Рішення

від 28.12.2020 по справі 910/15674/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.12.2020Справа № 910/15674/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кавова Карта

про стягнення 184599,99 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року Інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Кавова Карта про стягнення 184599,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив умови Договору Оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від №117/1 01.08.2017 та Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, в частині своєчасної та повної оплати орендних платежів та платежів з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг. У зв`язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість у період з червня 2019 по червень 2020 року в розмірі 78191,29 грн по сплаті орендних платежів та заборгованість по відшкодуванню витрат на утримання нерухомого майна та надання комунальних послуг у розмірі 18146,50 грн. Окрім того, позивачем нараховано до стягнення з відповідача 78191,29 грн штрафу, 829,26 грн інфляційних втрат та 9241,65 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 29.10.2020, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 09.11.2020 та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, але не пізніше 19.11.2020. Позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання, але не пізніше 13.11.2020.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 19.10.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 8, оф.167.

Однак, станом на дату розгляду справи на адресу Господарського суду міста Києва повернувся поштовий конверт №0105474932873 із відміткою про повернення у зв`язку із тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.

В силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Також господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 19.10.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.08.2017 між Інститутом продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кавова Карта (відповідач, орендар) укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №117/1, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення (кімната №408) загальною площею 49,2 кв.м., надалі - майно, розміщене за адресою: 02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка 4а, в будівлі адміністративно-лабораторного корпусу 5-ти поверхового з підвалом та прибудовою (реєстраційний номер 00419880.1.АААЖБД150),що обліковується на балансі Інститутом продовольчих ресурсів НААН, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.01.2017 становить за незалежною оцінкою 308453 грн без ПДВ.

Згідно з п. 3.1. договору, орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.2995 №786 (зі змінами) (надалі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (червень - 2017) - 4992,31 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - серпень 2017 визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції липень, серпень 2017.

У п. 3.2., 3.3. договору, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.10. договору, зобов`язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку в розмірі не меншому, ніж орендна плата за два перших місяці оренди, який вноситься в рахунок орендної плати за два останні місяці оренди.

Пунктом 5.3. договору визначено, що орендар зобов`язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно з п. 7.1. договору, орендодавець зобов`язується передати орендарю майно згідно з даним договором по акту приймання-передавання майна, який підписується одночасно з даним договором.

Відповідно до 10.1. договору, цей договір укладено терміном на два роки та 11 місяців, що діє з 01.08.2017 до 30.06.2020 включно.

Актом приймання-передавання об`єкта оренди за договором №117 від 01.08.2017 підтверджується, що позивач передав, а відповідач прийняв приміщення визначене у п. 1.1. договору.

02.01.2019 Додатковою угодою №1 до договору, сторони погодили внести зміни до п. 3.1. договору та викласти його в наступній редакції: орендна плата визначається на підставі ст. 21 ЗУ Про оренду державного та комунального майна і становить за погодженням сторін за базовий місяць (січень 2019) - 6560 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Окрім того, між Інститутом продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України (позивач, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кавова Карта (відповідач, орендар) укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, відповідно до умов якого, орендодавець забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. Є. Сверстюка 4а, (надалі - будівля), а також утримання прилеглої до будівлі території, а орендар бере участь у витратах ІПР на виконання вказаних робіт пропорційно до площі, яку він займає в цій будівлі.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1.1. договору про відшкодування витрат, розмір оплати за обслуговування будівлі і прилеглої до неї території визначається розрахунком щомісячних платежів, (витрат) за обслуговування будівлі, комунальні та інші послуги.

Згідно з п. 2.1.2. договору про відшкодування витрат, орендодавець будівлі зобов`язується забезпечити надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.

У п. 2.2.2. договору про відшкодування витрат визначено, що орендар зобов`язаний не пізніше 25 числа поточного місяця вносити плату за комунальні послуги (електроносії, теплопостачання, холодне водопостачання, чистка каналізації, послуги по обслуговуванні приміщення, вивіз сміття, пожежна сигналізації), відшкодування плати податку за землю.

При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку 3% від несплаченої суми наданих послуг за кожен день затримки платежу.

Відповідно до умов вищезазначених договорів позивачем було надано відповідачу відповідні послуги, що підтверджується долученими до матеріалів справи копії актів, зокрема, актами за надання в оренду приміщення №06-1018 від 27.06.2019 на суму 8200,01 грн, №07-1210 від 31.07.2019 на суму 8159 грн, №08-1346 від 30.08.2019 на суму 8110,04 грн, №09-1598 від 30.09.2019 на суму 8085,71 грн, №10-1807 від 31.10.2019 на суму 8142,31 грн, №11-2036 від 29.11.2019 на суму 8199,31 грн, №12-2262 від 27.12.2019 на суму 8215,72 грн, №3-378 від 31.03.2020 на суму 8182,85 грн, №4-557 від 30.04.2020 на суму 8248,31 грн, №5-685 від 29.05.2020 на суму 8314,30 грн, №6-919 від 30.06.2020 на суму 8339,24 грн, актами за відшкодування комунальних послуг №06-1076 від 27.06.19 на суму 1090,91 грн, №07-1267 від 31.07.19 на суму 1082,91 грн, №08-1456 від 30.08.19 на суму 1481,91 грн, №09-1655 від 30.09.19 на суму 1531,11 грн, №10-1865 від 31.10.19 на суму 1652,51 грн, №11-2097 від 29.11.19 на суму 1749,31 грн, №3-490 від 31.03.20 на суму 1568,74 грн, №4-612 від 30.04.20 на суму 1570,46 грн, №5-737 від 29.05.20 на суму 726,19 грн, №6-976 від 30.06.20 на суму 775,39 грн та актами за відшкодування податку на землю №07-1153 від 31.07.2019 на суму 546,34 грн, №08-1400 від 30.08.2019 на суму 546,34 грн, №09-1538 від 30.09.2019 на суму 546,34 грн, №10-1751 від 31.10.2019 на суму 546,34 грн, №11-1974 від 29.11.2019 на суму 546,34 грн, №12-2198 від 27.12.2019 на суму 546,34 грн, №3-431 від 31.03.2020 на суму 546,34 грн, №5-791 від 29.05.2020 на суму 546,34 грн, №6-867 від 30.06.2020 на суму 546,34 грн, що в загальному складає 108343,30 грн.

Проте, як зазначає позивач, відповідачем не було виконано зобов`язання за договорами щодо своєчасної оплати за оренду приміщення, відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг у зв`язку з чим, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 78191,29 грн за оренду приміщення та 18146,50 грн за відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Окрім того, розмір заборгованості відповідача перед позивачем підтверджується актом звірки взаєморозрахунків №36 від 22.09.2020 який підписано представниками позивача та відповідача, та скріплено відповідними печатками.

23.12.2019 з метою спонукання відповідача до виконання зобов`язань за договорами, позивачем було направлено відповідачу претензію №1 про стягнення заборгованості у розмірі 71660,05 грн, у якій зазначив про необхідність погашення заборгованості шляхом перерахування суми заборгованості на поточний рахунок позивача.

Вищезазначена претензія була отримана відповідачем, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією претензії, проте матеріали справи не містять жодної інформації щодо задоволення претензії позивача, у зв`язку з чим, останній звернувся із відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 2.1. договору, орендар вступає в строкове платне користування майном, у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно з п. 3.6. договору, орендна плата перераховується орендодавцю щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця.

Відповідно до акту приймання-передавання від 01.08.2017 та актів надання послуг, суд дійшов висновку, що відповідачем відповідно до умов договору було отримано послуги з оренди приміщення, проте у визначені договором строки, останнім не було виконано обов`язок щодо своєчасної та повної оплати за оренду приміщення та відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Окрім того, долученою до матеріалів справи копією банківської виписки підтверджується, що відповідачем здійснювалась часткова оплата за отримані послуги відповідно до укладеного договору, у зв`язку з чим, суд зазначає, що відповідачем не оспорюється чинність договору та правомірність нарахування плати за отримані послуги.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується розмір заборгованості яку позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням внесеного відповідачем завдатку відповідно до п. 3.10. договору, суд дійшов висновку щодо задоволення вимог в частині стягнення заборгованості по сплаті орендних платежів та платежів за відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг у повному обсязі.

Разом з тим, стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 829,26 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляційних втрат, трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 ЦК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначені позивачем періоди, судом встановлено що вказане нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 9241,65 грн та 78191,29 грн штрафу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 3.7. договору визначено, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця у визначеному п. 3.6. відповідно до чинного законодавством України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, враховуючи день сплати.

Згідно з п. 3.8. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованості за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 100% від суми заборгованості.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу та пені, судом встановлено що вказане нарахування проведено у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору, а відтак позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи що відповідачем не подано до суду жодних заперечень щодо правомірності нарахування заборгованості та будь-яких доказів щодо погашення заборгованості перед позивачем, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та доведені належними доказами, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кавова Карта (02002, м. Київ, вул. Раїси Окіпної, буд. 8, оф.167; ідентифікаційний код 36516061) на користь Інституту продовольчих ресурсів Національної академії аграрних наук України (02660, м. Київ, вул. Є.Сверстюка, буд. 4а; ідентифікаційний код 00419880) 96337 (дев`яносто шість тисяч триста тридцять сім) грн 79 коп. заборгованості, 829 (вісімсот двадцять дев`ять) грн 26 коп. інфляційних втрат, 9241 (дев`ять тисяч двісті сорок одна) грн 65 коп. пені та 78191 (сімдесят вісім тисяч сто дев`яносто одна) грн 29 коп. штрафу, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2769 (дві тисячі сімсот шістдесят дев`ять) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 28.12.2020.

Суддя Я.В. Маринченко