Рішення

від 29.12.2020 по справі 902/1044/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" грудня 2020 р. Cправа № 902/1044/20

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А. , розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001)

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвродок" (вул. Київська, буд.16, м. Вінниця, 21009)

про стягнення 11854,82 грн заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвродок" про стягнення 11854,82 грн заборгованості.

В якості підстави заявлених позовних вимог позивач посилається на підписання 06.06.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрєвродок" Заяви про відкриття поточного рахунку, відповідно до якої відповідач приєднався до Умов і Правил надання банківських послуг, внаслідок чого між позивачем та відповідачем укладено Договір банківського обслуговування (Договір) із наданням кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача.

У зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрєвродок" умов вказаного Договору в частині повного та своєчасного погашення кредитних коштів, Акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" заявлено до стягнення інфляційні втрати та 3% річних від суми простроченої заборгованості за кредитом за період з 22.09.2017 по 22.09.2020 в сумі 11854,82 грн.

Ухвалою суду від 30.10.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/1044/20 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі вручена позивачу, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим поштовим повідомленням. При цьому ухвалу про відкриття провадження у справі, яка направлялася на юридичну адресу відповідача, повернуто на адресу суду із відміткою поштового відділення причин повернення: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно із п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).

Окрім того, суд зазначає, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі №902/1044/20 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судове провадження у даній справі.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

06.06.2012 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрєвродок" (Боржник, відповідач) підписано з Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (згодом найменування змінено на Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк") (Банк, позивач) заяву про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки, на підставі якої Банком було відкрито поточний рахунок відповідачу.

За умовами Заяви від 06.06.2012 Клієнт банку, підписавши дану заяву погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками, які розміщені на сайті банку htpp://www.privatbank.ua, htpps://client-bank/privatbank.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування.

За умовами вказаного Договору банківського обслуговування позивачем надано відповідачу кредитний ліміт у розмірі в розмірі 42000 грн в обмін на зобов`язання щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків та винагороди.

Відповідач, в свою чергу, не виконав свої зобов`язання за Договором банківського обслуговування в частині повного та своєчасного погашення кредиту, внаслідок чого виникла заборгованість, яка була предметом розгляду у справі №902/533/15.

Так, 11.06.2015 Господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі №902/533/15, яким суд встановив факт укладення Договору банківського обслуговування від 06.06.2012, факт надання кредиту, факт порушення відповідачем зобов`язань та факт наявності заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвродок" за Договором банківського обслуговування (у тому числі 42000 грн заборгованості за кредитом). За результатом розгляду вказаної справи суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором банківського обслуговування від 06.06.2012. Дане рішення суду набрало законної сили 30.06.2015.

З моменту набрання законної сили зазначеним вище рішенням суду жодних погашень тіла кредиту не було, у зв`язку з чим станом на дату даного позову розмір простроченої заборгованості відповідача за кредитом становить 42000 грн грн.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України), а тому зобов`язання відповідача щодо сплати суми боргу триває, оскільки не виконано останнім.

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість. виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, статтею 625 ЦК України передбачено, що нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Законодавець визначає обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв`язку із чим таке зобов`язання є триваючим.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Таким чином, зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за кредитом триватиме до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання у повному обсязі. Відтак, позивач має право на отримання нарахувань, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення.

Окрім того, заяви про застосування строків позовної давності від відповідача не надходило.

Разом з тим главою 19 ЦК України визначено строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, тобто позовну давність.

Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).

Порядок відліку позовної давності наведено у ст. 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 8070,42 грн та 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом у розмірі 3784,4 грн за період з 22.09.2017 року по 22.09.2020, що разом складає 11854,82 грн.

Дана позиція узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц, відповідно до якого невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає: у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Відповідно до приписів статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За положеннями частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за допомогою програми "ЛІГА.ЗАКОН" за період з 22.09.2017 року по 22.09.2020, суд дійшов висновку, що такий розрахунок не перевищує розрахунку суду.

З огляду на викладене у сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвродок" 8070,42 грн - інфляційних втрат та 3784,4 грн - 3% річних від простроченої суми боргу за кредитом за період з 22.09.2017 по 22.09.2020.

Витрати на судовий збір в сумі 2102 грн підлягають відшкодуванню з відповідача за правилами ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрєвродок" (вул. Київська, 16, м. Вінниця, 16, 21009; код ЄДРПОУ 37898580) на користь на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001; код ЄДРПОУ 14360570) 8070,42 грн - інфляційних втрат, 3784,4 грн - 3% річних та 2102 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 29 грудня 2020 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу - вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094 (адреса для листування);

3 - відповідачу - вул. Київська, буд.16, м. Вінниця, 21009.