Рішення

від 16.12.2020 по справі 916/1443/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1443/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Панченко Н.В.

розглянувши у судовому засіданні справу №916/1443/20

за позовом Державного підприємства "Спецагролізинг" (01024, м. Київ, вул. Горького, 11, код ЄДРПОУ 37118591)

до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Біляївська сільгоспхімія" (67602, Одеська область, м. Біляївка, автодорога "Кар`єр Пісчаний - (Біляївка - Роздільна) 3 км", буд. 2, код ЄДРПОУ 23873392)

про стягнення 400 000 грн., -

за участю представників :

від позивача: Душин О.В. ордер серія AI №1059694 від 05.10.2020р.

від відповідача: не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Спецагролізинг" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "Біляївська сільгоспхімія" збитків у розмірі 400 000 грн., а також 6 000 грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором відповідального зберігання № 1 від 08.08.2014р.

27.05.2020р. Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з призначенням її до розгляду правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.06.2020р., із викликом учасників справи у підготовче засідання, та учасникам справи встановлено строки на подання до суду заяв по суті справи (відзив на позов, відповідь та заперечення).

Ухвалу суду від 27.05.2020р. відповідач одержав 03.06.2020р., проте у підготовче засідання не з`явився та відзив на позов не надав.

Відзив на позов не надано відповідачем протягом всього часу підготовчого провадження. При цьому, всі судові ухвали, якими відповідач повідомлявся про дату, час і місце підготовчих засідань, повернуті до суду органами зв`язку із зазначенням причини повернення за закінченням терміну зберігання , адресат відсутній за вказаною адресою .

Окрім того, під час підготовчого провадження судом задоволено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи за вх.№23563/20 від 07.09.2020р., про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою підготовче засідання відкладено на 05.10.2020р. , про що відповідача повідомлено в порядку ст.120 ГПК України шляхом надіслання відповідної ухвали від 07.09.2020р.

У підготовчому засіданні 26.10.2020р. судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою закрито підготовчого провадження та справу призначено до розгляду по суті на 23.11.2020 р., із викликом учасників справи у судове засідання.

У судовому засіданні щодо розгляду справи по суті оголошувалася перерва до 16.12.2020р., про що учасники справи повідомлені в порядку ст.120 ГПК України шляхом надіслання відповідної ухвали.

Представник позивача у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судові засідання щодо розгляду справи по суді не з`явився та про причини свого нез`явлення суд не повідомив. При цьому, ухвали суду, яким відповідача повідомлено про дату, час і місце судових засідань повернуті до суду органами зв`язку із зазначенням причин повернення за закінченням терміну зберігання .

Отже, враховуючи, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації відповідачем своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 16.12.2020р., за участю представника позивача, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд встановив:

08.08.2014р. між Державним підприємством "Спецагролізинг" (Поклажодавець) та

Відкритим акціонерним товариством "Біляївська сільгоспхімія" (Зберігач) укладено договір відповідального зберігання №1, за умовами якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання техніку у кількості, визначеною актами приймання - передачі у додатках до договору, які є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.1.2. договору майно буде знаходитися на зберіганні за адресою: Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, автодорога "Кар`єр пісчаний (Біляївка роздільна)" 3км. буд.2.

Згідно до пп. 2.1.2., 2.1.3, 2.1.4. п.2.1. договору сторони встановили, що Зберігач зобов`язаний зберігати майно з дотриманням всіх необхідних умов (протипожежна безпека, забезпечення цілісності майна та інше), які забезпечують збереження майна Поклажодавця. Нести відповідальність в обсязі вартості переданого Зберігачеві на зберігання майна за втрату (нестачу) або пошкодження майна Поклажодавця у відповідності з цим договором та законодавством з моменту одержання цого майна та до моменту його повернення Поклажодавцю. Повернути майно Поклажодавцеві за першою вимогою останнього у такому технічному стані, у якому було прийняте на зберігання та зафіксованого в акті технічного стану майна, передбаченого п.1.2. договору.

Умовами п.2.2. договору передбачено, що якщо при прийманні Зберігачем майна, що передається Поклажодавцем на зберігання, в цьому майні виявляється пошкодження або недоліки, котрі можуть бути виявлені при поверхневому огляді, Зберігач зобов`язаний скласти акт огляду за участі Поклажодавця. Якщо Зберігач своєчасно не повідомить про цей факт Поклажодавця, він несе відповідальність за збитки, спричинені Поклажодавцеві.

Відповідно до пп. 4.1.1., п.4.1. договору, у випадку порушення зобов`язання, що виникає з договору, сторона несе відповідальність, визначену договором і чинними законодавством України. Порушенням умов договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання порушеннями умов, визначених змістом цього договору.

Згідно п. 5.1. договору, усі спори, що можуть виникнути в ході виконання цього договору вирішуються шляхом переговорів, а в разі неможливості їх вирішення - в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

Умовами п. 6.1, 6.2. договору, встановлено, що цей договір набуває чинності з дати підписання акту приймання-передачі майна, і діє до 31.12.2014р. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.

08.08.2014р. між сторонами підписаний акт №1 приймання-передачі майна, згідно з яким ТОВ "Біляївська сільгоспхімія" прийняло на зберігання комбайни КЗС-812СХ у кількості 33 штук. Також в акті зазначено, що Зберігач не має жодних претензій до Поклажодавця стосовно якісних та кількісних характеристик майна, що передається на відповідальне зберігання.

31.12.2014р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору відповідального зберігання від 08.08.2014р. №1, якою у преамбулі та в тексті укладеного договору Відкрите Акціонерне Товариство "Біляївська сільгоспхімія" в усіх відмінках змінено на Товариство з додатковою відповідальністю "Біляївська сільгоспхімія" та продовжено строк дії договору до 31.12.2015р.

23.12.2015р. між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору відповідального зберігання від 08.08.2014р. №1, якою продовжено строк дії договору до 23.12.2016р.

У жовтні 2018р. комісією у складі: інженера технічного центру ТОВ "Інтехагросервіс", офіційний дилер ВАТ "Гомсельмаш" в Україні, ОСОБА_1 ; директора ДП "Спецагролізинг", ОСОБА_2 та начальника відділу державних закупівель ДП "Спецагролізинг", ОСОБА_3 ; інспектора ДП "Держпродспоживслужба" в Одеській області, ОСОБА_4 проведено обстеження техніки за місцем її зберігання: Одеська область, Біляївський район, смт. Біляївка, про що складені відповідні акти обстеження, а саме:

- Акт №1 від 11.10.2018р., згідно з яким внаслідок огляду зернозбирального комбайна КЗС-812СХ-03, зав.№261 , рік виготовлення 2010, виробник ТОВ НВП "Білоцерківмаз" виявлено відсутність вузлів, агрегатів, деталь, та частин які потребують ремонту; визначено вартість відновлювальних робіт в умовах відкритого майданчика для зберігання техніки з урахуванням вантажопідйомних механізмів та витратних матеріалів буде коштувати в межах 687 000, 00 грн.

- Акт №2 від 10.10.2018р., згідно з яким внаслідок огляду зернозбирального комбайна КЗС-812СХ-03, зав.№б/н, рік виготовлення 2010, виробник ТОВ НВП "Білоцерківмаз" виявлено відсутність вузлів, агрегатів, деталь, та частин які потребують ремонту; визначено вартість відновлювальних робіт в умовах відкритого майданчика для зберігання техніки з урахуванням вантажопідйомних механізмів та витратних матеріалів буде коштувати в межах 699 000, 00 грн.

- Акт №3 від 10.10.2018р., згідно з яким внаслідок огляду зернозбирального комбайна КЗС-812СХ-03, зав.№338, рік виготовлення 2010, виробник ТОВ НВП "Білоцерківмаз" виявлено відсутність вузлів, агрегатів, деталь, та частин які потребують ремонту; визначено вартість відновлювальних робіт в умовах відкритого майданчика для зберігання техніки з урахуванням вантажопідйомних механізмів та витратних матеріалів буде коштувати в межах 687 000, 00 грн.

- Акт №4 від 11.10.2018р., згідно з яким внаслідок огляду зернозбирального комбайна КЗС-812СХ-03, зав.№343, рік виготовлення 2010, виробничий ТОВ НВП "Білоцерківмаз" виявлено відсутність вузлів, агрегатів, деталь, та частин які потребують ремонту; визначено вартість відновлювальних робіт в умовах відкритого майданчика для зберігання техніки з урахуванням вантажопідйомних механізмів та витратних матеріалів буде коштувати в межах 718 000, 00 грн.

- Акт №5 від 11.10.2018р., згідно з яким внаслідок огляду зернозбирального комбайна комбайна КЗС-812СХ-03, зав.№275, рік виготовлення 2010, виробник ТОВ НВП "Білоцерківмаз" виявлено відсутність вузлів, агрегатів, деталь, та частин які потребують ремонту; визначено вартість відновлювальних робіт в умовах відкритого майданчика для зберігання техніки з урахуванням вантажопідйомних механізмів та витратних матеріалів буде коштувати в межах 725 000, 00 грн.

Згідно з висновком експерта Харківського Науково-Дослідного Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, складеного 20.01.2020р. вартість складників, необхідних для відновлювального ремонту зернозбирального комбайну КЗС-812СХ-03 заводський номер б/н, на момент технічного огляду (15.02.2019р.) складає 2 332 600, 00 грн.

Згідно з висновком експерта Харківського Науково-Дослідного Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, складеного 20.01.2020р. вартість складників, необхідних для відновлювального ремонту зернозбирального комбайну КЗС-812СХ-03 заводський номер 343, на момент технічного огляду (15.02.2019р.) складає 2 396 124, 00 грн.

Згідно з висновком експерта Харківського Науково-Дослідного Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, складеного 28.01.2020р. вартість складників, необхідних для відновлювального ремонту зернозбирального комбайну КЗС-812СХ-03 заводський номер 275 на момент технічного огляду (15.02.2019р.) складає 2 419 148, 00 грн.

Згідно з висновком експерта Харківського Науково-Дослідного Інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса, складеного 28.01.2020р. вартість складників, необхідних для відновлювального ремонту зернозбирального комбайну КЗС-812СХ-03 заводський номер 336 на момент технічного огляду (15.02.2019р.) складає 2 298 872, 00 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 13.11.2019р. у справі №916/1626/19, яке залишено без змін Постановою південно-Західного апеляційного господарського суду від 10.02.2020р., задоволено позов Державного підприємства «Спецагролізинг» до Товариства з додатковою відповідальністю «Біляївська сільгоспхімія» , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства аграрної політики та продовольства України та з Товариства з додатковою відповідальністю «Біляївська сільгоспхімія» на користь Державного підприємства «Спецагролізинг» стягнуто 2454711 грн. збитків, 36820,67грн. судового збору.

При цьому, у рішенні господарського суду Одеської області від 13.11.2019р. у справі №916/1626/19 встановлено, що загальний розмір завданих позивачу збитків від неналежного виконання відповідачем умов договору відповідального зберігання від 08.08.2014р. №1 складає 11 892 850 грн. Однак, позивач обмежує свої позовні вимоги вимогою про стягнення збитків, пов`язаних з неналежним зберіганням відповідачем комбайну зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський номер НОМЕР_1 у сумі 2 457 711 грн.

У даній справі №916/1443/20 позивач також посилається на те, що загальний розмір завданих ДП «Спецагролізинг» збитків від неналежного виконання відповідачем умов договору складає 11 892 850 грн. Однак, зважаючи на диспозитивність судочинства та фінансовий стан ДП «Спецагролізинг» , позивач обмежує свої вимоги позовною вимогою про стягнення збитків, пов`язаних з неналежним зберіганням відповідачем комбайна зернозбирального КЗС-812СХ, 2010 року випуску, заводський номер НОМЕР_2 , заводський номер НОМЕР_3 , заводський номер НОМЕР_4 , заводський номер б/н, у сумі 400 000 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 ГПК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Ст. 938 ЦК України встановлено, що зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Згідно ст. 943 ЦК України зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто.

Ст. 949 ЦК України встановлено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Позовна вимога про відшкодування вартості знищеного (пошкодженого) майна є вимогою про відшкодування збитків, яка забезпечується законодавчими положеннями ст. 22 ЦК України.

Ст. 22 ЦК України передбачено, що, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 22 ЦК України, стягнення збитків є формою відшкодування майнової шкоди.

За положенням ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Ч. 1 ст. 225 ГК України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тож за змістом наведених вище норми матеріального права для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. І лише наявність зазначених елементів свідчить про існування складу цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

В даному випадку, на підставі поданих позивачем доказів (договору відповідального зберігання, акту приймання-передачі майна, актів обстеження техніки та висновків судового експерта), судом встановлено наявність всіх складових елементів, що є підставою для стягнення збитків з відповідача, зокрема:

- протиправна поведінка відповідача, яка виявилася в тому, що останнім не забезпечено виконання зобов`язань щодо вжиття всіх необхідних заходів для схоронності майна протягом строку зберігання згідно договору відповідального зберігання №1 від 08.08.2014р.

- наявність збитків у загальному розмірі 9 446 744 грн. згідно з висновками судового експерта

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою відповідача та збитками, який полягає у тому, що саме невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором відповідального зберігання №1 від 08.08.2014р. призвело до виникнення у відповідача збитків

- вина відповідача, доведення відсутності якої чинним законодавством покладено саме на відповідача. В свою чергу відповідачем відсутність вини суду не доведено.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, виходячи з того, що докази, які надані позивачем на підтвердження завданих відповідачем збитків, доведені належними та допустимими доказами, та враховуючи, що відповідач не надав до суду жодних заперечень щодо наявності спричинених ним збитків, а тим більш доказів, які спростовують позовні вимоги, Господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне:

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Ст.129 ГПК України судовий збір покладається зокрема у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судовий збір у сумі 6 000 грн. покладається на відповідача.

Під час розгляду справи позивач просив стягнути з відповідача витрати на оплату вартості висновків експерта в сумі 28 000, 00 грн.

Згідно ст. 127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

При цьому, суд звертає увагу позивача не те, що матеріали справи не містять договору з експертною установою про проведення експертизи, виставленого експертною установою рахунку на оплату її вартості та інших доказів, які свідчать про понесення позивачем витрат на проведення експертизи на суму 28 000 грн.

Отже, враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача щодо стягнення з відповідача витрат на проведення експертизи на суму 28 000, 00 грн.

Крім того, у зв`язку з розглядом справи позивач просив стягнути з відповідача 43 000 грн. витрат на відрядження представників з м. Києва до м. Одеси та у зворотньому напрямі автомобільним транспортом з оплатою витрат на проїзд та сплатою добових.

У ч. 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд звертає увагу, що згідно з матеріалами справи, представник позивача Душин О.В. за весь час розгляду справи приймав участь у трьох судових засіданнях, при цьому засідання суду проводились у режимі відеоконференції, за клопотанням представника позивача.

Крім того, суд зазначає, що матеріали справи не містять договорів, рахунків, які позивач поніс на відрядження представників, квитанцій щодо сплати добових, а тому вирішити питання щодо витрат у зв`язку з розглядом справи є неможливим, враховуючи викладене, Господарський суд відмовляє у клопотанні позивача, щодо стягнення з відповідача розміру витрат на суму 43 000 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позовну заяву Державного підприємства "Спецагролізинг" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Біляївська сільгоспхімія" (67602, Одеська область, м. Біляївка, автодорога "Кар`єр Пісчаний - (Біляївка - Роздільна) 3 км", буд. 2, код ЄДРПОУ 23873392) на користь Державного підприємства "Спецагролізинг" (01024, м. Київ, вул. Горького, 11, код ЄДРПОУ 37118591) збитки у розмірі 400 000 (чотириста тисяч) грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 28 грудня 2020 р.

Суддя Г.Є. Смелянець