Рішення

від 22.12.2020 по справі 906/1201/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/1201/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Степанченко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Солотвінський А.В. дов. №21122020/1 від 21.12.2020;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиртепломаш"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЯК"

про стягнення 218001,00 грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиртепломаш" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" про стягнення 218 001,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору підряду №1 від 29.05.2017 відносно оплати виготовленої та поставленої партії продукції.

В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.ст. 525, 526, 610, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України.

Позов подано до іноземної особи, а саме до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк", яке знаходиться за адресою: 141282, Російська Федерація, Московська область, м. Івантєєвка, вул. Толмачьова, 27.

Згідно з п.1 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Частиною 2 статті 4 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992, учасниками якої є Україна та Росія передбачено, що компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору до суду.

Відповідно до п.п. 11.3., 11.4. Договору підряду №1 від 29.05.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиртепломаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк", у випадку неможливості вирішення спорів шляхом переговорів, сторони передають їх на розгляд суду за місцезнаходженням підрядника (Господарський суд Житомирської області). Сторони згодні з тим, що в процесі розгляду і вирішення спорів буде застосовуватися законодавство України.

Враховуючи досягнення сторонами домовленості щодо розгляду спору в Господарському суді Житомирської області за правилами ГПК України та відсутність підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд визнав позовну заяву такою, що відповідає процесуальним вимогам ст. 162, 164 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.11.2019 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.03.2020, зупинено провадження у справі у зв`язку зі зверненням господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави.

Ухвалою господарського суду від 03.03.2020 відкладено підготовче засідання на 11.08.2020.

07.04.2020 до суду надійшла ухвала Арбітражного суду Московської області від 10.01.2020 про прийняття судового доручення від 03.12.2019 №906/1201/19/10736/19 Господарського суду Житомирської області до виконання (а.с. 73).

03.03.2020 Арбітражним судом Московської області ухвалено визнати судове доручення Господарського суду Житомирської області про вручення судових документів виконаним (а.с. 85).

Ухвалою господарського суду від 11.08.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.08.2020 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу №906/1201/19 до судового розгляду по суті на 22.12.2020.

08.12.2020 до суду надійшла ухвала Арбітражного суду Московської області від 18.11.2020, згідно якої судове доручення господарського суду Житомирської області про вручення ТОВ "Маяк" судових документів вважається виконаним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Надав довідку №2112020/2 від 21.12.2020, що заборгованість відповідача не змінилася та складає 218 001,00грн.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

29.05.2017 між ТОВ "Житомиртепломаш" (підрядник, позивач) та ТОВ "Маяк" (замовник, відповідач) укладено договір підряду №1 (далі - договір) (а.с. 14-18), за п. 1.1 якого, з врахуванням додаткових угод, замовник розміщує у підрядника замовлення на виготовлення продукції під товарним знаком "Теrmotechnik", використовувати який він має право на підставі листа про надання йому права користування сертифікатом, вказаній в додатку №1, для чого замовник передає підряднику креслення на продукцію і технічну документацію, а підрядник бере на себе обов`язок по виробництву вказаної продукції за власний рахунок та поставки виготовленої продукції замовнику. Замовник зобов`язується прийняти та оплатити продукцію на умовах, встановлених даним договором.

Асортимент і ціна продукції вказані в додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).

Продукція виробляється та поставляється замовнику для її подальшої реалізації (п.1.4 договору).

Згідно з п. 1.5 договору право власності на виготовлену продукцію за цим договором переходить від підрядника до замовника з моменту підписання замовником товарно - транспортної накладної на відповідну партію продукції. Підрядник зобов`язується контролювати в міжнародній товарно - транспортній накладній (CMR) наявність дати передачі продукції перевізнику.

Ціна продукції погоджується сторонами на підставі додатку № 1, зазначається в специфікаціях на кожну поставку. Валюта платежу за продукцію - гривня (п. 2.1 договору).

Сторонами у п. 2.2 договору погоджено, що ціна сформована на умовах поставки СРТ - г. Ивантеевка. До ціни продукції включається вартість стандартної комплектації продукції, упаковки, маркування і транспортні витрати.

Загальна сума договору становить у сумі 25 000 000,00 грн. (п. 2.4 договору).

Відповідно до п. 2.7 договору днем оплати продукції вважається день списання грошових коштів з розрахункового рахунка замовника.

Згідно з п. 3.2 договору замовник зобов`язаний оплатити продукцію підряднику в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Згідно з п. 6.1, 6.2 договору поставка продукції здійснюється окремими партіями. Поставка кожної партії продукції здійснюється за специфікаціями, оформленими на підставі заявок замовника. Заявка може бути передана підряднику за допомогою факсимільного або електронного зв`язку з подальшим її письмовим підтвердженням.

Поставка продукції здійснюється автотранспортом підрядника на умовах СРТ, РФ, згідно "Інкотермс 2010". Контактне місце доставки товару: Російська Федерація, Московська область, м. Івантєєвка, вул. Толмачова, буд. 27, а за погодженням сторін доставка може здійснюватись і в інші міста, вказані в специфікації.

Пунктом 6.3 договору сторонами обумовлено перелік відвантажувальних документів.

Відповідно до п. 6.5 договору виробником продукції є ТОВ "Житомиртепломаш" (Україна, Житомирська область, Житомирський район, с. Березівка). Вантажоотримувачем є ТОВ "МАЯК", Московська область, м. Івантєєвка.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення (п. 12.1 договору) з урахуванням додаткової угоди №2 від 31.12.2017.

02.10.2017 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду №1 від 29.05.2017, якою внесено зміни до п. п. 1.1, 1.2, 2.1 договору (а. с. 19).

31.12.2017 між сторонами укладено додаткову угоду № 2 до договору підряду №1 від 29.05.2017, якою внесено зміни до п. п. 12.1 договору (а. с. 21).

01.09.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору підряду №1 від 29.05.2017, якою внесено зміни до п. п. 1.1, 1.2, 2.1 договору (а. с. 23).

В матеріалах справи є такі додатки до договору підряду № 1 від 29.05.2017: № 1 від 29.05.2017 (а. с. 20), № 2 від 02.10.2017 (а. с. 22), № 3 від 01.09.2018 (а. с. 24), а також специфікація № 8 від 13.12.2018 на загальну суму 218 001,00грн (а. с. 25).

21.12.2018 згідно специфікації №8 від відповідачу поставлений товар на суму 218 000,00грн про що також свідчить декларація №101070/2018/048381 від 19.12.2020 (а.с. 26-27) та міжнародна товарно-транспортна накладна CMR A №534789 (а.с. 28).

Пунктом 2.5 договору встановлено, що відповідач має сплатити грошові кошти за раніше поставлену продукцію не пізніше 65 календарних днів з моменту перетинку кордону РФ поставленої партії продукції. Тобто до 26.02.2019.

У зв`язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань по сплаті поставленого товару на суму 218 001,00грн, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 18.06.2019 вих. №180619/1 стосовно термінового проведення оплати за поставку побутового газового обладнання під товарним знаком "Теrmotechnik" відповідно до специфікації № 8 від 13.12.2018 (а. с. 30).

У відповіді №82 від 25.07.2019 на претензію №180619/1 від 18.06.2019 (а. с. 31) відповідач не заперечив проти наявності суми боргу у розмірі 218 001,00грн, однак у зв`язку з несприятливими обставинами, які склалися на ринку, вказав що погасити борг перед позивачем немає можливості.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з даним позовом про стягнення з відповідача 218 001,00 грн основного боргу.

2. Норми права, які застосував господарський суд.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ч. ч. 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.ст. 6, 627 ЦК України).

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник - прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися, зокрема, на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. ч. 1, 2, 3 ст. 837 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти та оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У ст. 853 ЦК України закріплено зобов`язання замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, яка кореспондується із ст. 526 ЦК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, слід зазначити, що Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за №128/2568 (далі - Правила), визначають товарно-транспорту накладну як обов`язковий документ, що має оформлюватись при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Згідно розділу 1 Правил товарно-транспортна накладна є основним документом на перевезення вантажів та єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Конвенції "Про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

За ч. ч. 11, 12 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" перевезення вантажів супроводжується товарно - транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені Законами України.

Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

3. Щодо обґрунтованості позовних вимог в частині основного боргу у розмірі 218 001,00грн.

На підставі умов договору підряду № 1 від 29.05.2017, позивачем на замовлення відповідача поставлено товар на загальну суму 218001,00 грн, про що свідчать специфікація №8 від 13.12.2018 на вказану суму, підписана та скріплена печаткою ТОВ "Маяк" (а.с.25); митна декларація (електронне декларування) (а.с.26-27), міжнародна товарно-транспортна накладна CMR А№534789 (а.с. 28).

Відповідач проти боргу у сумі 218001,00 грн не заперечив як вбачається зі змісту листа № 82 від 25.07.2019, адресованого позивачу у справі (а.с. 31).

З огляду на викладене та враховуючи факт визнання відповідачем суми боргу у розмірі 218001,00 грн перед позивачем, невиконання належним чином обов`язку зі оплати виготовленого та поставленого товару, відповідач зобов`язаний оплатити позивачу борг у розмірі 218001,00 грн.

4. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.

За ч. 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.

Враховуючи викладене та те, що станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів сплати боргу, позов підлягає задоволенню на суму 218001,00 грн.

5. Щодо розподілу між сторонами судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст.129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Крім того, позивачем у позовній заяві вказано, що він очікує понести витрати у зв`язку із розглядом справи у розмірі 1000,00 грн (переклад, нотаріальне посвідчення), однак матеріали страви не містять відповідних доказів понесення витрат, тому вказані очікувані витрати судом не розглядалися.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" (141282, Росія, Московська область, м. Івантєєвка, вул. Толмачова, буд. 27, ОДРН 1155038007365, ЗКПО 13386722) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиртепломаш" (12411, Житомирська область, Житомирський район, с. Березівка, вул. Ковальська, буд. 8, ідентифікаційний код 36575373):

- 218 001,00грн основного боргу;

- 3 270,02грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 29.12.20

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 - сторонам (рек. з пов.)