Ухвала

від 28.12.2020 по справі 344/17897/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/17897/20

Провадження № 1-кс/344/6363/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12019090000000612 від 06.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обґрунтування якого посилався на те, що в квітні 2008 року, у м. Івано-Франківську, ОСОБА_5 шляхом обману, під приводом продажу офісного приміщення на 2 поверсі загальною площею 44,5 кв.м, що в нежитловому будинку по АДРЕСА_1 , заволодів грошовими коштами ОСОБА_6 в сумі 40000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 202 000 гривень, чим завдав майнової шкоди в особливо великих розмірах.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у квітні 2008 року ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_6 на виконання умов договору від 15.04.2008 на дольову участь у будівництві офісного приміщення на 2 поверсі загальною площею 44,5 кв.м, що в нежитловому будинку по АДРЕСА_1 грошові кошти в сумі 40000 дол. США, про що надав письмову розписку. Однак, будівництво будинку згідно умов договору від 15.04.2008 ПП НТФ «Білекс» в особі директора ОСОБА_5 не здійснює, умови договору не виконуються.

Так, з метою захисту своїх прав та повернення грошових коштів, ОСОБА_6 у 2016 році звернувся із позовною заявою до Івано-Франківського міського суду. В ході судового розгляду цивільної справи №344/13162/16-ц ОСОБА_5 надав суду розписку від 22.07.2008, у відповідності до якої, він наче б то за ОСОБА_6 заплатив особі на ім`я « ОСОБА_7 », паспорт НОМЕР_1 , 250 000 грн. за передачу частки статутного капіталу в ТзОВ «Клінкер» ЛТД код ЄДРПОУ 31274301. Однак, допитаний у зазначеному кримінальному провадженні як свідок ОСОБА_7 вказав, що розписку від 22.07.2008 не підписував, ніякі грошові кошти від ОСОБА_5 не отримував.

23 грудня 2020 року, під час обшуку в житлі за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстрований та проживає ОСОБА_5 було виявлено та вилучено мокру печатку із реквізитами ТзОВ «Клінкер» ЛТД код ЄДРПОУ 31274301 та системний блок від комп`ютера «GR-SS0 № 8199993029», на якому знаходиться збережений файл друкованого тексту розписки від 22.07.2008 від імені ОСОБА_7 .

Отже, вище вказана печатка та системний блок від комп`ютера є речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, мають статус тимчасово вилученого майна, а тому, виникла необхідність у накладені на них арешту з метою збереження речових доказів до з`ясування всіх обставин кримінального провадження.

Слідчий в судове засідання не з`явився, подав заяву, в якій клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задоволити.

Володілець (власник) майна в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Заслухавши слідчого та дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається із матеріалів клопотання, 23 грудня 2020 року, під час обшуку в житлі за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстрований та проживає ОСОБА_5 було виявлено та вилучено мокру печатку із реквізитами ТзОВ «Клінкер» ЛТД код ЄДРПОУ 31274301 та системний блок від комп`ютера «GR-SS0 № 8199993029», на якому знаходиться збережений файл друкованого тексту розписки від 22.07.2008 від імені ОСОБА_7 .

Постановою старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Івано-Франківській області капітана поліції ОСОБА_3 від 23.12.2020 року вилучені речі визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12019090000000612 від 06.11.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Отже, беручи до уваги вищенаведене, з метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінальногопровадження, вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задоволити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на майно, а саме мокру печатку із реквізитами ТзОВ «Клінкер» ЛТД код ЄДРПОУ 31274301, системний блок від комп`ютера «GR-SS0 № 8199993029», на якому знаходиться збережений файл друкованого тексту розписки, датованої 22.07.2008 від імені ОСОБА_7 , що було вилучено 23.12.2020 під час обшуку в житлі за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстрований та проживає ОСОБА_5 .

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1