Рішення

від 17.12.2020 по справі 910/15265/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2020Справа № 910/15265/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., дослідивши матеріали справи

за позовом приватного підприємства ПРОФІ ЕЛЕКТРО

до товариства з обмеженою відповідальністю Українська виробнича компанія Енергія

про стягнення 201251,21 грн.,

Представники:

від позивача Варняк Н.С.

від відповідача Тараскіна К.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне підприємство ПРОФІ ЕЛЕКТРО до товариства з обмеженою відповідальністю Українська виробнича компанія Енергія про стягнення 201251,21 грн., з яких: 103865,00 грн. боргу, 96594,45 грн. пені, 791,76 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не повернув отримані від позивача кошти по договору позики № 1 від 01.04.2020.

Суд своєю ухвалою від 09.10.2020 відкрив провадження у справі № 910/15265/20, постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю Українська виробнича компанія Енергія подало відзив разом з клопотанням про продовження строку для подання цього відзиву.

Суд своєю ухвалою від 24.11.2020 продовжив товариству з обмеженою відповідальністю Українська виробнича компанія Енергія строк для подання відзиву, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач у відзиві послався на те, що поданих позивачем копіях касових ордерів не вказано отримувача коштів, а лише посилання на паспортні дані особи. Позивач не надав доказів того, що звертався до відповідача з вимогами про повернення коштів. Також відповідач вважає, що звільнений від сплати пені та 3% річних у зв`язку з тим, що до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України були внесені зміни на період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби СОVID-19.

Крім того розмір штрафних санкцій перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України.

Також відповідач зазначив, що при розрахунку штрафних санкцій останній день для сплати коштів (01.07.2020) не враховується, оскільки прострочення прочинається з дня наступного за кінцевою датою оплати. Окрім цього, положеннями пункту 5.1 договору позики №1 від 01.04.2020 визначено, що у випадку настання дати, вказаної у пункті 4.2 договору, позичальник зобов`язується протягом двох календарних днів повернути позикодавцю позику. Таким чином, строк, з якого вважається прострочення оплати, є 04.07.2020.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що відповідно до підпункту 10 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. В період отримання позики директором товариства з обмеженеою відповідальністю Українська виробнича компанія Енергія був ОСОБА_1 , підпис якого міститься на видаткових касових ордерах та акті звірки взаєморозрахунків.

За твердженням позивача, внесені зміни до Господарського та Цивільного кодексів України не стосуються відносин сторін.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.12.2020 не заперечив отримання коштів, проте заперечував проти правомірності визначення штрафних санкцій.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.04.2020 товариство з обмеженою відповідальністю Українська виробнича компанія Енергія (позичальник) та приватне підприємство ПРОФІ ЕЛЕКТРО (позикодавець) уклали договір позики № 1 (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти в розмірі, що обумовлений цим договором, а позичальник зобов`язується повернути таку ж суму грошових коштів, що обумовлені умовами цього договору.

За умовами договору розмір позики становить 103865,00 грн. (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору строк надання позики позичальнику становить 30 календарних днів з моменту, що обумовлений п. 3.3 Договору (позика вважається наданою з моменту списання грошових коштів з каси підприємства позикодавця).

Відповідно до п. 5.1 Договору при настанні дати, вказаної в п. 4.2 цього договору (остаточною датою повернення позики вважається 01.07.2020), позичальник зобов`язується протягом двох календарних днів повернути позикодавцю позику у розмірі, що зазначений в п. 2.1 цього договору.

В період з 06.04.2020 по 20.04.2020 позивач надав, а відповідач отримав 103865,00 грн. позики. Ці обставини сторонами визнаються.

Відповідач визнав, що не повернув 103865,00 грн. в строк до 01.07.2020

За правилами ч. 1 ст.75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем на суму 103865,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно отримання з п. 6.2 Договору при порушені позичальником строку повернення позики (п. 5.1 Договору), він повинен сплатити на поточний рахунок позикодавця пеню в розмірі 1% від розміру позики за кожний день прострочення повернення позики.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 96594,45 грн. пені (1038,65*93) за період з 01.07.2020 по 01.10.2020.

Водночас, відповідно до Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, враховуючи умови Договору (п. 5.1 Договору), відповідач мав повернути борг у строк до 03.07.2020 включно, тому строк повернення позики є простроченим з 04.07.2020, а не з 01.07.2020.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 3064,87 грн. пені за період з 04.07.2020 по 01.10.2020 (103865*90*6%*2/366) Суд відмовляє у стягненні 93529,58 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача підлягає 766,22 грн. 3% річних за період з 04.07.2020 по 01.10.2020. Суд відмовляє у стягненні 25,54 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 103865,00 грн. боргу, 3064,87 грн. пені, 766,22 грн. 3% річних, а загалом 107696,09 грн. Суд відмовляє в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судові витрати на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити частково позов приватного підприємства ПРОФІ ЕЛЕКТРО до товариства з обмеженою відповідальністю Українська виробнича компанія Енергія .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Українська виробнича компанія Енергія (провулок Ярославський, 7/9, оф. 3, м. Київ, 04071, код 43181509) на користь приватного підприємства ПРОФІ ЕЛЕКТРО (провулок Молодіжний 4, с. Правдине, Білозерський район, Херсонська область, 75012, код 35733467) 103865,00 грн. боргу, 3064,87 грн. пені, 766,22 грн. 3% річних, 1622,11 грн. судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено 28.12.2020.

Суддя С. А. Ковтун