Рішення

від 23.12.2020 по справі 903/821/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 грудня 2020 року Справа № 903/821/20

Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №903/821/20

за позовом Приватного підприємства Буд-Техсервіс , м.Луцьк

до Привітненської сільської ради, с.Привітне, Локачинського району, Волинської області

про стягнення 33 241,21 грн.,

за участю представників:

від позивача: Скрипчук О.П. - адвокат (ордер серії АС №1008253 від 03.11.2020),

від відповідача: н/з,

в с т а н о в и в:

04.11.2020 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява б/н від 03.11.2020 Приватного підприємства Буд-Техсервіс про стягнення з Привітненської сільської ради 33 241,21 грн., з них: 31 970,77 грн. заборгованості за виконані на підставі договору підряду роботи, 725,89 грн. процентів річних, 544,55 грн. збитків, завданих інфляцією.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду б/н від 2019 року щодо своєчасної оплати за виконані підрядні роботи.

Ухвалою від 06.11.2020 суд постановив відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначити на 25.11.2020, запропонувати сторонам подати суду у строк до 23.11.2020 року: позивачу: будь-які додаткові докази в обґрунтування позовних вимог (у разі їх наявності); відповідачу: відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову (у разі їх наявності); докази направлення відзиву позивачу; позивачу (на власний розсуд): відповідно до ст. 166 ГПК України подати відповідь на відзив у 5-денний строк з дня отримання відзиву.

Ухвалу суду від 06.11.2020 надіслано сторонам у справі рекомендованими листами з повідомленням про вручення. Відповідач ухвалу суду від 06.11.2020 про відкриття провадження у справі отримав 11.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301039053475 (а.с. 39). Відзиву на позов відповідач суду не подав.

24.11.2020 представник позивача подала до суду клопотання б/н від 24.11.2020, в якому просила вважати причину її неявки в судове засідання поважною та відкласти розгляд справи. В клопотанні зазначала про те, що перебуватиме в судовому засіданні в Господарському суді м.Києва, керівництво та штатні працівники позивача не мають відповідних знань для здійснення належного представництва в суді, залучення іншого представника вважала недоцільним, оскільки новому представнику необхідно буде час для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки лінії захисту. Разом з цим, просила процесуальні документи по справі направляти на електронну пошту - os@vurpartner.com чи повідомляти за номером телефону.

Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи було судом задоволено.

В судове засідання 25.11.2020 уповноважені представники сторін не з`явилися, сторони були належним чином повідомлені про судовий розгляд, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №4301039053572, №4301039053475.

У зв`язку із задоволенням клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи ухвалою суду від 25.11.2020 судове засідання було відкладено на 16.12.2020.

Ухвалу суду від 25.11.2020 надіслано сторонам у справі на їх електронну адресу у зв`язку з відсутністю коштів на відправку поштової кореспонденції.

В судове засідання 16.12.2020 представник відповідача не з`явився.

В судовому засіданні 16.12.2020 представник позивача позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

В судовому засіданні 16.12.2020 було оголошено перерву до 23.12.2020.

На підставі ст.120 ГПК України відповідача - Привітненську сільську раду було повідомлено ухвалою від 16.12.2020 про оголошення перерви в судовому засіданні до 23.12.2020.

Ухвалу суду від 16.12.2020 було надіслано відповідачу і на його поштову адресу, і на електронну адресу.

Крім цього, інформацію по справі, що розглядається, відповідач міг отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua. Таке роз`яснення міститься в ухвалі суду від 06.11.2020, якою було відкрито провадження у справі.

23.12.2020 справу розглянуто за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

2019 року між Приватним підприємством Буд-Техсервіс як підрядником та Привітненською сільською радою як замовником було укладено договір на проведення реконструкції вуличного освітлення №б/н, згідно з п. 1.1. якого підрядник з власних матеріалів, погодженого проекту та кошторисної документації зобов`язується виконати роботи по реконструкції мереж вуличного освітлення по вул. Л.Українки, Локачинського району, Волинської області та здати його результати у встановлений договором строк, а замовник зобов`язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх на умовах і в порядку, встановленому цим договором.

Згідно з п. 2.1. договору вартість робіт, які виконуються за цим договором, становить відповідно до договірної ціни 31 970, 77 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 3.1. договору підрядник зобов`язується передати результат виконаних робіт замовнику у встановленому порядку не пізніше 31.12.2019 року.

Як передбачено п.п. 4.1.-4.3. договору замовник зобов`язується забезпечити своєчасне фінансування виконання робіт та здійснювати розрахунки з підрядником за виконані ним роботи у порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки сторін.

Оплата робіт здійснюється при наявності фінансових коштів на відповідні кошторисні призначення, на підставі підписаного сторонами акту приймання виконаних робіт. Підрядник протягом 30 днів з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням (актом приймання виконаних робіт).

Згідно з п. 8.1. договору договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до повного виконання умов даного договору, але не пізніше 31.12.2019.

На виконання умов договору № б/н від 2019 року позивач виконав роботи з реконструкції мереж вуличного освітлення по вул. Л.Українки, в с.Привітне, Локачинського району, Волинської області на загальну суму 31 970,77 грн., що підтверджується копією акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 року (а.с. 11-16).

Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2019 року та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 року підписані від замовника - представником Привітненської сільської ради, від підрядника - представником Приватного підприємства Буд-Техсервіс , скріплені печатками сторін та відповідно до ст.ст. 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України є належними і допустимими доказами на підтвердження факту виконання робіт та їх вартості.

Однак, довідка та акт приймання виконаних будівельних робіт не містять дати їх підписання.

Претензією від 25.09.2020 позивач просив відповідача оплатити виконані роботи. Відповідач претензію отримав 30.09.2020, що підтверджується інформацією із сайту Укрпошти (а.с.20). Проте, відповіді на претензію відповідач на надав, роботи не оплатив.

В судовому засіданні було оглянуто оригінал претензії від 25.09.2020.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи на час розгляду справи становить 31 970,77 грн.

Доказів, які б спростовували заборгованість в розмірі 31 970,77 грн., або доказів її оплати, відповідач в процесі розгляду справи суду не надав.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 599 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до статті 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

За приписами частин 4, 5 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

В договорі підряду, укладеного між сторонами у справі, конкретного строку виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати робіт встановлено не було.

Фінансування відповідача з держбюджету не є тією подією, яка має неминуче настати.

Оскільки конкретного строку виконання зобов`язання з оплати не було встановлено, то за змістом ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач має право вимагати оплату негайно, а відповідач повинен її здійснити у семиденний строк від дати пред`явлення вимоги.

Як роз`яснив Пленум Вищого господарського суду України в п. 1.7. постанови №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобо`вязань днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу.

Вимога позивача про оплату виконаних робіт була отримана відповідачем 30.09.2020, що підтверджується відстеженням із сайту ПАТ Укрпошта (а.с. 20).

За таких обставин, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 31 970,77 грн. заборгованості.

Посилаючись на порушення відповідачем строку оплати за виконані на підставі договору підряду роботи, позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 725,89 грн. процентів річних за період з 01.01.2020 по 03.10.2020 (277 днів), 544,55 грн. збитків, завданих інфляцією, за період січень 2020 - вересень 2020.

У відповідності із ст.ст.610, 611, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки договором не було визначено конкретного строку оплати робіт, вимога про оплату виконаних робіт була отримана відповідачем 30.09.2020, то враховуючи приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач мав оплатити виконані роботи до 07.10.2020.

З огляду на викладене, порушення відповідачем строку виконання зобов`язання з оплати настало 08.10.2020.

Отже, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача процентів річних в розмірі 725,89 грн. за період з 01.01.2020 по 03.10.2020, збитків, завданих інфляцією, в розмірі 544,55 грн. за період січень 2020 - вересень 2020.

В позовній заяві позивач просив стягнути також з відповідача 6 000 грн. витрат на правову допомогу.

За приписами ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із ч. 3, 4, 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач додав до матеріалів справи копію договору про надання правової допомоги б/н від 01.10.2020, укладеного між позивачем та адвокатом Скрипчук О.П.; копію рахунку-фактури №000000-10 від 28.10.2020; копію акту №1-0000009 здачі-приймання робіт (наданих послуг); копію квитанції №03/11 від 03.11.2020; орієнтовний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АС №1008253 від 03.11.2020 (а.с. 21-29).

Пунктом 3.2. договору від 01.10.2020 встановлено фіксовану суму гонорару - 6 000 грн.

Проте, всупереч вимог ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Акт №1-0000009 здачі-приймання робіт (наданих послуг) також не містить переліку виконаних робіт (наданих послуг). Орієнтовний розрахунок суми витрат на правничу допомогу не містить розміру витрат за кожним видом послуг і є орієнтовним, а не остаточним.

Таким чином, інформацію, яка міститься в акті приймання правничої допомоги та в орієнтовному розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу, не можна вважати детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Неподання стороною, на користь якої ухвалено судове рішення, розрахунку (детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із виду робіт, необхідних для надання правничої допомоги позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Наведеного правового висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 23.11.2020 у справі №638/7748/18.

З огляду на викладене, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 6 000 грн. витрат на правничу допомогу відсутні.

У зв`язку із частковим задоволенням позову на підставі ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Привітненської сільської ради (45543, Волинська область, Локачинський район, с. Привітне, вул. Центральна, буд. 73, код ЄДРПОУ 04332130) на користь Приватного підприємства Буд-Техсервіс (43025, м.Луцьк, пр. Волі, 4Б, код ЄДРПОУ 42326592) 31 970 грн. 77 коп. заборгованості, 2 021 грн. 70 коп. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

3. В позові про стягнення 544 грн. 55 коп. збитків, завданих інфляцією, 725 грн. 89 коп. процентів річних, 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено: 28.12.2020.

Суддя І. О. Якушева