Рішення

від 12.11.2020 по справі 521/9358/20

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

УКРАЇНА

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/9358/20

Провадження №2-а/521/150/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2020 року

Малиновський районний суд м.Одеси

в складі судді Маркарвової С.В.

за участю секретаря судового засідання Іськової В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

позивач : ОСОБА_1

відповідач : Одеська митниця ДМС України

предмет позову : скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в межах встановленого ст. 122 КАС України строку звернулась до суду з вищезазначеним адміністративним позовом.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що 03.01.2020 року постановою № 0008/50000/20 в.о начальника Одеської митниці Держмитслужби ОСОБА_2 її визнано винною у вчиненні правопорушень, передбачених ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Оскаржувана постанова від 03.06.2020 року була прийнята на підставі протоколу про порушення митних правил № 0008/50000/20 від 03.01.2020 року, складеного старшим державним інспектором відділу оперативного реагування №1 управління запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил Одеської митниці Держмитслужби Василенка М.А.

За протоколом ОСОБА_3 як директором ТОВ АРСАН при декларуванні товарів у митній декларації ІМ40ДЕ від 16.11.2017 р. №UA500060/2017/023033 заявлені неправдиві відомості про вартість товарів, вчинені дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, що спричинило недобори митних платежів у сумі 370 973,76 грн., чим скоєно порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України в протоколі зазначені - коносамент від 09.11.2017 року № OCL/MAR/ODS/170670, інвойс № YDS2017000240122 від 29.10.2017 року, CMR №590 від 14.11.2017 року, контракт від 01.09.2017 року №1 тощо, а також митна декларація в режимі ІМ40ДЕ від 16.11.2017 року № UA500060/2017/023033.

Відповідно до графи №54 відповідальною особою за заповнення та надання до митного органу України документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України за митною декларацією ІМ40ДЕ від 16.11.2017 року № UA500060/2017/023033 є директор ТОВ АКТІОНІС Улич В.М.

ОСОБА_1 стверджувала, що не є суб`єктом порушення митних правил за ст. 485 МК України , окрім того, оскаржувана постанова прийнята з порушенням строків, а тому провадження стосовно позивача мало бути закрито на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП .

Днем виявлення правопорушення митних правил згідно оскаржуваної постанови від 03.06.2020 року та протоколу від 03.01.2020 року є дата отримання Департаментом організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України відповіді митних органів Туреччини №29980007-724.01.03/UA-46163177-47532896 від 11.09.2019 року та направлення її 27.11.2019 року до Одеської митниці ДФС., тобто останній день шестимісячного строку притягнення до відповідальності, га думку позивача, закінчився 27.05.2020 року.

Проте, в порушення викладеного постанова в справі про порушення митних правил, прийнята відповідачем 03.06.2020 року.

Враховуючи викладене, позивач просила суд позов задовольнити.

Позивач просила вирішити спір за її відсутності, на задоволені позову наполягала.

Відповідач скористався процесуальним правом надання відзиву, позов не визнав.

Так, відповідач стверджував, що в ході опрацювання інформації, яка надана у листі митних органів Туреччини №29980007-724.01.03/UA-46163177-47532896 від 11.09.2019 року було встановлено, що фактично товар, оформлений в Одеській митниці ДФС за ІМ40ДЕ від 16.11.2017 року № UA500060/2017/023033 оформлювався в режимі експорт до України у митних органах Туреччини на умовах поставки EXW ISTANBUL за наступними митними деклараціями та інвойсами: МД №17343100ЕХ230076 та інвойсі №YDS2017000000138 від 06.11.2017 року. Відповідно наданим до Одеської митниці ДФС документам та згідно МД ІМ40ДЕ від 16.11.2017 року № UA500060/2017/023033 вартість товарів складала 39832,02 дол. США, що за курсом НБУ на день подання МД складає 1054840,36 грн. Разом з тим, згідно отриманої відповіді митних органів Туреччини, встановлено, що фактично вартість товарів згідно МД №17343100ЕХ230076 складала 96987,21 дол. США. Тобто, різниця між вартістю товарів за МД ІМ40ДЕ від 16.11.2017 року № UA500060/2017/023033 та фактичною загальною вартістю товарів оформлених з Туреччини до України складає 57155,19 дол. США., що свідчить та підтверджує суттєве заниження вартості товарів, оформлених в Одеській митниці ДФС. Отже, проведеною перевіркою встановлено, що при декларуванні зазначених вище товарів у митній декларації ІМ40ДЕ від 16.11.2017 року № UA500060/2017/023033 заявлені неправдиві відомості про вартість товарів.

Дослідивши матеріали справи, наявні докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав

Судом встановлено, що відповідно до постанови відповідача від 03.06.2020 року позивач ОСОБА_3 є директором ТОВ АРСАН , при декларуванні товарів у митній декларації ІМ40ДЕ від 16.11.2017 року №UA500060/2017/023033 нею заявлені неправдиві відомості про вартість товарів, вчинені дії, спрямовані на зменшення розміру митних платежів, що спричинило недобори митних платежів у сумі 370 973,76 грн., чим скоєно порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

Як вбачається з протоколу № 0008/50000/20 від 03.01.2020 року в якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України, а також з метою митного оформлення в режимі імпорт директором ТОВ АКТІОНІС ОСОБА_4 були надані наступні документи: коносамент від 09.11.2017 року № OCL/MAR/ODS/170670, інвойс № YDS2017000240122 від 29.10.2017 року, CMR №590 від 14.11.2017 року, контракт від 01.09.2017 року №1 тощо, а також митна декларація в режимі ІМ40ДЕ від 16.11.2017 року № UA500060/2017/023033.

Відповідно до графи №54 відповідальною особою за заповнення та надання до митного органу України документів, необхідних для переміщення товарів через митний кордон України за митною декларацією ІМ40ДЕ від 16.11.2017 р. № UA500060/2017/023033 є директор ТОВ АКТІОНІС ОСОБА_4 .

Так, декларантом та особою, яка подала до митниці товаросупровідні документи був директор ТОВ АКТІОНІС ОСОБА_4 .

Зазначені обставини підтверджуються також самим протоколом про порушення митних правил від 03.01.2020 року.

Зі змісту ст. 458 Митного кодексу України вбачається, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 486 Митного кодексу України визначено, що завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Згідно із ст. 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 485 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Склад правопорушення, визначеного ст. 485 Митного кодексу України , передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі).

Відповідно до ст. 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яку встановлена ст. 485 Митного кодексу , полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого ст.485 Митного кодексу України ) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Відповідно до положень п. п. 1), 4) ч. 1 ст. 266 МК України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого Митним кодексом України ; у випадках, визначених МК та Податковим кодексом України сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X МК України .

Згідно ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 266 МК України перед подачею митної декларації декларант має право з дозволу органів доходів і зборів здійснювати фізичний огляд товарів з метою перевірки їх відповідності опису (властивостям), зазначеному у товаросупровідних документах, брати проби та зразки товарів.

Згідно Інструкції Про порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу , затвердженої наказом міністерства фінансів України, від 30.05.2017 року № 651 декларант зобов`язаний заявити точні відомості про товар у митній декларації.

Відповідно до положень ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, яка мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.

На підставі ч. 6 ст. 530 МК України , перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому КАС України .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Відповідно до частини 5 ст. 266 Митного кодексу України особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов`язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Директор ТОВ АКТІОНІС - ОСОБА_4 є особою, яка уповноважена на декларування товарів, та несе таку саму відповідальність, що й декларант.

Дії, передбачені ст. 485 Митного кодексу України , вчинені саме директором ТОВ АКТІОНІС - ОСОБА_4 , який за законом (частина п`ята статті 266 Митного кодексу України ) відповідальний за достовірність заявлених при розмитненні товару відомостей.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15 травня 2018 року № 607/2400/17.

Окрім того, суд критично оцінює докази, які надані на підтвердження наявності різниці між задекларованою та реальною вартістю спірних товарів, що були переміщені через митний кордон України за декларацією ІМ40ДЕ від 16.11.2017 р. №UA500060/2017/023033.

Так, відповідачем не надано суду належно перекладених документів, отриманих від органів Республіки Туреччина, а згідно змісту листа від 27.11.2019 р. №31546/7/99-99-20-02-01-17 Департамент організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України від вищевказаного іноземного органу отримав відповідь щодо ввезення на територію України товарів побутові вироби санітарно-технічного призначення на адресу ТОВ АЙРАС (код ЄДРПОУ 41936354), а не ТОВ АРСАН код (ЄДРПОУ 36674886).

Зважаючи на це суд не має можливості встановити наявність чи відсутність обставин, на які посилається у відзиві на позовну заяву відповідач.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином з врахуванням процесуальних особливостей адміністративного судочинства доведення факту неправомірності дій позивача, покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Судом враховується положення ст. 55 Конституції України , згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу , і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У пункті 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України (заява №63566/00 від 25 жовтня 2000 року, Суд нагадує, що п. 1 статті 6 Конвенції (995-004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Відповідно до ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене ОСОБА_1 не є суб`єктом порушення митних правил за ст. 485 МК України , а тому адміністративний позов підлягає задоволенню, а провадження стосовно неї має бути закрите на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП .

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходив з наступного.

Згідно з частиною першою ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір в розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Керуючись Розділами І,ІІ КАС України , -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Постанову Одеської митниці Держмитслужби від 03.06.2020 року в справі про порушення митних правил № 0008/50000/20 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 МК України - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України - закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби (адреса: 65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, код ЄДРПОУ 43333459).

Рішення може бути оскаржено : Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Малиновський районний суд м.Одеси.

Суддя С.В. Маркарова

Повний текст рішення виготовлений 12.11.2020 року

12.11.20