Рішення

від 21.12.2020 по справі 904/6041/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2020м. ДніпроСправа № 904/6041/20

За позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, м. Бориспіль Київської області, в особі Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, м. Дніпро

до Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, с. Микільське-на-Дніпрі Солонянського району Дніпропетровської області

про визнання права власності на нерухоме майно вартістю 3 853 276, 43 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Сергієнко М.О.

Представники:

від позивача: Новиков С.Ю., довіреність 12-03/61-20 від 13.01.2020; представник;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України в особі Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Микільської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, в якому просить визнати право власності на об`єкт "Будинок відпочинку "Микільське" за адресою: вул. Набережна, 30, с. Микільске-на-Дніпрі, Солонянський район, Дніпропетровська область, до складу якого входять будівлі та споруди, а саме - будинок відпочинку "Микільське": Б - Будинок відпочинку "Микільське", Б 1 -Прибудова, Б 2 - Підвал, МС - Масандра, В - Будинок охорони, Г- Альтанка, Д - Альтанка, С - Сенток, 1-6 - І-VI Споруди, як державна власність, право власності відносно якого здійснює Міністерство інфраструктури України, яке закріплене на праві господарського відання за Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.

Ухвалою суду від 11.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 30.11.2020.

Відповідач 26.11.2020 через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не заперечує проти задоволення позову та просить розглянути справу без його виклику.

В судовому засіданні 30.11.2020 представник позивача надав усні пояснення.

Ухвалою суду від 30.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2020.

Відповідач участі свого представника у судових засіданнях не забезпечив з огляду на викладене у відзиві клопотання щодо розгляду справи без його участі.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Тож, суд, з урахуванням клопотання відповідача, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами. Суд наголошує на тому, що сторони висловили свої правові позиції щодо предмета спору шляхом подання до суду передбачених Господарським процесуальним кодексом України заяв по суті справи.

В судовому засіданні 21.12.2020 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що об`єкт "Будинок відпочинку "Микільське" збудований на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. Позивач звертає увагу, що порушень будівельних норм та правил не виявлено, але у зв`язку з невідповідністю порядку введення в експлуатацію об`єкту раніше чинному законодавству було вказано, що даний об`єкт збудовано самовільно. Порушень прав інших осіб немає. В затвердженні Декларації про готовність до експлуатації об`єкта Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровські області відмовлено.

Позиція відповідача

Микільська сільська рада Солонянського району Дніпропетровської області у відзиві на позовну заяву підтвердила, що будівництво об`єкту виконано на земельній ділянці, право постійного користування на яку видано Державному підприємству обслуговування повітряного руху України, та зазначила, що не має відомостей про порушення прав інших осіб.

Тож, Микільська сільська рада не заперечує щодо визнання права власності на об`єкт "Будинок відпочинку "Микільське" за адресою: вул. Набережна, 30, с. Микільске-на-Дніпрі, Солонянський район, Дніпропетровська область, до складу якого входять будівлі та споруди, а саме - будинок відпочинку "Микільське": Б - Будинок відпочинку "Микільське", Б 1 -Прибудова, Б 2 - Підвал, МС - Масандра, В - Будинок охорони, Г- Альтанка, Д - Альтанка, С - Сенток, 1-6 - І-VI Споруди, як державна власність, право власності відносно якого здійснює Міністерство інфраструктури України, яке закріплене на праві господарського відання за Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Як вбачається з матеріалів справи, будівництво спірного об`єкту "Будинок відпочинку "Микільське" за адресою: вул. Набережна, 30, с. Микільске-на-Дніпрі, Солонянський район, Дніпропетровська область, виконано на земельної ділянці, наданій у постійне користування Державному підприємству обслуговування повітряного руху України на підставі державного акту на право постійного користування серії І-ДП № 005178 від 26.05.2000 (арк. с. 19-22).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 271251148 від 22.09.2014 (арк. с. 23) право власності на земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівель і споруд авіаційного транспорту, кадастровий номер 1225084300:02:001:0002 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 459225512250), що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Микільське-на-Дніпрі, вул. Набережна, земельна ділянка 30, належить Микільській сільській раді; інше речове право на цю ділянку, а саме - право постійного користування 17.09.2014 зареєстроване за Державним підприємством обслуговування повітряного руху України на підставі державного акту на право постійного користування серії І-ДП № 005178 від 26.05.2000, виданого Микільською сільською радою (номер запису про інше речове право - 7080841).

Будівництво спірного об`єкту виконано на підставі проектної документації, затвердженої та зареєстрованої за № 126 від 17.08.2000 рішенням Солонянської районної ради Дніпропетровської області, у відповідності до дозволу, наданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Дніпропетровської обласної державної адміністрації на виконання будівельних робіт № 421/00 від 02.11.2000 (арк. с. 36).

Згідно з актом робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів від 05.12.2000, затвердженим директором ДнРСП "Украерорух" 07.12.2000, об`єкт прийнято в експлуатацію (арк. с. 37-39).

За актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 25.12.2000 закінчені будівництвом та прийняті в експлуатацію будівлі та споруди спірного об`єкту були прийняті на баланс Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (арк. с. 40).

Відповідно до пункту 2 рішення Солонянської районної ради Дніпропетровської області № 5-10/ХХІІІ від 29.03.2000 "Про попереднє погодження місця розташування об`єкта державному підприємству "Украерорух"", яким встановлено припис передбачити при будівництві об`єкта необхідні протиерозійні та природоохоронні заходи (арк. с. 42), на об`єкті "ОПРС та учбово-методичний центр з профілакторієм в с. Микільське-на-Дніпрі Солонянського району Дніпропетровської області" Об`єднанням "Гідромонтажспецбуд" на підставі договору № 58 від 03.05.2001 були виконані роботи з берегозміцнення (арк. с. 42-44).

Вказані роботи 30.07.2001 прийняті за актом приймання закінченого будівництвом об`єкту "Берегозміцнення на об`єкті ОПРС та учбово-методичного центру з профілакторієм в с. Микільське-на-Дніпрі Солонянського району Дніпропетровської област" (арк. с. 48-49).

За актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 28.12.2002 споруди берегозміцнення на об`єкті ОПРС та учбово-методичного центру з профілакторієм були прийняті на баланс Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (арк. с. 50).

На підставі наказу генерального директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 170 від 04.07.2006 (арк. с. 53) та наказів директора Дніпропетровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України № 68 від 30.06.2006 (арк. с. 55-56) та № 77 від 12.07.2006 (арк. с. 54) на базі об`єкту "Будинок ОПРС "Нікольське" та учбово-методичний центр" створено об`єкт "Будинок відпочинку "Микільске".

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк. с. 86-90) основним видом економічної діяльності Державного підприємства повітряного руху України є допоміжне обслуговування авіаційного транспорту (код КВЕД 52.23).

Спірний об`єкт знаходиться на балансі Дніпровського регіонального структурного підрозділу Державного підприємство повітряного руху України, тож, за твердженням позивача, є будівлею та спорудами авіаційного транспорту.

З наявної у матеріалах справи довідки № 23.1-09/320/20 від 13.10.2020 про балансову вартість майна Дніпровського РСП Украероруху (арк. с. 57) вбачається, що загальна балансова вартість спірного об`єкту станом на 01.10.2020 становить 3 853 276, 43 грн та складається з вартості: будинку відпочинку "Микільске" (інв. № 701889) у розмірі 3 228 441, 99 грн; будинку охорони (інв. № 700014) в розмірі; берегоукріплення на об`єкті: ОПРС і УМЦ з профілакторієм (інв. № 702775) у розмірі 554 670, 10 грн.

Рішенням Виконавчого комітету Микільської сільської ради № 3 від 27.10.2011, витяг із якого міститься у матеріалах справи (арк. с. 51) будівлям та земельній ділянці, що належать Дніпропетровському регіональному структурному підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на підставі державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії І-ДП № 005178 від 26.05.2000, було присвоєно точну адресу: с. Микільске-на-Дніпрі, вул. Набережна , буд. № 30.

У 2015 році Солонянське підприємство з технічної інвентаризації ТОВ "Абріс" здійснило роботи з технічної інвентаризації спірного об`єкту та 10.06.2015 склало Технічний

паспорт на громадський будинок будинок відпочинку "Микільське" № 30 вул. Набережна село Микільське на Дніпрі.

При обстеженні забудови ділянки за адресою: с. Микільське-на-Дніпрі, вул. Набережна, 30, порушень будівельних норм та правил не виявлено, що підтверджується листом Відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства Солонянської районної державної адміністрації № 85 від 25.06.2015 (арк. с. 52). Однак, як стверджує позивач, у зв`язку з невідповідністю порядку введення в експлуатацію об`єкта раніше чинному законодавству було вказано, що даний об`єкт збудовано самовільно.

В лютому 2020 року Державним підприємством обслуговування повітряного руху

України було подано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (арк. с. 9-16). Назва об`єкта - "Будинок відпочинку "Микільське" та будинок охорони"; місцезнаходження об`єкта - вул. Набережна, 30, с. Микільске-на-Дніпрі, Солонянський район, Дніпропетровська область, 52470.

Департаментом Держаної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України з приводу поданої декларації було надано відповідь (лист № 1004-1.18/358 від 12.02.2020 - арк. с. 17-18), в якій роз`яснено, що у 2015 році на об`єкт "Будинок відпочинку "Микільське" та будинок охорони"; місцезнаходження об`єкта - вул. Набережна, 30, с. Микільске-на-Дніпрі, Солонянський район, Дніпропетровська область, 52470, були подані документи як на об`єкт самочинного будівництва згідно з "Порядком прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та ІІ категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт", затвердженого наказом Мінрегіону № 79 від 24.04.2015.

На теперішній час загальні засади прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів визначені статтею 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів закріплений положеннями постанови Кабінету Міністрів України "Питання прийняття в

експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів" № 461 від 13.04.2011 (далі - Порядок).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація).

Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, а також комплексів (будов), до складу яких входять об`єкти з різними класами наслідків (відповідальності), здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката.

У випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта. Інше чинним законодавством для вищевказаного об`єкта будівництва не передбачено.

Тож, наведені у відповіді Департаменту Держаної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області обставини та відмова в затвердженні Декларації про готовність до експлуатації об`єкта і стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом на підставі п. 5 ст. 367 Цивільного кодексу України.

При цьому, позивач зазначає, що спірний об`єкт ("Будинок відпочинку "Микільське" за адресою вул. Набережна, 30, с. Микільске-на-Дніпрі, Солонянський район, Дніпропетровська область), як державна власність, право власності щодо відносно якого здійснює Міністерство інфраструктури України, закріплений на праві господарського відання за Державним підприємством обслуговування повітряного руху України. Тому позов подано від імені Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, оскільки відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 04.07.2011 у справі № 3-67гс11 суб`єкт управління державним майном вправі подавати позов про визнання права власності за державою на майно, що знаходиться у нього на праві повного господарського відання.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

У справі, що розглядається, предметом спору є визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 2 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Однак, у виняткових випадках стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п`ятою цієї статті.

Так, відповідно до частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

При цьому слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Будівництвом об`єкта нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, вважається спорудження таких об`єктів на земельній ділянці, що не віднесена до земель житлової й громадської забудови, зокрема, наданій для ведення городництва, сінокосіння, випасання худоби тощо, цільове призначення або вид використання якої не змінено в установленому законом порядку.

При цьому, частиною 5 статті 376 Цивільного кодексу України визначено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Господарський суд констатує, що стаття 376 Цивільного кодексу України є спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин (щодо визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва), оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли загальний порядок будівництва був порушений.

Таким чином, правова підстава позову визначена правильно.

З наведеної правової норми вбачається, що право власності на самочинне будівництво може бути визнано за умови відведення для цієї мети в установленому порядку забудовнику земельної ділянки або якщо особа, яка здійснила таке будівництво, отримає в установленому порядку земельну ділянку, розташовану під збудованим нерухомим об`єктом, з таким цільовим призначенням, яке передбачає можливість будівництва на ній відповідного об`єкту, а також за умови відсутності заперечень з боку власника земельної ділянки (частина 4 статті 376 Цивільного кодексу України) та відсутності порушення в результаті самочинної забудови прав інших осіб.

Дослідивши фактичні обставини справи, господарський суд встановив, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-ДП № 005178, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 566, рішенням Микільської сільської Ради народних депутатів Дніпропетровському регіональному структурному підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух" надано у постійне користування земельну ділянку (кадастровий номер 1225084300:02:001:0002, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, с. Микільське-на-Дніпрі, вул. Набережна, 30. Відтак, позивач правомірно користується земельною ділянкою, на якій здійснено самочинне будівництво.

Заперечення з боку власника земельної ділянки відсутні, фактів порушення прав інших осіб в результаті самочинної забудови за матеріалами справи не виявлено. Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тож, з огляду на обставини справи, наявні підстави для повернення з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого Дніпровським регіональним структурним підрозділом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України при поданні позовної заяви, в розмірі 28 899, 57 грн.

Решту витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 130, 202, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати право власності на об`єкт "Будинок відпочинку "Микільське" за адресою: вул. Набережна, 30, с. Микільске-на-Дніпрі, Солонянський район, Дніпропетровська область, до складу якого входять будівлі та споруди, а саме - будинок відпочинку "Микільське": Б - Будинок відпочинку "Микільське", Б 1 -Прибудова, Б 2 - Підвал, МС - Масандра, В - Будинок охорони, Г- Альтанка, Д - Альтанка, С - Сенток, 1-6 - І-VI Споруди, як державну власність, право власності відносно якого здійснює Міністерство інфраструктури України, який закріплено на праві господарського відання за Державним підприємством обслуговування повітряного руху України (08307, Київська область, м. Бориспіль, Аеропорт; ідентифікаційний код 19477064).

Повернути Дніпровському регіональному структурному підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (49042, м. Дніпро, Аеропорт ЦА; ідентифікаційний код 25533424) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28 899, 57 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням № 1508 від 29.10.2020 на суму 57 799, 15 грн, оригінал якого залишається в матеріалах справи № 904/6041/20.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 28.12.2020.

Суддя В.І. Ярошенко