Постанова

від 15.12.2020 по справі 910/4442/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/4442/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Мартинюк М. О.,

за участю представників:

позивача - Кисельова А. В. (самопредставництво),

відповідача - Кириллова М. С. (адвоката),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 (колегія суддів: Зубець Л. П. - головуючий, Алданова С. О., Мартюк А. І.) і рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 (суддя Чебикіна С. О.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Планета" ЛТД

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі"

про визнання недійсним рішення,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Планета" ЛТД (далі - ТОВ фірма "Планета" ЛТД) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" (далі - ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі") про визнання недійсним рішення комісії відповідача, яке оформлене протоколом від 12.03.2018 № 300 засідання комісії по розгляду акта про порушення № 03690 від 04.01.2018.

1.2. Позовні вимоги, з посиланням на пункти 6.40, 6.41, 6.42 10.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28 (далі -ПКЕЕ), обґрунтовані тим, що рішення комісії відповідача, яке оформлене протоколом від 12.03.2018 № 300 засідання комісії по розгляду акта про порушення № 03690 від 04.01.2018, є неправомірним та безпідставним, оскільки жодних самовільних підключень до електричних мереж позивачем не здійснювалось.

2. Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 у справі № 910/4442/18, позовні вимоги ТОВ фірма "Планета" ЛТД до ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним рішення комісії ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі", яке оформлене протоколом засіданні комісії від 12.03.2018 № 300 по розгляду акта про порушення № 03690 від 04.01.2018.

2.2. Задовольняючи позовні вимоги, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, висновком експерта від 29.03.2019 № 13692/18-46/8126/19-46 не підтверджуються зафіксовані в акті про порушення № 03690 від 04.01.2018 відомості про те, що позивачем здійснювалось самовільне підключення до електричної мережі за схемою, вказаною у відповідному акті про порушення.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та заперечень на неї

3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 і рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі № 910/4442/18, до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду звернулося ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" зазначає, що рішення господарських судів попередніх інстанцій ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Скаржник наголошує, що господарські суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18, від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18, від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 24.04.2019 у справі № 537/3664/17, постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 161/14431/15-ц. Крім того, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили докази та не з`ясували дійсні обставини справи.

4. Розгляд касаційної скарги та встановлені судами обставини справи

4.1 Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 01.10.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Зуєв В. А.

Ухвалою Верховного Суду від 23.11.2020 поновлено ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" пропущений процесуальний строк для подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі № 910/4442/18 та відкрито касаційне провадження.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 14.12.2020 № 29.3-02/3568 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/4442/18 у зв`язку із перебуванням судді Зуєва В. А. на лікарняному.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.12.2020 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.

4.2. Господарські суди попередніх інстанцій установили, що 11.09.2003 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Київенерго") (електропостачальна організація) та ТОВ фірма "Планета" ЛТД (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії № 3106861 (далі - Договір).

4.3. При підписанні Договору сторони дійшли згоди, що при виконанні умов Договору керуватимуться Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28, Правилами улаштування електроустановок, Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та іншими актами чинного законодавства.

4.4. Господарськими судами зазначено, що 01.10.2008 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго") (постачальник) та ТОВ фірма "Планета" ЛТД (споживач) укладено додаткову угоду до Договору, в якій Договір викладено у новій редакції.

4.5. У новій редакції Договору визначено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб установок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі (розділ 1 Договору).

4.6. Згідно з пунктом 2.1 Договору під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема, Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.

4.7. Пунктом 4.2.4 Договору сторони передбачили, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електричної енергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі, зокрема таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

4.8. Господарськими судами зазначено, що ТОВ фірма "Планета" ЛТД споживає електричну енергію згідно з Договором за адресою: місто Київ, вулиця Артема (Січових Стрільців), 11.

4.9. Поряд з цим, господарські суди попередніх інстанцій установили, що 04.01.2018 представниками ПАТ "Київенерго" проведено перевірку користування електроенергією за адресою: вул. Артема, 11 (Січових Стрільців), в результаті якої було складено акт про порушення № 03690. У вказаному акті зазначено, що відповідачем порушено вимоги Закону України "Про ринок електричної енергії", пункти 6.40, 10.7 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28.

4.10. При цьому 12.03.2018 комісією по розгляду акта про порушення було проведено засідання, на якому розглянуто акт про порушення № 03690 від 04.01.2018, яке оформлено протоколом від 12.03.2018 № 300. Комісією встановлено, що ТОВ фірма "Планета" Лтд на об`єкті за адресою вул. Січових Стрільців, 11, порушило Закон України "Про ринок електричної енергії", пункти 6.40, 10.7 Правил користування електричною енергією, а саме: здійснило самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів до електричної мережі поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. Самовільне підключення виконано трьохфазним кабелем, з метою безоблікового споживання електроенергії.

4.11. З огляду на викладене комісією прийнято рішення про проведення нарахування згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, за період з 02.07.2016 по 04.01.2018, на суму 447 746, 82 грн.

4.12. Господарські суди попередніх інстанцій також установили, що в пункті 2 акта про порушення № 03690 зазначено, що всі пломби в наявності, відомостей про пошкодження самих пломб, тавр тощо не зазначено. Крім того, в акті не зазначено ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку. При цьому у наведеному акті не зазначається про недовідпуск електричної енергії іншим споживачам.

4.13. В пункті 3 акта про порушення №03690, у якому мають бути викладені результати проведення вимірів параметрів схеми електропостачання споживача на дату складання акта порушень, представник відповідача записав, що споживач не забезпечив включення всіх наявних струмоприймачів на максимальну потужність для вимірювання струмового навантаження.

4.14. Судами зазначено, що пункт 5 акта про порушення має включати перелік струмоприймачів, приєднаних до електричної мережі, та режим роботи, але представник відповідача лише записав, що паспортні дані не надані, споживач не допустив на свою територію для складання переліку струмоприймачів. Однак зазначено, що час роботи струмоприймачів протягом доби становить 24 год. За висновком судів, такий запис представника відповідача суперечить його запису зазначеному в пункті 3 акта про порушення №03690. Водночас господарськими судами попередніх інстанцій констатовано, що матеріали цієї справи не містять доказів на підтвердження викладених у складеному відповідачем акті про порушення відомостей.

4.15. Також господарськими судами попередніх інстанцій констатовано, що при розгляді цієї справи проводилась судова електротехнічна експертиза. Відповідно до висновку електротехнічної експертизи № 13692/18-46/8126/19-46 від 29.03.2019, згідно з наданими на дослідження матеріалів, вирішити питання, чи мав місце факт самовільного підключення за схемою, вказаною в акті про порушення № 03690 від 04.01.2018, не видається можливим через невстановлення факту позаоблікового споживання електричної енергії позивачем. За наявності у збірці СБ 5776/4 вільного кінця кабелю та неопломбованого, самовільне підключення за схемою, вказаною в акті про порушення №03690 від 04.01.2018 можливе, та оскільки збірка СБ 5776/4 експлуатувалася в неопломбованому стані, а до неї було підключено декілька споживачів електроенергії, то самовільне підключення могло бути здійснено прихованим способом, але факт такого підключення за результатами проведених досліджень не встановлено.

4.16. Викладені обставини стали підставою звернення ТОВ фірма "Планета" ЛТД до Господарського суду міста Києва із позовом до ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі", оскільки позивач не погоджується із прийнятим рішенням засідання комісії по розгляду акта про порушення від 04.01.2018 №03690.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, необхідно закрити, а в частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

5.2. Касаційну скаргу з посиланням на положення частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України мотивовано тим, що господарські суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18, від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18, від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц, від 24.04.2019 у справі № 537/3664/17, постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 161/14431/15-ц. Крім того, на думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили докази та не з`ясували дійсні обставини справи.

5.3. Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

5.4. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

5.5. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

5.6. За змістом пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскарження судових рішень з підстави, зазначеної в пункті 1 частини 2 цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.7. При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц (провадження № 14-737цс19).

5.8. Згідно з частиною 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України

5.9. Верховний Суд вивчивши та проаналізувавши судові рішення, висновки щодо застосування норм права в яких, на думку скаржника, не було враховано при ухваленні оскаржуваних судових рішень, установив, що висновки щодо застосування норми права у справах на які посилається ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі", та у цій справі зроблені з урахуванням різних установлених фактичних обставин справи та відмінних предметів позовів, що свідчить про неподібність правовідносин у зазначених справах.

5.10. Верховний Суд установив, що у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18, від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18 викладено висновки, на які посилається скаржник, про те, що обраний позивачем спосіб захисту, як оскарження рішення комісії про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурора, який, на думку позивача, порушив вимоги Кримінально процесуального кодексу України, жодним чином позитивно не вплине на хід досудового розслідування і не відновить його прав як учасника кримінального провадження. Крім того, саме рішення комісії за результатами розгляду дисциплінарної скарги, хоч його і прийнято у зв`язку з дисциплінарною скаргою заявника, не створює для нього жодних юридичних прав та/чи обов`язків, а з огляду на завдання дисциплінарного провадження і правовий статус Комісії у цих правовідносинах, рішення цього органу й не може порушувати особистих прав та/або інтересів заявника.

Однак Верховний Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника про те, що господарськими судами попередніх інстанцій, під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не враховано зазначені висновки, оскільки адміністративні справи, на які посилається скаржник, відрізняються від цієї справи предметом позовів. А саме, у справі № 800/559/17 предметом позову було визнання протиправною бездіяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, яка виражена у невідкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону; зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів відкрити дисциплінарне провадження стосовно прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону та військового прокурора Південного регіону України; стягнення 250 000,00 грн моральної шкоди. У справі № 9901/152/18 предметом позову було визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурора; зобов`язання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів відкрити дисциплінарне провадження стосовно прокурора. У справі № 9901/497/18 предметом позову було визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Крім того, адміністративні справи, на які посилається скаржник, суттєво відрізняються установленими фактичними обставинами від справи, яка розглядається. При цьому наведені ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" адміністративні справи не є подібними із справою, яка розглядається, також через неоднаковість матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, підстав позову та змісту позовних вимог. Отже відмінність предметів позовів, установлених фактичних обставин у цій справі, та справах, на які посилається скаржник, відмінність підстав позову та змісту позовних вимог, свідчить про неподібність правовідносин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17-ц , на яку посилається скаржник, зазначено, що оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Тобто такі вимоги не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕ та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними, сам по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 537/3664/17 , на яку посилається скаржник, зазначено, що складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення Правил користування електричною енергією є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. Спосіб захисту прав шляхом подання позову про скасування протоколу щодо розгляду акта про порушення ПКЕЕН та визнання дій комісії щодо розгляду зазначеного акта неправомірними не сприяє ефективному відновленню порушеного права. Отже, заявлений в цій справі спір не підлягає судовому розгляду.

Проте Верховний Суд відхиляє помилкові доводи скаржника про те, що господарськими судами попередніх інстанцій, під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не враховано зазначені висновки, оскільки справи, на які посилається скаржник, відрізняються від цієї справи предметом позовів. У справах № 522/12901/17-ц, № 537/3664/17 предметом позову була вимога про скасування (визнання недійсним) протоколу комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією. Однак у цій справі позовною вимогою є визнання недійсним саме рішення комісії щодо розгляду акта про порушення. Отже відмінність предметів позовів, свідчить про неподібність правовідносин.

Крім того, посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 161/14431/15-ц не може бути взяте до уваги та є необґрунтованим, з огляду на таке. Здійснюючи касаційний перегляд з підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, в контексті неврахування висновків викладених у справі № 161/14431/15-ц, Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, в яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17 викладено висновок про те, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Пунктом 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд вважає, що господарськими судами попередніх інстанцій, при ухваленні оскаржуваних судових рішень, враховано неведений висновок Великої Палати Верховного Суду, який викладено у справі № 910/17955/17, і оскаржувані судові рішення ухвалені відповідно до таких висновків. Зазначеним спростовуються доводи скаржника про неврахування судами висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 161/14431/15-ц.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

5.11. На думку ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі", господарські суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили докази та не з`ясували дійсні обставини справи.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

За таких обставин, недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.11.2020 у справі № 910/12765/19, від 05.11.2020 у справі № 922/3472/19, від 10.11.2020 у справі № 912/441/18, від 19.11.2020 у справі № 912/217/18.

Крім того, саме тільки посилання скаржника на те, що господарські суди попередніх інстанцій не в повному обсязі дослідили докази та не з`ясували дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів судові рішення.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.

5.12. При цьому Верховний Суд зазначає, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України. Зміст касаційної скарги фактично зводяться до незгоди із судовими рішеннями.

5.13. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287, необхідно закрити, а в частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу, касаційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" слід залишити без задоволення.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Пунктами 1, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

6.3. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

6.4. Пунктом 5 частини 1 статті 296 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

6.5. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.6. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.7. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, про неврахування висновків щодо застосування норми права, викладених у постановах Верховного Суду, та про неповне дослідження доказів у справі не підтвердилися, не спростовують висновків господарських судів попередніх інстанцій, а тому касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу, необхідно закрити, а в частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу, касаційну скаргу ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" слід залишити без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2 . Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" в частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 та рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2019 у справі № 910/4442/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак