Постанова

від 14.12.2020 по справі 914/1898/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2020 р. Справа № 914/1898/18

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Гриців В.М., Зварич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача за первісним позовом (скаржника) - Гринчук В.С., Сеньків А.І.

від відповідача-1 за первісним позовом (скаржника) - Анохін Ю.І., Шевців Б.М.

від відповідачів-2,3,4 за первісним позовом - не з`явились

від відповідача-2 за зустрічним позовом - Золотий Я.М.

від відповідача-3 за зустрічним позовом - не з`явився

від третіх осіб-1,2 за зустрічним позовом - не з`явились

розглянувши апеляційні скарги:

- Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» , б/н та б/д

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» , б/н від 20 березня 2020 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 27 грудня 2019 року (підписане 24.02.2020), суддя Матвіїв Р.І.

у справі №914/1898/18

за первісним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» , м. Львів

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» , м. Львів

до відповідача-2 Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові, м. Львів

до відповідача-3 Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-4 Давидівської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області, с. Давидів, Пустомитівський район, Львівська область

про визнання права власності на пожежний резервуар; скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації; скасування рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасування запису про право власності №20675290; зобов`язання відповідача-1 не чинити перешкоди в користуванні позивачем пожежним резервуаром; зобов`язання відповідача-1 відновити пожежний резервуар, привівши його до попереднього стану відповідно до технічного паспорта

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» , м. Львів

до відповідача-1 Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» , м. Львів

до відповідача-2 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, м. Львів

до відповідача-3 Державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича, с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-3 Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м. Львів

про визнання незаконним та скасування Переліку майна, переданого до статутного фонду Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» ; скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу); скасування записів про право власності

в с т а н о в и в :

09 жовтня 2018 року Товариство з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Металавтопром , Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради; про визнання права власності на пожежний резервуар; скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації; скасування рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; скасування запису про право власності №20675290; зобов`язання відповідача-1 не чинити перешкоди в користуванні позивачем пожежним резервуаром; зобов`язання відповідача-1 відновити пожежний резервуар, привівши його до попереднього стану відповідно до технічного паспорта.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником об`єкта нерухомого майна - пожежного резервуару об`ємом 250 м. куб., с.н.с. літ. Ш-1, по вул. Зеленій 149 у місті Львові, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав індексний номер 140444403. Право власності на спірну будівлю отримано позивачем внаслідок корпоратизації Львівського заводу фрезерних верстатів, тобто виникло до 01.01.2013 року, а відтак в силу ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на чуже майно та їх обтяжень» таке право вважається існуючим, дійсним та підлягає захисту, зокрема, через порушення (оспорення) такого права відповідачем 1, який протиправно включив спірну будівлю в якості складової частини належного йому на праві власності експериментального цеху, що по вул. Зелена 149-Г у м. Львові та зареєстрував за собою право власності на спірну будівлю, видавши її за нежитлову будівлю Т' - 1 площею 67,5 кв. м., 2018 року побудови, з/бетон. Крім цього, відповідачем 1, на переконання позивача, протиправно проводяться будівельні роботи на спірній будівлі. Відтак, позивач вважає, що його порушене право власності на спірну будівлю може бути ефективно захищено у спосіб визнання цього права, а також у спосіб відновлення того становища, яке існувало до порушення, шляхом скасування реєстрації спірної декларації про готовність до експлуатації; скасування рішення № 42026715 від 12.07.2018 року про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яким внесено зміни до запису про право власності за номером 20675290, скасування реєстрації за відповідачем 1 права власності на спірну будівлю як на нежитлову будівлю Т' -1 2018 року побудови, що є складовою частиною об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101 під назвою експериментальний цех та нежитлова будівля по вул. Зелена 149-Г у м. Львові, шляхом скасування запису про право власності, приведення спірної будівлі до попереднього стану.

22 листопада 2018 року із зустрічними позовними вимогами до Господарського суду Львівської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Металавтопром до відповідачів: Товариства з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів , Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях та Державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича про визнання незаконним та скасування Переліку майна, переданого до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства Львівський завод фрезерних верстатів , виданий 20.10.2015 року Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області листом №11-07-06808 від 20.10.2015 року; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 35836101 від 23.06.2017 року 12:29:58, прийняте Живком Михайлом Олександровичем, державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, та скасування запису про право власності №21075274, вчинений державним реєстратором, щодо нерухомого майна реєстраційний номер 1283698046101; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 35836443 від 23.06.2017 року 12:38:46 та скасування запису про право власності №21075581, вчиненого щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1283714646101.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для державної реєстрації права власності на пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб. с.н.с. літ. Ш-1 загальною площею 72 кв. м. за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, за позивачем за первісною позовною заявою слугував Перелік майна, який видано 20.10.2015 року Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак, як вважає позивач за зустрічною позовною заявою, видача такого правовстановлюючого документу та державна реєстрація права власності на пожежний резервуар (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283698046101) та кузню (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283714646101) відбулись з грубим порушенням законодавства про приватизацію державного майна та державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме з порушенням положень п. 5, 16, 30 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затверджених Постановою КМ України від 02.03.1993 року №158, п. 11 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою КМ України від 05.07.1993 року №508, Наказу ФДМУ №788 від 11.07.1996 року, п. 2.2, п.2.3 Положення про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого Наказом ФДМУ №2097 від 25.11.2003 року (у редакції, чинній на момент видачі Переліку 20.10.2015 року).

Позивач за зустрічним позовом також доводить, що Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області не видавався наказ про затвердження такого Переліку, який мав у наступному слугувати правовстановлюючим документом для реєстрації права власності на нерухоме майно (разом із таким переліком), а державний реєстратор Зубрянської сільської ради Живко Михайло в порушення порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ №1127 від 25.12.2015 року, прийняв рішення про державну реєстрацію прав власності на пожежний резервуар та кузню і вчинив записи до державного реєстру речових прав на нерухоме майно за позивачем за первісним позовом на підставі неналежного правовстановлюючого документу, а тому просить суд визнати незаконним та скасувати Перелік майна, переданого до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства Львівський завод фрезерних верстатів , виданий 20.10.2015 року Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області листом №11-07-06808 від 20.10.2015 року; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 35836101 від 23.06.2017 року 12:29:58, прийняте Живком Михайлом Олександровичем, державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, та скасувати запис про право власності №21075274, вчинений державним відповідним реєстратором, щодо нерухомого майна реєстраційний номер 1283698046101; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 35836443 від 23.06.2017 року 12:38:46, та скасувати запис про право власності №21075581, вчинений щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1283714646101.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27 грудня 2019 року у справі №914/1898/18 у задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі; зустрічний позов до Товариства з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів та до Державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича задоволено частково.

Суд вирішив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35836101 від 23.06.2017 року 12:29:58, прийняте Живком Михайлом Олександровичем, державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області та скасувати запис про право власності №21075274, вчинений державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живком Михайлом Олександровичем щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 1283698046101. У задоволенні зустрічного позову до ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів та до Державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35836443 від 23.06.2017 року 12:38:46, і скасування запису про право власності №21075581 щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 1283714646101 відмовлено. У задоволенні зустрічного позову до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях про визнання незаконним та скасування переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів , виданого 20.10.2015 року Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області листом №11-07-06808 від 20.10.2015 року на письмове звернення ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів від 07.10.2015 року №419 - відмовлено. Поряд з тим, місцевим господарським судом здійснено розподіл судових витрат.

Рішення суду в частині відмови у задоволенні первісного позову мотивоване тим, що позивачем не доведено порушення та невизнання його прав щодо пожежного резервуара відповідачем-1, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення первісного позову. Суд зазначив, що твердження позивача за первісним позовом про те, що пожежний резервуар V=250 м. куб.с.н.с. є на балансі ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів (інвентарний номер 26), не є належним доказом підтвердження обставини передання спірного об`єкта Товариству з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів чи включення такого об`єкта до статутного фонду позивача, оскільки, як вказує Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2019 року у справі № 904/1539/18, перебування спірного майна на балансі не є підставою правомірності (добросовісності) набуття права власності на спірний об`єкт; баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов`язань на конкретну дату, баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Разом з тим, з аналізу матеріалів справи місцевий господарський суд також дійшов висновку, що відсутні достовірні та однозначні докази того, що спірний об`єкт - пожежний резервуар існував як об`єкт нерухомого майна до моменту державної реєстрації позивачем права власності на нього у 2017 році; так, пожежний резервуар зазначений в інвентаризаційному описі №72 основних засобів, складеному відповідно до наказу №159 у процесі інвентаризації, закінченої 01.10.1994 року, під порядковим номером 36 з інвентаризаційним номером 02-00026, а також у відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.04.1994 року Львівського заводу фрезерних верстатів (містить графу про ведення в експлуатацію 1975р.), водночас, у таких документах не вказано про статус такого об`єкта як нерухомого майна. Судом встановлено, що за ТОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром з 06.07.2006 року зареєстровано право власності на об`єкти експериментального цеху під літерою Л-2, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, площею 1247,2 кв. м., та будівлі навісу під літерою Т-1, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, площею 397,5 кв.м., а також ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» на праві оренди користується земельними ділянками, кадастровий номер 4610136800:02:005:0310, площею 0,0104 га, 4610136800:02:005:0311, площею 0,0336 га, з 22.12.2015 року та № 4610136800:02:005:0330, площею 0,2638 га, з 21.04.2017 року, тобто з моменту реєстрації відповідного права, при цьому, листом за вих.№6211 від 26.02.2010 року ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів надав згоду та не заперечив щодо забудови та подальшого використання для потреб ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром земельної ділянки, розміром 127 кв.м., в правій частині будівлі навісу, літ. Т-1, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149-Г.

Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини, останній визнав недоведеними твердження позивача за первісним позовом про те, що ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром протиправно включило спірну будівлю в якості складової частини належного йому на праві власності експериментального цеху, що по вул. Зелена 149-Г у м. Львові та зареєструвало за собою право власності на спірну будівлю, видавши її за нежитлову будівлю Т' - 1 площею 67,5 кв. м., 2018 року побудови. Щодо інших позовних вимог за первісним позовом, суд вирішив у задоволенні таких відмовити, з огляду на те, що такі вимоги є похідними від вимоги про визнання права власності, відтак, у зв`язку з відсутністю підстав задоволення основної вимоги, визнав відсутніми й підстави для задоволення похідних вимог.

Рішення суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог мотивоване тим, що акт від 22.12.1994 року та наказ від 23.12.1994 року, що стосуються створення ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів на базі Львівського заводу фрезерних верстатів та оціночної вартості майна Львівського заводу фрезерних верстатів без засвідчення права власності юридичної особи на пожежний резервуар, як і Перелік майна, переданого до статутного фонду ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів , по своїй суті не є первинними та правовстановлюючими документами, тобто такими, які встановлюють право власності особи на нерухоме майно та засвідчують факт виникнення права для ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів . Разом з цим, суд зазначив, що при розгляді первісних вимог також встановлено, що позивачем не надано доказів, які б відповідали достовірності та вірогідності, на підтвердження обставини передання спірного об`єкта від Львівського заводу фрезерних верстатів до ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів , а в подальшому до ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів , чи включення такого об`єкта до статутного фонду позивача; що відсутні достовірні та однозначні докази того, що спірний об`єкт - пожежний резервуар існував як об`єкт нерухомого майна до моменту державної реєстрації позивачем права власності на нього у 2017 році. У зв`язку з наведеним, суд дійшов висновку про безпідставність проведення державної реєстрації права власності на об`єкт та прийняття ОСОБА_1 , державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, відповідного рішення про реєстрацію права власності 23.06.2017 року (індексний номер 35836101 від 23.06.2017 року 12:29:58).

Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог мотивоване тим, що Перелік майна, переданого до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства Львівський завод фрезерних верстатів , виданий Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області, не є первинним чи правовстановлюючим документом, тому його видача РВ ФДМУ по Львівській області не свідчить про порушення органом приписів закону чи порушення права ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром як власника нерухомого майна - експериментального цеху Л-2, нежитлової будівлі Т-1 та нежитлової будівлі Т' -1. Також суд визнав необгнунтованими доводи позивача за зустрічним позовом про те, що видача Переліку майна як правовстановлюючого документа відбулась з грубим порушенням законодавства про приватизацію державного майна, оскільки, утворення ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів здійснювалося згідно з наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України №1686 від 23.12.1994 року у порядку корпоратизації, а не приватизації. Також суд відмовив у задоволенні зустрічної позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35836443 від 23.06.2017 року 12:38:46, прийнятого Живком Михайлом Олександровичем, державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, та скасування запису про право власності №21075581, що вчинений державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живком Михайлом Олександровичем щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1283714646101, оскільки такі вимоги стосуються кузні, разом з тим, предметом первісного спору кузня як спірний об`єкт не визначений, вимоги про визнання за позивачем за первісним позовом права власності стосовно такого об`єкта не заявлено, і права позивача за зустрічним позовом щодо вказаного об`єкта у первісному позові не оспорюються. Судом встановлено, що спільним і спірним у обох позовах є об`єкт пожежного резервуару, проте, не кузні, відтак, заявлена у зустрічному позові вимога не взаємопов`язана з первісним позовом, не узалежнена від результатів вирішення первісного позову, а позивачем за зустрічним позовом не доведено необхідності одночасного скасування записів про право власності щодо об`єкта - пожежного резервуару та іншого об`єкта - кузні.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду від 27 грудня 2019 року у справі №914/1898/18, Товариство з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів та Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Металавтопром звернулися до Західного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Товариство з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27 грудня 2019 року у справі №914/1898/18 в частині відмови в задоволенні первісного позову та в частині задоволення зустрічного позову, прийняти в цих частинах нове рішення, яким первісні позовні вимоги задоволити повністю, а в частині зустрічних позовних вимог - відмовити. В частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог просить рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що факт існування пожежного резервуару в період з 70-их років ХХ століття і до дати звернення з позовом підтверджується матеріалами інвентаризації та показами свідків. Також зазначає, що спірний пожежний резервуар не лише перебував на балансі ЛЗФВ, а в якості основного засобу (будівлі, споруди) разом з усім іншим майном ЛЗФВ увійшов до складу статутного капіталу ВАТ ЛЗФВ в процесі корпоратизації ЛЗФВ та створення ВАТ ЛЗФВ , у зв`язку з чим, в останнього виникло право власності на резервуар. Одночасно апелянт наголошує, що пожежний резервуар та об`єкт - будівля Т' -1 є одною і тією самою спорудою, що підтверджується матеріалами справи, відтак, вважає помилковими висновки суду першої інстанції про недоведеність позивачем за первісним позовом, що спірний пожежний резервуар та будівля Т' -1 є одним і тим самим об`єктом. Крім цього, скаржник наголошує, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права в частині задоволення зустрічного позову до двох відповідачів: ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів , яке є неналежним відповідачем за задоволеною вимогою зустрічного позову та Державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича, який є фізичною особою.

Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Металавтопром у своїй апеляційній скарзі просить суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27 грудня 2019 року у справі № 914/1898/18 в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задоволити в повному обсязі; також просить суд змінити (доповнити) мотивувальну частину рішення Господарського суду Львівської області від 27 грудня 2019 року у справі № 914/1898/18 в частині задоволення позовних вимог за зустрічним позовом з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема, зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що оспорюваний Перелік майна не є правовстановлюючим документом, і тому виключив його з підстав для задоволення зустрічного позову, якими Компанія ВЕЕМ-Металавтопром його обґрунтовувала, у зв`язку з цим, вважає додатковою підставою для задоволення судом вимоги зустрічного позову саме численні порушення законодавства, допущені РВ ФДМУ по Львівській області при видачі оспорюваного Переліку майна та додає судову практику.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про безпідставність зустрічних позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35836443 від 23.06.2017 року 12:38:46, прийнятого Живком Михайлом Олександровичем, державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, та скасування запису про право власності №21075581, що вчинений державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живком Михайлом Олександровичем щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1283714646101, оскільки на думку апелянта пожежний резервуар та кузня на які покликається позивач за первісним позовом є взаємопов`язаними.

Разом з тим, апелянт стверджує, що в мотивувальній частині оскаржуваного рішення судом не в повній мірі відображені підстави для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) та запису про право власності за ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів на пожежний резервуар .

Також Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Металавтопром подано відзив на апеляційну скаргу позивача за первісним позовом, в якому товариство заперечує доводи апеляційної скарги позивача за первісним позовом, зазначивши, що останнім не подано належних доказів наявності прав ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів чи його право попередників на пожежний резервуар, на земельну ділянку під спірний об`єкт, наявність проектної документації та дозвільної документації на його будівництво, завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію у 1970 х роках у передбаченому порядку, наявність будь-якої документації на спірний пожежний резервуар, його використання за призначенням та облік органами пожежного нагляду, його відображення в даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів чи його право попередників, державну реєстрацію права власності на спірний об`єкт.

У відзиві ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром погоджується з висновком суду першої інстанції, що покази свідків не слід брати до уваги, оскільки, такі показання є взаємосуперечливими та не є допустимими доказами в силу ч. 1, ч. 2 ст. 87 ГПК України. ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром також заперечує покликання апелянта/позивача за первісним позовом про наявність у справі технічного паспорта на спірний об`єкт, який був складений ФОП Лабою П.І., оскільки, такий технічний паспорт містить виправлення, які суперечать інструкції про проведення технічної інвентаризації, на підставі переобмірів проведених не безпосередньо ФОП Лаба П.І., а старшим слідчим Залізничного ВП ГУНП у Львівській області. Недостовірним є також висновок експерта Бочуляка по результатах проведення будівельно-технічного дослідження № 67-18 від 01.10.2018, оскільки такий висновок ґрунтується на проекті схеми зовнішнього та охоронного електроосвітлення.

Разом з тим, у відзиві на апеляційну скаргу позивача за первісним позовом ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром зазначає, що в матеріалах справи наявні належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження позиції позивача за зустрічним позовом.

Товариством з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів подано відзив на апеляційну скаргу відповідача-1 за первісним позовом, в якому ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів заперечує доводи апелянта в частині неподання Львівським заводом фрезерних верстатів доказів, які б підтверджували наявність прав ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів чи його право попередників на пожежний резервуар, оскільки, починаючи з 04.01.1995 року, ВАТ ЛЗФВ став власником на праві колективної власності всього майна, що раніше, перебуваючи в державній власності, належало державному підприємству ЛЗФВ, в тому числі і спірного пожежного резервуару і кузні. Відтак, юридичним фактом, який породив право власності є факт державної реєстрації ВАТ ЛЗФВ . Відтак, позивач за первісним позовом стверджує, що ні видача спірного Переліку майна, ні державна реєстрація права власності на пожежний резервуар не є тими юридичними фактами, на підставі яких в первісного позивача виникло право власності на спірний резервуар.

ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів вважає, що додана ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром судова практика не спростовує висновків про те, що Перелік майна не є документом, який породжує право власності та стосується спору з іншими фактичними обставинами. Разом з тим, позивач за первісним позовом стверджує, що доводи позивача за зустрічним позовом в апеляційній скарзі про те, що ВАТ ЛЗФВ не набуло права власності на спірні об`єкти нерухомого майна в процесі корпоратизації Львівського заводу фрезерних верстатів до моменту продажу державою всіх акцій, ґрунтуються на нормах, які не були чинні на момент корпоратизації ЛЗФВ, таким чином, питання про виникнення права власності у ВАТ ЛЗФВ , слід вирішувати з врахуванням тих нормативно-правових актів які діяли на момент корпоратизації Львівського заводу фрезерних верстатів.

Також, позивач за первісним позовом звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що оскаржуване рішення у даній справі не містить висновку про встановлення судом обставин (факту) набуття зустрічним позивачем права власності на експериментальний цех під Л-2 та навіс Т-1, а лише в тій частині зазначив, що сторонами укладено договір від 28.11.2001 року та проведено записи про реєстрацію права власності за позивачем за зустрічним позивачем на ці об`єкти, натомість на думку позивача за первісним позовом, факт виникнення права власності позивача за зустрічним позовом на експериментальний цех та навіс пов`язаний з настанням обставин, які передбачені п.п.2.1, 3.1 договору від 28.11.2001 р.

Окрім цього, позивач за первісним позовом у відзиві погоджується з висновком суду першої інстанції, що зустрічні позовні вимоги про скасування рішення про реєстрацію права власності на кузню не пов`язані з первісними позовними вимогами.

09.06.2020 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Металавтопром подано відзив, в якій фонд заперечує твердження товариства, що при видачі РВ ФДМУ у Львівській області спірного Переліку майна допущено численні порушення норм чинного законодавства, оскільки фонд тоді керувався нормами Положення про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна, приватизованого у складі цілісного майнового комплексу та нормами, які були чинними на момент видачі Переліку майна.

Разом з тим, фонд заперечує твердження позивача за зустрічним позовом, що суд першої інстанції дійшов до хибної думки, що оспорюваний Перелік майна, не є правовстановлюючим документом і тому виключив його з підстав для задоволення зустрічного позову, так, як з оскаржуваного рішення вбачається, що судом в тій частині відмовлено позивачу в задоволенні позову як безпідставному, а не виключив його з підстав для задоволення зустрічного позову.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2020 року справу №914/1898/18 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Якімець Г.Г., суддів: Гриців В.М. та Зварич О.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09 листопада 2020 року.

В судовому засіданні 09 листопада 2020 року суд заслухав пояснення представників учасників справи, що з`явились.

Ухвалою суду від 09 листопада 2020 року розгляд справи відкладено на 01 грудня 2020 року.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Гриців В.М., розгляд справи 01 грудня 2020 року не відбувся.

Ухвалою від 02 грудня 2020 року розгляд справи призначено на 14 грудня 2020 року.

11.12.2020 на адресу суду апеляційної інстанції від апелянта/позивача за первісним позовом було подано клопотання вх.№01-04/7339/20 про долучення доказів, а саме: рішення Сихівського районного суду міста Львова від 26.12.2007 у справі № 2-4290/2007, ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 26.05.2008 у справі 22-701/08р. та докази надсилання даного клопотання на адресу іншим учасника справи. Дане клопотання позивач за первісним позовом просить прийняти до розгляду та поновити строк для подання такого клопотання, зазначивши, що таке клопотання не могло бути подано раніше з відзивом на апеляційну скаргу, оскільки такі докази були відсутні в позивача за первісним позовом.

В судове засідання 14.12.2020 від апелянта/позивача за первісним позовом прибули два представника, подали супровідний лист вих. № 451 від 14.102.2020 (вх. № 01-04/7384/20) про долучення до матеріалів справи документів, які зазначені у переліку даного супровідного листа. Представники апелянта/позивача за первісним позовом вимоги своєї апеляційної скарги підтримали, проти апеляційної скарги позивача за зустрічним позовом заперечили, просили апеляційну скаргу ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27 грудня 2019 року у справі № 914/1898/18 в частині відмови в задоволенні первісного позову та частковому задоволенню зустрічного позову, прийняти нове рішення, яким первісний позов задоволити повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представники апелянта/позивача за зустрічним позовом в судовому засідання доводи своєї апеляційної скарги підтримали, проти вимог апеляційної скарги ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів заперечили, просили оскаржуване рішення суду першої інстанції частково скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічних вимог: про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35836443 від 23.06.2017 року 12:38:46, і скасування запису про право власності №21075581 щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 1283714646101 та про визнання незаконним та скасування переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів , виданого 20.10.2015 року Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області листом №11-07-06808 від 20.10.2015 року на письмове звернення ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів від 07.10.2015 року №419

Від відповідачів-2,3,4 за первісним позовом представники не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник відповідача-2 за зустрічним позовом в судовому засіданні проти апеляційної скарги позивача за зустрічним позовом заперечив. Поряд з тим, просив суд залишити рішення Господарського суду Львівської області від 27 грудня 2019 року у справі №914/1898/18 без змін.

Від відповідача-3 за зустрічним позовом та від третіх осіб-1,2 за зустрічним позовом представники в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання позивача за первісним позовом про долучення до матеріалів справи додаткових доказів та супровідний лист, вважає за необхідне зазначити, що додані представниками позивача за первісним позовом докази слід долучити до матеріалів справи, оскільки такі зареєстровані в системі діловодства спеціалізованого суду, однак, оцінку таким доказам судова колегія не надає, оскільки в рішенні Сихівського районного суду міста Львова від 26.12.2007 у справі № 2-4290/2007 та ухвалі Апеляційного суду Львівської області від 26.05.2008 у справі 22-701/08р. судами надано оцінку зібраним доказами у даних справах, а не зроблено правові висновки.

Щодо супровідного листа вих.№451 від 14.102.2020 (вх.№01-04/7384/20) про долучення до матеріалів справи документів, які зазначені у переліку даного супровідного листа, судова колегія вважає таким, що не стосується предмету спору у даній справі.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників учасників справи, що з`явилися, розглянувши доводи апеляційних скарг та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з доданих первісним позивачем документів, згідно з наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України №1686 від 23.12.1994 року, виданого на підставі Указу Президента України Про корпоратизацію підприємств від 15.06.1993 року та Положення про порядок корпоратизації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 року, на базі Львівського заводу фрезерних верстатів створено Відкрите акціонерне товариство Львівський завод фрезерних верстатів , про що 04.01.1995 року виконавчим комітетом Львівської міської ради було видано свідоцтво №00222278 про державну перереєстрацію Львівського заводу фрезерних верстатів.

22.12.1994 року заступником міністра Мінмашпрому України затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів №002222278, відповідно до якого вартість майна, що підлягає приватизації, визначена 13568100 тис. крб.

Згідно з інвентаризаційним описом №72 основних засобів, складеним відповідно до наказу №159 у процесі інвентаризації, закінченої 01.10.1994 року, під порядковим номером 36 вказано об`єкт - пожежний резервуар V=250 м.куб. с.н.с., рік випуску - 1975, інвентаризаційний номер - 02-00026.

За даними Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області згідно з відповіддю від 20.10.2015 року до статутного фонду ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів (код за ЄДРПОУ 00222278) передано, зокрема, пожежний резервуар V=250 м. куб. с. н. с., що є предметом спору за первісним позовом в даній справі, за місцезнаходженням м. Львів, вул. Зелена, 149, інвентарний номер 02-00026. Аналогічний об`єкт включено до відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв за станом на 01.04.1994 року Львівського заводу фрезерних верстатів за підписом директора та головного бухгалтера ТзДВ ЛЗФВ .

Як вбачається з довідки вих. №462 від 10.09.2018 року поданої ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів станом на 06 вересня 2018 року балансова вартість об`єкта основного засобу - пожежний резервуар V=250 м. куб.с.н.с. становить 6233,18 грн. та є на балансі ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів інвентарний номер 26, та введений в експлуатацію 01.01.1975 р., згідно інвентарної картки обліку основних засобів.

Згідно з рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства Львівський завод фрезерних верстатів від 11.11.2011 року, оформленим протоколом №2, Відкрите акціонерне товариство Львівський завод фрезерних верстатів припинено шляхом його перетворення у Товариство з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів , а рішенням позачергових загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства Львівський завод фрезерних верстатів від 24.01.2012 року, оформленим протоколом №1 затверджено передавальний акт від товариства до Товариства з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів , яке є правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства Львівський завод фрезерних верстатів , включаючи всі зобов`язання стосовно всіх кредиторів.

10.02.2012 року установчими зборами Товариства з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів , яким вирішено створити Товариство з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів у результаті перетворення Відкритого акціонерного товариства Львівський завод фрезерних верстатів (ідентифікаційний код 00222278), установлено, що місцезнаходженням Товариства буде місцезнаходження ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів , а саме 79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 149, затверджено Статут Товариства з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів .

З доданого до первісної позовної заяви витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №90409847 від 23.06.2017 року вбачається, що об`єкт нерухомого майна - пожежний резервуар об`ємом 250 м.куб. с.н.с., літ. Ш-1, загальною площею 72 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283698046101), зареєстрований 20.06.2017 року на праві приватної власності Товариства з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів на підставі акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 22.12.1994р., виданого Мінмашпром України за №1686 від 23.12.1994р., та переліку майна, переданого до статутного фонду ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів , від 20.10.2015, виданого регіональним відділенням ФДМ по Львівській області (номер запису про право власності 21075274), підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 35836101 від 23.06.2017 року 12:29:58, Живко Михайло Олександрович, Зубрянська сільська рада Пустомитівського району Львівської області.

Згідно з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №140444403 від 05.10.2018 року вбачається, що до об`єкту нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283698046101) - пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб. с.н.с., літ. Ш-1, внесено зміни та здійснено опис згідно з технічним паспортом щодо площі: загальна площа 67,7 кв.м., за рахунок уточнення площ та проведених переобмірів загальна площа змінилася з 72,0 кв.м. на 67,7 кв.м. згідно з довідкою №0510 від 04.10.2018 року, виданої ФОП Лаба П.І.

З довідки ФОП Лаби П.І. №0510 від 04.10.2018 року вбачається, що згідно переобмірів, уточнення площ та протоколу огляду місця події від 25.09.2018р., проведеного старшим слідчим Залізничного відділу поліції ГУНП МВС у Львівській області капітаном поліції Виздрик Б.Г. пожежного резервуару об`ємом 250 м.куб. с.н.с. літ Ш-1 по вулиці Зелена 149 у м. Львові, встановлено, що загальна площа становить 67,7 м.кв. Відповідні відомості про загальну площу об`єкта 67,7 кв.м. із закресленою площею 72,0 кв.м., внесені до технічного паспорта на пожежний резервуар, об`ємом 250 м. куб. с.н.с., літ. Ш-1, складеного станом на 29.05.2017 року, який містить відмітку ФОП Лаби П.І. 04.10.2018 року виправленому вірити .

Як стверджує позивач за первісним позовом, йому як власнику об`єкта нерухомого майна - пожежного резервуару об`ємом 250 м. куб., с.н.с. літ. Ш-1, по вул. Зеленій 149 у місті Львові, відповідачем-1 протиправно включено спірну будівлю в якості складової частини належного йому на праві власності експериментального цеху, що по вул. Зелена 149-Г у м. Львові та зареєструвало за собою право власності на спірну будівлю, видавши її за нежитлову будівлю Т' - 1 площею 67,5 кв. м., 2018 року побудови, з/бетон. Крім цього, відповідачем 1, на переконання позивача, протиправно проводяться будівельні роботи на спірній будівлі, що і слугувало підставою для звернення позивача за первісним позовом з вимогами про визнання права власності на пожежний резервуар; скасування реєстрації спірної декларації про готовність до експлуатації; скасування рішення № 42026715 від 12.07.2018 року про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яким внесено зміни до запису про право власності за номером 20675290, скасування реєстрації за відповідачем 1 права власності на спірну будівлю як на нежитлову будівлю Т' -1 2018 року побудови, що є складовою частиною об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101 під назвою експериментальний цех та нежитлова будівля по вул. Зелена 149-Г у м. Львові, шляхом скасування запису про право власності, приведення спірної будівлі до попереднього стану.

Як зазначено позивачем за зустрічною позовною заявою та встановлено місцевим господарським судом, 28.11.2001 року між ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів та ТОВ Компанія ВЕЕМ укладено договір купівлі-продажу будівель, який зареєстрований за №7330.

З вищезазначеного договору вбачається, що ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів продало ТОВ Компанія ВЕЕМ експериментальний цех під літерою Л-2, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, площею 1247,2 квадратних метрів, яка складається із приміщень, позначених у поверховому плані Львівського ЛОДКБТІ та ЕО від 17.07.2000 р. цифрами, а саме першого поверху, загальною площею 998,6 кв.м., другого поверху, загальною площею 248,6 кв.м.,та будівлі навісу під літерою Т-1, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, площею 397,5 кв.м. За наслідками чого 17.01.2003 року Львівське обласне державне комунальне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки видало реєстраційне посвідчення на відповідні об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на праві колективної власності за ТзОВ Компанія ВЕЕМ , а 06.07.2006 року, як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №11148158, ТзОВ Компанія ВЕЕМ зареєстровано право колективної власності на експериментальний цех під літерою Л-2, площею 1247,2 кв.м., та навіс, літ. Т-1, площею 397,5 кв.м.

Розпорядженням Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 152 від 21.03.2003 року будівлі експериментального цеху (в технічному паспорті під літерою Л-2), загальною площею 1247,2 кв.м., та будівлі навісу, загальною площею 397,5 кв.м. (в технічному паспорті під літерою Т-1), що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, було присвоєно будинковий номер 149 Г.

23.09.2004 року між Львівською міською радою та ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,2918 га, у тому числі під забудовою - 0,1547 га, під твердим покриттям - 0,0924 га, відкриті землі - 0,0447 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0058, на якій знаходяться кам`яні нежитлові будівлі, строком на 10 років до 01.07.2014 року, що зареєстрований у Львівській міській раді за №С-229, що знаходиться за адресою вул. Зелена,149-г, для обслуговування виробничих споруд.

Судом також встановлено, що ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів надав згоду та не заперечив щодо забудови та подальшого використання для потреб ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» земельної ділянки, розміром 127 кв.м., в правій частині будівлі навісу, літ. Т-1, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149-Г, про що свідчить наявний в матеріалах справи лист вих.№6211 від 26.02.2010 року.

27.11.2015 року між ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром та Львівською міською радою укладено договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 0,0104 га, у тому числі під забудовою - 0,0100 га, під твердим покриттям - 0,0004 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0310, на якій розміщена кам`яна нежитлова будівля, строком на 10 років до 01.10.2025 року, що зареєстрований у Львівській міській раді за №С-4234, а також 27.11.2015 року підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, що знаходиться за адресою вул. Зелена,149-г, для обслуговування виробничих споруд.

Крім цього, 27.11.2015 року ті ж сторони уклали також договір оренди земельної ділянки, площею 0,0336 га, у тому числі під забудовою 0,0010 га, під зеленими насадженнями 0,0326 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0311 на аналогічний період, що зареєстрований у Львівській міській раді за №С-4235, а також 27.11.2015 року підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, що знаходиться за адресою вул. Зелена,149-г, для обслуговування виробничих споруд. Щодо вилучення відповідних земельних ділянок, які прилягають до орендованих ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром ділянок і не використовуються ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів для своїх потреб, із користування ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів останній не заперечив, про що свідчить нотаріально засвідчена його заява від 11.04.2014 року№894.

В подальшому, 31.03.2017 року ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром та Львівська міська рада уклали договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 0,2638 га, у тому числі під капітальною забудовою - 0,1574 га, під спорудами - 0,0166 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0124 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0330, на якій розміщені кам`яні нежитлові будівлі, строком на 10 років до 20.10.2026 року, що зареєстрований у Львівській міській раді за №С-4396, що знаходиться за адресою вул. Зелена,149-г, для обслуговування виробничих споруд.

З наявної в матеріалах справи інформаційної довідки №133051032 від 02.08.2018 року, вбачається, що 24.05.2017 року здійснено реєстрацію права власності (номер запису про право власності 20675290) нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1262220446101) - експериментального цеху та нежитлової будівлі, складовими частинами якого є: експериментальний цех Л-2 площею 1247,2 кв.м., нежитлова будівля Т-1 площею 983,8 кв.м. 2018 року побудови, нежитлова будівля Т' -1 площею 67,5 кв.м. 2018 року побудови, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149г, за власником ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром на підставі договору купівлі-продажу будівель №7330 від 28.11.2001 року, розпорядження №152 від 21.03.2003 року, технічного паспорта №876 від 29.03.2018 року, технічного паспорта №869 від 22.03.2018 року, декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 18.05.2018 року. Відповідний запис містить відомості про реєстрацію до 01.01.2013 року: реєстр прав власності на нерухоме майно з реєстраційним номером 15304204, 06.07.2006. За вказаним номером 15304204 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно наявний запис про колективну власність ТОВ Компанія ВЕЕМ (код ЄДР 30994335) на об`єкти експериментального цеху літ. Л-2, площею 1247,2 кв. м., та навісу літ. Т-1, площею 397,5 кв. м. (інформаційна довідка № 146202945 від 21.11.2018 року). У подальшому, а саме 13.06.2018 року та 12.07.2018 року, вносились записи про реєстрацію змін стосовно об`єкта нерухомого майна 1262220446101 (номер запису про право власності 20675290) в частині адреси та об`єкта нерухомого майна, які вже відображені в інформаційній довідці №133051032 від 02.08.2018 року як актуальні відомості про об`єкт.

30.05.2017 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Тракало Оксана Богданівна Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за результатами розгляду заяви Хомика Василя Петровича (представника Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Металавтопром ) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права власності, форма власності - приватна, на навіс літ «Т-1» , експериментальний цех літ. «Л-2» , що розташований на вул. Зелена,149, вирішила провести відповідну державну реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Металавтопром , про що прийняла рішення №35446815.

На підставі вказаного рішення до реєстру внесено запис про право власності 20675290 24.05.2017 року за ТОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром , що вбачається з інформаційної довідки №141855063 від 19.10.2018 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №88442313 від 30.05.2017 року.

16.02.2018 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові отримано, а 20.02.2018 року зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт по об`єкту Будівництво виробничої будівлі по вул. Зелена,149-Г зі знесенням існуючого металевого навісу .

18.05.2018 року за № ЛВ 141181 Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові затверджено декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1), Будівництво виробничої будівлі по вул. Зелена,149-Г зі знесенням існуючого металевого навісу , замовник ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром .

14.06.2018 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Тракало Оксана Богданівна Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за результатами розгляду заяви ОСОБА_2 (представника Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Металавтопром ) про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме до запису про право власності за номером 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101, прийняла рішення №41604218 про внесення змін до запису про право власності за номером 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказані зміни (опис змін: адреса; до підстав виникнення права власності додано розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради №152 від 21.03.2003 року) внесено до реєстру 14.06.2018 року, що вбачається з інформаційної довідки №141855063 від 19.10.2018 року.

12.07.2018 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Зубарєв Анатолій Анатолійович Давидівської сільської ради Об`єднаної територіальної громади Пустомитівського району Львівської області за результатами розгляду заяви Хомика Василя Петровича (представника Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Металавтопром ) про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме до запису про право власності за номером 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101, прийняв рішення №42026715 про внесення змін до запису про право власності за номером 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101/спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме внести зміни у складову частину об`єкта нерухомого майна навіс, позначеного на плані літ. Т-1, площею 397,5 кв.м., що відбулися внаслідок знесення даної складової частини та будівництва виробничої будівлі загальною площею 1051,30 кв.м. Вказані зміни (опис змін: об`єкт нерухомого майна; експериментальний цех та навіс змінено на експериментальний цех та нежитлова будівля; до підстав виникнення права власності додано технічний паспорт №876 від 29.03.2018 року, технічний паспорт №869 від 22.03.2018 року, декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 18.05.2018 року) внесено до реєстру 12.07.2018 року, що вбачається з інформаційної довідки №141855063 від 19.10.2018 року, у зв`язку з чим згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №130651441 від 12.07.2018 року складовими частинами експериментального цеху та нежитлової будівлі (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1262220446101), що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149г і знаходиться у власності ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром , зазначено експериментальний цех Л-2 площею 1247,2 кв.м., нежитлову будівлю Т-1 площею 983,8 кв.м. 2018 року побудови та нежитлова будівля Т' -1 площею 67,5 кв.м. 2018 року побудови.

Місцевим господарським судом також встановлено та вбачається з матеріалів справи, що у період з 05.07.2018 року по 20.07.2018 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові на підставі наказів №377-П від 02.07.2018 року та №413-П від 18.07.2018 року, та відповідних направлень №377-пп від 02.07.2018 року та №№413-пп від 18.07.2018 року проведено позапланову перевірку будівельних робіт на об`єкті Будівництва по вул.3еленій,149 у м. Львові (кузня літ.Щ-1 та пожежний резервуар, літ.Ш-1) , за результатами чого складено акт №377/1, відповідно до якого порушення вимог законодавства не виявлено.

З поданого позивачем за первісною позовною заявою висновком експерта Бочуляка Р.П. судового експертно-розрахункового бюро ТзОВ «Серб» №67/18 від 01.10.2018 року на підставі замовлення ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів який надав відповіді вбачається, що:

- споруда, розташована по вул. Зелена,149 у м. Львові, що зареєстрована на праві власності за ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» за реєстровим номером 1283698046101, що позначена №21 на генеральному плані зі схемою зовнішнього та охоронного електроосвітлення Львівський завод фрезерних верстатів, є пожежним резервуаром об`ємом 250 м 3 ;

- період побудови споруди до 1994 року;

- ідентифікувати земельну ділянку, на якій розміщена споруда, можливо;

- споруда розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 4610136800:02:005:0311, яка перебуває в користуванні ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» на підставі договору оренди землі з ЛМР, номер С-4235 від 27.11.2015 року;

- нежитлова будівля Т' -1 2018 року побудови, право власності на яку як на складову частину об`єкта нерухомого майна з реєстровим номером 1262220446101 під назвою «експериментальний цех та нежитлова будівля» по вул. Зелена, 149г у м. Львові зареєстровано за ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» станом на 02.08.2018 року, є тотожними, тобто це є один і той самий об`єкт;

- споруда в натурі існує, знаходиться в експлуатаційному стані. На споруді проводяться будівельні роботи з втручанням в несучі елементи конструкцій. Встановити технічний стан споруди без проведення дослідження конструктивних елементів, ґрунтів і основ - не надається можливим;

- будівельні роботи, які ведуться щодо споруди, містять ознаки самочинного будівництва;

- повернення споруди до попереднього стану, передбаченого станом на дату 29.05.2017 року технічним паспортом на пожежний резервуар, об`ємом 250 м 3 с.н.с. літ. Ш-1 по вул. Зелена,149 у м. Львові, є можливим, а використання її за прямим функціональним призначенням також технічно можливо;

- споруда без урахування проведених на ній будівельних робіт технічно/технологічно/конструктивно є складовою частиною іншого нерухомого майна, зокрема, експериментального цеху під літ. Л-2, розташованого по вул. Зелена, 149-г, право власності на який за реєстраційним номером 1262220446101 зареєстровано за ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром , не являється.

Висновком поданого позивачем за зустрічною позовною заявою судового експерта Заяць Ігоря Григорійовича №13/10-18я від 30.10.2018 року на підставі замовлення ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром надано наступні відповіді:

- нежитлова споруда, яка позначена у технічному паспорті під літ.Ш-1, складеного ФОП Лаба П.І. станом на 29 травня 2017 року із внесеними змінами станом на 04 жовтня 2018 року, та розташована на земельній ділянці по вул. Зеленій, 149Г у м. Львові, станом на час проведення дослідження використовується як «підвальне приміщення» ;

- нежитлова споруда, яка позначена в технічному паспорті під літ.Ш-1, об`ємом 250 куб.м., складеному ФОП Лаба П.І. станом на 29 травня 2017 року і розташована на земельній ділянці по вул. Зеленій, 149Г у м. Львові, в зв`язку із відсутністю інженерного обладнання, трубопроводів або місць їх підключення, майданчика розм.12 м.*12 м., а також відсутністю можливості доступу на земельну ділянку (встановлення сервітуту), яка знаходиться в користуванні ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» , для обслуговування та використання її за призначенням як «пожежрезервуар» в період від 28.11.2001 року до 29.05.2017 року, використовуватись не могла;

- сліди експлуатації нежитлової споруди, яка розташована на земельній ділянці по вул. Зеленій, 149Г у м. Львові, і позначена в технічному паспорті під літ.Ш-1, складеному ФОП Лаба П.І. станом на 29 травня 2017 року із внесеними змінами станом на 04 жовтня 2018 року, за функціональним призначенням як «пожежний резервуар» станом на час проведення дослідження відсутні;

- використання нежитлової споруди, яка розташована на земельній ділянці по вул. Зеленій, 149Г у м. Львові, і позначена в технічному паспорті під літ.Ш-1, складеному ФОП Лаба П.І. станом на 29 травня 2017 року із внесеними змінами станом на 04 жовтня 2018 року, за функціональним призначенням як «пожежний резервуар» , в зв`язку із відсутністю привідних та відвідних трубопроводів, інженерного обладнання, трубопроводів або місць їх підключення, майданчика розміром 12 м.*12 м. та інш., станом на час проведення дослідження неможливе;

- дані (розміри, площа) нежитлової будівлі під літ.Ш-1, які наведені в технічному паспорті, складеному ФОП Лаба П.І. станом на 29 березня 2018 року, відповідають фактичним даним;

- дані (розміри, площа) нежитлової будівлі під літ.Т'-1, які наведені в технічному паспорті, складеному ФОП Нестор В.К. станом на 29 березня 2018 року, відповідають фактичним даним;

- «Пожежний резервуар» об`ємом 250 куб.м, та площею 67,70 кв.м., який позначений в технічному паспорті під літ.Ш-1, складеному ФОП Лаба П.І. станом на 29.05.2017 року із внесеними змінами станом на 04 жовтня 2018 року, на земельній ділянці по вул. Зеленій, 149Г у м. Львові, відсутній;

- пожежний резервуар об`ємом 250 куб.м. в переліку нерухомого майна Львівського заводу фрезерних верстатів, що знаходиться по вул. Зеленій, 149 у м. Львові, в інвентаризаційній справі, складеній Львівським ОДК БТІ та ЕО станом на 19.03.2007 року, відсутній.

Разом з тим, у матеріалах справи наявні нотаріально засвідчені заяви свідків з яких вбачається наступне.

Так, Шевчук Любомир Павлович, головний інженер Львівського заводу фрезерних верстатів 1991 - 1997 років, згідно із нотаріально засвідченою заявою, зареєстрованою за №1478, від 13.11.2018 року, стверджує, що у 1994 році приймав участь у роботі комісії з інвентаризації майна Львівського заводу фрезерних верстатів для визначення вартості цілісного майнового комплексу, разом з іншими членами цієї комісії складав та підписував акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу 22.12.1994 року, повідомляє суд про те, що більшість об`єктів нерухомого майна станом на момент проведення інвентаризації заводу у 1994 році були зруйнованими у зв`язку із тим, що тривалий час не експлуатувались, зважаючи на тривалу зупинку діяльності заводу. Зокрема, при проведенні інвентаризації, споруда підземного пожежного резервуару автоматичного пожежогасіння об`ємом 250 м. куб, розміщена поблизу комплексу експериментального цеху за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149 була зруйнованою повністю та не підлягала відновленню, зважаючи на те, що її з часу початку будівництва у 1975 році жодного разу не заповнювали водою. Крім того, пожежний резервуар не був введеним в експлуатацію, оскільки було відсутнє необхідне для його використання додаткове обладнання, а саме напірні трубопроводи, насосні установки для подачі води, а також відсутні інгредієнти для спінювання води при пожежогасінні.

Гринчук Василь Степанович, який з 08.11.2016р. по даний час перебуває на посаді директора Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» , згідно із нотаріально засвідченою заявою, зареєстрованою за №311, від 29.01.2019 року, стверджує, що пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб., який розміщений поблизу експериментального цеху по вул. Зелена 149 у м. Львові було споруджено та завершено Львівським заводом фрезерних верстатів у 70-х роках ХХ-століття. На момент інвентаризації майна Львівського заводу фрезерних верстатів та складення акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів у 1994-му році, вказаний пожежний резервуар і кузня не були знищені, існували в натурі та були включені до цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів. Пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб., який розміщений поблизу експериментального цеху по вул. Зелена 149 у м. Львові існує в натурі і по сьогоднішній день та являє собою підземну споруду, виготовлену із залізобетону та перекриту зверху залізобетонними плитами. На даний час над спорудою пожежного резервуару, в середині та довкола неї Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ - Металавтопром» проводить будівельні роботи щодо спорудження якоїсь виробничої будівлі.

ОСОБА_3 , який з 06.08.1971р. і по сьогоднішній день працює на Львівському заводі фрезерних верстатів на посаді фрезерувальника, згідно із нотаріально засвідченою заявою, зареєстрованою за №313, від 29.01.2019 року, стверджує, що в 70-их роках XX століття між експериментальним цехом та головним виробничим корпусом заводу було споруджено пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб. Цей пожежний резервуар являє собою підземну споруду виготовлену із залізобетону та перекриту залізобетонними плитами. На перекритті пожежного резервуару завжди був отвір - приблизно посередині перекриття резервуару - з горловиною, яка виступала вище резервуару (для заливу та відбору води). Фактично цей пожежний резервуар існує і по сьогоднішній день, незважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ - Металавтопром» , яке веде свою господарську діяльність по сусідству з ТзДВ «ЛЗФВ» , проводить на ньому свої будівельні роботи, надбудовуючи над резервуаром та довкола нього свою споруду. При проведенні Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ - Металавтопром» вказаних будівельних робіт пожежний резервуар не було демонтовано чи знищено. Демонтаж чи знищення пожежного резервуару є практично неможливим з огляду на його конструктивні особливості: він являє собою значну за розмірами підземну споруду, виготовлену із залізобетону, перекриту залізобетонними плитами.

ОСОБА_4 , який з 03.08.1983р. працював на Львівському заводі фрезерних верстатів, переведений до Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів» та до Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» , згідно із нотаріально засвідченою заявою, зареєстрованою за №312, від 29.01.2019 року, стверджує, що з моменту прийняття його на роботу на Львівському заводі фрезерних верстатів існує в натурі пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб. літ. «Ш-1» , який знаходиться між експериментальним цехом та головним корпусом літ. « 1Г-1» Заводу фрезерних верстатів. Цей пожежний резервуар являє собою підземну споруду виготовлену із залізобетону та перекриту залізобетонними плитами. На перекритті пожежного резервуару знаходиться отвір горловини люку. Цей пожежний резервуар свідок бачив і оглядав особисто, оскільки спускався в нього неодноразово з метою обслуговування, оскільки це входить в його обов`язки як керівника охорони праці. Також, його перебування в пожежному резервуарі об`ємом 250 м. куб. зафіксовано на фотографіях, коли він знаходився в середині резервуару при його огляді, стосовно чого може надати відповідну фотографію. Фактично цей пожежний резервуар існує і по сьогоднішній день, незважаючи на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ - Металавтопром» , яке веде свою господарську діяльність по сусідству з ТзДВ «ЛЗФВ» , проводить на ньому свої будівельні роботи, надбудовуючи над резервуаром та довкола нього свою виробничу споруду.

З урахуванням вище встановлених обставин вбачається, що підставою для звернення первісного позивача до місцевого суду з вимогою про визнання права власності на пожежний резервуар, який згідно витягу з Державного реєстру речових прав, зареєстрований за останнім як власником спірного об`єкта, на думку позивача за первісним позовом, є протиправне включення відповідачем-1 спірної будівлі в якості складової частини належного йому на праві власності експериментального цеху, що по вул. Зелена 149-Г у м. Львові та реєстрація за собою права власності на спірну будівлю, видавши її за нежитлову будівлю Т' - 1 площею 67,5 кв. м., 2018 року побудови, з/бетон. Крім цього, відповідачем 1, на переконання позивача, протиправно проводяться будівельні роботи на спірній будівлі. Відтак, позивач вважає, що його порушене право власності на спірну будівлю може бути ефективно захищено у спосіб визнання цього права, а також у спосіб відновлення того становища, яке існувало до порушення, шляхом скасування реєстрації спірної декларації про готовність до експлуатації; скасування рішення № 42026715 від 12.07.2018 року про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яким внесено зміни до запису про право власності за номером 20675290, скасування реєстрації за відповідачем 1 права власності на спірну будівлю як на нежитлову будівлю Т' -1 2018 року побудови, що є складовою частиною об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101 під назвою експериментальний цех та нежитлова будівля по вул. Зелена 149-Г у м. Львові, шляхом скасування запису про право власності, приведення спірної будівлі до попереднього стану.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Так, відносини, пов`язані із набуттям, зміною, припиненням права власності та його захистом, зокрема, регулюються Цивільним і Господарським кодексами України. Згідно з частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, який полягає у тому, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. До регламентованих ЦК України способів захисту права власності належать, зокрема, визнання права власності (стаття 392).

Положеннями ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Позивачем у такому позові може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.

Статтею 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вірно зазначено судом першої інстанції з чим погоджується судова колегія, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що запис про право власності за № 20675290 зі змінами, який оскаржується позивачем за первісним позовом та запис про право власності № 21075274, який оспорюється позивачем за зустрічним позовом, достовірно стосуються одного і того ж об`єкта.

Так, Товариство з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів 20.06.2017 року зареєструвало право власності на наступний об`єкт: нерухоме майно - пожежний резервуар об`ємом 250 м.куб. с.н.с., літ. Ш-1, загальною площею 72 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149 (номер запису 21075274). Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №140444403 від 05.10.2018 року щодо вказаного об`єкта нерухомого майна, внесено зміни та здійснено опис згідно з технічним паспортом щодо площі: загальна площа 67,7 кв.м., за рахунок уточнення площ та проведених переобмірів загальна площа змінилася з 72,0 кв.м. на 67,7 кв.м.

Натомість, ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» 24.05.2017 року здійснило реєстрацію права власності (номер запису 20675290) щодо нерухомого майна за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149 - експериментального цеху та нежитлової будівлі, складовими частинами якого є: експериментальний цех Л-2, площею 1247,2 кв.м. і нежитлова будівля Т-1 площею 397,5 кв.м. 12.07.2018 року даний запис доповнено новими підставами виникнення права власності та новою складовою частиною об`єкта, а саме нежитловою будівлею Т' -1 площею 67,5 кв.м. 2018 року побудови. Також змінено адресу об`єкта нерухомого майна - м. Львів, вул. Зелена, 149Г.

Тобто, зареєстровані характеристики об`єктів, право власності щодо яких оспорюється обома сторонами, різняться найменуваннями (пожежний резервуар об`ємом 250 м.куб. с.н.с., літ. Ш-1 і нежитлова будівля Т' -1), площею (67,7 кв.м. і 67,5 кв.м.), адресами (вул. Зелена, 149 і вул. Зелена, 149г). Тотожність об`єктів позивач за первісним позовом доводить, зокрема, висновком експерта, відповідно до якого споруда, розташована по вул. Зелена,149 у м. Львові, що зареєстрована на праві власності за ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» за реєстровим номером 1283698046101, є пожежним резервуаром об`ємом 250 м 3 , тоді як висновок експерта, наданий відповідачем 1, містить твердження про те, що пожежний резервуар об`ємом 250 куб.м., та площею 67,70 кв.м., який позначений в технічному паспорті під літ.Ш-1, складеному ФОП Лаба П.І. станом на 29.05.2017 року із внесеними змінами станом на 04 жовтня 2018 року, на земельній ділянці по вул. Зеленій, 149Г у м. Львові, відсутній.

Однак, суд не може брати до уваги висновки експерта, оскільки за приписами ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Враховуючи, що висновки експертиз, подані сторонами, містять взаємовиключні твердження, суд не має підстав взяти їх до уваги як докази для встановлення обставини, що доводяться сторонами.

Разом з тим, не заслуговують на увагу суду наявні в матеріалах справи заяви свідків, оскільки в них наявні суперечливі твердження стосовно створення, функціонування, введення в експлуатацію, руйнування та існування пожежного резервуару на території позивача.

Як зазначено вище, свідки стверджують, що пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб., який розміщений поблизу експериментального цеху по вул. Зелена 149 у м. Львові, існує в натурі і по сьогоднішній день та являє собою підземну споруду, виготовлену із залізобетону та перекриту зверху залізобетонними плитами, на момент інвентаризації майна Львівського заводу фрезерних верстатів та складення акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів у 1994-му році пожежний резервуар і кузня не були знищені. При цьому свідчення іншої особи зводяться до того, що при проведенні інвентаризації споруда підземного пожежного резервуару автоматичного пожежогасіння об`ємом 250 м. куб, розміщена поблизу комплексу експериментального цеху за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, була зруйнованою повністю та не підлягала відновленню, зважаючи на те, що її з часу початку будівництва у 1975 році жодного разу не заповнювали водою, крім того, пожежний резервуар не був введеним в експлуатацію, оскільки було відсутнє необхідне для його використання додаткове обладнання.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 87 ГПК України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

Відтак, наведені вище показання свідків не можуть встановлювати обставини експлуатації позивачем пожежного резервуару як об`єкта нерухомого майна.

Також судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутні достовірні та однозначні докази того, що спірний об`єкт - пожежний резервуар існував як об`єкт нерухомого майна до моменту державної реєстрації позивачем права власності на нього у 2017 році.

Так, пожежний резервуар зазначений в інвентаризаційному описі № 72 основних засобів, складеному відповідно до наказу № 159 у процесі інвентаризації, закінченої 01.10.1994 року, під порядковим номером 36 з інвентаризаційним номером 02-00026, а також у відомості розрахунку вартості будівель, споруд і передавальних пристроїв станом на 01.04.1994 року Львівського заводу фрезерних верстатів (містить графу про ведення в експлуатацію 1975р.). Водночас, у таких документах не вказано про статус такого об`єкта як нерухомого майна.

Щодо листа Сихівського РВ м. Львова Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 02.04.2018 року вих. № 1/221рв, то такий не містить ідентифікації пожежного резервуару, тому не підтверджує обставини про перебування спірного об`єкта в даній справі на обліку у відповідного органу. Поданий позивачем 10.09.2019 року лист Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 09.09.2019 року вих. № 58-8/5412 містить твердження про відсутність актів про зняття з обліку пожежного резервуара, об`ємом 250 м. куб., розміщеного на орендованій ТОВ «Компанія ВЕЕМ - Металавтопром» земельній ділянці, проте, первинного акта про взяття на облік Сихівським РВ м. Львова пожежного резервуара, саме того, що є спірним в даній справі, не подано.

Позивач доводить, що право власності на спірний об`єкт - пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб. с.н.с. літ. Ш-1, що по вул. Зеленій 149 м. Львова Товариство з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» набуло у процесі перетворення Львівського заводу фрезерних верстатів, що мало місце в 1994 році, та Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів» , що завершилася у 2000 році, оскільки, як вбачається з витягу з ДРРП, відповідно до якого право власності зареєстроване 20.06.2017 року за № 21075274, в переліку підстав виникнення права власності позивача на спірну споруду зазначено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 22.12.1994 року, наказ Мінмашпрому № 1686 від 23.12.1994 року, перелік майна, переданого до статутного фонду від 20.10.2015 року.

Враховуючи, що утворення ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» відбувалося відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993 №210/93 "Про корпоратизацію підприємств", суд зазначає, що згідно з даним актом корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об`єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством, у відкриті акціонерні товариства. Згідно з п. 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 05.07.1993 №508, з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов`язків корпоратизованого підприємства.

Як вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № Б-24/51-09, оскільки в процесі корпоратизації підприємства (об`єднання) перетворюються у відкриті акціонерні товариства (стаття 1 Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств"), то такі підприємства (об`єднання) втрачають статус державних та набувають статус акціонерних, що тягне зміни у формі власності на майно: майно, що передане до статутного фонду, стає власністю акціонерного товариства, а держава набуває права власності на акції.

Так, згідно зі Статутом ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» в редакції від 12.02.2013 року позивач створений в результаті перетворення ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» , а згідно з передавальним актом, затвердженим 24.01.2012 року, є правонаступником усього майна, усіх прав та обов`язків ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» . У суду не виникає сумнівів щодо статусу позивача як правонаступника ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» . Водночас, твердження про те, що пожежний резервуар V=250 м. куб.с.н.с. є на балансі ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» (інвентарний номер 26), не є належним доказом підтвердження обставини передання спірного об`єкта Товариству з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» чи включення такого об`єкта до статутного фонду позивача, оскільки, як вказує Верховний Суд у постанові від 02 квітня 2019 року у справі № 904/1539/18, перебування спірного майна на балансі відповідача не є підставою правомірності (добросовісності) набуття ним права власності на спірний об`єкт. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов`язань на конкретну дату, баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

Щодо вимоги позивача за первісним позовом в частині скасування рішення державного реєстратора та запису про право власності №20675290, суд зазначає наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з інформаційної довідки від 14.06.2018 року, запис про право власності №20675290 від 24.05.2017 року про реєстрацію права за відповідачем-1 на експериментальний цех, Л-2, і навіс, Т-1, по вул. Зелена 149 у місті Львові здійснено на підставі договору купівлі-продажу будівель № 7330 від 28.11.2001 року, а зміни у відповідний запис, внесено згідно з рішенням державного реєстратора № 42026715 від 12.07.2018 року, які стосуються зміни складової частини навісу, Т-1, доповнюють підстави виникнення права власності розпорядженням №152 від 21.03.2003 року (описане судом вище, щодо присвоєння будівлі експериментального цеху та навісу номера будинку « 149-Г» ), технічним паспортом №876 від 29.03.2018 року (виданий на нежитлову будівлю, літ. Т' -1, площею 67,5 кв. м.), технічним паспортом №869 від 22.03.2018 року (виданий на перший і мансардний поверхи будівлі), декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 18.05.2018 року.

Згідно з Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Як уже було встановлено вище, 28.11.2001 року між ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів та ТОВ Компанія ВЕЕМ (код ЄДР 30994335, аналогічний з тим, що присвоєний ТзОВ Компанія ВЕЕМ-Металавтопром ) укладено договір купівлі-продажу будівель, який зареєстрований за № 7330.

Згідно укладеного договору ВАТ Львівський завод фрезерних верстатів продало ТОВ Компанія ВЕЕМ експериментальний цех під літерою Л-2, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, площею 1247,2 квадратних метрів, яка складається із приміщень, позначених у поверховому плані Львівського ЛОДКБТІ та ЕО від 17.07.2000 р. цифрами, а саме першого поверху, загальною площею 998,6 кв.м., другого поверху, загальною площею 248,6 кв.м. та будівлі навісу під літерою Т-1, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, площею 397,5 кв.м.

Згідно з договором об`єкти продажу належать продавцеві на праві колективної власності на підставі наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України від 23.12.1994 року за № 1686 та акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу, затвердженого Мінмашпромом України 22.12.1994 року.

Сторонами вказаного договору підписано також акт прийому-передачі будівлі експериментального цеху (дільниці вхідного контролю) і будівлі навісу, які знаходяться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, відповідно до якого ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» передає, а ТОВ «Компанія ВЕЕМ» приймає будівлю експериментального цеху під літерою Л-2, площею 1 247,2 м2 та будівлі навісу під літерою Т-1, площею 397,5 м 2 (копія акта долучена до позовної заяви та до відзиву на позовну заяву).

На підставі вказаного вище договору 06.07.2006 року, як вбачається з витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно №11148158, ТзОВ «Компанія ВЕЕМ» зареєстровано право колективної власності на експериментальний цех під літерою Л-2, площею 1247,2 кв.м., та навіс, літ. Т-1, площею 397,5 кв.м.

Судом також встановлено, що право власності на вказані об`єкти нерухомості позивачем за зустрічним позовом зареєстровано 24.05.2017 року за № 20675290, а зміни до відповідного запису, пов`язані зі складовою частиною об`єкта та його площею, підставами виникнення права власності, внесено 12.07.2018 року за рішенням № 42026715.

В подальшому, 23.09.2004 року Львівська міська рада та ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» уклали договір оренди земельної ділянки, загальною площею 0,2918 га, у тому числі під забудовою - 0,1547 га, під твердим покриттям - 0,0924 га, відкриті землі - 0,0447 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0058, на якій знаходяться кам`яні нежитлові будівлі, строком на 10 років до 01.07.2014 року, що зареєстрований у Львівській міській раді за №С-229, що знаходиться за адресою вул. Зелена,149-г, для обслуговування виробничих споруд.

З наявного в матеріалах справи листа вих.№6211 від 26.02.2010 року позивача за первісним позовом вбачається, що останній надав згоду та не заперечив щодо забудови та подальшого використання для потреб ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» земельної ділянки, розміром 127 кв.м., в правій частині будівлі навісу, літ. Т-1, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149-Г.

27.11.2015 року ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» та Львівська міська рада уклали договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 0,0104 га, у тому числі під забудовою - 0,0100 га, під твердим покриттям - 0,0004 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0310, на якій розміщена кам`яна нежитлова будівля, строком на 10 років до 01.10.2025 року, що зареєстрований у Львівській міській раді за №С-4234, а також 27.11.2015 року підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, що знаходиться за адресою вул. Зелена,149-г, для обслуговування виробничих споруд.

Разом з тим, 27.11.2015 року сторони уклали також договір оренди земельної ділянки, площею 0,0336 га, у тому числі під забудовою 0,0010 га, під зеленими насадженнями 0,0326 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0311 на аналогічний період, що зареєстрований у Львівській міській раді за №С-4235, а також 27.11.2015 року підписано акт приймання-передачі об`єкта оренди, що знаходиться за адресою вул. Зелена,149-г, для обслуговування виробничих споруд. Щодо вилучення відповідних земельних ділянок, які прилягають до орендованих ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» ділянок і не використовуються ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» для своїх потреб, із користування ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» останній не заперечив, про що свідчить нотаріально засвідчена його заява від 11.04.2014 року №894. Також право оренди земельних ділянок за відповідними кадастровими номерами зареєстровано у реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 12827916 та за №12824415 22.12.2015 року.

Згідно з ухвалою Львівської міської ради від 20.10.2016 року № 1128 надано ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» земельну ділянку, площею 0,2638 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0330, на вул. Зеленій, 149г, в оренду терміном на 10 років для обслуговування виробничих споруд за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі промисловості.

31.03.2017 року ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» та Львівська міська рада уклали договір оренди землі, а саме земельної ділянки площею 0,2638 га, у тому числі під капітальною забудовою - 0,1574 га, під спорудами - 0,0166 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0124 га, кадастровий номер 4610136800:02:005:0330, на якій розміщені кам`яні нежитлові будівлі, строком на 10 років до 20.10.2026 року, що зареєстрований у Львівській міській раді за №С-4396, що знаходиться за адресою вул. Зелена,149-г, для обслуговування виробничих споруд. Право користування вказаною земельною ділянкою зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.04.2017 року за № 20175785.

З наведеного вбачається, що за ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» (код ЄДР 30994335) з 06.07.20006 року зареєстровано право власності на об`єкти експериментального цеху під літерою Л-2, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, площею 1247,2 кв. м., та будівлі навісу під літерою Т-1, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, площею 397,5 кв.м., а також ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» на праві оренди користується земельними ділянками, кадастровий номер 4610136800:02:005:0310, площею 0,0104 га, 4610136800:02:005:0311, площею 0,0336 га, з 22.12.2015 року та № 4610136800:02:005:0330, площею 0,2638 га, з 21.04.2017 року, тобто з моменту реєстрації відповідного права.

Також вбачається, що 20.02.2018 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт по об`єкту «Будівництво виробничої будівлі по вул. Зелена,149-Г зі знесенням існуючого металевого навісу» , 29.03.2018 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» видано технічний паспорт на нежитлову будівлю літ. Т' -1, площею, 67,5 кв.м., а будівельні роботи по будівництву виробничої будівлі по вул. Зелена,149-Г зі знесенням існуючого металевого навісу закінчені та готові до введення в експлуатацію 18.05.2018 року. Тобто, роботи по проведенню будівництва, в результаті чого змінено характеристики складових частин об`єкта за адресою вул. Зелена, 149Г (а саме зареєстровано нежитлову будівлю Т' -1, площею 67,5 кв. м.), проводилися ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» на об`єкті, що знаходився у розпорядженні ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» . Також суд враховує, що земельні ділянки, площею 0,0104 га та 0,0336 га вилучені за згодою з користування ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» згідно з ухвалою Львівської міської ради № 5156 від 01.10.2015 року та відповідно до нотаріально посвідченої заяви ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» від 11.04.2014 року, а земельна ділянка, площею 0,2638 га, надана в оренду ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» на 10 років згідно з ухвалою Львівської міської ради від 20.10.2016 року № 1128 та договором оренди землі від 31.03.2017 року. Позивачем не спростовано вірогідності представлених відповідачем-1 доказів щодо правомірності реєстрації права власності на нежитлову будівлю Т' -1, площею 67,5 кв. м.

Враховуючи наведене, відповідачем-1 правомірно включено спірну будівлю в якості складової частини належного йому на праві власності експериментального цеху, що по вул. Зелена 149-Г у м. Львові та зареєстровано за собою право власності на спірну будівлю, видавши її за нежитлову будівлю Т' - 1 площею 67,5 кв. м., 2018 року побудови, а твердження позивача за первісним позовом в цій частині не доведеними.

Відтак, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено перед судом порушення та невизнання його прав щодо пожежного резервуара відповідачем-1, а тому відсутні підстави для задоволення первісного позову про визнання права власності на пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб. с.н.с. літ. Ш-1, що по вул. Зеленій 149, м. Львова, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283698046101, на підставі ст. 392 ЦК України, та скасування рішення державного реєстратора і запису про право власності № 20675290 зі змінами від 12.07.2018 року.

Аналогічно не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування рішення № 42026715 від 12.07.2018 року про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яким внесено зміни до запису про право власності за номером 20675290 розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 1262220446101, та скасування запису про право власності № 20675290, вчиненого державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, Львівської області Тракало Оксаною Богданівною щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1262220446101, оскільки такі вимоги є похідними від вимоги про визнання права власності і у зв`язку з відсутністю підстав задоволення основної вимоги.

Щодо наступної вимоги позивача за первісним позовом суд зазначає, що спір у цій справі стосується не стільки правомірності дій відповідача-2 - Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові при реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скільки захисту майнових інтересів позивача, тобто існує спір про право, тому спір в цій частині належить до юрисдикції господарських судів, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові 15 травня 2019 року, справа № 813/1834/17.

Позивачем за первісним позовом в обґрунтування вказаної вимоги не наведено порушення Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Львові конкретної норми законодавчого акта.

Судом не встановлено, що здійснення ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» реєстрації права власності за № 20675290 та змін за № 42026715 від 12.07.2018 року, а також реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта 18 травня 2018 року, призвело до порушення прав позивача. Більше того, суд також звертає увагу на те, що заявлена вимога про скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, яка зареєстрована Інспекцією ДАБК у м. Львові 18 травня 2018 року за № ЛВ 141181380766, є похідною вимогою від вирішених вище попередніх вимог і у зв`язку з відсутністю підстав задоволення основної вимоги, відсутніми є підстави і для задоволення похідної вимоги.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання відповідача-1 не чинити перешкоди в користуванні позивачем пожежним резервуаром об`ємом 250 м. куб. с.н.с. літ. Ш-1, що по вул. Зеленій 149 м. Львова, то така задоволенню не підлягає, оскільки, за змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У розумінні положень наведеної норми право власності може бути порушено без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає йому користуватися та розпоряджатися своїм майном. Підставою для подання негаторного позову є вчинення особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Відповідні дії особи повинні мати характер триваючого правопорушення, наявного у момент подання позову.

З матеріалів справи не вбачається та позивачем за первісним позовом не доведено на підставі статті 391 ЦК України, тобто шляхом усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном, право власності може бути захищено лише у разі доведення факту його порушення.

Як зазначалося вище, порушення відповідачем-1 прав позивача щодо об`єкта - пожежного резервуара не встановлено, відтак, зобов`язувати сторону не чинити перешкоди в користуванні позивачем пожежним резервуаром немає правових підстав.

Недоведеність описаних вище позовних вимог за первісним позовом не дають суду також підстав для задоволення похідної позовної вимоги про зобов`язання відповідача-1 відновити пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб. с.н.с. літ. Ш-1 реєстраційний номер 1283698046101, по вул. Зелена 149 у місті Львові, привівши його до попереднього стану відповідно до технічного паспорта на пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб. с.н.с. літ. Ш-1 за адресою м. Львів, вул. Зелена 149, складеним ФОП Лаба П.І. станом на 29.05.2017 року.

Разом з тим слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази того, що пожежний резервуар знищено чи пошкоджено чи будь які інші обставини щодо спірного об`єкта.

Крім цього, як вірно зазначено судом першої інстанції, в матеріалах справи відсутній обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні № 1283698046101, про яке зазначає позивач, чи інші судові рішення та докази, які б підтверджували обставину здійснення самовільного будівництва відповідачем-1.

Враховуючи наведене, судова колегія прийшла до висновку, про необґрунтованість первісних позовних вимог.

Щодо заявлених позивачем за зустрічним позовом позовним вимог слід зазначити наступне.

Як уже було зазначено вище, зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для державної реєстрації права власності на пожежний резервуар об`ємом 250 м. куб. с.н.с. літ. Ш-1 загальною площею 72 кв. м. за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149, за позивачем за первісною позовною заявою слугував Перелік майна, який був виданий 20.10.2015 року Регіональним відділенням ФДМУ по Львівській області, про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, однак, як вважає позивач за зустрічною позовною заявою, видача такого правовстановлюючого документу та державна реєстрація права власності на пожежний резервуар (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283698046101) та кузню (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283714646101) відбулись з грубим порушенням законодавства про приватизацію державного майна та державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме з порушенням положень п. 5, 16, 30 Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затверджених Постановою КМ України від 02.03.1993 року №158, п. 11 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою КМ України від 05.07.1993 року №508, Наказу ФДМУ №788 від 11.07.1996 року, п. 2.2, п.2.3 Положення про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого Наказом ФДМУ №2097 від 25.11.2003 року (у редакції, чинній на момент видачі Переліку 20.10.2015 року).

Відтак, позивач за зустрічним позовом заявив позовні вимоги про визнання незаконним та скасування Переліку майна, переданого до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів» , що виданий 20.10.2015 року Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області листом №11-07-06808 від 20.10.2015 року; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 35836101 від 23.06.2017 року 12:29:58, прийнятого ОСОБА_1 , державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, та скасування запису про право власності №21075274, вчиненого державним відповідним реєстратором, щодо нерухомого майна реєстраційний номер 1283698046101; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 35836443 від 23.06.2017 року 12:38:46, та скасування запису про право власності №21075581, вчиненого щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1283714646101.

Слід зазначити, що обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту, на переконання останнього, зумовлений порушенням відповідачами права на визнане за ним державою право власності на належні йому об`єкти нерухомого майна, так як внаслідок видання Регіональним відділенням ФДМ України по Львівській області з порушенням закону правового акту індивідуальної дії (оспорюваного Переліку майна), який в подальшому став підставою для державної реєстрації права власності за Товариством з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» на неіснуючі об`єкти нерухомого майна на земельних ділянках, які перебувають у користуванні позивача, порушено право на мирне володіння власністю.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз положень указаних норм законодавства свідчить про те, що особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права.

Порядок подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затверджений Наказом Міністерства юстиції України 12.04.2005 №34/5, передбачає такі види актів державних органів як нормативно-правовий акт, інструкція, наказ, розпорядження, постанова, рішення, положення, порядок, правила. Водночас чинне законодавство України не містить визначення термінів акт, правовий акт, юридичний акт, нормативний акт, індивідуальний акт і критеріїв їх розмежування за ознаками нормативності.

Оспорюваний позивачем Перелік майна, переданого до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів» , виданий Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області не оформлений жодним із зазначених видів актів, а наданий позивачу за первісним позовом супровідним листом. Із суті відповідного документа можна зробити висновок, що такий містить перелік майна товариства, тобто фактично має інформаційний, а не нормативний чи правовий характер. При цьому такий документ є одностороннім, не фіксує передачі майна, не містить жодних вказівок чи приписів, які б створювали правові наслідки внаслідок його видачі. Більше того, відповідний документ виданий для конкретного суб`єкта на підставі звернення ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» і жодним чином не стосується ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» , його прав, обов`язків та інтересів.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідний Перелік майна не є первинним чи правовстановлюючим документом, тому його видача Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області не свідчить про порушення органом приписів закону чи порушення права ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» як власника нерухомого майна - експериментального цеху Л-2, нежитлової будівлі Т-1 та нежитлової будівлі Т' -1 площею, відтак, доводи позивача за зустрічним позовом про те, що видача Переліку майна як правовстановлюючого документа відбулась з грубим порушенням законодавства про приватизацію державного майна, не є обґрунтованими також через те, що утворення ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» здійснювалося згідно з наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України №1686 від 23.12.1994 року у порядку корпоратизації, а не приватизації.

Відтак, позовна вимога про скасування Переліку майна, переданого до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод фрезерних верстатів» , що виданий 20.10.2015 року Регіональним відділенням Фонду державного майна по Львівській області листом №11-07-06808 від 20.10.2015 року, не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 35836101 від 23.06.2017 року 12:29:58, прийнятого ОСОБА_1 , державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, та скасування запису про право власності №21075274, вчиненого державним реєстратором, щодо нерухомого майна реєстраційний номер 1283698046101, слід зазначити наступне.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Спірні правовідносини стосуються набутого ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» права власності на об`єкт зареєстрованого нерухомого майна, і в разі скасування оскаржуваних рішень, майнові права цієї юридичної особи можуть бути порушені. Тому такий спір за участі відповідача Державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича не є публічно-правовим, а має вирішуватись за правилами Господарського процесуального кодексу України. Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 06.06.2018 року у справі № 810/2421/16.

Здійснення державної реєстрації прав (їх обтяжень) на нерухоме майно за загальним правилом означає підтвердження державою фактів набуття, припинення чи переходу відповідних речових прав, що надає право управненій особі посилатися на відомості з Державного реєстру прав у спорах з третіми особами для підтвердження відповідних фактів у встановленому порядку. Натомість саме набуття, припинення, перехід речових прав на нерухоме майно відбувається на підставах, визначених законодавством (статті 11 та 328 Цивільного кодексу України), в тому числі, на підставі вчинених правочинів, актів цивільного законодавства, актів органів державної влади та місцевого самоврядування (позиція Верховного Суду, наведена у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 916/675/15).

Як уже було зазначено вище, 23.06.2017 року державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живком Михайлом Олександровичем прийнято рішення щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 1283698046101, а саме реєстрації за Товариством з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» права власності на наступний об`єкт: нерухоме майно - пожежний резервуар об`ємом 250 м.куб. с.н.с., літ. Ш-1, загальною площею 72 кв.м. (в подальшому за рахунок уточнення площ та проведених переобмірів загальна площа змінилась з72,0 кв.м. на 67,7 кв.м згідно з довідкою № 90510 від 04.10.2018р., виданої ФОП Лада П.І.), що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149 (номер запису 21075274 від 20.06.2017 року).

Згідно із Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ).

Водночас державна реєстрація не є підставою набуття права власності.

За своєю правовою природою, реєстрація полягає у визнанні правопорядком юридичних фактів набуття, зміни та втрати права власності, тобто засвідчення державою вже існуючого на момент здійснення реєстрації права власності.

Згідно зі ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі відповідних документів які зазначені в переліку даної статті.

Згідно з Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , чинним на час вчинення реєстраційної дії у 2017 році, для державної реєстрації права власності у зв`язку з передачею у власність фізичним та юридичним особам майна у результаті припинення (ліквідації чи реорганізації) юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи подаються: 1) документ, що посвідчує право власності юридичної особи на майно, що передається у власність фізичним та юридичним особам (крім випадку, коли право власності на таке майно вже зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) ліквідаційний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, та письмова заява таких осіб, яким передано нерухоме майно юридичної особи, що припиняється, про розподіл між ними такого майна або рішення відповідного органу про подальше використання зазначеного майна (у разі ліквідації юридичної особи); 3) передавальний акт, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про злиття, приєднання або перетворення юридичної особи (у разі злиття, приєднання або перетворення юридичної особи); 4) розподільний баланс, затверджений засновниками (учасниками) юридичної особи або органом, який прийняв рішення про поділ юридичної особи або виділ з неї нової юридичної особи (у разі поділу юридичної особи або виділу з неї нової юридичної особи).

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 3) також передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону.

При цьому згідно зі статтею 13 Закону Реєстр прав власності на нерухоме майно, до якого вносилися записи виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об`єкти незавершеного будівництва, є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст. 10 вказаного Закону, в редакції, чинній на червень 2017 року, державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов`язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі; 4) під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ст. 11 Закону).

Отже, законодавець поклав на відповідних посадових осіб обов`язок під час реєстрації перевіряти відповідність нормам законодавства форми таких правочинів, відсутність суперечності зареєстрованих прав і тих, що подаються до реєстрації, та в деяких випадках - факт виконання умов правочину.

Зазначене свідчить, що реєстрація прав на нерухоме майно не є автоматичною, здійснюється не за явочним принципом. Приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідна посадова особа здійснює дії по аналізу поданих документів, зареєстрованих прав тощо та приймає відповідне рішення про здійснення реєстрації або про відмову у здійсненні такої реєстрації, яке є обов`язковим для заявника.

Як встановлено вище, 22.12.1994 року заступником міністра Мінмашпрому України затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Львівського заводу фрезерних верстатів №002222278; згідно з наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України №1686 від 23.12.1994 року на базі Львівського заводу фрезерних верстатів створено Відкрите акціонерне товариство «Львівський завод фрезерних верстатів» ; за даними Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області згідно з відповіддю від 20.10.2015 року до статутного фонду ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» (код за ЄДРПОУ 00222278) передано, зокрема, пожежний резервуар V=250 м. куб. с. н. с. за місцезнаходженням м. Львів, вул. Зелена, 149, інвентарний номер 02-00026. Проте, акт від 22.12.1994р. та наказ від 23.12.1994р. стосуються створення ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» на базі Львівського заводу фрезерних верстатів та оціночної вартості майна Львівського заводу фрезерних верстатів без засвідчення права власності юридичної особи на пожежний резервуар. Тобто, вказані документи, як і Перелік майна, переданого до статутного фонду ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» , по своїй суті не є первинними та правовстановлюючими документами, тобто такими, які встановлюють право власності особи на нерухоме майно та засвідчують факт виникнення права для ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» .

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як уже було встановлено вище, позивачем за первісним позовом не надано доказів, які б відповідали достовірності та вірогідності, на підтвердження обставини передання спірного об`єкта від Львівського заводу фрезерних верстатів до ВАТ «Львівський завод фрезерних верстатів» , а в подальшому до ТзДВ «Львівський завод фрезерних верстатів» , чи включення такого об`єкта до статутного фонду позивача; що відсутні достовірні та однозначні докази того, що спірний об`єкт - пожежний резервуар існував як об`єкт нерухомого майна до моменту державної реєстрації позивачем права власності на нього у 2017 році.

Статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено підстави для відмови в державній реєстрації прав, серед яких: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом; подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живком Михайлом Олександровичем 23.06.2017 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і вчинено запис про право власності № 21075274.

Враховуючи наведене, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, про безпідставність проведення державної реєстрації права власності на об`єкт та прийняття ОСОБА_1 , державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, відповідного рішення про реєстрацію права власності 23.06.2017 року (індексний номер 35836101 від 23.06.2017 року 12:29:58).

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 цього Кодексу закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання. При цьому, слід зазначити, що захисту підлягає порушене право, або таке, що не визнається чи оспорюється.

Із встановлених в матеріалах справи обставин вбачається, що звертаючись до суду із первісним позовом, зокрема, про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, скасування рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, скасування запису про право власності №20675290, Товариство з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» не визнає та оспорює право власності ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю Т' -1 площею 67,5 кв. м., 2018 року побудови.

Враховуючи наведені обставини, зокрема, неподання відповідачем-1 для державної реєстрації права власності первинних і правовстановлюючих документів, передбачених Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» , на підтвердження існування права власності щодо пожежного резервуару, об`ємом 250 м. куб. с. н. с. за місцезнаходженням м. Львів, вул. Зелена, 149, та одночасне оспорювання права власності ТзОВ «Компанія ВЕЕМ-Металавтопром» на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю Т' - 1 площею 67,5 кв. м., 2018 року побудови, суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість зустрічної позовної вимоги щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 35836101 від 23.06.2017 року 12:29:58, прийнятого ОСОБА_1 , державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, та скасування запису про право власності №21075274, вчиненого державним відповідним реєстратором, щодо нерухомого майна реєстраційний номер 1283698046101.

Розглядаючи зустрічні позовні вимоги щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35836443 від 23.06.2017 року 12:38:46, прийнятого Живком Михайлом Олександровичем, державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, та скасування запису про право власності №21075581, що вчинений державним реєстратором Зубрянської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живком Михайлом Олександровичем щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна реєстраційний номер 1283714646101, слід зазначити.

Так, згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №90411527 від 23.06.2017 року об`єкт нерухомого майна кузня, літ. Щ-1, загальною площею 74 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Зелена, 149 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1283714646101), зареєстрований 20.06.2017 року на праві приватної власності Товариства з додатковою відповідальністю «Львівський завод фрезерних верстатів» (підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35836443 від 23.06.2017 року 12:38:46).

Слід зазначити, що відповідна зустрічна вимога заявлена та розглядається у взаємопов`язаності з первісним позовом, тобто обидва позови повинні бути взаємопов`язаними і спільний їх розгляд має бути доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Суд зазначає, що предметом первісного спору, кузня як спірний об`єкт не визначений, вимоги про визнання за позивачем за первісним позовом права власності стосовно такого об`єкта не заявлено, і права позивача за зустрічним позовом щодо вказаного об`єкта у первісному позові не оспорюються. Тобто спільним і спірним у обох позовах є об`єкт пожежного резервуару, але не кузня. Відповідно, заявлена у зустрічному позові вимога не взаємопов`язана з первісним позовом, не узалежнена від результатів вирішення первісного позову.

Позивачем за зустрічним позовом не доведено необхідності одночасного скасування записів про право власності щодо об`єкта - пожежного резервуару та іншого об`єкта - кузні. Відтак, задоволення вимоги про скасування запису про право власності №21075581 в межах даної справи є безпідставним.

Враховуючи наведене, судом правомірно задоволено вимогу про скасування запису про право власності №21075581 щодо реєстрації об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 1283714646101.

Щодо тверджень апелянта/позивача за первісним позовом про те, що місцевим господарським судом порушено норми процесуального права в частині задоволення зустрічного позову до двох відповідачів: ТзДВ Львівський завод фрезерних верстатів , яке є неналежним відповідачем за задоволеною вимогою зустрічного позову та Державного реєстратора Солонківської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Живка Михайла Олександровича, який є фізичною особою, судова колегія вважає безпідставним, оскільки спростовуються п. 13.ч. 1 ст. 20 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається та встановлено місцевим судом, що при вирішенні зустрічних позовних вимог відповідачем-1 за зустрічним позовом було подано заяву щодо застосування строків позовної давності, щодо оспорюваного Переліку майна, яку судом першої інстанції було залишено без розгляду, оскільки судом не було встановлено порушення прав та інтересів позивача за вказаною вимогою, то дослідження обставини спливу позовної давності до відповідної вимоги є недоцільним, з чим погоджується судова колегія.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України). Доводи скаржників про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними та спростовуються висновками, викладеними у рішенні. Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційних скарг - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційних скарг, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржників.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 27 грудня 2019 року у справі №914/1898/18 залишити без змін, а апеляційні скарги Товариства з додатковою відповідальністю Львівський завод фрезерних верстатів та Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ВЕЕМ-Металавтопром - без задоволення.

Матеріали справи №914/1898/18 повернути до Господарського суду Львівської області .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 24 грудня 2020 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Зварич О.В.