Рішення

від 18.12.2020 по справі 902/10/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" грудня 2020 р. Cправа № 902/10/19

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕТРАНС" (вул. Сім`ї Хохлових, буд.15 А, оф.502, м. Київ, 04119)

до : Фізичної особи-підприємця Монастирського Дениса Вікторовича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості 240 000 грн.

за зустрічним позовом : Фізичної особи-підприємця Монастирського Дениса Вікторовича ( АДРЕСА_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕТРАНС" (вул. Сім`ї Хохлових, буд.15 А, оф.502, м. Київ, 04119)

про визнання недійсним договору про визнання послуг №1161223 від 01.12.2016 р.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Судді Маслій І.В.

Тварковський А.А.

Секретар судового засідання Резніченко Ю.В.

за участю представників:

позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом: Звєрєва К.С.,

Бутченко А.В.

відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом: Шиманський В.М.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕТРАНС" звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовом до Фізичної особи-підприємця Монастирського Дениса Вікторовича про стягнення штрафних санкцій за договором про надання послуг №1161223 від 01.12.2016 р. у розмірі 240 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором в частині надання послуг щодо укладання від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок позивача договорів з абонентами та сприяння в такому укладенні, зокрема відповідачем порушено зобов`язання забезпечити існування не менше 300 чинних договорів з абонентами протягом місяця.

Ухвалою суду від 04.01.2019 р. відкрито провадження у справі № 902/10/19. Визначено, що розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 25.01.2019 р.

23.01.2019 р. від відповідача ФОП Монастирського Д.В. надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 02-1-34/604/19 від 23.01.2019 р.), в якому останній проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.

23.01.2019 р. до Господарського суду Вінницької області надійшов зустрічний позов Монастирського Дениса Вікторовича про визнання недійсним договору про надання послуг №1161223 від 01.12.2016 р.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на те, що Договір про надання послуг №1161223 від 01.12.2016 року ФОП Монастирський Д.В. не підписував, більш того усі наявні в матеріалах даної судової справи документи, що містять підпис від імені ФОП Монастирського Д.В. не відповідають дійсному підпису останнього, що підтверджується копією паспорта Монастирського Д.В . Окрім того з метою підтвердження даної обставини ФОП Монастирський Д.В. має на меті заявити клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у даній справі, оскільки лише спеціальні знання експерта почеркознавця нададуть змогу підтвердити дану обставину.

Ухвалою суду від 25.01.2019 р. прийнято зустрічний позов (вх.№ канц. 43/19 від 23.01.2019 р.) фізичної особи-підприємця Монастирського Дениса Вікторовича до спільного розгляду з первісним позовом. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Монастирського Дениса Вікторовича в одне провадження з первісним позовом у справі № 902/10/19. Здійснено у справі № 902/10/19 перехід зі спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Призначено у справі підготовче засідання на 13.02.2019 р.

Ухвалою суду від 13.02.2019 р. підготовче засідання у справі було відкладено на 01.03.2019 р. Задоволено клопотання керівника ТОВ "ТЕЛЕТРАНС" про проведення судового засідання 01.03.2019 р. в режимі відеоконференції у справі № 902/10/19.

Ухвалою суду від 01.03.2019 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/10/19 на 30 днів. Підготовче засідання у справі призначено на 13.03.2019 р. Задоволено клопотання представника ФОП Монастирського Д.В. про витребовування у ТОВ "ТЕЛЕТРАНС" оригіналу договору про надання послуг №1161223 від 01.12.2016 р. та оригінали додатків до договору. Зокрема суд відклав розгляд клопотання представника відповідача за первісним позовом/позивача за зустрічним позовом про призначення судової почеркознавчої експертизи до наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 13.03.2019 р. призначено у справі № 902/10/19 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (21021, м. Вінниця, вул. Порика, 8). На вирішення судовому експерту поставлено наступне питання: чи виконаний підпис від імені фізичної особи - підприємця Монастирського Дениса Вікторовича в договорі про надання послуг №1161223 від 01.12.2016р. в графі "від Агента Монастирський Д.В." та в додатках до договору №1, №2, №3 власноручно Монастирським Денисом Вікторовичем чи іншою особою? Зупинено провадження у справі № 902/10/19 на час проведення судової почеркознавчої експертизи.

08.07.2019 р. до суду від Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшов висновок експерта від 26.06.2019 р. № 148.

Зокрема у резолютивній частині висновку експерта Тальянчук Л.С. зазначено, що вирішити питання Чи виконаний підпис від імені фізичної особи - підприємця Монастирського Дениса Вікторовича в договорі про надання послуг № 1161223 від 01.12.2016 р. в графі від Агента Монастирський Д.В. та в додатках до договору № 1, № 2, № власноручно Монастирським Денисом Вікторовичем чи іншою особою? не представляється можливим у зв`язку із різною транскрипцією досліджуваних підписів та підписів в зразках гр. Монастирського Дениса Вікторовича, нечітким виконання досліджуваних підписів, обмеженим об`ємом графічного матеріалу та відсутнім комплексом ознак для будь-якого висновку.

Ухвалою суду від 12.08.2019 р. провадження у справі № 902/10/19 поновлено. Призначено підготовче засідання у справі на 21.08.2019 р.

Ухвалою суду від 21.08.2019 р. відкладено підготовче засідання на 28.08.2019 р.

Ухвалою суду від 28.08.2019 р., в зв`язку із складністю справи, призначено колегіальний склад суду для розгляду справи №902/10/19.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 28.08.2019 р., визначено колегію для розгляду справи № 902/10/19 в наступному складі: головуючий суддя Яремчук Ю.О., судді: Тварковський А.А. та Маслій І.В.

Ухвалою суду від 28.08.2019 р. колегією суддів у складі головуючого судді Яремчука Ю.О., суддів: Тварковський А.А. та Маслій І.В. прийнято справу № 902/10/19 до свого провадження. Визначено розгляд справи почати спочатку та призначити підготовче засідання на 17.09.2019 р.

Ухвалою суду від 17.09.2019 р. підготовче засідання у справі відкладено на 07.10.2019 р. Встановлено учасникам справи строк для вчинення процесуальних дій до 07.10.2019 р. В порядку ст. 69 ГПК України викликано в судове засідання на 07.10.2019 р. о 14:30 год. судового експерта Тальянчук Л.С. для дачі пояснень щодо висновку експерта за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи № 148 від 26.06.2019 р.

Ухвалою суду від 07.10.2019 р. призначено у справі № 902/10/19 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (21021, м. Вінниця, вул. Батозька,1).

Матеріали справи № 902/10/19, які включають експериментальні зразки підписів ФОП Монастирського Д.В. супровідним листом направлено Вінницькому відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (21021, м. Вінниця, вул. Батозька, 1).

03.02.2020 р. матеріали справи разом із висновком експерта були повернуті до Господарського суду Вінницької області.

13.02.2020 р. суддею Яремчуком Ю.О. подано службову записку на ім`я голови Господарського суду Вінницької області Колбасова Ф.Ф. про заміну суддів членів колегії у справі № 902/10/19, у зв`язку з перебуванням станом на 13.02.2020 р. судді Маслія І.В. у відрядженні та судді Тварковського А.А. у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.02.2020 р., визначено склад колегії для розгляду справи № 902/10/19 в наступному складі: головуючий суддя Яремчук Ю.О., судді: Матвійчук В.В., Міліціанов Р.В.

Ухвалою суду від 13.02.2020 р. колегією суддів у складі головуючого судді Яремчука Ю.О., суддів: Матвійчука В.В., Міліціанова Р.В. прийнято до свого провадження справу № 902/10/19. Поновлено провадження у справі № 902/10/19. Повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі, яке відбудеться 11.03.2020 р.

Ухвалою суду від 11.03.2020 р. підготовче засідання у справі відкладено на 06.04.2020 р.

Ухвалою суду від 06.04.2020 р. продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/10/19 на 30 днів. Слухання справі призначено на 04.05.2020 р.

04.05.2020 р. суддею Яремчуком Ю.О. подано службову записку на ім`я голови Господарського суду Вінницької області Колбасова Ф.Ф. про заміну суддів членів колегії у справі № 902/10/19, у зв`язку з перебуванням станом на 04.05.2020 р. судді Міліціанова Р.В. у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.05.2020 р., визначено колегію для розгляду справи № 902/10/19 в наступному складі: головуючий суддя Яремчук Ю.О., судді: Матвійчук В.В., Тварковського А.А.

Ухвалою суду від 05.05.2020 р. колегією суддів у складі головуючого судді Яремчука Ю.О., суддів: Матвійчука В.В., Тварковського А.А. прийнято до свого провадження справу № 902/10/19. Повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі, яке відбудеться 04.06.2020 р.

Ухвалою суду від 04.06.2020 р. Повідомити учасників справи про підготовче засідання у справі, що відбудеться 30.06.2020 р.

В судовому засіданні 30.06.2020 р. розгляд справи відкладено на 25.08.2020 р.

25.08.2020 р. судове засідання у справі не відбулось, у зв`язку із погіршенням стану здоров`я члена колегії - судді Тварковського А.А.

Станом на 26.08.2020 р. член колегії - суддя Тварковський А.А. перебуває на лікарняному, а тому розглянути справу в даному складі колегії неможливо.

З огляду на зазначене, головуючим суддею 26.08.2020 р. подано службову записку про заміну судді - члена колегії Тварковського А.А.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 26.08.2020 р., визначено колегію для розгляду справи № 902/10/19 в наступному складі: головуючий суддя Яремчук Ю.О., судді: Матвійчук В.В., Міліціанов Р.В.

Разом з тим, суддя Яремчука Ю.О. з 31.08.2020 р. по 11.09.2020 р. включно перебував на лікарняному.

Станом на 14.09.2020 р. суддя Яремчук Ю.О. приступив до роботи.

Відповідно до ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі заміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, суд вважає необхідним прийняти до свого провадження справу №902/10/19 та почати розгляд справи спочатку з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 14.09.2020 р. колегією суддів у складі головуючого судді Яремчука Ю.О., судді: Матвійчука В.В., Міліціанова Р.В. прийнято до свого провадження справу № 902/10/19. Повідомити учасників справи про підготовче засідання у справі, яке відбудеться 06.10.2020 р.

Ухвалою суду від 06.10.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/10/19 для судового розгляду по суті на 22.10.2020 р.

Ухвалою суду від 22.10.2020 р. розгляд справи по суті відкладено на 12.11.2020 р.

Станом на 11.11.2020 р. член колегії - суддя Міліціанов Р.В. перебуває у відпустці, а тому розглянути справу в даному складі колегії неможливо.

З огляду на зазначене, головуючим суддею 11.11.2020 р. подано службову записку про заміну судді-члена колегії Міліціанова Р. В.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 11.11.2020 р. виведено суддю Міліціанова Р.В. із складу колегії суддів по справі № 902/10/19, у зв`язку із перебуванням у відпустці. Для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яремчук Ю.О., членів колегії - судді: Матвійчук В.В., Нешик О.С..

Ухвалою суду від 11.11.2020 р. колегією суддів у складі головуючого судді Яремчука Ю.О., членів колегії - судді: Матвійчука В.В., Нешик О.С.. прийнято до свого провадження справу № 902/10/19. Повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 12.11.2020 р.

В судовому засіданні 12.11.2020 р. оголошено перерву в розгляді справи до 26.11.2020 р.

Станом на 25.11.2020 р. член колегії - суддя Матвійчук В.В. перебуває на лікарняному, а тому розглянути справу в даному складі колегії неможливо.

З огляду на зазначене, головуючим суддею 25.11.2020 р. подано службову записку про заміну судді-члена колегії Матвійчука В.В.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 25.11.2020 р. виведено суддю Матвійчука В.В. із складу колегії суддів по справі № 902/10/19, у зв`язку із перебуванням на лікарняному. Для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яремчук Ю.О., членів колегії - судді: Маслій І.В., Нешик О.С..

Ухвалою суду від 25.11.2020 р. колегією судді у складі головуючого судді Яремчука Ю.О., членів колегії - судді: Маслія І.В., Нешик О.С. прийнято до свого провадження справу № 902/10/19. Повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 26.11.2020 р.

Ухвалою суду від 26.11.2020 р. повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 18.12.2020 р.

При цьому, член судової колегії суддя Нешик О.С. станом на 18.12.2020 р. перебуватиме у відпустці, а тому розглянути справу в даному складі колегії неможливо.

З огляду на зазначене, головуючим суддею Яремчуком Ю.О. 17.12.2020 р. подано службову записку про заміну судді-члена колегії.

Згідно розпорядження керівника апарату суду від 17.12.2020 р. виведено суддю Нешик О.С. із складу колегії суддів по справі № 902/10/19, у зв`язку із перебуванням у відпустці. Для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яремчук Ю.О., членів колегії - судді: Маслій І.В., Тварковський А.А..

Ухвалою суду від 17.12.2020 р. колегією суддів у складі головуючого судді Яремчука Ю.О., членів колегії - судді: Маслія І.В., Тварковського А.А. прийнято до свого провадження справу № 902/10/19. Повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 18.12.2020 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явились представники позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом та представник позивача за зустрічним позовом/відповідача за первісним позовом.

Представники позивача за первісним позовом/відповідача за зустрічним позовом підтримали повністю первісний позов та заперечили проти зустрічного.

Представники позивача за зустрічним позовом/відповідача за первісним позовом проти первісного позову заперечив та підтримав повністю вимоги викладені у зустрічному позові.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

В якості позовних вимог за первісним позовом позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Телетранс зазначено, що 01.12.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Телетранс та Фізичною особою підприємцем Монастирським Денисом Вікторовичем було укладено договір про надання послуг № 1161223.

Відповідно до умов договору відповідач зобов`язувався надати Виконавцю послуги щодо: укладання від імені, в інтересах, під контролем та за рахунок позивача договорів з абонентами та сприяння в такому укладенні; вчиненню юридичних дій, щодо супроводження чинних договорів з абонентами.

Відповідно до п. 5.7. Договору Відповідач гарантував, що протягом кожного місяця існуватиме не менше 300 (триста) чинних договорів з абонентами. Якщо кількість таких договорів буде меншою ніж 300 (триста), то в такому випадку:

Відповідач зобов`язаний перерахувати Позивачу грошові кошти, фактично прийняті Відповідачем від абонентів з вирахуванням винагороди (п. 5.7.1 Договору);

Додатково до вказаного в п. 5.7.1 договору відповідач зобов`язаний сплатити штраф, що становить 15 000,00 грн мінус сума грошових коштів, перерахована відповідно до п. 5.7.1 договору (п. 5.7.2 договору).

Протягом періоду з січня 2017 р. по квітень 2018 р. в порушення п. 5.7 договору кількість чинних договорів з абонентами була меншою ніж 300.

Позивач стверджує, що із січня 2017 р. по квітень 2018 р. відповідач не перераховував кошти відповідно до п. 5.7.1. договору.

У зв`язку із чим, у відповідача виник обов`язок щодо сплати штрафу у розмірі 15 000,00 грн гривень за кожен місяць.

17.05.2018 р. позивач надіслав відповідачу претензію про погашення заборгованості за договором в розмірі 240 000,00 грн., яка залишена без задоволення, що і стало підставою звернення з позовом до суду.

Відповідач за первісним позовом Фізична особа-підприємець Монастирський Денис Вікторович проти позову заперечу, про що зазначив у відзиві на позовну (вх. № канц. 02-1-34/604/19 від 23.01.2019 р.), в якому вказано, що договір про надання послуг №1161223 від 01.12.2016 р. ФОП Монастирський Д.В. не підписував, більше того усі наявні в матеріалах даної судової справи документи, що містять підпис від імені ФОП Монастирського Д.В. не відповідають дійсному підпису останнього, що підтверджується копією паспорта Монастирського Д.В.

Позивач за первісним позовом не погоджується із позицією відповідача за первісним позовом, про що зазначив у відповіді на відзив на первісний позов, де зокрема вказав, що відзив є необґрунтованим та надуманим, та вказав на те, що між сторонами існували договірні відносини.

В якості позовних вимог за зустрічним позовом позивачем зазначено, що договір про надання послуг №1161223 від 01.12.2016 р. ФОП Монастирський Д.В. не підписував, більше того усі наявні в матеріалах даної судової справи документи, що містять підпис від імені ФОП Монастирського Д.В. не відповідають дійсному підпису останнього, що підтверджується копією паспорта Монастирського Д.В.

Відповідач за зустрічним позов не погоджується із поданим зустрічним позовом, позиція останнього викладена у відзиві на зустрічний позов, де останнім вказано, що позов є необґрунтованим, та вказав на те, що між сторонами існували договірні відносини.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1, ч. 2 п. п. 2, 4, 10 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Аналогічні способи захисту порушеного права також визначені ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог за позовами та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов висновку першочергово надати оцінку зустрічному позову.

Підставами зустрічного позову є посилався позивача за зустрічним позовом ФОП Монастирським Д.В. на не підписання ним спірного договору про надання послуг № 1161223 від 01.12.2016 р.

Суд зазначає, що заявляючи зустрічний позов про визнання недійсним договору про надання послуг № 1161223 від 01.12.2016 р., позивач за зустрічним позовом мав довести, про наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписом ст. 638 Цивільного кодексу України, ст. 180 Господарського кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, в силу припису статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується.

Суд зазначає, що договори можуть бути визнані недійсними лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом. Тому в справі про визнання договорів недійсними суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання їх недійсними і настання певних юридичних наслідків.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію .

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 р. у справі № 145/2047/16-ц викладено висновок, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Суд зауважує, що у справі, що розглядається, позивач за зустрічним позовом/відповідач за первісним позовом звернувся з вимогою про визнання недійсними договору про надання послуг, посилаюсь на те, що даний договір не підписував, умови їх не погоджував, тож позивач за первинним позовом/відповідач за зустрічним позовом безпідставно звернувся із позовом про стягнення штрафних санкцій.

Так, суд зазначає, що в межах розгляду даного спору у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Вінницькому відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз (21021, м. Вінниця, вул. Батозька,1). На вирішення судовому експерту поставити наступне питання: - чи виконаний підпис від імені фізичної особи - підприємця Монастирського Дениса Вікторовича в договорі про надання послуг №1161223 від 01.12.2016р. в графі "від Агента Монастирський Д.В." та в додатках до договору №1, №2, №3 власноручно Монастирським Денисом Вікторовичем чи іншою особою?

За результатами проведення почеркознавчої та технічної експертизи документів судовим експертом В.С. Возним складено висновок, а саме в резолютивній частині висновку експерта (№ 7198/7199/19-21 від 15.01.2020 р.) зазначено, що підписи, від імені Монастирського Д.В. у документах: договір про надання послуг № 1161223 від 01.12.2016 р. та додатках до договору № 1, № 2, № які містяться прошитими в матеріалах господарської справи виконані рукописним способом, кульковими ручками, без попередньої технічної підготовки чи застосування технічних засобів.

Підписи від імені Монастирського Д.В. в графі від імені Агента Монастирський Д.В. у договорі про надання послуг № 1161223від 01.12.2016 р. додатку № 1 від 23.12.2016 р. до договору про надання послуг № 1161223від 01.12.2016 р. ; у додатку № 1 до договору про надання телекомунікаційних послуг № б/н від 23.12.2016 р. на умовах публічної оферти, у додатку № 2 до договору про надання телекомунікаційних послуг № б/н від 23.12.2016 р. на умовах публічної оферти, у додатку № 2 від 23.12.2016 р. до договору про надання послуг № 1161223 від 23.12.2016 р. у додатку № 3 від 23.12.2016 р. до договору про надання послуг № 1161223 від 23.12.2016 р., які містяться прошитими в матеріалах господарської справи виконані - не Монастирським Д.В., а іншою особою.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (ч. ч. 1, 2 ст. 98 ГПК України).

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

Як вбачається із матеріалів справи, висновок експерта не викликав у суду обґрунтованих сумнівів щодо його правильності, а позивачем за первинним позовом/відповідачем за зустрічним позовом відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не було доведено, що він є неналежним доказом у справі. Крім того, цей висновок було оцінено господарськими судами з урахуванням вимог ст. ст. 86, 104 ГПК України.

З врахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що позивач за зустрічним позовом/відповідач за первинним позовом не підписував спірний договір та як наслідок не погоджував істотні умови цього договору.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Разом із тим суд констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Так, судом встановлено, що спірний договір про надання послуг № 1161223 від 01.12.2016 р., Фізичною - особою підприємцем Монастирським Д.В., підписаний не ним, а іншою особою. Таким чином спірний договір був укладений без волевиявлення позивача за зустрічним позовом/ відповідача за первинним позовом - Фізичної - особи підприємця Монастирського Д.В., а тому суд дійшов висновку, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено) не підлягає визнанню недійсним.

Суд не може захищати порушені права та інтереси у спосіб, якій не передбачений законом, а відтак така вимога позивача за зустрічним позовом визнається судом необґрунтованою.

Наведені обставини в їх сукупності з врахуванням вимог чинного законодавства наводять на висновок про те, що вимога позивача за зустрічним позовом є безпідставною, позивач за зустрічним позовом не довів перед судом обґрунтованість позовних вимог.

Зважаючи на те, що за наслідками розгляду справи в межах заявлених позовів судом встановлено неукладеність спірного договору, який є предметом розгляду первісного позову, а саме стягнення штрафу, то така вимога є такою, що заявлена безпідставно та неправомірно та не підлягає задоволенню. Суд в сукупності дійшов висновку про відсутність підстав дослідження неукладеного договору.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суд не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених первісним позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, а також заперечень відповідача за зустрічним позовом, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення спору за зустрічним позовом.

Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

В цих нормах передбачається певна низка заходів, за допомогою яких потерпіла особа забезпечує реалізацію права на захист свого порушеного права чи інтересу, які в сукупності своїй утворюють відповідний правовий механізм захисту прав особи, який міститься в кожній галузі права.

Відповідно до ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Отже, з врахуванням встановленого суд дійшов висновку про відмову в задоволенні як первісного позову так і зустрічного позову.

Інші посилання позивача за первинним позовом та зустрічним позовом не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України"

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

18.12.2020 р. в судовому засіданні вступну та резолютивну частину рішення суду долучено до матеріалів справи.

Керуючись статтями 13, 14, 73, 74, 76-80, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні первісного позову відмовити.

2. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

3. Понесені сторонами судові витрати залишити за ними.

4. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 28 грудня 2020 р.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Судді Маслій І.В.

Тварковський А.А.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ТОВ "ТЕЛЕТРАНС" (вул. Сім`ї Хохлових, буд.15 А, оф.502, м. Київ, 04119)

3 - ФОП Монастирському Д.В. ( АДРЕСА_1