Рішення

від 21.12.2020 по справі 916/3005/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3005/20 Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання : Пелехатій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Віноградова С.А. (на підставі довіреності);

від відповідача: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона «Дозор-Груп» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4а, оф.139)

до відповідача: Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Ньюбі» (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 25)

про стягнення 68804, 11 грн.

.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору : 21.10.2020 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона «Дозор-Груп» до відповідача: Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Ньюбі» за вх. ГСОО №3110/20, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 70 804, 11 грн, з яких: 63103, 44 грн. - основної заборгованості, 5631. 49 грн - пені, 1371 грн. - 3% річних, 698, 18 грн - інфляційні витрати та витрати по сплаті судового збору в сумі 2102 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору від 07.11.2019 року №8/1-ОП про надання охоронних послуг, щодо повної та своєчасної оплати за надані позивачем послуги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.10.2020 року відкрито провадження у справі №916/3005/20 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на "23" листопада 2020 р. о 12:30.

23.11.2020 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона «Дозор-Груп» надійшло клопотання (вх№ГСОО 31371/20) про долучення до матеріалів справи документів, а саме копії додатку 1 до довідки № OD1-07.8/49 від 20.11.2020 року про часткову сплату відповідачем заборгованості у сумі 2000 грн.

У судовому засіданні від 23.11.2020 року судом було оголошено перерву у судовому засіданні до "21" грудня 2020 р. о 12:00.

08.12.2020 року до Господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона «Дозор-Груп» надійшла заява (вх.ГСОО № 32855/20) про зменшення розміру позовних вимог по справі №916/3005/20, у зв`язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості у розмірі 2000 грн, з огляду на що позивач просить суд стягнути з останнього 61103, 44 грн основної заборгованості, 5631, 49 грн. пені, 3% річних в сумі 1371 грн., інфляційні витрати в сумі 698, 18 грн. та витрати по сплаті судового збору 2102 грн.

У судовому засіданні від 21.12.2020 року представник позивача повідомив щодо часткової проплати з боку відповідача у розмірі 2000 грн., в зв`язку з чим просив суд закрити провадження у даній справі в частині стягнення основної заборгованості на суму 2000 грн. При цьому, на задоволені судом позову в іншій частині наполягав.

Відповідач - Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма «Ньюбі» про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином шляхом направлення ухвал суду на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також на електронну адресу. При цьому, відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень щодо суті спору не надав, в зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Ухвалою суду від 21.12.2020 року провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 2000 грн., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України було закрито, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

В судовому засіданні 21.12.2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 24.12.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

07.11.2019 року між Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Ньюбі» (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона «Дозор-Груп» (надалі - виконавець) було укладено договір №8/1-ОП про надання охоронних послуг (надалі-Договір), за умовами п.1.1 якого виконавець зобов`язується забезпечити охорону товарно-матеріальних цінностей і підтримання громадського порядку- на об`єкті Замовника, згідно дислокації об`єкта, що охороняється (Додаток №1).

Згідно п. 1.2 Договору, замовник зобов`язується приймати і оплачувати надані виконавцем послуги (Додаток №2).

Умовами п. 2.2.4 Договору передбачено, що серед обов`язків замовника, зокрема своєчасно, згідно з умовами Договору, оплачувати послуги виконавця на підставі акту прийому-передачі наданих послуг за звітний період в виставленого виконавцем рахунку на оплату.

Загальна вартість послуг за цим Договором визначена у Додатку №2. (п.3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.2 Договору, за підсумками роботи за звітний місяць, не пізніше останнього дня поточного місяця, Виконавець надає Замовнику наступні документи: Акт прийому-передачі наданих послуг за звітний місяць - в 2 (двох) примірниках; рахунок на оплату.

Положенням п. 3.4 Договору передбачено, що замовник здійснює оплату послуг протягом 3-х календарних днів після підписання сторонами Акту прийому-передачі наданих послуг за звітний місяць і отримання від виконавця оригіналу рахунку для оплати.

У п. 4.3 Договору зазначено, у разі прострочення оплати послуг, Замовник виплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5% від несплаченої вчасно суми за кожен календарний день прострочення. Несплаченою вчасно сумою слід рахувати суму, починаючи з 7 календарного дня наступного місяця за місяцем надання послуг.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього Договору жодна із сторін не висловить в письмовій формі свій намір про припинення дії Договору, то він вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на таких же умовах. (п. 7.1 Договору)

Відповідно до Додатку №1 до Договору, сторони узгодили місцезнаходження об`єкту, який передається під охорону і дислокацію постів охорони, зокрема об`єкт охорони - ПП Виробничо-комерційна Фірма Ньюбі за адресою місцезнаходження: м. Одеса, Митна площа 1, Одеський торгівельний порт.

У п.1 Додатку №2 до Договору, сторони погодили, що вартість охоронних послуг складає 30 000 грн, у т.ч. ПДВ - 5000 грн.

Згідно п. 2 Додатку №2 до Договору, замовник зобов`язаний сплачувати суму, визначену п.1 даного Додатку № 2 до Договору, за послуги протягом трьох календарних днів з моменту підписання повноваженими представниками Сторін акту наданих послуг.

П. 3 Додатку №2 до Договору, зазначено, що у випадку затримки оплати за надані охоронні послуги, з боку замовника, останній зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми Договору за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору та додатків до нього, між сторонами були складені та підписані акти наданих послуг: акт №10 надання послуг від 30.11.2019 року, згідно якого відповідачу було надано послуги з охорони за період з 07.11.2019 року по 30.11.2019 року на суму 24000 грн, акт №9 надання послуг від 31.12.2019 року - за період з 01.12.2019 року по 31.12.2019 року (включно) на суму 30 000 грн, акт №2 надання послуг від 31.01.2020 року за період з 01.01.2020 року по 31.01.2020 року на суму 30 000 грн та акт №1 надання послуг від 03.02.2020 року за період з 01.02.2020 року по 03.02.2020 року на суму 3 103, 44 грн. та відповідні податкові накладні.

На підставі актів надання послуг, позивачем були виставлені відповідачу відповідні рахунки на оплату: №2 від 19.11.2019 року на суму 24 000 грн, №9 від 19.12.2019 року на суму 30000 грн, №2 від 31.01.2020 року на суму 30000 грн, №1 від 03.02.2020 року на суму 3103, 44 грн.

Відповідно до довідки №ОД1-07.8/45 від 08.10.2020 року, 27.11.2019 року відповідачем були оплачені надані послуги згідно рахунку №2від 19.11.2019 року на суму 24000 грн.

При цьому, як зазначає позивач, за актами наданих послуг №9 від 31.12.2019 року, №2 від 31.01.2020 року та №1 від 03.02.2020 року відповідачем сплачено не було, в зв`язку з чим за підрахунком позивача, розмір заборгованості за надані ним послуги становив 63 103, 44 грн.

З метою досудового врегулювання спору, 20.08.2020 року позивач звернувся до відповідача з претензією №20/08, в якій просив останнього сплатити заборгованість у розмірі 63103, 44 грн, однак, у добровільному порядку зазначені кошти відповідачем не сплачено, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Таким чином, у зв`язку з неналежним виконанням Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Ньюбі» своїх зобов`язань за договором, Товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона «Дозор-Груп» було також нараховано пеню у розмірі 5631. 49 грн, 3 % річних у розмірі 1371 грн та інфляційних витрат у розмірі 698, 18 грн.

Згідно з положеннями ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 538 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, вартість наданих послуг була сплачена відповідачем частково у розмірі 24000 грн.

Крім того, під час розгляду справи, відповідачем у добровільному порядку було сплачено заборгованість у розмірі 2000 грн, що підтверджується довідкою №ОД1-07.8/49 від 20.11.2020 року

За таких обставин, виходячи із загальної вартості наданих позивачем послуг та з врахуванням здійснених відповідачем проплат, станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість за надані послуги за договором №8/1-ОП від 07.11.2019 року у розмірі 61 103, 44 грн.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Таким чином, в порушення вимог ст.ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про сплату грошових коштів у спірній сумі, як і не спростовано наявності заборгованості у розмірі 61103, 44 грн. за договором №8/1-ОП про надання послуг від 07.11.2019 року.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач, в порушення вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, неналежно виконав умови укладеного договору, в зв`язку з чим на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість за фактично надані послуги у розмірі 61103, 44 грн.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона «Дозор-Груп» та стягнення з відповідача суми основної заборгованості за договором №8/1-ОП у розмірі 61103, 44 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.3 Договору, у разі прострочення оплати послуг, Замовник виплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,5% від несплаченої вчасно суми за кожен календарний день прострочення. Несплаченою вчасно сумою слід рахувати суму, починаючи з 7 календарного дня наступного місяця за місяцем надання послуг.

У п. 3 Додатку №2 до Договору, визначено, що у випадку затримки оплати за надані охоронні послуги, з боку замовника, останній зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,5% від суми Договору за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, за порушення відповідачем строків оплати позивачем нараховано пеню за кожним актом наданих послуг окремо в загальному розмірі 5631, 49 грн. При цьому, як вбачається з розрахунку позивача, ним було нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Разом з тим за частиною другою статті 343 ГК України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, позивачем правомірно було обрано розмір пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, з урахуванням визначеного позивачем періоду, за допомогою системи „Ліга Закон» , суд здійснив власний розрахунок пені та встановив, що їх розмір складає 5636, 80 грн., який перевищує розмір пені заявленої позивачем до стягнення.

Враховуючи вищевикладене суд, дотримуючись приписів ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, не виходить за межі заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, в зв`язку з чим розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача становлять 5631, 49 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення виконання грошового зобов`язання встановлений судом, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат по кожному акту наданих послуг окремо, суд дійшов висновку, що розрахунок є арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 698, 18 грн. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача, щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1371 грн., заявлених до стягнення на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, суд встановив його арифметичну помилковість, у зв`язку з чим, суд здійснив власний розрахунок 3% річних та встановив, що за актом надання послуг № 1 від 03.02.2020 року розмір 3% річних становить 56, 73 грн., отже загальна сума 3% річних становить 1370, 73 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 3103.44 07.03.2020 - 15.10.2020 223 3 % 56.73

Отже, загальна сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 1370, 73 грн.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона «Дозор-Груп» та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 61103, 44 грн., пені у розмірі 5631, 49 грн., 3% річних у розмірі 1370, 73 грн. та інфляційних у розмірі 698, 18 грн.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених судом вимог, при цьому при здійсненні відповідного розподілу судових витрат по сплаті судового збору, суд враховує, що даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Ньюбі» (65005, м. Одеса, вул. Михайлівська, буд. 25, код ЄДРПОУ 35303974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона «Дозор-Груп» (04119, м. Київ, вул. Зоологічна, 4а, оф.139, код ЄДРПОУ 42727923) 61103 /шістдесят одна тисяча сто три/ грн. 44 коп. - заборгованості, 1370 /одна тисяча триста сімдесят/ грн. 73 коп. - 3% річних, 5631 /п`ять тисяч шістсот тридцять одна/ грн. 49 коп. - пені, 698 /шістсот дев`яносто вісім/ грн 18 коп. - інфляційних витрат та 2099 /дві тисячі дев`яносто дев`ять/ грн. 89 коп. - судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24 грудня 2020 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська