Рішення
від 28.12.2020 по справі 904/5454/20
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2020м. ДніпроСправа № 904/5454/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АЙРА"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ КЛІОН"

про стягнення 18766,75грн., з яких 18168,52грн. основної заборгованості; 384,73грн. трьох процентів річних; 213,50грн. інфляційних втрат (договір поставки №000254363 від 11.10.2019)

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АЙРА" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ КЛІОН" (далі - відповідач) про стягнення 18766,75грн., з яких 18168,52грн. основної заборгованості; 384,73грн. трьох процентів річних; 213,50грн. інфляційних втрат (договір поставки №000254363 від 11.10.2019).

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5454/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2020.

Ухвалою від 12.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 11.11.2020.

Щодо строку для подачі відзиву.

Ухвалу від 12.10.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 01.12.2020 , яка повернулася на адресу господарського суду 04.12.2020 з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідачу в ухвалі від 12.10.2020 роз`яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Крім цього, телефонограмою від 10.12.2020 помічник судді Лисаченко В.С. передала засобами телефонного зв`язку довіреній особі відповідача - Іванюк Валентині Миколаївні інформацію про існуюче судове провадження і повідомила про можливість подачі відзиву протягом 15 днів з дати отримання вказаного повідомлення.

Отже, кінцевий строк для подачі відзиву по 28.12.2020.

Станом на 28.12.2020 відзив на позов не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків , пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався , про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі , якщо судове засідання не проводиться.

Отже, строк для розгляду справи по суті розпочато.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.06.2009 по справі №16-рп/2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина.

Господарським судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи необхідність надання додаткового часу задля забезпечення можливості подачі відповідачем відзиву, господарський суд констатує, що строк на вирішення даної справи не є порушеним.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

28.12.2020 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.

Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №000254363 від 11.10.2019 (далі - договір).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 39832,60грн.

Відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався у розмірі 21664,08грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем складає 18168,52грн., а саме за видатковою накладною №Л-000025039 від 06.12.2019 на суму 1299,60грн. та видатковою накладною №Л-000025043 від 06.12.2019 на суму 1193,91грн. відповідач розрахувався на суму 493,51грн., у повному обсязі збереглася заборгованість за видатковою накладною №Л-000025197 від 10.12.2019 на суму 3405,98грн., за видатковою накладною №Л-000025653 від 13.12.2019 на суму 3916,07грн., за видатковою накладною №Л-000025654 від 13.12.2019 на суму 8232,30грн., за видатковою накладною №Л-000025818 від 16.12.2019 на суму 614,17грн.

В якості додаткового доказу визнання відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 18973,38грн. позивач посилається на акт звірки складений станом на 31.12.2019, без урахування оплат відповідача, які здійснено 24.07.2020 та 30.07.2020 на загальну суму 804,86грн.

Крім цього, позивач звертає увагу, що ним втрачено видаткову накладну №Л-000025818 від 16.12.2019 на суму 614,17грн., проте наявність заборгованості за вказаною видатковою накладною підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який відповідачем підписано.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- три проценти річних за загальний період прострочення з 12.12.2019 по 31.08.2020 на загальну суму 384,73грн.;

- інфляційні втрати за загальний період прострочення з 12.12.2019 по 31.08.2020 на загальну суму 213,50грн.

Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.

Відзив не надійшов.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладання договору. 2. Природа договору. 3. Факт поставки товару. 4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості. 5. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі - відповідач, покупець) (разом іменовані - сторони) укладено договір поставки №000254363 від 11.10.2019 (далі - договір).

Предмет договору. На умовах даного договору постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві продукцію, визначену у цьому договорі (далі - продукція), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість продукції, що підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначається рахунком-фактурою (далі - рахунок), що є додатком до цього договору (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Ціна договору визначається як сумарна вартість товару, переданого у власність покупцю згідно з накладними отриманими з товаром (пункт 3.3 договору).

Строк. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (пункт 7.1 договору). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений пунктом 7.1 цього договору та закінчується 31.12.2018 (пункт 7.2 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (частина 1 статті 265 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Факт поставки товару.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2.2 договору врегульовано, що обов`язок постачальника передати товар покупцеві вважається виконаним з моменту вручення товару покупцю у спосіб вказаний у даному договорі. Приймання товару по кількості і якості проводиться покупцем у день приймання товару у порядку, передбаченому чинним законодавством. Покупець перевіряє комплектність товару, цілісність упаковки, наявність зовнішніх дефектів та правильність оформлених документів (пункт 2.6 договору).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар на загальну суму 18662,03грн., що підтверджується :

1. Видатковою накладною №Л-000025039 від 06.12.2019 на суму 1299,60грн.;

2. Видатковою накладною №Л-000025043 від 06.12.2019 на суму 1193,91грн.;

3. Видатковою накладною №Л-000025197 від 10.12.2019 на суму 3405,98грн.;

4. Видатковою накладною №Л-000025653 від 13.12.2019 на суму 3916,07грн.;

5. Видатковою накладною №Л-000025654 від 13.12.2019 на суму 8232,30грн.;

6. Видатковою накладною №Л-000025818 від 16.12.2019 на суму 614,17грн.

Видаткові накладні №Л-000025039 від 06.12.2019 на суму 1299,60грн.; №Л-000025043 від 06.12.2019 на суму 1193,91грн.; №Л-000025197 від 10.12.2019 на суму 3405,98грн.; №Л-000025653 від 13.12.2019 на суму 3916,07грн.; №Л-000025654 від 13.12.2019 на суму 8232,30грн. підписані представниками обох сторін та скріплені відповідними печатками підприємств.

Видаткова накладна №Л-000025818 від 16.12.2019 на суму 614,17грн. не містить підпису відповідача, проте визнання даної поставки відповідачем підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за період 4 кварталу 2019 року складеного між сторонами на підставі договору №000254363 від 11.10.2019, який підписано представниками позивача та відповідача і підписи яких засвідчені печатками підприємств. Таким чином, поставка товару за видатковою накладною №Л-000025818 від 16.12.2019 на суму 614,17грн. визнається підтвердженою.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Отже, факт поставки товару на загальну суму 18662,03грн. визнається підтвердженим.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 3.5 договору визначено, що строк оплати продукції, що поставляється за цим договором становить три банківські дні.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним , і обов`язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити його вартість.

Господарський суд констатує, що строк оплати товару за спірними видатковими накладними є таким, що настав.

Позивач зазначає про часткове погашення відповідачем існуючої заборгованості, у зв`язку із чим сума основного боргу заявленого до стягнення з відповідача складає 18168,52грн.

Доказів оплати товару в сумі 18168,52грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 18168,52грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

5. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України (статті 525, 526 Цивільного кодексу України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо розрахунку трьох процентів річних.

Позивач нарахував три проценти річних за загальний період прострочення з 12.12.2019 по 31.08.2020 на загальну суму 384,73грн.

Відповідач контррозрахунок трьох процентів річних не надав ; вимоги заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок трьох процентів річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо розрахунку інфляційних втрат.

Позивач нарахував інфляційні втрати за загальний період прострочення з 12.12.2019 по 31.08.2020 на загальну суму 213,50грн.

Відповідач контррозрахунок інфляційних втрат не надав ; вимоги заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 2102,00грн.

Керуючись статтями 2-5, 7-15, 18, 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 91, 123, 129, 232-233, 236-242, 247-248, 252, 253-254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АЙРА" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 04112, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕНИ ТЕЛІГИ, будинок 4; Ідентифікаційний код юридичної особи: 35254467) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ КЛІОН" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ОЛЕКСАНДРА ПОЛЯ, будинок 48 В; Ідентифікаційний код юридичної особи: 39455940) про стягнення 18766,75грн., з яких 18168,52грн. основної заборгованості; 384,73грн. трьох процентів річних; 213,50грн. інфляційних втрат (договір поставки №000254363 від 11.10.2019) задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ КЛІОН" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ПРОСПЕКТ ОЛЕКСАНДРА ПОЛЯ, будинок 48 В; Ідентифікаційний код юридичної особи: 39455940) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ "АЙРА" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 04112, місто Київ, ВУЛИЦЯ ОЛЕНИ ТЕЛІГИ, будинок 4; Ідентифікаційний код юридичної особи: 35254467) 18168,52грн. (вісімнадцять тисяч сто шістдесят вісім грн. 52 коп.) основної заборгованості; 384,73грн. (триста вісімдесят чотири грн. 73 коп.) трьох процентів річних; 213,50грн. (двісті тринадцять грн. 50 коп.) інфляційних втрат; 2102,00грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата підписання та складення повного судового рішення - 28.12.2020.

Суддя І.В. Петренко

Дата ухвалення рішення28.12.2020
Оприлюднено30.12.2020
Номер документу93870950
СудочинствоГосподарське
Сутьзахист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів. Враховуючи необхідність надання додаткового часу задля забезпечення можливості подачі відповідачем відзиву, господарський суд констатує, що строк на вирішення даної справи не є порушеним. Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції. Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться. 28.12.2020 здійснено розгляд справи по суті. Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ. Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів. Між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №000254363 від 11.10.2019 (далі - договір). На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 39832,60грн. Відповідач за отриманий від позивача товар розрахувався у розмірі 21664,08грн. Заборгованість відповідача перед позивачем складає 18168,52грн., а саме за видатковою накладною №Л-000025039 від 06.12.2019 на суму 1299,60грн. та видатковою накладною №Л-000025043 від 06.12.2019 на суму 1193,91грн. відповідач розрахувався на суму 493,51грн., у повному обсязі збереглася заборгованість за видатковою накладною №Л-000025197 від 10.12.2019 на суму 3405,98грн., за видатковою накладною №Л-000025653 від 13.12.2019 на суму 3916,07грн., за видатковою накладною №Л-000025654 від 13.12.2019 на суму 8232,30грн., за видатковою накладною №Л-000025818 від 16.12.2019 на суму 614,17грн. В якості додаткового доказу визнання відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 18973,38грн. позивач посилається на акт звірки складений станом на 31.12.2019, без урахування оплат відповідача, які здійснено 24.07.2020 та 30.07.2020 на загальну суму 804,86грн. Крім цього, позивач звертає увагу, що ним втрачено видаткову накладну №Л-000025818 від 16.12.2019 на суму 614,17грн., проте наявність заборгованості за вказаною видатковою накладною підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який відповідачем підписано. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу: - три проценти річних за загальний період прострочення з 12.12.2019 по 31.08.2020 на загальну суму 384,73грн.; - інфляційні втрати за загальний період прострочення з 12.12.2019 по 31.08.2020 на загальну суму 213,50грн. Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів. Відзив не надійшов. ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ. Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі: 1. Обставини укладання договору. 2. Природа договору. 3. Факт поставки товару. 4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості. 5. Правомірність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат

Судовий реєстр по справі —904/5454/20

Судовий наказ від 28.05.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Ігор Васильович

Рішення від 07.05.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Ігор Васильович

Судовий наказ від 19.01.2021

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Ігор Васильович

Рішення від 28.12.2020

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Ігор Васильович

Ухвала від 12.10.2020

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Петренко Ігор Васильович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні