Рішення

від 22.12.2020 по справі 922/2983/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2983/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фермерського господарства "Обрій", с. Колодязі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій", смт. Васищеве про стягнення 310681,69 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - Багнич О.А.

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фермерське господарство "Обрій", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 310681,69 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань по договору поставки №0199СК від 05.03.2019 та договору поставки №0063СК від 11.10.2019 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 08.10.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 22.12.2020 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні 22.12.2020 не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат за вказаною адресою відсутній".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання. У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

05 березня 2019 року між сторонами було укладено договір поставки №0199СК (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору, постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність покупцеві (відповідач), покупець зобов`язується прийняти та своєчасно здійснити оплату продукції - соняшник врожаю 2018 року, в порядку і на умовах договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, продукція поставляється покупцеві окремими партіями в термін, що зазначений у специфікації до даного договору.

Згідно п. 4.2. договору, датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної.

У відповідності до п. 5.1.1. договору, постачальник був зобов`язаний своєчасно поставити покупцеві продукцію, за умов даного договору.

Відповідно до п. 5.2.1. договору, покупець був зобов`язаний прийняти та оплатити продукцію згідно з умовами, визначеними у цьому договорі та специфікаціях до даного договору.

Згідно п. 8.1. договору термін дії договору встановлюється з дня його підписання сторонами і до 31 липня 2020 року, а в разі несвоєчасного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань - до повного виконання ними прийнятих на себе зобов`язань.

Крім того, 11 жовтня 2019 року між сторонами було укладено договір поставки №0063СК (надалі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору, постачальник (позивач) зобов`язується передати у власність покупцеві (відповідач), покупець зобов`язується прийняти та своєчасно здійснити оплату продукції - соняшник врожаю 2019 року, в порядку і на умовах договору.

Відповідно до п. 4.1. договору, продукція поставляється покупцеві окремими партіями в термін, що зазначений у специфікації до даного договору.

Згідно п. 4.2. договору, датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної.

У відповідності до п. 5.1.1. договору, постачальник був зобов`язаний своєчасно поставити покупцеві продукцію, за умов даного договору.

Відповідно до п. 5.2.1. договору, покупець був зобов`язаний прийняти та оплатити продукцію згідно з умовами, визначеними у цьому договорі та специфікаціях до даного договору.

Згідно п. 8.1. договору термін дії договору встановлюється з дня його підписання сторонами і до 31 липня 2020 року, а в разі несвоєчасного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань - до повного виконання ними прийнятих на себе зобов`язань.

Як зазначає позивач, він, на виконання умов вказаних договорів, поставив відповідачу товар на загальну суму 1692764,94 грн.

Факт поставки підтверджується видатковими накладними, а саме: №1 від 09.03.2019, №2 від 14.03.2019, №3 від 15.03.2019, №4 від 17.03.2019, №5 від 25.02.2019, №4 від 16.04.2019, №4 від 12.10.2019, №6 від 27.10.2019, №1 від 11.02.2020, №5 від 24.02.2020.

Проте, відповідач поставлений товар не повністю не оплатив, внаслідок чого станом на день подання позову до суду у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 310681,69 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Разом з тим, судом встановлено, що видаткова накладна №6 від 27.10.2019 підписана сторонами на виконання умов договору №0069 від 11.10.2019, стягнення заборгованості за яким не є предметом спору у цій справі.

Окрім того, при перевірці розрахунку суми позову, судом були встановлені певні арифметичні помилки, здійснені позивачем, та зроблений власний розрахунок суми заборгованості з урахуванням вартості поставленого товару та сплаченого відповідачем, та враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд визнає відповідача таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 201471,33 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 201471,33 грн., як обґрунтованих, не спростованих відповідачем та підтверджених матеріалами справи.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525-530, 610, 612, 712, 692 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. овочева, 13, код ЄДРПОУ 37431314) на користь Фермерського господарства "Обрій" (84400, Донецька область, Краснолиманський район, с. Колодязі, вул. Шевченка, 100, код ЄДРПОУ 24312614) - 201471,33 грн. заборгованості та 3022,07 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Фермерське господарство "Обрій" (84400, Донецька область, Краснолиманський район, с. Колодязі, вул. Шевченка, 100, код ЄДРПОУ 24312614).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Васищевський завод рослинних олій" (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. овочева, 13, код ЄДРПОУ 37431314).

Повне рішення підписано 28 грудня 2020 року.

Суддя О.В. Погорелова