролетарській, 8 (02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), та норм статті 42 ЗК України випливає, що в разі приватизації громадянами квартир у такому будинку земельна ділянка як така, що входить у житловий комплекс, може передаватися безоплатно у власність або надаватися в користування лише об`єднанню співвласників будинку, створеному відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 року № 1521 Про реалізацію Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

В такому разі земельна ділянка належить співвласникам житлового будинку на праві спільної сумісної власності та разом із загальним майном і неподільною часткою житлового комплексу (допоміжні приміщення, конструктивні елементи будинку, його технічне обладнання) є майном співвласників, які визначають порядок його використання.

Відповідна правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №554/10151/16-ц.

За приписами статті 89 ЗК України земельна ділянка може належати на праві спільної сумісної власності лише громадянам, якщо інше не встановлено законом. У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки: а) подружжя; б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними; в) співвласників жилого будинку; г) співвласників багатоквартирного будинку. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.

Відповідно до статті 90 Земельного кодексу України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Білоцерківська міська рада, укладаючи спірний договір, без згоди співвласників багатоквартирного будинку, порушила їх право на визначення порядку використання земельної ділянки, на якій розташовано багатоквартирний будинок №8 по вул. Пролетарська в місті Біла Церква.

Доводи відповідача-2, викладені в апеляційній скарзі про те, що цільове призначення спірної земельної ділянки (03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови під розміщення спеціалізованого магазину з виставково-офісними приміщеннями) не підпадає під будівництво та обслуговування багатоквартирного будинку є безпідставними з огляду на те, що відповідачем не враховано, що призначення земель - це встановлені законодавством порядок, умови та межі використання земель для конкретних цілей відповідно до їх категорій. Цільове призначення конкретної земельної ділянки межею її використання для конкретного призначення відповідно до затверджених планів розвитку території, зонування земель, а також правового режиму відповідної категорії земель.

Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природного призначення; г) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського фонду; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Статтею 38 Земельного кодексу України визначено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Згідно ст. 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України).

Відповідно до класифікації видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 28.07.2010 №548, код 02.03 (для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку), як і код 03.15 (Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови) відносяться до однієї категорії цільового призначення - землі житлової та громадської забудови.

Відтак твердження скаржника про невідповідність цільового призначення не відповідає дійсності, оскільки спірна земельна ділянка відносяться до земель житлової та громадської забудови, яка передбачає можливість її використання для обслуговування багатоквартирного будинку, що також відповідає і містобудівний документації, і генеральному плану міста.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, то такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Згідно з ч. 2 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовна вимога Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" про визнання недійсним договору оренди землі № 39 від 20.09.2016 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі рішення суду.

Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.

Стосовно заяви позивача про солідарне стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

В силу статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 123, частини 2 статті 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати [крім судового збору], пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

За вимогами частин 5, 8 зазначеної статті під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Колегією суддів встановлено, що надання Адвокатським об`єднанням "Арбітріум Ліберіум" адвокатських послуг у суді першої інстанції при розгляді справи №911/2170/19 підтверджується доданими до заяви про розподіл судових витрат копією договору-доручення про надання правничої (правової) допомоги №121 від 15 серпня 2019 (в пункті 3.6 якого передбачено, що факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг); розрахунком суми судових витрат пов`язаних з розглядом справи №911/2170/19 від 21 листопада 2019 року в загальному розмірі 19800 грн, актом №2/6/01-09 про надання правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги №121 від 15 серпня 2019 року з описом виконаних робіт (загальна вартість яких складає 19800 грн) та ордером на ім`я адвоката Запаскіна Максима Романовича.

Дані докази в їх сукупності є достатніми доказами на підтвердження наявності підстав для відшкодування Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" витрат на професійну правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі (19800 грн), оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, а тому помилковим є висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні вимог позивача з посиланням на відсутність належних доказів фактичної сплати позивачем винагороди адвокату за надання правової допомоги в ході розгляду справи №911/2170/19.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що заява позивача про відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у сумі 19800 грн, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції підлягає задоволенню.

Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, тому витрати зі сплати на професійну правничу допомогу у сумі 19800 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.

Відповідно до ч.1 ст.277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" підлягає задоволенню, додаткове рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" про стягнення з Білоцерківської міської ради та фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича (порівну) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 19800 грн.

Стосовно заяви позивача про солідарне стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

21.10.2020 між Адвокатським об`єднанням "Арбітріум Ліберіум" та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" укладено договір-доручення про надання правничої (правової) допомоги №6, предметом якого є, зокрема, надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі; складання заяв, скарг, заперечень, відзивів, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення цивільного, кримінального, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; конкретний перелік видів правової допомоги визначається додатковою угодою до цього договору.

Виходячи зі змісту пункту 3.6 договору-доручення, факт наданих послуг підтверджується актом наданих послуг.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2020 (п.4.1 договору-доручення).

В додатковій угоді до договору-доручення про надання правничої (правової) допомоги №6, укладеній між Адвокатським об`єднанням "Арбітріум Ліберіум" та Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" 26.11.2020, визначено конкретний перелік видів правової допомоги, загальна вартість яких складає 54000 грн.

До заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу додано акт №16/6/01-09 від 26.11.2020 про надання правничої допомоги відповідно до договору про надання правничої допомоги №6 від 21.10.2019 з детальним описом виконаних робіт (загальна вартість яких складає 54000 грн, з зазначенням назви робіт (надання правничої допомоги), дати надання такої послуги, витраченого часу, ціни за час, вартість послуги), рахунку РАХ/2020/2215 для здійснення платежу, табель обліку робочого часу, платіжне доручення №162 від 27.11.2020 на суму 54000 грн.

17.12.2020 відповідач-1 звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, в якому відповідач просив зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи критерії розумності їхнього розміру, виходячи з фінансового стану обох сторін та конкретних обставин справи. При цьому відповідач-1 вказує, що вимоги стосовно розміру судових витрат є неспівмірними зі складністю справи та виконанням адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом та виконанням відповідних робіт (наданих послуг).

Частинами другою - четвертою ст. 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 ст.126 ГПК України).

Дослідивши надані позивачем в обґрунтування адвокатських витрат документи, колегія суддів вважає, що заявлені відповідачем до відшкодування витрати у сумі 54000 грн є неспівмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді апеляційної інстанції, затраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру (законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими позивач обґрунтовував свої вимоги та інші обставини, тобто, підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи), а тому мають бути задоволені вимоги про стягнення з Білоцерківської міської ради та фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровичана на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" 30000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, тому витрати зі сплати на професійну правничу допомогу у сумі 30000 грн, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича покладаються судом на апелянта у відповідності до статті 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 244, 267-270, 273, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2019 у справі №911/2170/19 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" задовольнити.

Додаткове рішення Господарського суду Київської області від 05.12.2019 скасувати.

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" про стягнення з Білоцерківської міської ради та фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 19800 грн задовольнити.

Стягнути з Білоцерківської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" 9900 (дев`ять тисяч дев`ятсот) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" про стягнення з Білоцерківської міської ради та фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги задовольнити частково.

Стягнути з Білоцерківської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги.

В іншій частині заяви Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АМАНД" про стягнення з Білоцерківської міської ради та фізичної особи-підприємця Ровінського Юрія Григоровича витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги, відмовити.

Матеріали справи №911/2170/19 повернути Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 28.12.2020 після виходу з відпустки головуючого судді Коробенка Г.П.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді О.О. Євсіков

М.Г. Чорногуз