Ухвала

від 29.12.2020 по справі 908/3301/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.12.2020 справа № 908/3301/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 37573068) про видачу судового наказу

Стягувач: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код 37573068)

Боржник: публічне акціонерне товариство Геркон (69095, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 159, ідентифікаційний код 22116418)

про стягнення 138258,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 22.12.2020 надійшла заява № 129/02-03 від 16.12.2020 Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради про видачу судового наказу щодо стягнення з публічного акціонерного товариства Геркон 138258,22 грн., які складаються з: 100314,48 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди нежитлового приміщення № 778 від 14.03.2001, 8690,51 грн. пені, 8609,15 грн. інфляційних втрат, 4929,45 грн. 3% річних та 15714,63 грн. відшкодування земельного податку.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2020 вказану заяву передано для розгляду судді Левкут В.В.

Заяву обґрунтовано положеннями ст.ст. 147-151 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, а також неналежним виконанням боржником своїх зобов`язань за договором оренди нежитлового приміщення № 778 від 14.03.2001.

Як вбачається з вказаної заяви та доданих до неї документів, на підтвердження наявності господарських відносин та заборгованості боржника заявником надано суду копію письмового договору оренди нежитлового приміщення № 778 від 14.03.2001 (з додатками), додаткових угод до нього, акта приймання-передачі нежитлового приміщення та доповнень до договору. У зв`язку з простроченням ПАТ Геркон сплати орендної плати за договором за період з листопада 2017 року по жовтень 2020 року, Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (орендодавцем) нараховано орендарю 8690,51 грн. пені, 8609,15 грн. інфляційних втрат, 4929,45 грн. 3% річних.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про видачу судового наказу за вимогами про стягнення з публічного акціонерного товариства Геркон 100314,48 грн. заборгованості по орендній платі та 15714,63 грн. відшкодування земельного податку, про що 28.12.2020 видано судовий наказ.

Разом з тим, суд на підставі ст. 152 ГПК України дійшов висновку про часткову відмову у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з публічного акціонерного товариства Геркон 8690,51 грн. пені, 8609,15 грн. інфляційних втрат та 4929,45 грн. 3% річних, як недоведених належними доказами та заявлених поза межами позовної давності.

Статями 256, 257 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 1 ст.261 Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ст.ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов`язання, перевірити його розмір.

Щодо вимоги про стягнення пені суд відзначає, що згідно ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

В розрахунку пені заявник нараховує пеню по рахунках з квітня 2018 року по жовтень 2020 року, вказуючи при цьому на переривання перебігу позовної давності в зв`язку з оплатою суми основного боргу та надання претензії від 08.09.2020. Проте, переривання позовної давності є фактом, який підлягає доведенню. На дату звернення позивача з заявою про видачу судового наказу позовна давність, встановлена законом для такої вимоги, спливла. Окрім того, з наданого розрахунку неможливо встановити період прострочення по кожному рахунку при визначені пені (заявником вказується лише дата рахунку та його номер).

В розрахунках інфляційних втрат та 3% річних період нарахування заявником визначено по рахунках з червня 2017 року по жовтень 2020 року та також зазначено про переривання перебігу позовної давності зі сплатою суми основного боргу та надання претензії від 08.09.2020. З наданих розрахунків неможливо встановити період прострочення по кожному рахунку при визначені інфляційних втрат та 3% річних (заявником аналогічно розрахунку пені вказується лише дата рахунку та його номер). Також ці вимоги до жовтня 2018 року заявлені поза межами позовної давності.

З урахуванням вищезазначених фактичних обставин справи та положень п. 5 ч. 1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України вимоги про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних не є безспірними. Тому підстави для видачі судового наказу в цій частині відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради у видачі судового наказу в частині вимог про стягнення з публічного акціонерного товариства Геркон 8690,51 грн. пені, 8609,15 грн. інфляційних втрат та 4929,45 грн. 3% річних.

2. Роз`яснити Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради про наявність права на звернення до суду із тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала підписана 29.12.2020

Суддя В.В. Левкут