Господарський суд міста києва
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
14.12.2020Справа № 910/14910/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали справи
за позовом приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС
до приватного акціонерного товариства Просто-страхування
про стягнення 13617,30 грн.,
Представники:
не прибули
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС звернулося до суду з позовом до приватного акціонерного товариства Просто-Страхування про стягнення 13617,30 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.
Суд своєю ухвалою від 06.10.2020 відкрив провадження у справі № 910/14910/20 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі з огляду на таке:
- станом на дату відкриття провадження у справі не сплив строк для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування;
- за розрахунком відповідача розмір страхового відшкодування становить 11076,12 грн. Відповідач платіжним дорученням від 20.10.2020 сплатив позивачеві 11076,12 грн. страхового відшкодування.
Суд своєю ухвалою від 24.11.2020 постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач подав заяву про розгляд справи без участі його представника.
Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
17.07.2019 приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) уклали договір добровільного страхування наземного транспорту (далі - Договір-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією транспортного засобу, а саме: автомобіля Volkswagen , реєстраційний номер НОМЕР_1 .
23.05.2020 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Volkswagen , реєстраційний номер НОМЕР_1 , та автомобіля Mercedes , реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .
Згідно з європротоколом від 23.05.2020 винуватцем дорожньо-транспортної пригоди є водій ОСОБА_2 .
Майнові інтереси, пов`язані з експлуатацією автомобіля Mercedes , реєстраційний номер НОМЕР_2 , застраховані приватним акціонерним товариством Просто-Страхування за полісом АР/0178281 (далі - Договір-2). Умовами Договору-2 передбачено ліміт за шкоду майну у розмірі 100000,00 грн., франшизу - 0 грн.
Зазначена вище подія, відповідно до норм чинного законодавства України, була визнана приватним акціонерним товариством Страхова компанія АРКС страховим випадком, про що складено страховий акт від 02.06.2020, за яким до виплати підлягає 13617,30 грн.
Позивач перерахував страхувальнику 13617,30 грн. (платіжне доручення від 03.06.2020).
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України Про страхування до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Пунктом 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
22.07.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою на суму 13617,30 грн.
Відповідно до ст. 36.2. Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його; а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані окремими законодавчим актом - Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Крім Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ці відносини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України Про страхування та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них (ч. 2.1 ст. 2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ). Водночас, цією ж статтею визначено, що якщо норми Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Отже, в цьому випадку питання конкуренції рівнозначних за юридичною силою законодавчих актів врегульовано за законодавчому рівні, визначивши Закон України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів спеціальним. Виходячи з принципу верховенства спеціальних норм над загальними нормами, при конкуренції норм до правовідносин у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів підлягають застосуванню правові механізми, визначені Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .
Обсяг прав, які набуває страховик, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, передбачено ст. 993 ЦК України, якою встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Зміст цієї статті дублює положення ст. 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР Про страхування і визначає можливість виникнення у страховика права регресу до заподіювача шкоди (суброгація).
Згідно з позицією Верховного Суду (постанови № 910/20199/17 від 01.06.2018, № 910/5092 від 14.05.2018 та № 922/1436/17 від 10.07.2018) виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Однак спеціальні норми названого Закону обмежують розмір шкоди (збитків), що підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала шкоди, зокрема:
- межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22);
- вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29);
- страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП (пункт 32.4 статті 32);
- не відшкодовується шкода, пов`язана із втратою товарної вартості транспортного засобу (пункт 32.7 статті 32);
- страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами пункту 12.1 статті 12 цього Закону.
Отже, страховик винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми статті 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів зобов`язаний відшкодувати потерпілій стороні шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком та суми фактичних витрат, право на вимогу якої перейшло до страховика потерпілого у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, але на основі вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля з урахуванням коефіцієнта зносу деталей та за мінусом франшизи.
20.10.2020 відповідач склав страховий акт, в якому розпорядився виплатити приватному акціонерному товариству Страхова компанія АРКС 11076,12 грн. страхового відшкодування, що становить вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
20.10.2020 відповідач перерахував позивачеві 11076,12 грн. страхового відшкодування (платіжне доручення від 20.10.2020).
Обставини щодо настання у відповідача перед позивачем обов`язку з виплати 11076,12 грн. страхового відшкодування, є такими, що визнаються сторонами.
Оскільки відповідач сплатив 11076,12 грн. після відкриття провадження у справі, суд закриває провадження в цій частині на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині.
Вирішуючи обґрунтованість вимог про стягнення решти суми 2541,18 грн., суд виходить з такого.
За приписами ст. 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначає Закон України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні .
У розумінні цього Закону оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.
Отже, у розумінні Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів розмір оціненої шкоди, який підлягає відшкодуванню, з до триманням процедури, визначеної Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні . Таким документом є звіт про оцінку майна, який у цьому випадку, є допустимим доказом (ст. 77 ГПК України).
Доведення цієї обставини, відповідно до ст. 74 ГПК України, покладається на позивача як на особу, яка посилається на розмір заподіяної шкоди. Позивач не надав суду звіту про оцінку майна, складного суб`єктом оціночної діяльності, про те, що розмір заподіяної шкоди складає 13617,30 грн., що свідчить про недоведеність ним настання у відповідача обов`язку зі сплати різниці між визнаною останнім шкодою, та задекларованою позивачем. А тому вимоги про стягнення 2541,18 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір з вимоги про стягнення 11076,12 грн. підлягає поверненню позивачу, а з вимоги про стягнення 2541,18 грн. покладається на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити приватному акціонерному товариству Страхова компанія АРКС у позові до приватного акціонерного товариства Просто-страхування про стягнення 2541,18 грн.
Закрити провадження у справі в частині стягнення 11076,12 грн. боргу.
Повернути приватному акціонерному товариству Страхова компанія АРКС з Державного бюджету України 1708,9 грн. судового збору.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана через Господарський суд міста Києва.
Повний текст рішення складено 28.12.2020.
Суддя С. А. Ковтун
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.12.2020 |
Оприлюднено | 29.12.2020 |
Номер документу | 93854566 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ковтун С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні