Рішення

від 28.12.2020 по справі 911/3008/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3008/20

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хандлопекс» (м. Львів)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракшина» (Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт. Чабани)

про стягнення 54164,34 грн

без виклику учасників процессу

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хандлопекс» (далі - позивач) подало до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракшина» (далі - відповідач), згідно з прохальної частини якої просить стягнути з відповідача 54164,34 грн, з яких 41490,00 грн - сума основного боргу, 8161,71 грн - 30% річних, 3882,17 грн - пені, 630,46 грн - інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на часткове невиконання відповідачем грошових зобов`язань відповідно до договору поставки №31/20 від 02.03.2020.

Ухвалою від 19.10.2020 Господарський суд Київської області залишив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Хандлопекс» від 13.10.2020 без руху, у зв`язку з недотриманням на момент подання позовної заяви вимог п. 1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, надавши 10 днів з дня вручення ухвали суду на усунення недоліків.

16.10.2020 на адресу Господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Хандлопекс» на виконання ухвали від 19.10.2020 надійшло клопотання б/н від 22.10.2020 про долучення доказів до матеріалів справи, яке за своїм змістом є усуненням недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 29.10.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановив відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та доказів відправки копії відзиву позивачу у строк, передбачений ч. 1 ст. 251 ГПК України - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Встановив позивачу строк для подання відповіді на відзив на позовну заяву та доказів відправки копії відповіді на відзив відповідачу у строк, визначений судом згідно з вимог ч. 4 ст. 166 ГПК України, - до 27.11.2020 (включно), а відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив до 07.12.2020 (включно).

Копія відповідної ухвали суду отримана позивачем - 03.11.2020, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103273649143.

При цьому, поштове відправлення № 0103273648759, у якому направлено відповідачу копію ухвали суду про відкриття провадження у даній справі, повернуто з довідкою відділення зв`язку, у якій причиною повернення вказано: за закінченням терміну зберігання .

Водночас, поштове відправлення направлено за адресою відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Також, судом враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі № 911/3008/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідач у даній справі відзиву по суті позовних вимог у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, а також до прийняття рішення у справі не надав; з заявою про поновлення строку, встановленого для подання відзиву, відповідач до суду не звертався.

У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.

У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.03.2020 між сторонами у справі - Товариством з обмеженою відповідальністю «Хандлопекс» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тракшина» (покупець) укладено договір поставки № 31/20.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

За умовами договору, постачальник зобовязується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар відповідно до рахунків та накладних, що є невід`ємною частиною даного договору (п. 1.1 договору).

У відповідності до п. 2.1. договору, загальна кількість, ціни та асортимент товару узгоджуються сторонами додатково та вказуються у накладній, яка є невід`ємною частиною договору.

Якість товару повинна відповідати технічній характеристиці заводу-виробника (п. 2.2. договору).

Сторонами у п. 2.3. договору погоджено, що у випадку виявлення під час приймання неякісного товару покупець має право вимагати заміни його на товар належної якості; товари належної якості поверненню не підлягають.

Згідно п. 3.1. договору, на кожну поставку постачальник виставляє окремий рахунок, у якому вказується асортимент, кількість та ціна товару.

Поставка товару проводиться зі складу Постачальника в кількості, асортименті та за ціною що відповідає накладній (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.1. договору, покупець зобов`язаний оплатити вартість поставленого товару, вказану у накладній у повному обсязі у строк, передбачені п. 4.2. договору.

Згідно положень п.4.2. договору, оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника за умови: - 100% оплати протягом 30 днів (тридцяти).

При несвоєчасній оплаті за отриманий товар покупець сплачує постачальнику суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, тридцять відсотків річних, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (п. 5.1 договору).

Відвантаження товару проводиться зі складу постачальника, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 355-3 9 (п. 6.1 договору).

Пунктом 7.5 договору передбачено, що даний договір може бути розірваний, змінений чи доповнений тільки за згодою сторін, вираженою у письмовій формі, шляхом підписання додаткової угоди.

Всі спори, що можуть виникнути при виконанні договору чи у зв`язку з ним, можуть бути передані на вирішення господарському суду за місцезнаходженням відповідача (п. 7.6 договору).

Договір скріплений підписами уповноважених на його укладення посадових осіб продавця та покупця, завірений гербовими печатками юридичних осіб (ТОВ Хандлопекс та ТОВ Тракшина ).

Доказів оспорювання зазначеного Договору, його розірвання матеріали справи не містять.

На виконання умов договору, ТОВ Хандлопекс поставило ТОВ Тракшина товар на загальну суму 80860, 00 грн у т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 719 від 11.03.2020.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2020 відповідач повернув позивачу частину товару, отриманого за видатковою накладною № 719 від 11.03.2020 на загальну суму 30370,00 грн, що підтверджується документом № 1 від 09.06.2020 про повернення постачальнику.

В подальшому, відповідачем частково оплачено поставлений товар, 19.06.2020 - на суму 4000, 00 грн та 20.07.20220 - на суму 5000, 00 грн відповідно до платіжних доручень № 179 від 19.06.2020 та № 197 від 20.07.2020.

Таким чином, зважаючи на часткові оплати та поверненя частини товару, заборгованість відповідача з оплати поставленого товару складає 41490, 00 грн.

Також, в матеріалах справи наявна копія претензії № 18 від 18.09.2020, у якій позивач просив відповідача погасити існуючу заборгованість.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача вартості поставленого товару та застосування до нього відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством за порушення відповідного зобов`язання.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Правило, визначене відповідною нормою, також викладене у ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно частини 2 вказаної норми, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Строк, встановлений для оплати товару за відповідною накладною, закінчився до подачі вказаної позовної заяви (дата видаткової накладної - 11.03.2020+30 днів).

Між тим, поставлений товар оплачений лише частково, заборгованість становить 41490, 00 грн.

Під час розгляду спору у даній справі, відповідач не спростував шляхом подання доказів оплати, того, що відповідні зобов`язання ним виконані або припинені внаслідок інших юридичних фактів.

За вказаних обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 41490, 00 грн основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3882, 17 грн пені.

Як визначено ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

При цьому, згідно ч.ч.2,3 вказаної норми, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, п. 5.1 укладеного договору, сторонами погоджено, що при несвоєчасній оплаті за отриманий товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд зазначає, що такі розрахунки здійснені позивачем арифметично вірно, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача 3882, 17 грн пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі .

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 630, 46 грн втрат від інфляції та 8161, 71 грн - 30 % річних.

За змістом статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від ухвалення рішення суду про присудження суми боргу, відкриття виконавчого провадження чи його зупинення.

Сторони, керуючись принципом свободи договору, визначили на свій розсуд, погодили визначення у договорі такої умови: при несвоєчасній оплаті за отриманий товар покупець сплачує постачальнику тридцять відсотків річних.

Тобто умовами п. 5.1 укладеного між сторонами договору встановлено інший розмір процентів річних, ніж визначений статтею 625 ЦК України, - 30% річних.

За загальним правилом розрахунок відсотків річних виконується за формулою: Сума санкції = С х Z х Д / 365 / 100, де С - сума заборгованості; Z - відсоток річних, зазначений у договорі; Д - кількість днів прострочення.

З позовної заяви вбачається, що позивачем здійснено розрахунок річних у порядку, за яким здійснюється розрахунок 3% річних передбачений ст. 625 ЦК України, тобто виходячи із простроченої суми та кількості днів прострочення.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 30 % річних , суд вважає його арифметично вірним та відповідаючим фактичним обставинам виконання обов`язку оплати товару із простроченням, що перевищувало 30 днів.

Враховуючи те, що судом встановлено факт порушення грошового зобов`язання, а сторонами в договорі передбачено розмір процентів річних, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 8161, 71 грн - 30% відсотків річних.

Розмір втрат від інфляції за розрахунком суду становить більший розмір, проте, враховуючи що у суду відсутні підстави для виходу за межі заявлених позовних вимог, вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат, підлягають задоволенню у заявленому позивачем розмірі, а саме 630,46 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 2102,00грн.

Керуючись ст.ст. 74-79, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Хандлопекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракшина» про стягнення 54164, 34 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тракшина» (08162, Київська обл., Києво - Святошинський р-н, смт Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 10, код ЄДРПОУ 42008342) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хандлопекс» (79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Городоцька, буд. 355-3, код ЄДРПОУ 37800770) 41490, 00 грн (сорок одну тисячу чотириста дев`яносто гривень 00 коп) основного боргу, 630,46 грн (шістсот тридцять грн сорок шість коп) інфляційних нарахувань, 8161,71 грн (вісім тисяч сто шістдесят одну грн сімдесят одну коп) 30 % річних, 3882, 17 грн (три тисячі вісімсот вісімдесят дві гривні сімнадцять коп) пені та 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні) судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: ( http://court.gov.ua/fair/ )

Суддя В.М. Антонова