Рішення

від 24.12.2020 по справі 942/1147/20

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 24.12.2020

ЄУ № 942/1147/20

Провадження №2/942/519/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснолуцької міської ради Луганської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Берзінь С.Л. звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з позовом, в якому просить визначити позивачу ОСОБА_1 додатковий строк для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його бабусі ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Хрустальний Луганської області, достатній для подання ним заяви до нотаріуса про прийняття спадщини - від трьох до шести місяців.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала на тимчасово окупованій території України. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . Представник позивача посилається на те, що позивач є спадкоємцем п`ятої черги після смерті ОСОБА_2 , однак він є єдиним найближчим спадкоємцем, оскільки чоловік та син (батько позивача) спадкодавця померли раніше, а тому він спадкує за правом представлення після свого батька (сина спадкодавця). 05.09.2020 позивач через свого представника з метою прийняття спадщини після смерті спадкодавця звернувся до приватного нотаріуса із відповідною заявою, однак нотаріус відмовив позивачу у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.

Причиною пропуску строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після бабусі позивач вказує те, що з 2011 року він зареєстрований та проживає в м. Хрустальний (Красний Луч) Луганської області на тимчасово окупованій території України. Останній рік до смерті бабуся тяжко хворіла, тому позивач змушений був здійснювати догляд за нею. Після смерті спадкодавця позивач 09.06.2019 отримав свідоцтво про смерть, видане на тимчасово окупованій території України, а тому воно не має юридичної сили на території України, і не могло бути підставою для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Крім того з березня 220 року лінія розмежування ООС є закритою для перетину через карантин, а тому позивач не міг приїхати на територію України для прийняття спадщини, у зв`язку з чим уповноважив свою матір для виконання всіх необхідних дій. 04.09.2020 матір позивача звернулася до суду і заявою про встановлення факту смерті спадкодавця і після отримання копії рішення 05.09.2020 здійснила державну реєстрації смерті ОСОБА_2 та отримала свідоцтво про смерть. Тобто позивач фактично до 05.09.2020 був позбавлений можливості звернутися до нотаріуса.

Посилаючись на вказані обставини, представник позивача просив суд визначити позивачу додатковий строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті бабусі.

Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 28.09.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочато підготовче провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 15.10.2020.

15.10.2020 суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.11.2020.

13.11.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді на навчанні. Судове засідання призначено на 07.12.2020.

07.12.2020 судове засідання відкладено до 24.12.2020 у зв`язку з неявкою відповідача.

Позивача та його представник в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином на підставі п.19 Перехідних Положень ЦПК України та Законів України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України та Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті Новопсковського районного суду Луганської області, однак представник відповідача до судового засідання не з`явився, про наявність поважних причин для цього суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи до суду не направив, відзиву на позовну заяву не надав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд приходить до наступного.

Суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 77 років в м. Хрустальний Луганської області померла ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис № 48, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 05.09.2020.

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану м. Красний Луч 15.09.1995, де в графі Батько вказаний ОСОБА_3 ; свідоцтвом про народження батька позивача ОСОБА_3 серії НОМЕР_3 від 21.07.1964, складеним російською мовою, де в графі Мати вказана ОСОБА_4 (російською мовою).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом ст. 1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Таким чином відповідно до положень ст. 1265 ЦК України позивач є спадкоємцем п`ятої черги за законом після смерті ОСОБА_2 .

Спадкування за правом представлення врегульовано положеннями статті 1266 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Верховний Суд роз`яснив, що по своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, який не є окремою підставою або видом спадкування і за яким суб`єктами спадкування стають певні спадкоємці за законом.

Згідно з правовою позицією, висловленою ВСУ у справі №6-161цс17, онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих з їх батьків, хто був би спадкодавцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому батьку (матері). Спадкування за правом представлення це спадкування за законом, яке передбачає появу в певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем.

Таким чином його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини. Під спадкуванням за правом представлення розуміють особливий порядок закликання до спадкування спадкоємців за законом, коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини ніби заступає на її місці і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримані би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини.

Суд встановив, що батько позивача та син ОСОБА_2 - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Хрустальний (Красний Луч) Луганської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим Відділом реєстрації актів цивільного стану Краснолуцького міського управління юстиції Луганської області 21.11.2005.

Таким чином суд встановив, що позивач, як онук спадкодавці ОСОБА_2 , має право на спадкування за правом представлення та бажає прийняти спадщину в частці, яка б належала за законом його батькові, якби він був живим на час відкриття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Суд встановив, що спадкодавець ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже, граничний строк для подання заяви про прийняття спадщини відповідно до ст.1270 ЦК України сплинув 09.12.2019.

Позивач, звернувшись 05.09.2020 через свого представника до приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Донецької області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті бабусі ОСОБА_2 , отримав відмову, мотивовану пропуском встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 05.09.2020.

Таким чином суд встановив, що у визначений законом шестимісячний строк позивач не подав заяви до нотаріальної контори для прийняття спадщини, у зв`язку із чим не може оформити належним чином свої спадкові права.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно правової позиції, висловленої при розгляді справи № 6-1486цс15, відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутись до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для задоволення своїх позовних вимог, посилався на те, що встановлений законом строк для прийняття спадщини був пропущений ним з поважних причин, оскільки він зареєстрований та проживає на тимчасово окупованій території України, смерть спадкодавці сталася також на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, складнощі із перетином лінії розмежування для виїзду на підконтрольну територію України та певні труднощі з отриманням свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , яке було отримано лише 05.09.2020.

При вирішенні питання про можливість визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 суд враховує норми європейського законодавства по правам людини, в якому зазначено, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці ЄСПЛ на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції ). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справі Трегубенко проти України ).

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційним, оскільки він втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця та при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

З огляду на викладене, а також враховуючий встановлений факт смерті спадкодавця на непідконтрольній Україні території, та, як наслідок, необхідність вчинення позивачем визначених законодавством дій для отримання свідоцтва про смерть спадкодавця установленого зразка, суд приходить до висновку про задоволення позову, оскільки позивачем пропущено строк прийняття спадщини з причин, які є об`єктивними, непереборними та істотними.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності надані позивачем докази, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визначення позивачу додаткового строку тривалістю шість місяців з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_2 .

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, понесений ним при зверненні до суду з даним позовом.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 77-81, 89, 141, 229, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Краснолуцької міської ради Луганської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк тривалістю шість місяців з моменту набрання судовим рішенням законної сили для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилися після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Хрустальний Луганської області.

Стягнути з Краснолуцької міської ради Луганської області, код ЄДРПОУ 26180502, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.).

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_6 , виданий Краснолуцьким МВ УМВС України в Луганській області 16.09.2011, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: ОСОБА_5 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5227 від 31.10.2018, який дії на підставі ордеру на надання правової допомоги серії ДН 3 108134 від 08.09.2020, здійснює свою діяльність за адресою: вул. В. Стуса, буд. 45, оф. 419, м. Краматорськ, Донецька область.

Відповідач: Краснолуцька міська рада Луганської області, код ЄДРПОУ 26180502, місцезнаходження: вул. Комуністична, 33, м. Хрустальний (Красний Луч) Луганської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.В. Пронька