Рішення

від 15.12.2020 по справі 916/2410/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2410/20 Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,

секретар судового засідання Цісельський К.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Север`янов Д.І.,

від відповідача: Дразніна М.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії ,,КОМПЛЕКСНІ СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» про стягнення 774622,07 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2410/20, призначено підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 22.09.2020 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.09.2020 р. оголошено перерву в підготовчому засіданні до 13.10.2020 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 13.10.2020 р.: відмовлено у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи та витребування доказів, необхідних для її проведення; продовжено строк підготовчого провадження на 22 дні до 17.11.2020 р., закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 17.11.2020 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.11.2020 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 15.12.2020 р.

Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 15.12.2020 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся в Господарський суд Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії ,,КОМПЛЕКСНІ СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» (далі - ТОВ Компанія ,,КСЗ» ) про стягнення 774622,07 грн коштів у вигляді частки чистого нерозподіленого прибутку відповідача, що був накопичений та безпідставно збережений останнім станом на 31.12.2018 р. за рахунок свого учасника в особі позивача.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на приписи ст.ст.3,19,42,142,167 ГК України, ст.ст.84,97,98,116,145,177,190,1212,1213 ЦК України, ст.ст.14,134,162,163,167,168,170 ПК України, ст.ст.1,10,14,61 Закону України ,,Про господарські товариства» , ст.ст.5,26,30,31,32,39 Закону України ,,Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» , ст.ст.3,4,11 Закону України ,,Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, постанову Верховного Суду від 26.06.2018 р. у справі № 910/9072/17, статут ТОВ Компанії ,,КСЗ» , фінансову та податкову звітність відповідача за 2013-2018 рр., висновок експертного дослідження від 10.04.2020 р. № 477 тощо та зазначає наступне.

ОСОБА_1 , будучи учасником ТОВ Компанії ,,КСЗ» , має визначений нормами чинного законодавства та статутом відповідача комплекс корпоративних прав, якому кореспондує певний комплекс обов`язків відповідача як господарського товариства.

Станом на 31.12.2018 р. у розпорядженні відповідача зберігався нерозподілений прибуток в сумі 1478096,00 грн, що підтверджується: документами фінансової та податкової звітності ТОВ Компанії ,,КСЗ» ; висновком експертного дослідження № 477, складеним 10.04.2020 р.

З урахуванням положень п. ,,б» ч.1 ст.10 Закону України ,,Про господарські товариства» , ч.1 ст.26 Закону України ,,Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та п.7.2 статуту ТОВ Компанії ,,КСЗ» за результатами господарської діяльності станом на 31.12.2018 р. позивач мав підстави для отримання від відповідача грошових коштів у вигляді частини чистого прибутку (дивідендів) у розмірі 774622,07 грн (828472,81 грн (частка нерозподіленого прибутку, пропорційна до розміру частки позивача:1404191,20 грн х 59%) мінус 41423,63 грн (сума податку на доходи позивача, що мала бути вирахувана під час виплати частки прибутку/дивідендів: 828472,81 грн х 5%) мінус 12427,10 грн (сума військового збору, що мала бути вирахувана під час виплати частки прибутку/дивідендів: 828472,81 грн х 1,5%)).

ТОВ Компанією ,,КСЗ» в особі уповноважених органів протягом 2014-2019 рр. не скликались та не проводились загальні збори учасників, питання щодо розподілу прибутку не вирішувалось. До червня 2020 р. позивачу не надходило жодних повідомлень про скликання загальних зборів учасників ТОВ Компанії ,,КСЗ» , у зв`язку з чим ОСОБА_1 вважає, що відповідач без належної на те підстави зберіг за рахунок позивача частку чистого прибутку (нерозподіленого прибутку, який мав бути розподілений на користь позивача як учасника товариства), розмір якої станом на 31.12.2018 р. склав 774622,07 грн.

У корпоративних правовідносинах між ОСОБА_1 та ТОВ Компанією ,,КСЗ» має місце безпідставне збереження відповідачем майна (коштів у вигляді частки чистого нерозподіленого прибутку), оскільки: вказане майно відповідно до вимог чинного законодавства та статуту ТОВ Компанії ,,КСЗ» мало вибути із володіння та розпорядження останнього шляхом розподілу між учасниками відповідача; у ТОВ Компанії ,,КСЗ» відсутні правові підстави для збереження такого майна, адже воно не наділено повноваженнями щодо самостійного визначення напрямків розпорядження чистим прибутком; відповідач не здійснював жодних дій, спрямованих на скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, які (загальні збори) мають прямі повноваження для розподілу чистого нерозподіленого прибутку, накопиченого (збереженого) станом на 31.12.2018 р.

У червні 2020 р. ОСОБА_1 отримав від ТОВ Компанії ,,КСЗ» повідомлення про скликання загальних зборів учасників відповідача. До вказаного повідомлення додано копії документів фінансової звітності у вигляді балансу та звіту про фінансові результати відповідача за 2019 звітний рік, показники якої є недостовірними та неправдивими, не узгоджуються із показниками, відображеними у раніше поданих документах фінансової звітності, а саме у рядку 1420 Балансу за 2018 р. відображена інформація щодо того, що розмір нерозподіленого прибутку відповідача станом на 31.12.2018 р. складав 1490400,00 грн, у той час як у рядку 1420 Балансу за 2019 р. відображено інформацію, що нерозподілений прибуток відповідача станом на 01.01.2019 р. склав лише 496000,00 грн. При цьому станом 31.12.2019 р. розмір нерозподіленого прибутку дорівнює 101900,00 грн, не дивлячись на те, що протягом 2019 р. відповідачем (в особі виконавчих органів) не скликались та не проводились будь-які (у т.ч. річні) загальні збори учасників, що мають виключні повноваження на вирішення питання про розподіл чистого прибутку.

Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать, зокрема, про те, що відповідач (в особі виконавчого органу) намагається продовжити безпідставне збереження майна - коштів у вигляді нерозподіленого прибутку за рахунок позивача, позбавивши його можливості отримати частку чистого нерозподіленого прибутку, який накопичено та збережено відповідачем станом на 31.12.2018 р.

Окремо ОСОБА_1 зауважує, що відповідальність за ведення бухгалтерського обліку та формування показників фінансової звітності покладено на виконавчий орган відповідача. Позивач не має жодного прямого впливу на формування таких показників та позбавлений можливості захисту власних прав та інтересів на отримання частки чистого нерозподіленого прибутку, накопиченого та збереженого відповідачем станом на 31.12.2018 р., що призвело до звернення до господарського суду із вимогою про стягнення з відповідача коштів у вигляді частки чистого нерозподіленого прибутку відповідно до положень глави 83 ЦК України. Позивач вважає таке звернення з позовом найбільш доцільним та ефективним способом захисту своїх порушених відповідачем корпоративних прав.

ТОВ Компанія ,,КСЗ» у відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, вказуючи на те, що:

- єдиною підставою для виплати ТОВ Компанією ,,КСЗ» ОСОБА_1 частини чистого прибутку у вигляді дивідендів є відповідне рішення загальних зборів учасників товариства, яке не приймалось, що не заперечується позивачем. При цьому законодавством України не передбачена можливість вирішення питання щодо розподілу чистого прибутку товариства та визначення частки, що підлягає виплаті учаснику, в судовому порядку;

- в позові не наведено жодної підстави для виникнення кондиційних зобов`язань між сторонами;

- відсутній факт неправомірного набуття або збереження майна (грошових коштів) товариством за рахунок його учасника;

- позивач не конкретизує, яким чином чистий або нерозподілений прибуток товариства став майном позивача, яке зберігається відповідачем, та момент, з якого таке збереження товариством стало неправомірним;

- ОСОБА_1 при визначенні його частки в нерозподіленому прибутку товариства використав некоректні дані, що призвело до невірних розрахунків;

- наданий позивачем висновок експертного дослідження № 477, складений 10.04.2020 р., є неналежним доказом як з формальних підстав (в ньому, зокрема, немає попередження про кримінальну відповідальність експерта), так і по суті (у висновку досліджено питання щодо існування та розміру упущеної (втраченої) вигоди учасника ТОВ Компанії ,,КСЗ» , в той час як предметом позову у даній справі є стягнення безпідставно збережених грошових коштів).

ОСОБА_1 у відповіді на відзив підтримав позовну заяву в повному обсязі, пославшись на те, що:

- скликання та проведення загальних зборів учасників є обов`язком товариства з обмеженою відповідальністю в особі директора, в той час як учасник має право на скликання зборів, нереалізація якого не може бути передумовою для позбавлення частки нерозподіленого прибутку товариства;

- ТОВ Компанія ,,КСЗ» продовжує безпідставно зберігати майно - кошти у вигляді нерозподіленого прибутку, що був накопичений та збережений станом на 31.12.2018 р., та здійснювати фактичне розпорядження ним, про що свідчить коригування показників звітності на власний розсуд;

- висновок експертного дослідження № 477, складений 10.04.2020 р., необхідно розглядати як письмовий доказ з урахуванням того, що в ньому відображено неупереджений та об`єктивний висновок фахівця стосовно показників фінансової та податкової звітності відповідача за 2013-2018 рр., а також розміру частки нерозподіленого прибутку, який мав би отримати позивач як учасник ТОВ Компанії ,,КСЗ» .

ТОВ Компанія ,,КСЗ» в письмових запереченнях на відповідь на відзив просить відмовити в задоволенні позову, зокрема з мотивів, наведених у відзиві. Додатково відповідачем подано письмову заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши відповідність їх тверджень фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.

З 2013 р. ОСОБА_1 являється учасником ТОВ Компанії ,,КСЗ» з розміром частки, що становить 59% статутного капіталу товариства.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як вже зазначено вище, з посиланням на приписи цієї статті ОСОБА_1 просить суд захистити його корпоративне право, яке, на думку позивача, порушено ТОВ Компанією ,,КСЗ» шляхом непроведення протягом тривалого часу (з 2014 по 2019 рр.) загальних зборів та неприйняття рішень щодо виплати дивідендів, в результаті чого відбулось накопичення та безпідставне збереження товариством чистого нерозподіленого прибутку за рахунок позивача.

Господарський суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються нормами ГК України, ЦК України, Закону України ,,Про господарські товариства» , який втратив чинність 17.06.2018 р. у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю, Закону України ,,Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» з 17.06.2018 р.

Згідно п.п.1 та 2 ч.1 ст.116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

В ч.1 ст.167 ГК України надано визначення корпоративних прав, під яким слід розуміти права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Аналогічні за змістом положення з переліком корпоративних прав містяться в ст.10 Закону України ,,Про господарські товариства» та в ст.5 Закону України ,,Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» .

Згідно з ч.1 ст.26 Закону України ,,Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Пунктом 12 ч.2, ч.3 ст.30 Закону України ,,Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належать: розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів. Питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

Норми, тотожні за змістом ч.1 ст.26, п.12 ч.2, ч.3 ст.30 Закону України ,,Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» , містяться в ст.ст.41,58,59 Закону України ,,Про господарські товариства» .

Таким чином, законодавцем прямо встановлено, що прийняття рішення про виплату дивідендів учасникам товариства (за рахунок чистого прибутку підприємства за певний період) відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

Враховуючи викладене, те, що позивач, звертаючись до суду, намагається вирішити питання щодо розподілу чистого прибутку товариства та виплати дивідендів за рішенням суду, який не може підміняти вищий орган управління товариством, те, що останнім рішення загальних зборів з приводу розподілу дивідендів не приймалось, господарський суд доходить висновку, що позов, поданий з метою захисту корпоративного права на отримання частини нерозподіленого прибутку товариства, задоволенню не підлягає.

Також суд звертає увагу ОСОБА_1 на обґрунтованість тверджень його процесуального опонента відносно того, що до прийняття рішення загальними зборами учасників про розподіл чистого прибутку підприємства та виплату дивідендів у відповідні строки саме товариство є законним власником одержаного прибутку, тому не можна стверджувати, що воно безпідставно зберігає такі грошові кошти за рахунок учасника.

Окремо слід вказати, що у позові не наведено передумов для виникнення кондикційних зобов`язань між товариством та його учасником, які мають наслідком повернення ОСОБА_1 згідно ст.1212 ЦК України належного йому майна, яке ТОВ Компанія ,,КСЗ» безпідставно зберігає, позивач не називає, яким чином прибуток відповідача став майном позивача, та момент, з якого товариство зберігає його безпідставно.

З огляду на викладене, у задоволенні позову суд відмовляє.

Не приймаються до уваги доводи позивача щодо відсутності в нього можливості впливати на виконавчий орган товариства, який ухиляється від належного ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, скликання та проведення зборів, де має бути вирішено питання про виплату дивідендів, т.я. частка ОСОБА_1 у розмірі 59% статутного капіталу товариства дозволяє йому провести загальні збори, на яких прийняти рішення як про розподіл прибутку між учасниками за результатами аудиту діяльності товариства (або без нього), так і про зміну директора у випадку необхідності. Зазначений шлях реалізації корпоративного права на отримання дивідендів являється законним варіантом поведінки учасника ТОВ Компанії ,,КСЗ» .

Окремо суд повідомляє, що, відмовляючи протокольною ухвалою від 13.10.2020 р. на підставі ст.ст.81,99 ГПК України у задоволенні клопотання позивача про призначення судової експертизи та витребування доказів, необхідних для її проведення, суд вказав на те, що причини для відмови будуть названі в рішенні суду.

Відтак, господарський суд роз`яснює сторонам, що відсутність у потребі призначати та проводити судову економічну експертизу для з`ясування розміру накопиченого та нерозподіленого прибутку ТОВ Компанії ,,КСЗ» пояснюється тим, що незалежно від отриманого висновку експерта наведені вище підстави для відмови у позові залишаться незмінними. Таке обґрунтування відмови у задоволенні клопотання не могло бути озвучене для сторін під час його розгляду, адже це б мало наслідком повідомлення висновків суду по суті заявленого позову.

Решта доводів учасників справи, в т.ч. відповідача про сплив позовної давності, на мотиви, з яких суд відмовляє у задоволенні позову, ніяким чином не впливають, тому залишаються без правової оцінки.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом відмовлено у позові, судові витрати, понесені ОСОБА_1 , покладаються на нього.

В п.2 ч.4 ст.129 ГПК України зазначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ч.ч.2-4 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

До складу судових витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок ОСОБА_1 , судом також включаються витрати відповідача на оплату професійної правничої допомоги адвоката Адвокатського об`єднання ,,Адвокатська компанія ,,Оптима» Дразніної Марини Євгенівни в сумі 3000,00 грн. Факт понесення витрат на правничу допомогу підтверджується договором про надання правничої допомоги від 10.09.2020 р. № 475, де передбачена фіксована сума гонорару адвоката по даній справі, платіжним дорученням від 06.10.2020 р. № 2263 на суму 3000,00 грн, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 17.07.2006 р. № 1469, ордером серії ОД № 436704 від 10.09.2020 р.

Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, вирішив:

У позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії ,,КОМПЛЕКСНІ СИСТЕМИ ЗВ`ЯЗКУ» (65020, м. Одеса, вул. Десятого квітня, буд. 16, код 20935454) 3000/три тисячі/грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28 грудня 2020 р.

Суддя Л.В. Лічман