Ухвала

від 16.12.2020 по справі 915/535/17(915/810/20)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

16 грудня 2020 року Справа № 915/535/17(915/810/20)

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ткаченка О.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» (ідентифікаційний код 38927622, 03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34, корпус 4)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» (ідентифікаційний код 32459120, 54025, м. Миколаїв, пр. Героїв України (Героїв Сталінграду), 9Р),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Консалт» , ідентифікаційний код 39212373, 87539, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 96.

Ліквідатор: Жмакін С.А., поштова адреса: вул. Харківська, 42, м. Суми, 40007.

Інші учасники справи про банкрутство:

Кредитор : Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛК АЛЬФА» , ідентифікаційний код 38538218, 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 22.

Кредитор : Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «АМСТОР» , ідентифікаційний код 32516492, 49038, м. Дніпро, вул. Ленінградська, 27.

Кредитор : Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» , ідентифікаційний код 32123041, 49038, м. Дніпро, вул. Ленінградська, 27.

Кредитор : Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» , ідентифікаційний код 39135315, 03028, м. Київ, пр. Науки, 42/1, корпус 10, офіс 17.

Адреса для листування: 01021, м. Київ, вул. Мечникова, 11, кв.48.

Кредитор : Товариство з обмеженою відповідальністю «Несторг» , ідентифікаційний код 37842302, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Казанцева, 7-Б..

Кредитор : Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Універсал» , ідентифікаційний код 39760075, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 83, офіс 512.

Кредитор : Товариство з обмеженою відповідальністю «Молбілд Груп» , ідентифікаційний код 39711295, 54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/15, офіс 714.

Кредитор : Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» , 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127.

Кредитор : Головне управління ДПС у Миколаївській області, 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6.

про: визнання недійсними правочинів,

За участю секретаря судового засідання Сулейманової С.М.

Представники:

Від АТ Державний експортно-імпортний банк України : Чаленко В.В.

Інші учасники справи до судового засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із заявою в рамках провадження у справі № 915/535/17 до ТОВ будівельно-торгівельної компанії «ТАВРІЯ» та до ТОВ «Енерго-Консалт» про визнання недійсними правочинів, за змістом якої позивач просить визнати недійсними з моменту укладення договір поруки № 5/2 від 02.12.2015 та договір поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015.

В обґрунтування заявлених вимог ТОВ «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» посилається, зокрема, на ч.2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, та вказує, що при укладенні оскаржуваних правочинів протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство № 915/535/17, боржником були взяті на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони.

Зокрема, кредитор вказує, що на протязі 2014-2015 років боржником було укладено ряд договорів поруки за зобов`язаннями третіх осіб: № 16/12Амс-П від 16.12.2014р., № 29/12ДПТ-П від 29.12.2014р., № 29/12БГ-П від 29.12.2014р. та№ 29/12НТ-П від 30.12.2014р. (кредитор - ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» ); № 22/12ТД-П від 22.12.2014р. та № 26/12ТД-П від 26.12.2014р. (кредитор - ТОВ «НЕСТОРГ» ); № 5/2 від 02.12.2015р. та№ 15-10/1-П від 15.10.2015р. (кредитор - ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» ).

При цьому кредитор вважає, що маючи активів на суму 72 223,00 тис. грн, а зобов`язань на суму не менше ніж 830 225,90 тис. грн, у ТОВ будівельно-торгівельної компанії «ТАВРІЯ» не було економічного сенсу приймати на себе додаткові зобов`язання за вказаними вище договорами поруки на загальну суму 128 539,79 тис. грн.

Ухвалою суду від 22.06.2020 позовну заяву було прийнято до розгляду в рамках провадження у справі № 915/535/17 про банкрутство ТОВ будівельно-торгівельної компанії «ТАВРІЯ» , підготовче засідання у справі призначено на 13.08.2020 о 10:20.

20.07.2020 від відповідача - ТОВ «Енерго-Консалт» до суду надійшов відзив, за змістом якого відповідач вказує, що метою застосування в рамках провадження у справі про банкрутство положень ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства стосовно визнання недійсними правочинів боржника є повернення у власність боржника, а відповідно й до ліквідаційної маси, майна боржника, яке вибуло на підставі таких правочинів. Враховуючи, що за оспорюваними договорами поруки не відбулось передання кредитору будь-якого майна боржника, на думку відповідача, це виключає застосування положень ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та саму доцільність визнання оспорюваних договорів поруки недійсними, оскільки наведене не дає можливості досягнути особливих правових наслідків щодо повернення боржнику майна або його ринкової вартості. Крім того кредитор посилається на висловлений Верховним Судом в Постанові від 12.04.2018 у справі №910/3896/17 висновок, що порука - це забезпечення основного зобов`язання, яким може бути оплатний договір, а не самостійне оплатне зобов`язання, порука за своєю суттю не є таким зобов`язанням, за яким би здійснювалося відплатне відчуження або передача майна. Зазначена правова позиція Верховного Суду врахована, зокрема, Центральним апеляційним господарським судом в Постанові від 24.02.2020 у справі №904/270/17 з подібними до цієї справи предметом та підставами позову.

Також 20.07.2020 від ліквідатора ТОВ будівельно-торгівельної компанії «ТАВРІЯ» надійшов відзив, згідно якого ліквідатор зазначає, що відсутні підстави і відповідний склад умов, визначені чинним законодавством, для визнання оскаржуваних правочинів недійсними, а також вказує, що положення ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства не можуть бути застосовані до правочинів боржника, вчинених в забезпечення зобов`язань, оскільки такі правочини за своєю природою не містять і не можуть містити майнових дій обох сторін правочину.

27.07.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача - ТОВ «Енерго-Консалт» . Зокрема, ТОВ «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» вказує, що правова позиція Верховного Суду в Постанові від 12.04.2018р. у справі № 910/3896/17, на яку посилається ТОВ «Енерго-Консалт» , сформульована судом касаційної інстанції стосовно застосування норм права щодо нікчемності правочину неплатоспроможного банку з підстав безоплатного здійснення банком відчуження майна відповідно до п.1 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» , тоді як спірні правовідносини у цій справі стосуються визнання недійсними договорів поруки боржника з підстав взяття боржником на себе зобов`язань без відповідних майнових дій іншої сторони.

03.08.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив ліквідатора ТОВ будівельно-торгівельної компанії «ТАВРІЯ» , за змістом якої ТОВ «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» зауважує, що його вимоги щодо визнання недійсними договорів поруки обґрунтована саме ч. 2 ст. 42 Кодексу України з питань банкрутства (боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони). Зазначена норма закону не містить вимоги щодо необхідності завдання спірним правочином збитків боржнику або кредиторам.

12.08.2020 відповідачем ТОВ «Енерго-Консалт» до суду подані заперечення на відповідь позивача.

Ухвалою суду від 13.08.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 10 вересня 2020 року о 10 год. 30 хв.

Проте судове засідання, призначене на 10.09.2020 в режимі відеоконференції не відбулось з технічних причин, про що складено акт господарського суду Миколаївської області від 10.09.2020.

Ухвалою суду від 10.09.2020 підготовче засідання відкладено на 07 жовтня 2020 року о 14 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 07.10.2020 було закрито підготовче провадження у справі, розгляд справи по суті призначено у судовому засіданні 03.11.2020 року о 13:30.

Ухвалою суду від 03.11.2020 розгляд справи по суті було відкладено у судовому засіданні 19.11.2020 о 14:00.

Ухвалою суду від 23.11.2020 розгляд справи по суті відкладено у судовому засіданні 15 грудня 2020 року о 14:00.

14.12.2020 до господарського суду від відповідача - ТОВ «Енерго-Консалт» надійшли пояснення (вих. № 09/12/20 від 09.12.2020), за змістом якого відповідач вказує, що позивачем не вказано, яким нормам права суперечить укладення договорів поруки після настання строків виконання основних зобов`язань, для врахування цих обставин як підстави недійсності договорів поруки. Крім того відповідач - ТОВ «Енерго-Консалт» , посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 03.09.2019 у справі № 904/4567/18, вказує, що цивільне законодавство України не містить заборони укладення договору поруки після настання строку виконання основного зобов`язання.

В судове засідання 15.12.2020 з`явився представник заставного кредитора - АТ Укрексімбанк , представник ініціюючого кредитора - ТОВ «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» , представник ТОВ «Енерго-Консалт» , ТОВ «Несторг» , ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» та ліквідатор.

Інші учасники провадження правом участі у судовому засіданні не скористались, їх явка у судове засідання судом не визнавалась обов`язковою.

У судовому засіданні 15.12.2020 представник позивача - ТОВ «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» підтримав позовні вимоги у повному обсязі з наведених у позові підстав, а також наполягав, що в даному випадку укладення договорів поруки через кілька місяців після настання строків виконання основних зобов`язань також свідчить про взяття ТОВ будівельно-торгівельною компанією «ТАВРІЯ» на себе вже прострочених майнових зобов`язань без відповідних майнових дій іншої сторони.

Ліквідатор та представник кредиторів «Амстор Трейд» , ТОВ «Енерго-Консалт» , ТОВ «Несторг» проти задоволення заявлених вимог заперечували з викладених у відзивах та поясненнях підстав. Зокрема, представник ТОВ «Енерго-Консалт» вважає, що укладення боржником оскаржуваних договорів поруки з ТОВ «Енерго-Консалт» після настання строків виконання основних зобов`язань не суперечить вимогам законодавства та не є загальною ( ст. 215 ЦК України) чи спеціальною (ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства) підставою їх недійсності.

Представник заставного кредитора - АТ Укрексімбанк у судовому засіданні підтримав заявлені позивачем - ТОВ «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» вимоги.

У судовому засіданні 15.12.2020 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати до 16.12.2020 о 09:50 для постановлення судових рішень у справі.

Після виходу з нарадчої кімнати 16.12.2020 судом у відповідності до вимог ст.ст. 233, 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив -

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.10.2017 було порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельної компанії «ТАВРІЯ» , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельної компанії «ТАВРІЯ» , розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Менчака В`ячеслава Володимировича, зобов`язано розпорядника майна боржника у термін до 30.11.2017 подати до суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів; реєстр вимог кредиторів боржника; акт інвентаризації майна боржника, призначено попереднє засідання на 05.12.2017 р. о 10 год. 30 хв.

На виконання вимог ухвали суду 18.10.2017 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за № 46508 було розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ БТК «ТАВРІЯ» .

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельної компанії «Таврія» залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.10.2017 у справі № 915/535/17 - без змін.

Постановою Верховного Суду від 19.04.2018 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 та ухвалу господарського суду Миколаївської області від 10.10.2017 у справі № 915/535/17 залишено без змін.

Ухвалою суду від 22.10.2018 було затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельної компанії «ТАВРІЯ» на загальну суму 962230323,80 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 (про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Несторг» ) у справі № 915/535/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 (про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Консалт» ) у справі № 915/535/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 (про визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» ) у справі № 915/535/17 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 20.06.2019 постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 (про затвердження реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельної компанії «ТАВРІЯ» ) у справі № 915/535/17 в частині віднесення грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» у розмірі 61629048,97 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕСТОРГ» у розмірі 12538389,05 грн, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Консалт» у розмірі 54372355,54 грн до вимог четвертої черги залишено без змін.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Жмакіна С.А.

На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 26.11.2019 за № 64256 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

У зв`язку з викладеним, подальший розгляд справи здійснюється згідно з вимогами Кодексу України з процедур банкрутства.

При цьому суд звертає увагу на наступні обставини, що були встановлені ухвалою суду від 22.10.2018 року (про затвердження реєстру кредиторських вимог), постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019:

20.11.2018 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Консалт» до господарського суду Миколаївської області надійшла заява про визнання кредиторських вимог у загальному розмірі 54372355,54 грн.

1. Так, за договором поруки № 5/2 від 02.12.2015 заборгованість становить: 10000000,00 грн. основного боргу; 9870000,00 грн. - втрат від інфляції за період з 01.07.2014 по 31.09.2017; 979726,03 грн. - 3% річних за період з 05.07.2014 по 09.10.2017.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 04 квітня 2014 року між ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» і ТОВ «ТБ «АМСТОР» був укладений договір №040414, відповідно до п.п. 1.1. якого ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» зобов`язалось надати ТОВ «ТБ «АМСТОР» для використання у господарській діяльності 10000000,00 грн., а ТОВ «ТБ «АМСТОР» зобов`язалось повернути таку ж саму суму грошових коштів у встановлений договором строк.

Згідно п. 4.1. Договору №040414 від 04.04.2014 сума грошових коштів підлягала поверненню на адресу ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» у термін до 04.07.2014 включно.

У відповідності до платіжного доручення №М579 від 04.04.2014 на виконання умов Договору №040414 від 04.04.2014 ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» перерахувало на банківський рахунок ТОВ «ТБ «АМСТОР» суму грошових коштів у загальному розмірі 10000000,00 грн.

Проте зобов`язання щодо повернення грошових коштів у розмірі 10000000,00 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБ «АМСТОР» не було виконано.

02 грудня 2014 року між ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» та ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» було укладено договір про відступлення права вимоги №5, згідно п. 1.2. якого право грошової вимоги за Договором №040414 від 04.04.2014 в розмірі 10000000,00 грн. перейшло від ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» до ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» в момент (дату) укладення цього Договору.

Як свідчить наявний в матеріалах справи лист від 02.12.2014 боржник - ТОВ «ТОРГОВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «АМСТОР» 02.12.2014, повідомив про ознайомлення з умовами договору та надав згоду на відступлення ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» свого права вимоги за Договором №040414 від 04.04.2014.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того 02.12.2015 між ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» та ТОВ БТК «ТАВРІЯ» було укладено договір поруки № 5/2.

Згідно з п.п. 1.1., 1.2. зазначеного Договору поруки, ТОВ БТК «ТАВРІЯ» поручилося за виконання боржником - ТОВ «ТБ «АМСТОР» (ідентифікаційний код юридичної особи 37842302) своїх обов`язків за Договором 040414 від 04.04.2014р., укладеним між ТОВ «ІНФОСТАНДАРТ» і ТОВ «ТБ «АМСТОР» (далі - Основне зобов`язання), як наявних, так і тих, що виникнуть у майбутньому, у повному обсязі.

Відповідно до умов п. 2.1. Договору поруки, порукою за цим Договором забезпечується Основне зобов`язання ТОВ «ТБ «АМСТОР» , зокрема, щодо сплати (повернення) суми основного боргу в розмірі 10000000,00 грн. з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми та сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення, у випадку прострочення ТОВ «ТБ «АМСТОР» визначених Основним зобов`язанням строків (термінів) сплати суми основного боргу.

Згідно з п.п. 3.1.1. Договору поруки ТОВ БТК «ТАВРІЯ» як поручитель зобов`язалося у випадку порушення (невиконання або неналежного виконання) ТОВ «ТБ «АМСТОР» Основного зобов`язання у встановлені в ньому строки (терміни), виконати Основне зобов`язання за боржника не пізніше першого робочого дня, наступного за днем (датою) спливу строку (терміну) виконання Основного зобов`язання, незалежно від одержання відповідної вимоги від кредитора.

У відповідності до положень п. 2.4. Договору поруки, у разі порушення боржником Основного зобов`язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Таким чином вже після настання строків виконання основного зобов`язання та при наявному невиконаному обов`язку ТОВ «ТБ «АМСТОР» щодо повернення грошової суми за Договором №040414 від 04.04.2014 в розмірі 10000000,00 грн ТОВ БТК «ТАВРІЯ» , як поручитель, взяв на себе солідарний обов`язок з виконання основного зобов`язання щодо сплати основного боргу в розмірі 10000000,00 грн.

2. За договором поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015 заборгованість становить: 17181315,54 грн. основного боргу (15002590,00 грн. - сума позики, 2178725,54 грн. - сума процентів за користування позикою); 14827475,31 грн. - втрат від інфляції за період з 01.11.2014 по 31.09.2017; 1513838,66 грн. - 3% річних за період з 02.11.2014 по 09.10.2017.

Так, 21 березня 2014 року між ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» і ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» укладений Договір позики №21/03, відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» зобов`язалось надати ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» для поповнення обігових коштів суму грошових коштів в розмірі 100000000,00 грн.

У відповідності до передбачених пунктом 1.5. договору позики умов, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 24.03.2014, за користування грошовими коштами встановлені проценти, виходячи із процентної ставки 27,06% річних.

Як свідчить платіжне доручення № 480 від 25.03.2014 ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» на виконання умов договору позики перерахувало на рахунок ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» позику в розмірі 15002590,00 грн.

Пунктом 1.3. договору позики з урахуванням змін, внесених додатковою угодою від 24.03.2014 сторони визначили кінцевий строк повернення позики - 01.11.2014.

Згідно з п. 3.2. договору позики з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою від 24.03.2014 сплата нарахованих процентів за користування позикою здійснюється в гривнях на рахунок позикодавця разом з остаточним поверненням позики (погашенням останньої суми заборгованості за позикою).

Станом на 14.10.2014 у зв`язку з несплатою ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» суми позики та процентів за користування грошовими коштами, розмір заборгованості за договором позики №21/03 склав 17 181 315,54 грн., виходячи з наступного: позика, видана 25.03.2014, в розмірі 15 002 590,00 грн., проценти, нараховані виходячи зі ставки - 27,06% річних, за період з 25.03.2014 по 14.10.2014, у сумі 2268983,48 грн.

Враховуючи часткову сплату ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» 26.08.2014р. на користь ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» частини суми процентів у розмірі 90 257,94 грн., розмір несплачених процентів склав 2 178 725,54 грн.

15 жовтня 2014 року між ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» було укладено договір про відступлення права вимоги №15-10/1, згідно п. 1.1. та п. 1.2. якого право грошової вимоги за договором позики №21/30 від 21.03.2014 в розмірі 17181315,54 грн., з яких: 15002590,00 грн. - сума позики, 2178725,54 грн. - проценти, перейшло від ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» до ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» в момент (дату) укладення цього Договору.

На підставі Договору про заміну боржника (переведення боргу) №1 від 22.12.2014 боржник у Договорі позики №21/03 від 21.03.2014 був змінений з ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» на Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» .

За умовами п. 1.1. Договору про заміну боржника ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» передало, а ТОВ «АМСТОР» прийняло на себе зобов`язання зі сплати заборгованості за позикою та процентами за користування чужими грошовими коштами, що існувала на момент укладення Договору, в розмірі 10000000,00 грн.

Відповідно до п. 1.2. Договору про заміну боржника зобов`язання за Договором позики №21/03 від 21.03.2014р. перейшло до ТОВ «АМСТОР» в момент набрання чинності Договором про заміну боржника, тобто з дати його підписання (22.12.2014р.) згідно з п. 8.1. Договору.

Згідно з укладеним 23 грудня 2014 року договором про заміну боржника (переведення боргу) №3 ТОВ «АМСТОР» прийняло на себе зобов`язання зі сплати заборгованості за позикою та процентами за договором позики №21/03 від 21.03.2014 в розмірі 7181315,54 грн., що існувала на момент укладення договору. (п.п. 1.1. договору від 23.12.2014)

Відповідно до п. 1.2. Договору про заміну боржника зобов`язання за Договором позики №21/03 від 21.03.2014р. перейшло до ТОВ «АМСТОР» в момент набрання чинності Договором про заміну боржника, тобто з дати його підписання (22.12.2014) згідно з п. 8.1. Договору.

У відповідності до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Згідно пункту 1.3. Договору про заміну боржника №1 від 22.12.2014 та пункту 1.3. Договору про заміну боржника № 3 від 23.12.2014, а також враховуючи підпис уповноваженої особи ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» у зазначених Договорах, кредитором - ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» надано згоду на заміну боржника у зобов`язанні зі сплати заборгованості у загальному розмірі 17181315,54 грн. за Договором позики №21/03 від 21.03.2014.

Також, 15 жовтня 2015 року між ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» і ТОВ БТК «ТАВРІЯ» був укладений Договір поруки 15-10/1 -П, згідно з п. 1.1. якого ТОВ БТК «ТАВРІЯ» поручилося за виконання боржником - ТОВ «АМСТОР» своїх обов`язків за Договором позики №21/03 від 21 березня 2014 року, укладеним між ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» і ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» , зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 24 березня 2014 року, з урахуванням Договору про відступлення права вимоги №15-10/1 від 15 жовтня 2014 року, укладеного між ТОВ «ЄВРОПА-ФАКТОРИНГ» і ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» , а також Договору про заміну боржника (переведення боргу) №1 від 22 грудня 2014 року та Договору про заміну боржника (переведення боргу) №3 від 23 грудня 2014 року, укладених між ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» , ТОВ «АМСТОР» і ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» , як наявних, так і тих, що виникнуть у майбутньому, у повному обсязі.

Згідно з умовами п. 2.1. Договору поруки №15-10/1-П від 15.10.2015 порукою забезпечується Основне зобов`язання ТОВ «АМСТОР» , зокрема, щодо сплати (повернення) суми основного боргу (суми позики і процентів за користування позикою) в розмірі 17181315,54 грн.

Відповідно до п.п. 3.1.1. договору поруки №15-10/1-11 від 15.10.2015 ТОВ БТК «ТАВРІЯ» як поручитель зобов`язалося у випадку порушення (невиконання або неналежного виконання) ТОВ «АМСТОР» основного зобов`язання у встановлені в ньому строки (терміни), виконати основне зобов`язання за боржника не пізніше першого робочого дня, наступного за днем (датою) спливу строку (терміну) виконання основного зобов`язання, незалежно від одержання відповідної вимоги від кредитора.

За умовами п. 2.3. Договору поруки у разі порушення боржником основного зобов`язання, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Як закріплено п. 1.2. договору поруки, порукою за цим договором забезпечується виконання Основного зобов`язання у повному обсязі.

Таким чином вже після настання строків виконання основного зобов`язання та при наявному невиконаному обов`язку зі сплати заборгованості у загальному розмірі 17181315,54 грн., який виник у ТОВ «АМСТОР» в момент набрання чинності Договором про заміну боржника, тобто з дати його підписання (22.12.2014р.) згідно з п. 8.1. Договору, ТОВ БТК «ТАВРІЯ» , як поручитель, взяв на себе солідарний обов`язок з виконання (повернення) суми основного боргу (суми позики і процентів за користування позикою) в розмірі 17181315,54 грн.

Встановивши обставини справи, дослідивши докази, господарський суд вважає наявними підстави для задоволення заявлених ТОВ «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» вимог з огляду на наступне.

Так, положеннями статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав:

боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник уклав договір із заінтересованою особою;

боржник уклав договір дарування.

У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.

Положеннями статті 509 цього Кодексу визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно частини 5 статті 626 вказаного Кодексу договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Таким чином за відплатним договором одна сторона зобов`язана, зокрема, вчинити на користь другої сторони певну дію (наприклад сплатити гроші), а друга сторона має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статті 546 частини 1 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Положеннями статті 553 цього Кодексу визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із статтею 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За вказаних обставин порука це забезпечення основного зобов`язання, яким може бути оплатний договір, а не самостійне оплатне зобов`язання, порука за своєю суттю не є таким зобов`язанням, за яким би здійснювалося обов`язкове відплатне відчуження, або передача майна.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 12.04.2018 по справі №910/3896/17.

Проте суд відзначає, що за загальним правилом при укладенні договору поруки обов`язок поручителя відповідати за виконання зобов`язань боржником не свідчить в обов`язковому порядку, що поручитель приймає на себе обов`язок виконати зобов`язання замість боржника, адже існує певний проміжок часу для виконання боржником свого основного зобов`язання.

Але, виходячи з встановлених вище судом обставин, за двома оскаржуваними за цим позовом договорами поруки ТОВ БТК «ТАВРІЯ» , як поручитель, взяло на себе обов`язки з виконання (повернення) сум основного боргу вже після настання строків виконання основного зобов`язання та при наявних невиконаних обов`язків боржниками - ТОВ «ТБ «АМСТОР» та ТОВ «АМСТОР» зі сплати заборгованості.

Таким чином ТОВ БТК «ТАВРІЯ» за договорами поруки № 5/2 від 02.12.2015р. та № 15-10/1-П від 15.10.2015 взяло на себе зобов`язання перед кредитором - ТОВ «ЕНЕРГО-КОНСАЛТ» відповідати вже за невиконання боржниками - ТОВ «ТБ «АМСТОР» та ТОВ «АМСТОР» своїх зобов`язань, тобто прийняло на себе вже існуючу майнову відповідальність протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство №915/535/17.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновків про наявність підстав для застосування у даному випадку ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме для визнання недійсними договору поруки № 5/2 від 02.12.2015р. та договору поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015, оскільки вони вчинені протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, та боржник за ними взяв на себе додаткові майнові зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони.

Заперечення відповідачів щодо відсутності у діючому законодавстві заборон укладення договору поруки після настання строку виконання основного зобов`язання, на думку суду, не змінюють встановлених вище обставин та, відповідно, спеціальних, передбачених ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства підстав для визнання недійсними укладених боржником протягом спірного періоду правочинів, а тому до уваги не приймаються.

Керуючись ст.ст. 2, ч. 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 6 ст. 12, ст.ст. 202, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України , суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВ «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» про визнання недійсним договору поруки № 5/2 від 02.12.2015 та договору поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015 задовольнити.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір поруки № 5/2 від 02.12.2015, укладений між ТОВ Енерго-Консалт та ТОВ будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» .

3. Визнати недійсним з моменту укладення договір поруки № 15-10/1-П від 15.10.2015, укладений між ТОВ Енерго-Консалт та ТОВ будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» .

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Консалт» , ідентифікаційний (код 39212373, 87539, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 96) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» (ідентифікаційний код 38927622, 03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34, корпус 4) витрати зі сплати судового збору у сумі 4204,00 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» (ідентифікаційний код 32459120, 54025, м. Миколаїв, пр. Героїв України (Героїв Сталінграду), 9Р) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» (ідентифікаційний код 38927622, 03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34, корпус 4) витрати зі сплати судового збору у сумі 4204,00 грн.

6. Ухвалу направити на адресу учасників справи.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття з 16.12.2020 та згідно ст.ст. 255, 256, підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення ГПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Повний текст ухвали складений та підписаний: 28 грудня 2020 року .

Суддя О.В. Ткаченко