Ухвала

від 10.12.2020 по справі 635/1480/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 635/1480/20 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/818/2524/20 Суддя-доповідач ОСОБА_2 Категорія: ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2020 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року стосовно ОСОБА_7 ,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Харківського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харкова, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 01.04.2015 року вироком Київського районного суду м.Харкова за ч.1 ст.186, ч.1 ст.259 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст..75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, 01.09.2016 року вироком Московського районного суду м.Харкова за ч.2 ст.185, ст..71 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнений 02.07.2018 умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяця 23 дні,

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 185, ч. 3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, та призначено покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі,

- за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі,

- за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України, призначено покарання ОСОБА_7 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, остаточно призначено ОСОБА_7 покарання, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Московського районного суду м.Харкова від 01 вересня 2016 року, у виді 3 років 7 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 визначено рахувати з моменту його фактичного затримання - з 18 січня 2020 року та зарахувано в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 18 січня 2020 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін.

Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, останній раз 01 вересня 2016 року Московським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі, звільнившись умовно достроково 02 липня 2018 року на невідбутий строк 4 місяці 23 дні, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, та повторно вчинив умисні корисливі злочини за наступних обставин.

28липня2018о14годині15хвилин ОСОБА_7 ,знаходячисьвмагазині зпродажу господарчихтоварівнатериторії ТЦ«Барабашово»заадресою:м.Харків,вул.Амурська,1,діючиумисно,повторно,маючираптововиниклий злочиннийумисел,спрямований натаємневикраденнячужого майна,зметоюособистого незаконногозбагачення,усвідомлюючисуспільно-небезпечнінаслідкисвоїхдій ісвідомобажаючиїх настання,вважаючи,щозайого діяминіхтонеспостерігає,діючизкорисливих мотивів,таємно,шляхомвільногодоступу викравізробочогостолу майно,щоналежить ОСОБА_9 ,асаме:мобільнийтелефонSigmaX-TremePQ27 вартістю 2733 гривень 33 копійок. Після чого ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення покинув разом з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 2733 гривень 33 копійок.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

14 вересня 2018 року о 12 годині ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: м.Харків, вул.Мистецтв 7, діючи умисно, повторно, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і свідомо бажаючи їх настання, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу викрав із сумки майно, що належить ОСОБА_10 , а саме: мобільний телефон Nubia Z11 max 64Gb вартістю 7399 гривень 08 копійок. Після чого ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення покинув разом з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_10 матеріальну шкоду на суму 7399 гривень 08 копійок.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

14 вересня 2018 року ОСОБА_7 , знаходячись на ТЦ «Барабашово» за адресою: м.Харків, вул.К.Марсена 42, поблизу торгового місця ВС-306 діючи умисно, повторно, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і свідомо бажаючи їх настання, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу викрав майно, що належить ПраТ «Концерн АВЕК та Ко», а саме: стальна зварна решітка розміром 2800х130х20 (вагою 0,0148т), вироблена з труби квадратної 20х20х2, вартістю 196 гривень 64 копійок та стальна зварна решітка розміром 2800х130х20 (вагою 0,0075т), вироблена з труби квадратної 20х20х2 вартістю 99 гривень 65 копійок. Після чого ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення покинув разом з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв ПраТ «Концерн АВЕК та Ко» матеріальну шкоду на суму 296 гривень 29 копійок.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

15вересня2018рокувденний час,точнийчасв ходідосудовогорозслідуваннявстановити ненадалосьможливим, ОСОБА_7 ,знаходячисьнаТЦ «Барабашово»заадресою:м.Харків,вул.К.Марсена42,знаходячисьнаторговому місці№10688888.889діючиумисно,повторно,маючизлочиннийумисел,спрямованийнатаємне викраденнячужогомайна,зметоюособистого незаконногозбагачення,усвідомлюючисуспільно-небезпечнінаслідкисвоїхдій ісвідомобажаючиїх настання,вважаючи,щозайого діяминіхтонеспостерігає,діючизкорисливих мотивів,таємно,шляхомвільногодоступу викравзполицівказаного торговогомісцятовар,щоналежить ОСОБА_11 ,асаме: прожектор SMD Z-LIGHT IP 65100w 6400K 8000Lm ZL 4106, вартістю 691 гривень 82 копійок. Після чого ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення покинув разом з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_11 матеріальну шкоду на суму 691 гривень 82 копійок.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

16вересня2018рокув деннийчас,точнийчасв ходідосудовогорозслідуваннявстановити ненадалосьможливим, ОСОБА_7 ,.знаходячисьнаТЦ «Барабашово»заадресою:м.Харків,вул.К.Марсена42,поблизуторговогомісця 2101729діючиумисно,повторно,маючизлочиннийумисел,спрямованийнатаємне викраденнячужогомайна,зметоюособистого незаконногозбагачення,усвідомлюючисуспільно-небезпечнінаслідкисвоїхдій ісвідомобажаючиїх настання,вважаючи,щозайого діяминіхтонеспостерігає,діючизкорисливих мотивів,таємно,шляхомвільногодоступу викравзторговоїполиці вказаноготорговогомісцятовар,щоналежить ОСОБА_12 ,асаме: відео-реєстратор Vehecle Blackbox DVR, вартістю 579 гривень 33 копійок. Після чого ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення покинув разом з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 579 гривень 33 копійок.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

17вересня2018рокуприблизноо 10годині ОСОБА_7 ,знаходячисьнатериторії ТЦ«Барабашово»за адресою:м.Харків,вул.К.Марсена42,наторговому місціШН1031,діючиумисно,повторно,маючизлочиннийумисел,спрямованийна таємневикраденнячужого майна,зметоюособистого незаконногозбагачення,усвідомлюючи суспільно-небезпечнінаслідкисвоїхдій ісвідомобажаючиїх настання,вважаючи,щозайого діяминіхтонеспостерігає,діючизкорисливих мотивів,таємно,шляхом вільногодоступувикравз полицівказаноготорговогомісця товар,щоналежить ОСОБА_13 , асаме: одна упаковка Gillette Fusion Proglide power в наборі 8 штук., вартістю 865 гривень 00 копійок. Після чого ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення покинув разом з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на суму 865 гривень 00 копійок.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

20 вересня 2018 року о 15 годині 30 хвилин ОСОБА_7 , знаходячись в магазині № НОМЕР_1 на території ТЦ «Барабашово» за адресою: м.Харків, вул.Амурська 1, діючи умисно, повторно, маючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і свідомо бажаючи їх настання, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу викрав, з робочого столу майно, що належить ОСОБА_14 , а саме: мобільний телефон Le X 625 32Gb вартістю 3512 гривень 34 копійок. Після чого ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення покинув разом з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 3512 гривень 34 копійок.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

21 вересня 2018 року о 02 годині ОСОБА_7 , знаходячись по вул. Алчевських в м.Харкові, точної адреси в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, діючи умисно, повторно, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і свідомо бажаючи їх настання, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу викрав з сумки майно, що належить ОСОБА_15 , а саме: мобільний телефон Samsung A5 black sky 32Gb вартістю 6623 гривень 87 копійок. Після чого ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення покинув разом з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_15 матеріальну шкоду на суму 6623 гривень 87 копійок.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

24 вересня 2018 року о 9 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись за адресою: м.Харків, вул.Валентинівська 2, поблизу НФАУ, діючи умисно, повторно, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і свідомо бажаючи їх настання, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу викрав з кишені брюк майно, що належить ОСОБА_16 , а саме: мобільний телефон Huawei P20 Lite 64Gb вартістю 8513 гривень 01 копійок. Після чого ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення покинув разом з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_17 матеріальну шкоду на суму 8513 гривень 01 копійок.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

24 вересня 2018 року о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 , знаходячись у підземному переході станції метро «Героїв Праці», за адресою: м.Харків, вул.Героїв Праці, діючи умисно, повторно, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і свідомо бажаючи їх настання, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу викрав з кишені пальто раніше не знайомої ОСОБА_18 майно, що належить ОСОБА_19 , а саме: мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 5 вартістю 5129 гривень 05 копійок. Після чого ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення покинув разом з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_19 матеріальну шкоду на суму 5129 гривень 05 копійок.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

25 вересня 2018 року о 09 годині 30 хвилин ОСОБА_7 , знаходячись поблизу входу до станції метро «Ак.Барабашово» за адресою: м.Харків, вул.Амурська 1, діючи умисно, повторно, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і свідомо бажаючи їх настання, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу викрав з кишені пальто майно, що належить ОСОБА_20 , а саме: мобільний телефон Iphone X 64 Gb вартістю 25558 гривень 70 копійок. Після чого ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення покинув разом з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_20 матеріальну шкоду на суму 25558 гривень 70 копійок.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

28 вересня 2018 року о 18 годині 15 хвилин ОСОБА_7 , знаходячись у ТРК «Караван», за адресою: м.Харків, вул.Героїв Праці 7, діючи умисно, повторно, маючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і свідомо бажаючи їх настання, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу викрав з кишені пальто майно, що належить ОСОБА_21 , а саме: мобільний телефон Iphone 7 plus 128 Gb вартістю 14250 гривень 00 копійок. Після чого ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення покинув разом з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим заподіяв ОСОБА_21 матеріальну шкоду на суму 14250 гривень 00 копійок.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, 19 жовтня 2018 року приблизно о 15 годині ОСОБА_7 , знаходячись на території ТЦ «Барабашово» на торгівельній площадці «Лужники» по вул. Амурській навпроти торгівельного ряду № 34, діючи умисно, повторно, маючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і свідомо бажаючи їх настання, вважаючи, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно, шляхом вільного доступу викрав із пожежного щитку чуже майно, що належить ТОВ «Метро-2», а саме вогнегасник ОП 5 у кількості 3 штук, загальною вартістю 1042,50 гривень. Після чого ОСОБА_7 місце вчинення кримінального правопорушення покинув разом з викраденим майном, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд. В результаті протиправних дій ОСОБА_7 потерпілому ТОВ «Метро-2» була заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 1042,50 гривень.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.2 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, в травні 2019 року в денний час, більш точних дати та часу під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_7 проходив поряд з дачною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 . В цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом злому вхідних дверей проник до приміщення будинку за вказаною адресою та таємно викрав звідти водяний насос «Водолій» вартістю 508,74 гривень, електродриль марки «Forte» вартістю 347,44 гривень та два подовжувачі, вартість яких встановити не надалось можливим, чим завдав матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_22 на загальну суму 856,18 гривень. Після чого ОСОБА_7 з викраденим майном з місця вчинення злочину втік та розпорядився ним на власний розсуд.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.3 ст.185ККУкраїни як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

07 червня 2019 року близько 16 години 20 хвилин ОСОБА_7 проходив повз будинок за адресою: АДРЕСА_3 , в цей час у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, шляхом злому вікна проник до будинку за вказаною адресою та намагався таємно викрасти з вказаного будинку майно, належне ОСОБА_23 , а саме: рюкзак «Biaowang» вартістю 282 гривні, електронну сигарету «DRAG WOOPOO» вартістю 325 гривень, футляр з навушниками-гарнітурою та аудіо-колонки, вартість яких встановити не надалось можливим. Але ОСОБА_7 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий потерпілим на місці скоєння злочину.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікував за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185ККУкраїни як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

Не погодившись з рішенням районного суду обвинувачений ОСОБА_7 подав на нього апеляційну скаргу, з доповненими апеляційними доводами, в якій просить змінити вирок Харківського районногосуду Харківськоїобласті від 30 квітня 2020 року тапом`якшити призначене покарання, застосувавши до нього положення ст.ст.69, 75 КК України, а також ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року).

Крім того, обвинувачений просить звільнити його від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році».

В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт посилається на те, що він вчинив тільки два епізоди крадіжки; в ході досудового розслідування та судового розгляду повністю визнав свою вину; перебуває на психіатричному обліку, у зв`язку з чим не міг повністю усвідомлювати свої дії та керувати ними; матеріали кримінального провадження не містять доказів за пред`явленим обвинуваченням; він страждає на хронічні захворювання та є інвалідом 3 групи; висновок судово-психіатричної експертизи не відповідає вимогам чинного законодавства; досудове розслідування проведення проведено з порушенням кримінального процесуального закону; обвинувачення є необґрунтованим та ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість.

Заслухавши доповідьголовуючогосудді;доводи обвинуваченого ОСОБА_7 та йогозахисника ОСОБА_8 ,якіпідтримали подану обвинуваченимапеляційну скаргу;заперечення прокурора,який вважавоскаржений вирокзаконним та обґрунтованим; перевіривши матеріаликримінального провадженнята доводиапеляційної скарги,колегія суддіввважає,що апеляційнаскарга обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судовий розгляд в суді першої інстанції провадився відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, під час якого було допитано обвинуваченого ОСОБА_7 за пред`явленим обвинуваченням за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, вивчено дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Разом з цим, обвинувачений ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі вказує на неповноту судового розгляду, однобічність та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_7 в суді першої інстанції отримував пам`ятку про процесуальні права та обов`язки (т.3 арк.13, 129-130), його інтереси в суді представляв захисник, будь-яких заяв під час судового розгляду про застосування до ОСОБА_7 недозволених методів проведення досудового розслідування сторона захисту не надавала.

Згідно звукозапису судового засідання від 29 квітня 2020 року та журналу до нього (т.3 арк.129-134), судом першої інстанції з достатньою повнотою роз`яснено обвинуваченому суть та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, перевірено добровільність позиції обвинуваченого ОСОБА_7 , усі учасники провадження не заперечували проти такого розгляду, у зв`язку з чим суд обґрунтовано визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім показань ОСОБА_7 , даних про особу обвинуваченого та відомостей щодо розміру сум, які підлягають стягненню з обвинуваченого.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні надавав свої показання стосовно кожного епізоду злочину за пред`явленим обвинуваченням за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, свою вину у вчиненні цих злочинів визнавав в повному обсязі, щиро розкаявся.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повністю дотримані вимоги ч.3 ст.349 КПК України, оскільки сторони кримінального провадження після визначеного порядку дослідження доказів не оспорювали фактичні обставини вчинення ОСОБА_7 злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Під час апеляційного розгляду стороною захисту не було надано відомостей на підтвердження доводів обвинуваченого про порушення судом першої інстанції вимог ч.3 ст.349 КПК України чи інших вимог кримінального процесуального закону, а також щодо неповноти судового розгляду. Висновки суду відносно фактичних обставин справи, які в суді першої інстанції не заперечувались і відносно яких відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України докази не досліджувались, колегія суддів на підставі ч.2 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України не перевіряє.

Посилання обвинуваченого в своїх доповненнях до апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушені його права внаслідок проведення судового розгляду в режимі відеоконференції є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_7 надано заяву від 21 квітня 2020 року на проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т.3 арк.54); судом першої інстанції, з урахуванням поданої заяви обвинуваченого, своєю ухвалою від 22 квітня 2020 року призначено проведення судового розгляду в режимі відеоконференції між Харківським районним судом Харківської області та ДУ «Покровська виправна колонія» (т.3 арк.58); згідно звукозапису судового засідання від 29 квітня 2020 року, обвинувачений заяв про безпосередню його участь в суді першої інстанції не подавав. Крім того, в ході судового розгляду в суді першої інстанції ОСОБА_7 добровільно та з достатньою повнотою надавав свої пояснення під час судового розгляду та користувався юридичною допомогою свого захисника; відповідав на поставлені питання; приймав участь в судових дебатах та йому надавалося право звернутися до суду з останнім словом; будь-яких зауважень щодо якості аудіо- чи відеозв`язку не заявляв, а тому апеляційна скарга в цій частині також є безпідставною.

Отже, версія та доводи обвинуваченого про незгоду з оскаржуваним вироком, внаслідок порушення судом першої інстанції вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим було необґрунтованого визнано ОСОБА_7 винним за пред`явленим обвинуваченням за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, мають суто суб`єктивний та безпідставний характер, пов`язаний з обраним способом захисту, що обумовлює необхідність відмови у задоволенні поданої апеляційної скарги.

Перевіряючи вирок в частині правильності призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо та правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до норм ст. 65 КК України та роз`яснень, наведених в п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При призначенні покарання ОСОБА_7 покарання суд діяв з дотриманням вимог ст.ст.50,65 КК України, а саме.

Суд врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий у тому числі за злочини проти власності, не працює, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку в КНП «Міський психоневрологічний диспансер № 3» Харківської міської ради з діагнозом розлад особистості та поведінки внаслідок органічного враження головного мозку, мав інвалідність третьої групи з дитинства, яка була встановлена строком до 01 березня 2020 року, потребує проведення чергового переогляду, за місцем проживання характеризується з негативного боку як особа, яка зловживає алкогольними напоями та схильна до вчинення кримінальних та адміністративних правопорушень, в 2018 році проходив курс реабілітації в центрі ресоціалізації «Сіон Харків», де характеризувався з позитивного боку як особа, яка стала на шлях виправлення, згідно висновку судово-психіатричної експертизи № 949 від 26.12.2018 страждає на хронічні психічні захворювання у формі дисоціального розладу особистості та синдрому залежності внаслідок вживання опіоїдів, відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Відповідно до ст.66 КК України, суд визнав активне сприяння розкриттю злочинів, про що зазначено органом досудового розслідування, та щире каяття, яке виражається у визнанні винуватості в повному обсязі обвинувачення, відвертому визнанні своєї провини обвинуваченим, осуду своїх дій, обставинами що пом`якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, судом першої інстанції не встановлено.

Вказані обставини чітко, логічно та мотивовано вказані у мотивувальній частині вироку при обґрунтуванні судом певного виду та міри покарання, який належить призначити обвинуваченому.

Обвинуваченим ОСОБА_7 не наведено в своїй апеляційній скарзі нових обставин, які не враховані судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому та могли би свідчити про явну суворість призначеного покарання як за ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, так і остаточного покарання сукупністю злочинів та вироків. Цих обставин також не надано стороною захисту і під час апеляційного розгляду.

Крім того, судом першої інстанції до призначеного покарання за сукупністю злочинів за цим вироком, в порядку ч.ч.1, 3 ст.71 КК України, приєднано лише один місяць невідбутого покарання за попереднім вироком Московського районного суду м.Харкова від 01 вересня 2016 року.

З урахуванням зазначеного, суд призначив обвинуваченому покарання в межах санкцій ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України та з дотриманням вимог ст.ст.50,65 КК України, яке є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання скоєння ним нових злочинів.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про необхідність пом`якшення призначеного покарання, з урахуванням даних про його особу, який неодноразово засуджувався, та фактичних обставин кримінального провадження, а саме кількості епізодів вчинених злочинів, на думку колегії суддів, - є необґрунтованими, оскільки ОСОБА_7 є суспільно-небезпечною особою і своєю поведінкою не доводить свого виправлення та перевиховання.

Враховуючи вищезазначене,колегією суддівне встановленоправових підставдля зміни оскаржуваного вироку,з урахуваннямдоводів,зазначених в апеляційній скарзі обвинуваченого.

Крім того, обвинувачений просить зарахувати йому у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення із співвідношення один день тримання під вартою відповідає двом дням позбавлення волі, тобто на підставі ч.5 ст.72ККУкраїни (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року).

Як вбачається з формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, у цьому кримінальному провадженні обвинувачений ОСОБА_7 вчинив злочини, передбачені ч.2 ст.185, ч.3 ст.15 - ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, в період з 28.07.2018 року по 07.06.2019 року.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, що міститься в постанові від 29 серпня 2018 року по справі №663/537/17, якщо особа вчинила злочин, починаючи з 21червня2017року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону №2046-VIII (пряма дія Закону №2046-VIII).

Більш того, за цим кримінальним провадження до ухвалення вироку до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід не застосовувався, судовий розгляд провадився в режимі відеоконференції.

За таких обставин,апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 в частині зарахування йому попереднього ув`язнення у строк відбування покарання із співвідношення один день тримання під вартою відповідає двом дням позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72ККУкраїни (в редакції Закону України № 838-VІІІ від 26.11.2015 року), належить залишити без задоволення.

Колегія суддів також не погоджується з доводами обвинуваченого про звільнення його від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки злочини вчинив після набрання Законом чинності.

Згідно ст. 13 Закону України «Про амністію у 2016 році» , дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б тягли за собою скасування ухваленого обвинувального вироку, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Вирок Харківського районного суду Харківської області від 30 квітня 2020 року стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий

Судді