Рішення

від 28.12.2020 по справі 910/15810/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.12.2020Справа № 910/15810/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Кераміка" (м. Рівне)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Коннект Групп" (м. Київ)

про стягнення 37.246,75 грн

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста Кераміка" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Коннект Групп" про стягнення 37.246,75 грн, з яких: 27.021.61 грн заборгованості за поставлений товар, 2.000,00 грн понесених транспортних витрат з доставки товару, 140,11 грн штрафу, 5.746,81 грн 36% річних, 2.338,22 грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки № 24/02 від 24.02.20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.20. відкрито провадження у справі № 910/15810/20 та постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Вказану ухвалу позивачем отримано 29.10.20., відповідачем отримано 23.10.20. відповідно до наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення.

Отже відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/15810/20, однак своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

24.02.20. між позивачем (Постачальник) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки № 24/02 (далі - Договір), за умовами якого (п. 1.1) Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві Товар, а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та оплатити його в порядку і на умовах Договору.

Строк дії Договору сторонами погоджено пунктом 10.1 з моменту підписання і діє до 31.12.20.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з постачання товару.

За своїм змістом та правовою природою Договір є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Разом з Товаром Постачальник зобов`язаний надати Покупцю: рахунок, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну. Датою поставки Товару є дата передачі Товару Постачальником Покупцю, яка зазначена в підписаній обома сторонами видатковій накладній, товарно-транспортній накладній (пункти 3.2, 3.3 Договору).

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Видатковою накладною № 2 від 26.02.20. та товарно-транспортною накладною № РВК-2 від 26.02.20. підтверджується поставка позивачем та прийняття відповідачем буз зауважень чи заперечень товару за Договором на суму 28.021,61 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором строку оплати не встановлено, специфікацію до Договору позивачем на надано.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

До того ж, господарський суд вказує, що відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зі змісту ст. 631 Цивільного кодексу України вбачається, що сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки відповідно до договору протягом строку його дії.

30.07.20. відповідачем здійснено часткову оплату постановленого товару на суму 1.000,00 грн.

Несплаченою залишилась сума 27.021,61 грн за поставлений товар.

13.07.20. позивачем було направлено відповідачу претензію № 005 від 13.07.20. про оплату наявної за Договором заборгованості.

Вказану претензію було вручено відповідачу 15.07.20., отже, останній зобов`язаний був сплатити 27.021,61 грн за Товар 23.07.20., отже строк оплати товару на вказану суму є таким, що настав.

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За наявними в матеріалах справи документами судом встановлено, що станом на день звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем за видатковою накладною № 2 від 26.02.20. становить 27.021,61 грн, а позов в цій частині задовольняється судом повністю.

Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 2.000,00 грн понесених транспортних витрат з доставки товару, суд відмовляє в її задоволенні з підстав того, що умовами Договору відшкодування транспортних витрат Постачальника Покупцем не передбачено, а специфікації до Договору, як відзначалось судом, позивачем до матеріалів справи не подано.

Також позивачем пред`явлено до стягнення 140,11 грн штрафу, 5.746,81 грн 36% річних, 2.338,22 грн пені.

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 9.3 Договору у випадку порушення Покупцем строку оплати Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу за кожен день прострочення оплати Товару. За порушення строків оплати більше ніж на 5 календарних днів Покупець зобов`язується додатково сплатити Постачальнику штраф в розмірі 0,5% від вартості партії Товару, яка не була оплачена своєчасно.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У випадку прострочення строків оплати відповідно до ст. 625 ЦК України Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику 36% річних від простроченої суми.

Врахувавши періоди та суми, визначені позивачем, зауваживши, що прострочення на суму 27.021,61 грн (як встановлено судом вище) настало 24.07.20., врахувавши кінцеву дату здійснення позивачем розрахунку, суд здійснив перерахунок та встановив, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: 691,04 грн пені, 2.046,55 грн 36% річних, 135,11 грн штрафу.

Наявності підстав для стягнення з відповідача решти заявленої до стягнення суми 36% річних в розмірі .3700,26 грн, пені в розмірі 1.647,18 грн та штрафу в розмірі 5,00 грн позивач належними та допустимими доказами не довів.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Коннект Групп" (04080, м. Київ, вул. Костянтинівська, 73, корп. А-1, оф. 8; ідентифікаційний код 36197740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веста Кераміка" (33022, м. Рівне, вул. Льонокомбінатівська, б.1; ідентифікаційний код 43048674) 27.021 (двадцять сям тисяч двадцять одну) грн 61 коп. основного боргу, 691 (шістсот дев`яносто одну) грн 04 коп. пені, 2.046 (дві тисячі сорок шість) грн 55 коп. 36% річних, 135 (сто тридцять п`ять) грн 11 коп. штрафу, 1.687 (одну тисячу шістсот вісімдесят сім) грн 07 коп. судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко