Рішення

від 24.12.2020 по справі 761/20408/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/20408/20

Провадження № 2/761/6659/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Хілер про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом, згідно якого просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хілер , ідентифікаційний код: 40935570 (далі по тексту - відповідач) на користь позивача заборгованість за договором позики у розмірі 66 918,00 грн. та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 840,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що між сторонами було укладено Договір поворотної фінансової допомоги (позики) №1 від 26.12.2016 (далі по тексту - Договір), за умовами якого відповідач отримав у позику 50 000,00 грн., які зобов`язався повернути позивачу не пізніше 25.12.2017. Однак, в порушення умов Договору позика так і не була повернута відповідачем. В порядку досудового врегулювання спору на адресу відповідача були направлені листи щодо повернення коштів за укладеним Договором, однак, вони залишилися без задоволення. За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом, та окрім суми позики у розмірі 50 000,00 грн. просить також стягнути з відповідача штраф на підставі п. 6.1. Договору у розмірі 5 000,00 грн.; 3% річних у розмірі 3 771,00 грн. та інфляцію у розмірі 8 147,00 грн.

Ухвалою суду від 14.07.2020 відкрито провадження у справі за вказаним позовом, а розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копія ухвали від 14.07.2020 була направлена судом на адресу відповідача.

За вказаних обставин, а також враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявив, суд вирішує справу за наявними матеріалами, як це передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 26.12.2016 між сторонами було укладено Договір, за п. 2.1. якого відповідач у позику отримав 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору, строк повернення позики становить - 1 рік із дня її отримання, але не пізніше 25.12.2017.

Згідно з п. 6.1. Договору, при простроченні повернення позики (її частини) позичальник сплачує штраф у розмірі 10% від неповернутої суми позики.

Водночас, сторони у п. 6.2. Договору врегулювали, що якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

За п. 3.1. Договору, позикодавець надає суму позики в безготівковому порядку, через касу обслуговуючого банку на поточний рахунок позичальника до 28.12.2016.

Окрім того, відповідно до квитанції від 27.12.2016, вбачається, що позивачем було перераховано 50 000,00 грн. на поточний рахунок відповідача.

Як вбачається з листа за Вих. №1 від 13.04.2020, позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про повернення коштів.

Листом за Вих. №24 від 15.04.2020 відповідачем було висунуто вимогу про надання позивачем документів щодо джерел коштів, платіжного доручення, що підтверджує надання фінансової допомоги, та договору про надання поворотної фінансової допомоги. Окрім того, у вказаному листі було зазначено про часткове повернення коштів.

Зі змісту листа за Вих. №2 від 26.05.2020 вбачається, що позивачем було надано відповідачу запитувані останнім документи, водночас, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем його зобов`язань за укладеним Договором.

У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі , визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визнаних родовими ознаками.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковий до виконання сторонами.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати боргу за договорами позики відповідач порушує покладені на себе зобов`язання.

Згідно з положеннями ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як встановлено при розгляді справи, на даний час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за Договором не погашана.

Оскільки, відповідач належним чином добровільно не виконав умови Договору та всупереч вимогам цивільного законодавства до цього часу не повернув борг за вказаним Договором, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за Договором у розмірі 5 000,00 грн.

Окрім того, суд вважає обґрунтованими вимоги про стягнення штрафу, що відповідає положенням п. 6.1. Договору.

Також, у відповідності до п. 6.2. Договору та ст. 625 ЦК України, суд вбачає за можливе стягнути з відповідача інфляцію у розмірі 8 147,00 грн. та 3% річних у розмірі 3 771,00 грн.

За правилами ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі викладеного, а також враховуючи те, що відповідачем не було доведено, що грошові кошти ним не отримувались, а позивачем доведено факт надання грошових коштів, про що, серед іншого, свідчать відповідний договір та квитанція про перерахування коштів, додані до матеріалів справи, суд приходить до висновку, про необхідність захисту порушених прав позивача шляхом стягнення з відповідача грошових коштів.

Крім того, в порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн.

Враховуючи наведене, на підставі, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273-279, 352, 354, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Хілер про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хілер (ідентифікаційний код: 40935570, м. Київ, провулок Політехнічний/проспект Перемоги, 1-33, корпус літ. А) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 66 918 (шістдесят шість тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хілер (ідентифікаційний код: 40935570, м. Київ, провулок Політехнічний/проспект Перемоги, 1-33, корпус літ. А) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: