Постанова

від 08.12.2020 по справі 201/13108/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4412/20 Справа № 201/13108/19 Суддя у 1-й інстанції - Наумова О. С. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:

головуючого - Куценко Т.Р.,

суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,

за участю секретаря - Синенка Є.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Дніпроазот-Агрохімія» , Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання трудових відносин припиненими та зобов`язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Дніпроазот-Агрохімія» (далі - «Торгівельний дім «Дніпроазот-Агрохімія» ) , в якому просила визнати її трудові відносини з відповідачем припиненими, зобов`язати Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради внести відповідні зміни до відомостей про юридичну особу.

В обґрунтування позову посилався на те, що 12 квітня 2017 року її призначено на посаду директора ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія . Учасниками (засновниками) товариства є ОСОБА_1 , який не приймає участь у діяльності підприємства, підприємством не виконуються поставлені економічні завдання. Як наслідок, позивачка втратила зацікавленість у перебуванні на посаді директора в ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія , бажає змінити місце роботи. Проте належного зв`язку із учасником Товариства не має, що перешкоджає звільненню її з посади директора за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП, що змусило її звернутися до суду.

24 вересня 2019 року позивачка завернулася до ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія із заявою про звільнення з посади директора ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія за власним бажанням з 09 жовтня 2019 року, але відповіді на заяву не отримала. На відомі адреса учасника товариства ОСОБА_1 також направила повідомлення від 24 вересня 2019 року про проведення позачергових загальних Зборів учасників Товариства (порядок денний - звільнення її з посади директора). Проте, згідно з актом від 28 жовтня 2019 року позачергові загальні збори учасників товариства не відбулися у зв`язку із відсутністю учасника. Окрім того, вона дала оголошення в газету Вісті Придніпров`я , де повідомлялося учасника ОСОБА_1 про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства. Посилаючись на вказані обставини та неможливість вирішення питання щодо звільнення її з посади в позасудовому порядку заявниця просила задовольнити заявлені позовні вимоги.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2020 року задоволено позовні вимоги . Визнано припиненими трудові відносини між ОСОБА_2 та ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія (код ЄДРПОУ 41279746).

Зобов`язано Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради внести зміни до відомостей про юридичну особу - ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія , код ЄДРПОУ 41279746, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме - у рядку Прізвище, ім`я, по батькові, дата обрання осіб, які обираються до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи додати наступну інформацію - після ОСОБА_2 - керівник (обмежень не має), додати - трудові відносини припинено за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська .

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

ОСОБА_2 надала відзив на апеляційну скаргу в якому вказує, що вона є необгрунтованою та не підлягає задоволенню.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 12 квітня 2017 року у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстроване ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія , вищим органом управління юридичної особи є загальні збори учасників.

Учасником (засновником) товариства є ОСОБА_1 , адреса засновника: АДРЕСА_1 ; розмір внеску до статутного фонду (грн.): 1000.00 грн. /а.с. 10-11, 47-54/.

Наказом від 12 квітня 2017 року позивачку ОСОБА_3 призначено на посаду директора ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія /а.с. 29/.

Звертаючись з позовними вимогами позивачка зазнаяає, що вона забажала змінити місце роботи, звільнитися з посади директора.

Припинення повноважень директора ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія відповідно до Статуту товариства, затвердженого загальними зборами товариства від 12 квітня 2017 року, належить до компетенції загальних зборів учасників.

24 вересня 2019 року позивачка завернулася до ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія із заявою про звільнення з посади директора ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія за власним бажанням з 09 жовтня 2019 року. Відповіді на заяву не отримала.

На адресу учасника товариства ОСОБА_1 позивачка направила заяву про звільнення та повідомлення від 24 вересня 2019 року про проведення позачергових загальних Зборів учасників Товариства (порядок денний - звільнення її з посади директора підприємства) /а.с. 12 - 18/.

Згідно з актом від 28 жовтня 2019 року позачергові загальні Збори Учасників ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія не відбулися у зв`язку із відсутністю учасника Товариства /а.с. 19/.

Також, позивачка подала оголошення в газету Вісті Придніпров`я у якому повідомлялося учасника ОСОБА_1 про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія , що відбується 28 жовтня 2019 року о 14 год. 00 хв. за адресою: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Барикадна, будинок 15А, офіс 401 /а.с. 71-72/.

Виходячи з наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачка використала всі можливі засоби для захисту свого права щодо звільнення з займанної посади за власним бажанням в позасудовому порядку.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Статтею 38 КзПП України встановлено право працівника розірвати трудові відносини за власним бажанням.

Отже, виходячи з наведених норм закону колегія суддів приходить до висновку, що законодавством України визначено право особи вільно обирати собі місце роботи та припиняти трудові відносини за власним бажанням, будь-яких обмежень не допускається, оскільки це порушує невід`ємне право особи на вільний вибір праці.

Кодекс законів про працю встановлює загальні вимоги до порядку розірвання трудових відносин, не враховуючи специфіку становища керівника господарського товариства. По суті, директор об`єднує в собі і статус найманого працівника (який визначається на підставі норм трудового права) і статус виконавчого органу господарського товариства (який визначається на підставі норм корпоративного права). Ні норми трудового договору, ні положення Статуту не повинні погіршувати становище директора порівняно з тим обсягом гарантій, наданих йому трудовим законодавством. Тобто, директор завжди може скористатися ст. 38 КзПП та ініціювати розірвання трудового договору за власним бажанням.

За змістом положень ст. 38 КзПП, Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю праву директора на звільнення за власним бажанням кореспондує обов`язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення, створити новий виконавчим орган та внести дані зміни до Єдиного державного реєстру.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даною норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007, та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Верховний Суд у своїх постанові від 03.07.2019р. по справі № 520/11437/16-ц (провадження № 61-11763св18), розглядаючи спір про звільнення з посади директора товариства та зобов`язання вчинити певні дії, зазначив про таке.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений ч. 1 ст. 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Як вже зазначалось вище згідно зі статутом ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія вирішення питання про звільнення керівника відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_2 просить суд визнати її звільненою з посади директора ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія . Тобто, пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачкою та ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія , оскільки в позасудовому порядку позивачка позбавлена можливості щодо скористання своїм правом на звільнення за власним бажанням, виходячи з неможливості проведення загальних зборів товариства.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що обраний позивачкою спосіб захисту є ефективним і таким, що не суперечить закону, оскільки у даному випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин ОСОБА_2 з ТОВ Торгівельний дім Дніпроазот-Агрохімія на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

З огляду на задоволення позовних вимог щодо припинення трудових відносин між сторонами колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інтсанції про задволення вимог щодо зобов`язання Департамента адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради внести зміни до відомостей про юридичну особу відносно припинення трудових відносин, оскільки дані вимоги не суперечать нормам Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

Виходячи з наведених норм закону та встановивши дійсні обставини по справі, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстації є достатньо обґрунтованим та таким, що ґрунтується на нормах закону.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 13 ЦПК України: за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, підстав для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог, як про це просить позивач, не встановлено.

Згідно з ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає матеріалам справи, доказам та вимогам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.

керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 січня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий: Т.Р. Куценко

Судді: Е.Л. Демченко

М.О. Макаров