Рішення

від 23.12.2020 по справі 906/1099/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1099/20

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Веркалець У.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Саранюк В.М., адвокат, довіреність №14-156 від 23.04.2019року, дійсна до 01.01.2021 року

від відповідача: не прибув

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№70) (м.Бердичів, Житомирська область)

про зобов`язання включити грошові вимоги в сумі 237197, 28 грн до проміжного ліквідаційного балансу

Процесуальні дії по справі.

Відповідно до ухвали суду від 30 вересня 2020 року справу за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія" Нафтогаз України" до відповідача Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№70)" в особі голови комісії з припинення Дзюбчика В.Д. (м. Бердичів, Житомирської області) з вимогами про зобов`язання включити грошові вимоги в сумі 237 197, 28 грн до проміжного ліквідаційного балансу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

23.10.2020 року засобами електронної пошти господарського суду надійшло клопотання представника позивача адвоката В.М. Саранюка в якому просить суд провести підготовче засідання 27.10.2020 року за відсутністю уповноваженого представника. Одночасно, просив суд завершити підготовче засідання та перейти до стадії розгляду справи по суті.

Відповідно до ухвали суду від 27.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1099/20 до судового розгляду по суті.

В засіданні розгляду справи по суті 14.12.2020 року суд відкладено розгляд справи по суті на 23.12.2020 року до 16:00.

В засіданні розгляду справи по суті 23.12.2020 року суд відклав розгляд справи по суті на 28.12.2020 року до 16:00.

В засіданні розгляду справи по суті 23.12.2020 року суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення суду про задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія"Нафтогаз України" звернувся з позовом до відповідача Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№70)" в особі голови комісії з припинення Дзюбчика В.Д. з вимогами про включення грошових вимог АТ "НАК"Нафтогаз України" в сумі 237 197, 28 грн до проміжного ліквідаційного балансу.

В обґрунтування підстав поданого позову позивач посилається на ухилення відповідача від розгляду та включення до проміжного ліквідаційного балансу кредиторських вимог позивача, що викладені у вимозі від 18.05.2020 №14/7-3336-20 на суму 237 197, 28 грн в порушення вимог ст.ст. 105, 111 ЦК України.

Правові підстави позову: 11, 15, 16, 104, 105, 111, 112, 212, 251, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 626, 627 ЦК України, ст. 20, 55, 179, 230 ГК України.

Відповідач відзив на позов не подав, наразі правова позиція останнього по суті позову суду не відома.

На підставі ч.4 ст. 11 ГПК України суд застосовує п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" (надалі - Європейський суд) та п. 23 рішення ЄСПЛ "Гурепка проти України N 2", у яких наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач так як і відповідач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№70)" (код ЄДРПОУ 08679988) значиться з 23.03.2020 року у стані припинення за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, голова комісії з припинення - Дзюбчик В.Д.

У цьому Витягу також вказані відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог - до 24.05.2020 року.

18.05.2020 року за №14/7-3336-20 позивач АТ "НАК"Нафтогаз України" надіслав Комісії з припинення Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№70)" вимогу на суму 237 197, 28 грн в порядку ст.ст. 104, 105, 106, 107 ЦК України.

Вимога позивача на суму 237 197, 28 грн ґрунтується на неналежному виконанні відповідачем взятих на себе зобов`язань, а саме:

1) рішенням у справі №906/988/18 від 04.03.2019 року стягнуто з відповідача на користь позивача 22 008, 35 грн боргу, 17 858, 91 грн пені, 3 739, 51 грн 3% річних, 48 542, 92 грн інфляційних втрат, 1 606, 42 грн судового збору, загалом на суму 93 756, 11 грн. Станом на 29.04.2020 року рішення суду не було виконано, тому за період не охоплений вказаним рішенням суду позивач нарахував відповідачу за Договором від 27.11.2013 року №537/14-БО-10 купівлі-продажу природного газу - 1 495, 38 грн 3% річних та 3 306, 79 грн суми інфляційних втрат;

2) рішенням суду у справі 906/449/19 від 02.07.2019 року стягнуто з відповідача на користь позивача позивача 32 998, 70 грн боргу, 9 533, 46 грн пені, 2 904, 78 грн 3% річних, 22 637, 02 грн суми інфляційних втрат, 1 921, 00 грн судового збору, загалом на суму 69 994, 96 грн. Станом на 29.04.2020 року рішення суду не було виконано, тому за період не охоплений вказаним рішенням суду позивач нарахував відповідачу за Договором від 26.01.2015 №1614/15-БО купівлі-продажу природного газу - 2 242, 12 грн 3% річних та 8 359, 35 грн суми інфляційних втрат;

3) рішенням суду у справі №906/328/15 від 20.04.2015 року стягнуто з відповідача на користь позивача 3 500, 00 грн пені, 7 390, 77 грн інфляційних втрат, 2 130, 86 грн 3% річних, 548, 47 грн судового збору, загалом на суму 13 570, 10 грн. Станом на 29.04.2020 року рішення суду не було виконано;

4) рішенням суду у справі №906/981/18 від 18.12.2018 року стягнуто з відповідача на користь позивача 81,59 грн 3% річних, 862, 11 грн суми інфляційних втрат, 1 762, 00 грн судового збору, загалом на суму 2 705, 70 грн. Станом на 29.04.2020 року рішення суду не було виконано;

5) рішенням суду у справі №906/987/18 від 19.12.2018 року стягнуто з відповідача на користь позивача 2 476, 08 грн 3% річних, 26 376, 27 грн суми інфляційних втрат, 1 360, 53 грн судового збору. Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.05.2019 рішення суду скасовано частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 8 509, 65 грн інфляційних втрат, 401, 24 грн витрат по сплаті судового збору, за подання позовної заяви та 2 643, 00 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Загальна сума заборгованості відповідача за рішенням суду у цій справі становить 41 766, 77 грн. Станом на 29.04.2020 року рішення суду не було виконано.

Факт надіслання вказаної вимоги відповідачу підтверджується копією опису вкладення в цінний лист, копією поштової накладної та фіскального чеку від 18.05.2020 року (а.с. 26-28).

Позивач доводить, що згідно штрихкодового ідентифікатору 0100180544784 27.08.2020 року відстежив відправлення вимоги №14/7-3336-20 від 18.05.2020 року та встановив, що відповідач отримав останню 20.05.2020 року (а.с. 29).

Як зазначає позивач, що з дня отримання 20.05.2020 року вимоги кредитора АТ "НАК"Нафтогаз України" відповідач в особі ліквідатора відповідного рішення щодо вказаної вимоги не прийняв, тому вважає такі дії комісії з припинення відповідача як ухилення від розгляду вимог кредитора, що стало підставою для звернення з позовом до суду з вимогою про включення кредиторських вимог АТ "НАК"Нафтогаз України" в сумі 237 197, 28 грн до проміжного ліквідаційного балансу, посилаючись на приписи ст. 112 ЦК України.

Спір у даній справі стосується визнання та включення кредиторських вимог позивача у сумі 237 197, 28 грн до проміжного ліквідаційного балансу відповідача Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№70)" у зв`язку із припиненням його діяльності за рішенням засновників шляхом ліквідації.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

1. Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Частинами 3-4 ст. 105 ЦК України визначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно ч. 5 вказаної статті визначає, що строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджено, що у відповідності до відомостей з ЄДР, відповідач Державне підприємство "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№70)" перебуває з 23.03.2020 року в стані припинення за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, голова комісії з припинення - Дзюбчик Віталій Дмитрович, вимоги кредиторів розглядаються до 24.05.2020 року.

Частиною 8 ст. 111 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Судом встановлено, що відповідачем отримано вимогу позивача від 18.05.2020 року за №14/7-3336-20 - 20.05.2020 року, тобто в межах строку, встановленого для розгляду вимог кредиторів.

Згідно ч. 1 ст. 112 ЦК України визначено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.

Частина 6 ст. 105 ЦК України зазначає, що кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

В будь-якому випадку, комісія з припинення відповідача Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№70)", повинна була розглянути кредиторські вимоги АТ "НАК"Нафтогаз України" на суму 237 197, 28 грн та прийняти відповідне рішення у строк по 19.06.2020 року включно.

Докази на підтвердження розгляду та прийняття відповідного рішення щодо вимоги позивача за №14/7-3336-20 від 18.05.2020 року комісією з припинення відповідача матеріали справи не містять, а відповідачем, в свою чергу, не доведено інше, що свідчить про ухилення комісією з припинення відповідача від їх розгляду.

За змістом положень ч.3 ст. 112 ЦК України передбачено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Аналіз зазначеного вказує на те, що у разі наявності невиконаних зобов`язань, кредитор має право звернутися з відповідними вимогами до ліквідаційної комісії боржника із заявою про їх визнання та включення до проміжного ліквідаційного балансу. У разі повної або часткової відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду у кредитора виникає право на захист його порушених прав в судовому порядку шляхом розгляду судом існуючих вимог; в разі обґрунтованості вимог кредитора, наслідком є їх задоволення та включення до проміжного ліквідаційного балансу юридичної особи або задоволення вимог кредитора за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Тобто, з метою гарантування прав та інтересів кредиторів, яким ліквідаційна комісія відмовила у задоволенні їх вимог чи ухилилася від їх розгляду стаття 112 Цивільного кодексу України надає право звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії.

Судом встановлено, що позивач місячний строк для звернення до суду з позовом про включення до проміжного ліквідаційного балансу відповідача вимог на суму 237 197, 28 грн відраховує з дати, коли він дізнався про порушення його прав на включення до проміжного ліквідаційного балансу вимоги за №14/7-3336-20 від 18.05.2020 року, а саме - 27.08.2020 року, про що свідчить трекінг відстеження поштового відправлення вимоги позивача на офіційному сайті Укрпошти.

Згідно штемпелю на конверті позовну заяву АТ "НАК"Нафтогаз України" за №39/2-1396-20 від 27.08.2020 року відправлено на адресу суду 07.09.2020 року та 10.09.2020 року отримано судом, тобто в межах встановленого ч. 3 ст. 112 ЦК України строку.

2. Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Підставою для звернення особи до суду є наявність її порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Розгляд справи має пов`язуватися із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів позивача від відповідача, і саме за наслідками судового рішення проти останнього має відбутися відновлення чи захист прав чи інтересів позивача (постанова ВС у складі КГС у справі №905/355/19 від 03.09.2020).

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення факту порушення або оспорювання прав і охоронюваних законом інтересів покладено саме на позивача.

Щодо порушеного права, таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Одночасно з цим, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

В свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, способи захисту за своїм призначенням можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. При цьому, метою застосування певного способу захисту є усунення невизначеності у взаємовідносинах суб`єктів, створення необхідних умов для реалізації права й запобігання дій зі сторони третіх осіб, які перешкоджають його здійсненню.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу, а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Законодавстом встановлений спеціальний порядок задоволення кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється шляхом звернення із відповідними вимогами до ліквідаційної комісії такої особи (постанова ВС у складі КГС від 20.01.20 у справі №922/416/19).

Судом встановлено, що відповідачем порушено права позивача шляхом ухилення від розгляду його кредиторських вимог згідно вимоги за №14/7-3336-20 від 18.05.2020 на суму 237 197, 28 грн, за захистом якого позивач звернутися до суду з позовом до комісії з припинення відповідача в порядку ч. 3 ст. 112 ЦК України.

Виходячи з предмету та підстав позовних вимог, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту, а саме - зобов`язати включити кредиторські вимоги АТ "НАК"Нафтогаз України" в сумі 237 197, 28 грн до проміжного ліквідаційного балансу Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№70)" призведе до відновлення прав та законних інтересів позивача.

Таким чином, враховуючи дотримання позивачем порядку звернення до відповідача із заявою про визнання його кредиторських вимог та відсутністю заперечень зі сторони відповідача, суд дійшов висновку що у відповідача виник обов`язок по включенню до проміжного ліквідаційного балансу Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№70)" кредиторської вимоги позивача АТ "НАК"Нафтогаз України" на суму 237 197, 28 грн.

Щодо розподілу судового збору

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Державному підприємству "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№70)" (13306, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Низьгірецька, будинок, 1, код ЄДРПОУ 08679988) включити до проміжного ліквідаційного балансу Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№70)" кредиторські вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) у загальному розмірі 237 197, 28 грн. Видати наказ.

3. Стягнути з Державного підприємства "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№70)" (13306, Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Низьгірецька, будинок, 1, код ЄДРПОУ 08679988) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) - 2102, 00 грн судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 29.12.20

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

Друк. : 1 - у справу,

2-3 - сторонам ( рек. з пов.)