Рішення

від 23.12.2020 по справі 627/649/19

КРАСНОКУТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 627/649/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2020 року смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі :

головуючий суддя - Каліберда В.А.,

з участю секретаря - Коломієць Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Краснокутськ Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, приватного сільськогосподарського підприємства "Явір", третя особа - державний реєстратор Коломацької районної державної адміністрації Харківської області Мєдвєдєва З.О. про визнання недійсними актів органу виконавчої влади,

ВСТАНОВИВ:

До Краснокутського районного суду Харківської області звернулася ОСОБА_3 з позовом до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, приватного сільськогосподарського підприємства "Явір", третя особа - державний реєстратор Коломацької районної державної адміністрації Харківської області Мєдвєдєва З.О. про визнання недійсними актів органу виконавчої влади .

В підтвердження позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2017 року по справі №627/783/17 вона набула право приватної власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку кадастровий номер 6323584700:04:000:0097, площею 4,4291 гектарів, що розташована на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області згідно державного акта на право приватної власності на землю серії І-ХР № 105548 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Для можливості внесення відомостей до Державного земельного кадастру нею було подано заяву державному кадастровому реєстратору Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, однак, отримала відмову у внесені відомостей у зв`язку з тим, що успадкована позивачем земельна ділянка має накладення на земельну ділянку кадастровий номер 6323584700:04:001:0832.

Форма власності земельної ділянки кадастровий номер 6323584700:04:001:0832 - приватна, відомості про власника ОСОБА_2 , дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 25.07.2017.

Розпорядженням голови Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 15.02.2017 № 71 Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою гр. ОСОБА_2 наданий дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею орієнтовно 4,4291 га (рілля) для подальшого надання у власність земельної ділянки № НОМЕР_1 , що розташована за межами населеного пункту на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області, межі якої встановлені згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого Мурафського КСП, для ведення товарного сільськогосподарського товариства.

Розпорядженням голови Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 13 червня 2017 року № 250 Про надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області гр. ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 6323584700:04:001:0832, площею 4,4291 га (рілля), що розташована за межами населених пунктів на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Правові підстави для визнання незаконним та скасування розпорядження голови Краснокутської районної державної адміністрації від 13 червня 2017 року № 250 Про надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області полягають в тому, що орган державної виконавчої влади не мав жодних підстав, передбачених законом, для прийняття рішення про надання у власність гр. ОСОБА_2 земельної ділянки площею у межах 4,4291 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки згідно із пунктом 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Пунктом 10 статті 28-1 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою видані до набуття чинності цим Законом, є дійсними.

Відсутність відомостей у Державному земельному кадастрі про земельну ділянку кадастровий номер 6323584700:04:000:0097 не позбавляє позивача права власності на вказану ділянку, а тому викладені обставини змусили ОСОБА_3 звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак надав суду заяву про підтримання заявлених ОСОБА_3 позовних вимог та про слухання справи у його відсутність.

Представник відповідача - Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з`явилася, однак надала суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, у задоволенні позовних вимог заперечував.

Представник відповідача - Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розпика про отримання судової повістки.

Представник відповідача - ОСОБА_2 в судовому засіданні не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, виладених у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідача - приватного сільськогосподарського підприємства Явір в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

Представник третьої особи - Коломацької районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з`явився, однак надав суду заяву про розгляд справи у відсутність представника.

Суд, перевіривши та дослідивши письмові докази, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 09 жовтня 2017 року позивач ОСОБА_3 набула право приватної власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку кадастровий номер 6323584700:04:000:0097, площею 4,4291 гектарів, що розташована на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області згідно державного акта на право приватної власності на землю серії І-ХР № 105548 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією державного акта на право приватної власності на землю серії І-ХР № 105548 та рішення суду від 09.10.2017 року.

Для можливості внесення відомостей до Державного земельного кадастру позивачем було подано заяву державному кадастровому реєстратору Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, однак, ОСОБА_3 отримала рішення №РВ - 6301374812017 від 05.12.2017 року про відмову у державній реєстрації (змін до них) до Державного земельного кадастру у зв`язку з тим, що успадкована позивачем земельна ділянка має накладення на земельну ділянку кадастровий номер 6323584700:04:001:0832.

Форма власності земельної ділянки кадастровий номер 6323584700:04:001:0832 - приватна, відомості про власника ОСОБА_2 , дата державної реєстрації речового права на нерухоме майно 25.07.2017.

Окрім цього, судом встановлено, що рішенням Краснокутського районного суду Харківської області від 12 грудня 2016 року позов ОСОБА_2 до Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області, Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області про визнання права на земельну частку (пай) та житловий будинок в порядку спадкування за законом задоволено та визнано за ОСОБА_2 право на земельну частку (пай), розташованої на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області, що належало ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №0229690, яке фактично успадкував його батько ОСОБА_6 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з долучених до відзиву на позовну заяву представником відповідача Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області документів, то 10 січня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області з заявою про надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 4,4291 га ріллі № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за межами населених пунктів на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії ХР №0229690 на підставі рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 12.12.2016 року по справі №627/530/16-ц.

15 лютого 2017 року Краснокутською районною державною адміністрацією Харківської області видано розпорядження №71 Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою та надано дозвіл гр. ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею орієнтовно 4,4291 га (рілля) для подальшого надання у власність земельної ділянки № НОМЕР_1 , що розташована за межами населеного пункту на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області, межі якого встановлені згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого Мурафського КСП, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Вказане розпорядження Краснокутської РДА було видано на підставі ст.ст. 17,22,81,118,121 Земельного кодексу України, ст.ст.2,3 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 12.12.2016 року №627/530/16-ц, сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХР №0229690, викопіювання земельної ділянки, довідки Відділу Держгеокадастру у Краснокутському районі від 20.01.2017 №14-20.25-0.3-113/2-17 та звернення гр. ОСОБА_2 .

Як вбачається з вищевказаних норм Земельного кодексу України, а саме ст. 17, то до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель;

в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель;

г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених законом;

д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст;

е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов`язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;

є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів;

ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Також, як вбачається з оспорюваного розпорядження, відповідач під час прийняття розпорядження окрім вказаних норм керується ст. 118, 121 Земельного кодексу України, однак як вказані норми закону взагалі стосуються порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, а не виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю), як це зазначає ОСОБА_2 в своїй заяві від 10.01.2017 року.

Натомість, слід зазначити, що організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам (кооперативам, акціонерним товариствам) на праві колективної власності, а також порядок їх обміну регулюється Законом України від 05.06.2003 р. № 899-IV Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) (далі - Закон № 899).

Як вбачається зі ст.1 Закону №899 право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до ст. 3 Закону №899 підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

У разі подання заяв про виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) більшістю власників земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства відповідна сільська , селищна, міська рада чи районна державна адміністрація приймає рішення про розробку проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Відповідно до ст. 9 Закону № 899 розподіл земельних ділянок у межах одного сільськогосподарського підприємства між власниками земельних

часток (паїв), які подали заяви про виділення належних їм земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), проводиться відповідною сільською, селищною, міською радою за місцем розташування земельних ділянок на зборах власників земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток

(паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства проводиться за згодою не менш як двох третин власників земельних часток (паїв), а за її відсутності - шляхом жеребкування.

Результат розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) у межах одного сільськогосподарського підприємства оформляється відповідним протоколом, що підписується власниками земельних часток (паїв), які взяли участь у їх розподілі. До протоколу про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) додаються проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), список осіб, які взяли участь у їх розподілі.

Протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та державної реєстрації права власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).

Матеріали щодо розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) зберігаються у відповідній сільській, селищній, міській раді за місцем проживання більшості власників земельних часток (паїв) та в районному відділі земельних ресурсів.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту про передачу та прийом земельних часток (паїв) переданих у приватну власність із земель КСП Мурафське від 2001 року, який був проведений згідно проекту організації території земель КСП Мурафське на підставі рішення Мурафської сільської ради №147 від 5.12.2001 року Про погодження проекту організації території земельних часток (паїв) та дозволу на виготовлення державних актів на право приватної власності за результатами розподілу земельних часток (паїв) між громадянами спірну земельну ділянку № НОМЕР_1 було виділено ОСОБА_4 , яку в подальшому згідно рішення Краснокутського районного суду Харківської області від 09.10.2017 року успадкувала ОСОБА_3 ,

Натомість, як вбачається з вищевказаного акту ОСОБА_5 не включена до списку громадян, який був складений за результатами розподілу земельних часток (паїв).

Окрім цього спірне розпорядження було прийняте на підставі довідки відділу Держгеокадастру у Краснокутському районі Харківської області від 20.01.2017 №14-20.25-0.3-113/2-17, з якої вбачається, що земельна ділянка № НОМЕР_1 , орієнтованою площею 4,4291 га (рілля), яка розташована на території Мурафської сільської ради не перебуває у власності (користуванні інших осіб) та їй не присвоєний кадастровий номер, поземельна книга не відкрита, правовстановлюючий документ відсутній.

Однак, відомості вказані в даній довідці не відповідають дійсності та спростовується відзивом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області на позовну заяву ОСОБА_3 , з якого вбачається, що в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю громадян, зареєстровано державний акт серія І-ХР №105548 від 15 травня 2003 року за №387 на ім`я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 4,4291 га, кадастровий номер 6323584700:04:000:0097, місце розташування земельної ділянки - за межами населеного пункту на території Мурафської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, 27.05.2003 року державний акт отримано громадянином.

Окрім цього, з відповіді Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 06.09.2018 №118/145-18 вбачається, що гр. ОСОБА_4 була виділена земельна частка (пай) № НОМЕР_1 , тобто в розпорядженні Відділу у Краснокутському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області була наявна інформація щодо власника спірної земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру.

Відповідно до пункту 2 Розділу VІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр у разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі з моменту письмового звернення замовника документації із землеустрою, на підставі якої було визначено кадастровий номер земельної ділянки, без подання електронного документа та стягнення плати за державну реєстрацію земельної ділянки, у разі якщо така документація із землеустрою була затверджена до 1 січня 2013 року в порядку, встановленому законом.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відзивом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, то ОСОБА_4 отримав документ, що посвідчує його право власності на спірну земельну ділянку, а саме державний акт серія І-ХР №105548 від 15 травня 2003 року за №387.

Вказаний державний акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю громадян та земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер кадастровий номер 6323584700:04:000:0097, а тому вказана земельна ділянка вважається зареєстрованою у Державному земельному кадастрі.

Натомість, реєстрація земельної ділянки, яку ОСОБА_2 отримав у власність в зв`язку з успадкуванням права на земельну частку (пай) згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) після смерті ОСОБА_5 відбулася лише 25.07.2017 року.

Також, відповідно до п.4 Розділу VІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр , у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв`язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки.

Таким чином, для вирішення вказаного питання громадянам, власникам земельних ділянок, або громадянину за погодженням з суміжними землевласниками, необхідно виготовити відповідну документацію із землеустрою, на основі якої будуть виправлені помилки, що внесені до Державного земельного кадастру.

18 травня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області з заявою, в якій зазначив, що рішенням Краснокутського районного суду Харківської області віл 12.12.2016 року за ним визнано право на земельну частку (пай) згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії ХР №0229690 із не витребуваних паїв на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області площею 4,50 умовних гектарів , в зв`язку з чим прохав надати у власність земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 4,4291 га ріллі, натомість як встановлено під час судового розгляду справи, розпорядженням голови Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 13 червня 2017 року № 250 Про надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області гр. ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 6323584700:04:001:0832, площею 4,4291 га (рілля), що розташована за межами населених пунктів на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тобто ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку не з не витребуваних паїв, як він зазначав в своїх заявах, а земельну ділянку, яка вже перебувала у власності гр. ОСОБА_4 (в подальшому успадкована позивачем по справі ОСОБА_3 ) та була зареєстрована у встановленому законом порядку, оскільки нерозподіленою (невитребуваною) земельною часткою (паєм) є земельна частка, яка виділена в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), якщо власник такої земельної частки не звернувся за її отриманням або помер, а спадкоємці з певних причин спадщини не прийняли. Документом, що посвідчує право на таку земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай).

Окрім цього, як вбачається з Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6304280922017 від 10.05.2017 року, земельна ділянка, яка була надана у власність ОСОБА_2 взагалі мала державну форму власності, що взагалі не відповідає дійсності та наявним у матеріалах справи доказам.

Також, під час прийняття оспорюваного розпорядження Краснокутської РДА від 13 червня 2017 року №250 було враховано технічну документацію із землеустрою.

Як вбачається з долученої до матеріалів справи представником відповідача Краснокутської РДА технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ділянка № НОМЕР_1 , яка складається з пояснювальної записки, земельна ділянка була запроектована відповідно до проекту землеустрою та організації території земельних часток (паїв) реформованого КСП Мурафське Краснокутського району Харківської області.

Польові роботи виконувались при розробці проекту землеустрою щодо організації території земельних ділянок на землях колективної власності КСП Мурафське на території Мурафської сільської ради, Краснокутського району, Харківської області у 2003 році.

Однак, як зазначалося раніше, саме на підставі проекту організації території земель КСП Мурафське за результатами розподілу земельних часток (паїв) між громадянами спірну земельну ділянку № НОМЕР_1 було виділено ОСОБА_4 .

Також як вбачається зі ст. 55 Закону України Про землеустрій (чинної на час складання технічної документації) технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає:

а) завдання на складання технічної документації із

землеустрою;

б) пояснювальну записку;

в) рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради

міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу

виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання

дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у

випадках, передбачених законом);

г) згоду власника земельної ділянки, а для земель державної

та комунальної власності - органу, уповноваженого здійснювати

розпорядження земельною ділянкою, на відновлення меж земельної

ділянки користувачем;

ґ) довідку, що містить узагальнену інформацію про землі

(території);

д) копію документа, що посвідчує фізичну особу, або копію

виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних

осіб - підприємців;

е) копію документа, що посвідчує право на земельну ділянку (у

разі проведення робіт щодо відновлення меж земельної ділянки в

натурі (на місцевості);

є) копію правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого

майна, розташовані на земельній ділянці (за умови якщо права

власності на такі об`єкти зареєстровані);

ж) матеріали польових топографо-геодезичних робіт;

з) план меж земельної ділянки, складений за результатами

зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із

зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок,

усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між

точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних

ділянок із зазначенням їх власників (користувачів);

и) кадастровий план земельної ділянки;

і) перелік обмежень у використанні земельної ділянки;

ї) у разі необхідності документ, що підтверджує повноваження

особи діяти від імені власника (користувача) земельної ділянки при

встановленні (відновленні) меж земельної ділянки в натурі (на

місцевості);

й) акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, що

включається до документації із землеустрою після виконання робіт

із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на

місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Однак представником відповідача Краснокутської РДА на підтвердження правомірності прийняття розпорядження голови Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 13 червня 2017 року № 250 Про надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області надано технічну документацію, яка складається лише з пояснювальної записки.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України одним із способів захисту прав на земельні ділянки є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що спірні розпорядження Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області № 71 від 15.02.2017 року та №250 від 13.06.2017 року не відповідають вимогам Законом України від 05.06.2003 р. № 899-IV Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Земельному кодексу України, Закону України Про землеустрій , а тому виходячи з наведеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 щодо визнання вказаних розпоряджень недійсними, підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача щодо скасування запису про права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 6323584700:04:001:0832, площею 4,4291 га (ріллі), що розташована за межами населених пунктів на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області, то вони також підлягають задоволенню на підставі слідуючого.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 31.07.2017 року, державний реєстратор Коломацької районної державної адміністрації Харківської області Мєдвєдєва З.О. на підставі розпорядження Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області №250 від 13.06.2017 року здійснила державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку.

Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Враховуючи той факт, що документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а саме: розпорядження Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області № 71 від 15.02.2017 року та №250 від 13.06.2017 року підлягають скасуванню, то й одночасно відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підлягає й скасуванню запис про права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку № НОМЕР_1 , кадастровий номер 6323584700:04:001:0832, площею 4,4291 га (ріллі), а тому позовні вимоги ОСОБА_3 щодо визнання недійсними розпорядження Краснокутської РДА та скасування запису про право власності ОСОБА_2 на спірну земельну ділянку підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно про право ПСП Явір оренди спірної земельної ділянки, то вони також підлягають задоволенню, оскільки відповідач ОСОБА_2 , який, як встановлено судом, незаконно набув у власність земельну ділянку згідно визнаних недійсними розпоряджень Краснокутської РДА, та передав її в користування на правах оренди ПСП Явір , можна прийти до висновку, що останнє користується майном без волі на те законного власника - позивача ОСОБА_3 .

Суд також враховує, що за встановлених у справі обставин, у законного власника - позивача ОСОБА_3 була відсутня воля на передачу земельної ділянки в оренду ПСП Явір .

При цьому, речове право на нерухоме майно - право оренди є похідним від права власності, відповідно, припинення першого є підставою для припинення послідуючого.

Отже позовні вимоги про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухому майно про право ПСП Явір оренди спірної земельної ділянки підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6323584700:04:001:0832 площею 4,4291 га шляхом скасування кадастрового номеру , то вони задоволенню не підлягають на підставі слідуючого.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, заключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах повноважень, зазначених цим Кодексом.

Згідно з абзацом 3 пункту 1 Прикінцевих положень Закону України Про оренду землі та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України .

Відповідно до пункту в статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу .

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування земель комунальної власності належить до повноважень сільських, селищних, міських рад.

За приписами пунктів 1, 2 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 (далі за текстом - Положення) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм злісності, родючості ґрунтів.

Відповідно до пункту 7 Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Служба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, іншими актами законодавства.

Організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру регулюються Законом України Про Державний земельний кадастр .

За приписами пункту 1 статті 1 Закону України Про Державний земельний кадастр кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації, яка зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно пункту 8 статті 9 Закону України Про Державний земельний кадастр державна реєстрація земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки здійснюються Державними кадастровими реєстраторами, які здійснюють свою діяльність за місцем розташування земельної ділянки (район, місто республіканського значення Автономної Республіки Крим, місто обласного значення).

Крім того, процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначена Порядком ведення Державного земельного кадастру,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі за текстом - Порядок).

Пунктом 5 Порядку передбачено, що до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України Про Державний земельний кадастр та цим Порядком.

Відповідно до пункту 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, скасування Державним кадастровим реєстратором державної реєстрації земельної ділянки відбувається лише в двох випадках:

- поділу чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання;

- коли протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстроване з вини заявника, - на підставі даних про те, що протягом одного року Державному кадастровому реєстраторові органом державної реєстрації прав не надано відповідної інформації в порядку інформаційного обміну.

Зазначений перелік підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором є вичерпним.

Крім цього, чинним законодавством України не передбачено процедуру скасування кадастрових номерів, як це зазначено у позовній вимозі ОСОБА_3 , а тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи аргументи, викладені в позовній заяві, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі Руїз Торіха проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29; справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог ОСОБА_3 , а саме в частині позовних вимог про визнання недійними розпоряджень Краснокутської РДА, скасування запису про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6323584700:04:001:0832 площею 4,4291 га та скасування запису про право ПСП Явір оренди вищевказаної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то на користь позивача підлягає стягненню понесені ним судові витрати у вигляді сплати при подачі позову в суд 2305,20 гривні судового збору (а.с. 1).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4,5,13,76-83,256,259,265 ЦПК України, Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) , Закону України Про землеустрій , ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, приватного сільськогосподарського підприємства "Явір", третя особа - державний реєстратор Коломацької районної державної адміністрації Харківської області Мєдвєдєва З.О. про визнання недійсними актів органу виконавчої влади- задовольнити частково.

Визнати недійсними розпорядження голови Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області від 15 лютого 2017 року № 71 Про надання дозволу гр. ОСОБА_2 на розробку технічної документації із землеустрою та від 13 червня 2017 року №250 Про надання у власність земельної ділянки гр. ОСОБА_2 на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області .

Скасувати запис №21651295 про право власності ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку кадастровий номер 6323584700:04:001:0832, площею 4,4291 га (рілля), що розташована за межами населених пунктів на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Скасувати запис №24030963 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право приватного сільськогосподарського підприємства Явір оренди земельної ділянки кадастровий номер 6323584700:04:001:0832, площею 4,4291 га (рілля), що розташована за межами населених пунктів на території Мурафської сільської ради Краснокутського району Харківської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стягнути з Краснокутської районної державної адміністрації Харківської області, код ЄДРПОУ 23912844 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства Явір , код ЄДРПОУ 30895672 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 ).

Краснокутська районно державна адміністрація Харківської області (місцезнаходження: вул. Охтирська №1, смт Краснокутськ, Краснокутський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 23912844).

ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ).

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області (місцезнаходження: вул. Костічна №21, 8-9 поверх, м. Харків, Харківська область, код ЄДРПОУ 39792822).

Приватне сільськогосподарське підприємство Явір (місцезнаходження: вул. Соснова №8, с. Мурафа, Краснокутський район, Харківська область, код ЄДРПОУ 30895672).

Коломацька районна державна адміністрація Харківської області (місцезнаходження: вул. Гетьмана Мазепи №4, копр.А, смт Коломак, Коломацький район, Харківська область, код ЄДРПОУ 22685777).

Повний текст рішення виготовлений 28.12.2020 року.

Суддя В.А.Каліберда