Рішення

від 23.12.2020 по справі 911/3305/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3305/20

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/3305/20

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Кейтерінг ,

с. Гора, Бориспільський район

про стягнення 91 308,22 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Довгань Б.В., довіреність б/н від 22.12.2020.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Кейтерінг (надалі-відповідач) про стягнення 91 308,22 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що статтею 1194 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Під час вчинення ДТП водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ Роял Кейтерінг , а відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків, тому саме на відповідача покладається обов`язок відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, здійсненим страховиком винної особи з урахуванням зносу, що складає суму в розмірі 91 308,22 грн., внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Звертаючись із позовною заявою, позивач просив суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно ст. 12 ГПК України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного чи позовного (загального або спрощеного) провадження.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частинами 1 та 2 статті 250 ГПК України питання про розгляд справи у порядку спрощеного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною другою статті 247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.

З огляду на малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд вирішив клопотання позивача задовольнити та розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 23.11.2020 відкрито провадження у справі № 911/3305/20; задоволено клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження; розгляд справи № 911/3305/20 здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання призначено на 23.12.2020; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

23.12.2020 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшла заява б/н від 22.12.2020 (№ 31664/20), в якій останній визнає позовні вимоги в повному обсязі, вказує на часткову оплату заборгованості, надаючи відповідні докази, а також просить суд розстрочити виконання рішення суду у справі № 911/3305/20.

Представник позивача в судове засідання 23.12.2020 не з`явився, однак через канцелярію суду надав клопотання вих. № СУ/005273/5-1 від 24.11.2020 (вх. № 26400/20) про розгляд справи за відсутності його повноважного представника.

Присутній в судовому засіданні 23.12.2020 представник відповідача підтримав подану заяву б/н від 22.12.2020 (№ 31664/20) та просив суд задовольнити її.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно визначення ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. В силу пункту 6 частини 4 наведеної статті одним із видів добровільного страхування є страхування наземного транспорту.

19.10.2017 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія АХА Страхування , яке в подальшому було перейменовано на Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС (позивач/страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ежіс Україна (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 350045а7к3, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані із експлуатацією наземного транспортного засобу Renault Duster , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

22.03.2018 сталась дорожньо-транспортна пригода, за участю транспортного засобу Renault Duster , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та транспортного засобу Volkswagen Caddy , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Так, з постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 752/7238/18 (провадження № 3/752/3811/18) вбачається, що 22.03.2018 о 13 год. 50 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Volkswagen Caddy , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухаючись у м. Києві міст Південний, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Renault Duster , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , якого в свою чергу відкинуло на транспортний засіб Ford , державний номер НОМЕР_3 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 752/7238/18 (провадження № 3/752/3811/18) водія ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

У зв`язку зі зверненням страхувальника до позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, про що складено відповідний страховий акт № АХА2378791 від 16.05.2018

Згідно страхового акту АХА2378791 від 16.05.2018 вартість матеріального збитку, завданого застрахованому позивачем транспортному засобу марки Renault Duster, державний номер НОМЕР_1 , склала 308 645,23 грн., враховуючи визначену на підставі рахунку-фактури ТОВ Автокрай-Україна № J9400029107 від 19.04.2018, копія якого містяться в матеріалах справи, вартість відновлювального ремонту застрахованого об`єкта в сумі 308 645,23 грн. При цьому враховуючи визначений умовами Договору страхування норматив знецінення сума страхового відшкодування визначена в розмірі - 190 308,22 грн.

В подальшому позивачем у відповідності до вказаного страхового акту та поданої страхувальником заяви про страхове відшкодування від 22.03.2018 року сума страхового відшкодування в розмірі 190 308,22 грн. була виплачена безпосередньо страхувальнику за Договором страхування, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 452863 від 17.05.2018 року на вказану суму.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 27.04.2018 у справі № 752/7238/18 (провадження № 3/752/3811/18) водія ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбачено ст. 124 КУпАП.

Станом на момент дорожньо-транспортного пригоди, автомобіль марки Volkswagen Caddy , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , належав ТОВ Роял-Кейтерінг , а водій ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ТОВ Роял-Кейтерінг та виконував свої службові обов`язки, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією трудової книжки ОСОБА_1 та свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 .

На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу Volkswagen Caddy , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована, на підставі Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в ТДВ СК Київ Ре на підставі полісу № АМ002636111, що підтверджується відомостями № 3018085400745266 про ДТП та роздруківкою з бази МТСБУ щодо полісу АМ002636111. Полісом № АМ002636111 встановлений ліміт відповідальності ТДВ СК Київ Ре в розмірі 100 000,00 грн., франшиза 1 000,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.10.2019 у справі № 910/10279/19 за позовом Приватного акціонерного товариства АРКС до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія Київ Ре задоволені повністю позовні вимоги ПрАТ АРКС ; присуджено до стягнення з ТДВ СК Київ Ре 99 000,00 грн. страхового відшкодування та 1921,00 грн. судового збору.

При цьому, оскільки згідно із даними Полісу та Договору страхування франшиза становить 1 000,00 грн. та 0,00 грн. відповідно, розмір страхового відшкодування, за яким звернувся позивач у справі № 910/10279/19, враховуючи розмір завданого застрахованому позивачем транспортному засобу марки Renault Duster , державний номер НОМЕР_1 матеріального збитку та розмір права вимоги, яке перейшло до позивача в межах ліміту відповідальності за даним Полісом за спірним страховим випадком, правомірно зменшено на розмір франшизи і становить 99 000,00 грн.

У зв`язку із тим, що сума збитків, які перевищують ліміт полісу та лишаються невідшкодованими на час звернення позивача із позовною заявою у справі № 911/3305/20 та становлять 91 308,22 грн., позивач звернувся до суду із позовом щодо повного відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України (ЦК України) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України Про страхування до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Volkswagen Caddy , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована, станом на момент ДТП в ТДВ СК Київ Ре , то остання керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодувала ПрАТ СК АРКС 99 000,00 грн.

Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За змістом п. 2.1 ст. 2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Разом із тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 ЦК, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України визначено, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, зважаючи на те, що страховою компанією відповідача сплачено 99 000,00 грн., різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 91 308,22 грн.

Таким чином, в розумінні ст.ст. 993, 1187, 1194 ЦК України у відповідача виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.

22.12.2020 на електрону пошту суду та 23.12.2020 через канцелярію господарського суду надійшли заяви (вх. № 31664/20 та № 31664/20) відповідно, в яких відповідач визнає позовні вимоги, вказує на часткову оплату заборгованості, а також просить суд розстрочити виконання рішення суду у справі № 911/3305/20 .

До заяви доданий Договір № СУ/5273 від 09.12.2020 про добровільне відшкодування шкоди в порядку регресу, укладений між ПрАТ Страхова компанія АРКС та ТОВ Роял Кейтерінг . Так, відповідно до умов п. 1.1 зазначеного договору відповідач, на підставі ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України відшкодовує позивачу сплачене страхове відшкодування в розмірі 91 308,22 грн., в результаті розгляду страхового випадку, який стався 22.03.2018 у м. Київ, міст Південний - ДТП за участю автомобіля Renault Duster , державний номер НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 та автомобіля Volkswagen Caddy , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_1 , внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Renault Duster , державний номер НОМЕР_1 , що був застрахований ПрАТ СК АХА Страхування (нова назва - ПрАТ СК АРКС ) за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 350045а7к3 від 19.10.2017, в подальшому - збитки.

Платник відшкодовує позивачу сплачений судовий збір за розгляд справи № 911/3305/20 в господарському суді Київської області в розмірі 2 102,00 грн.

Також, відповідачем до заяви додане платіжне доручення № 18492 від 21.12.2020, з якого вбачається часткове погашення відповідачем заборгованості в сумі 18 682,04 грн.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що після направлення позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі № 911/3305/20 відповідач перерахував позивачу, в рахунок погашення заборгованості 18 682,04 грн., а отже провадження у справі, в частині позовних вимог про стягнення 18 682,04 грн. підлягає закриттю, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У своїй заяві відповідач також просить суд розстрочити виконання рішення суду у справі № 911/3305/20 рівними частинами по 9 341,04 грн.

В обґрунтування своєї заяви в цій частині, відповідач вказує на те, що укладаючи та підписуючи Договір № СУ/5273 від 09.12.2020 про добровільне відшкодування шкоди в порядку регресу, сторонами у п.п. 3.2, 3.3 договору був узгоджений графік сплати боргу, рівними частинами на дев`ять платежів.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Відповідно до ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до п.2 ч.6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також вказується, зокрема, про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з винятковими (об`єктивними, непереборними) та виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

У той же час, Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які є підставою для вчинення відповідної процесуальної дії та свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, надані у підтвердження зазначених обставин за правилами ст. 86 цього Кодексу.

Відтак, господарський суд вбачає за можливе з урахуванням інтересів обох сторін задовольнити частково вимоги позивача та розстрочити його виконання протягом 8 місяців.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідача, оскільки часткове задоволення позовних вимог здійснено відповідачем після звернення позивача із позовною заявою до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 231, 240-241, 247-252, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі № 911/3305/20 в частині вимог про стягнення 18 682,04 грн. шкоди.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Роял Кейтерінг (08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, вул. Науки, 1, код ЄДРПОУ 33283936) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) 72 626 (сімдесят дві тисячі шістсот двадцять шість) грн. 16 коп. шкоди та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

4. Розстрочити виконання рішення господарського суду Київської області від 23.12.2020 у справі № 911/3305/20 наступним чином:

- до 31.01.2021 включно - 9 341,02 грн.;

- до 28.02.2021 включно - 9 341,02 грн.;

- до 31.03.2021 включно - 9 341,02 грн.;

- до 30.04.2021 включно - 9 341,02 грн.;

- до 31.05.2021 включно - 9 341,02 грн.;

- до 30.06.2021 включно - 9 341,02 грн.;

- до 31.07.2021 включно - 9 341,02 грн.;

- до 31.08.2021 включно - 9 341,04 грн..

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 28.12.2020.

Суддя О.О. Христенко