Рішення

від 18.12.2020 по справі 930/1822/20

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/1822/20

Провадження №2-а/148/24/20

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 грудня 2020 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,

за участю секретаря Немирівської Ю.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону УПП у Вінницькій області Ясинецького Руслана Сергійовича, Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Тульчинського районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до інспектора батальйону УПП у Вінницькій області Ясинецького Руслана Сергійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 28.10.2020 у якості співвідповідача до участі у розгляді справи залучено Головне управління Національної поліції у Вінницькій області.

Позов мотивований тим, що постановою інспектора Ясинецького Р.С. від 04.08.2020 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за керування службовим автомобілем марки "КРАЗ-256", державний номерний знак НОМЕР_1 , без страхового полісу обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів.

Позивач не згоден з даною постановою та з притягненням його до адміністративної відповідальності з наступних підстав.

Позивач 04.08.2020 на автодорозі М-12 біля повороту на с. Дубовець Немирівського району керував службовим автомобілем марки "КРАЗ-256", державний номерний знак НОМЕР_1 . Його було зупинено інспектором Ясинецьким Р.С. та, без складаня протоколу про адміністративне правопорушення, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Позивач вважає, що відповідно до вимог ст. 254, 258 КУпАП, інспектор мав скласти протокол про адміністративне правопорушення, оскільки правопорушення, яке, на думку інспектора, мало місце, не було зафіксовано в автоматичному режимі і штраф не стягувався на місці вчинення правопорушення.

Зазначена постанова винесена з порушенням ст. 33 КУпАП. Так при винесенні даної постанови, інспектором грубо порушено права позивача передбачені ст. 268 КУпАП, а саме: щодо ознайомлення з матеріалами справи, правом давати пояснення, надавати докази, заявляти клопотання та користуватися при розгляді справи юридичною допомогою.

Пункт 2.1. Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), на який зіслався інспектор у постанові, передбачає, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка» ) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Разом з тим, позивач вважає, що ПДР України він не порушував, керував автомобілем, який був застрахований у відповідності до вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ст. 16 Закону України про "Дорожній рух" водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За ч. 2 ст. 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Отже, вимагати для перевірки поліс страхування поліцейський має право лише у випадках: якщо водій порушив ПДР і він при цьому складає протокол; якщо водій є учасником ДТП.

Оскільки позивач не порушував ПДР та не був учасником ДТП, то поліцейський не мав права вимагати у нього поліс страхування.

Більш того, автомобіль за кермом якого перебував позивач був та є застрахованим у відповідності до норм чинного законодавства.

З огляду на викладене, позивач ввважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом.

Просить скасувати вищевказану постанову серії ДП 18 № 853789, винесену інспектором Ясинецьким Р.С. від 04.08.2020 про накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 грн.

Згідно надісланого відповідачем Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області на адресу суду відзиву на позовну заяву (а.с. 41), відповідач позов не визнає. Зазначає, що Управління патрульної поліції у Вінницькій області є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, який, у свою чергу, є юридичною особою. ДПП ГПУ ніяким чином не вплинуло та не порушило права позивача. Також, ДПП ГПУ не підпорядковується та не є структурним підрозділом ГУНП у Вінницькій області, яке є іншою юридичною особою та іншим суб`єктом владних повноважень.

Відповідач інспектор Ясинецький Р.С. надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву (а.с. 45-48), відповідно до якого, він позов не визнає, оскаржувану постанову вважає законною. Наводить, при цьому, ряд законодавчих актів та правових позицій Верховного Суду на обгрунтування своїх заперечень. Зазначає, що відповідно до п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (п. 2.1 г ПДР). На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у п. 2.1. Посилається на норми ст. 126, 222, 258 КУпАП, п. 21.2, 21.3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до яких підрозділи Національної поліції здійснюють контроль за наявністю полісів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та відповідно до яких закріплено обов`язок водія мати при собі страховий поліс.

Суд не бере до уваги відзиви на позовну заяву з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 162 КАС України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Разом з тим, відповідачами до відзивів не додано документів, що підтверджують їх надіслання (надання) іншим учасникам справи, з огляду на що, суд до уваги дані відзиви не бере.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не з`явились. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його та позивача відсутність, на задоволенні позову наполягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Постановою поліцейського Ясинецького Р.С. серії ДП18 № 853789 від 04.08.2020 (а.с. 5) на позивача накладено адміністративне стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 грн. Відповідно до змісту вказаної постанови, позивач ОСОБА_1 04.08.2020 на автодорозі М-12, біля повороту на с. Дубовець Немирівського району, керував службовим автомобілем марки "КРАЗ-256", державний номерний знак НОМЕР_1 , без страхового полісу обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів.

Згідно копії інформації перевірки чинності поліса внутрішнього ОСЦПВВТЗ на 04.08.2020 (а.с. 8), транпортний засіб марки "КРАЗ-256", державний номерний знак НОМЕР_1 , застрахований у ПрАТ СК "ПЗУ Україна".

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Положеннями пункту 8 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію , визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України Про Національну поліцію , встановлено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

В силу ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, в тому числі, про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і четвертою статті 126. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).

Таким чином, враховуючи наведені норми закону, складання протоколу про адміністративне правопорушення у випадку порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП не передбачено.

Згідно ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка» ) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.

Відповідно до ст. 16 Закону України про "Дорожній рух" водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

З огляду на викладене, враховуючи, що складання протоколу про адміністративне правопорушення у випадку порушення ч. 1 ст. 126 КУпАП не передбачено, і такий протокол не складався, дорожньо-транспортна пригода не мала місце, то інспектор не уповноважений був на перевірку у позивача страхового полісу.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи із норм, викладених в ст. 77 КАС України, встановлено, що за загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 357/10134/17 звертає увагу судів на приписи ст. 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Звертає увагу, що відповідно до вимог статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Дослідивши обставини справи, враховуючи, що відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, суд приходить до висновку, що постанова інспектора Ясинецького Р.С. серії ДП18 № 853789 від 04.08.2020 підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 280 КУпАП, ст. 72-77, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора Ясинецького Р.С. серії ДП18 № 853789 від 04.08.2020 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 425 грн. та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя: