Рішення

від 15.12.2020 по справі 910/16354/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.12.2020Справа № 910/16354/19 За позовом Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібуд Енерго Сервіс"

про стягнення 2 511 133,84 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи:

Державна установа "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібуд Енерго Сервіс" про стягнення 2 511 133,84 грн., з яких 2 294 361,32 грн. попередньої оплати, 216 772,52 грн. штрафні санкції за договором № 150-К-19 від 24.06.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було перераховано авансовий платіж в розмірі 2 661 651,72 грн., однак відповідач взяті на себе зобов`язання виконав частково, залишок невикористаної попередньої оплати у розмірі 2 294 361,32 не повернув, у зв`язку з чим позивачем нараховано 216 772,52 грн. передбачених договором штрафних санкцій та звернувся до суду з указаним позовом.

Ухвалою суду від 25.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідач належним чином повідомлявся про розгляд справи.

20.12.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, зокрема послався на те, що ним було виконано всі передбачені договором роботи у визначені строки. Вказував, що на підтвердження належного виконання робіт ним було надіслано позивачу лист-повідомлення № 110-02 від 04.10.2019, в якому викладено звіт про кількість і ціну придбаних ресурсів та/або виконані роботи. Також зазначав, що сторонами у договорі форма звіту не погоджувалася, тому він на свій розсуд оформив його у листі-повідомленні.

31.01.2020 позивачем подано суду відповідь на відзив, в якій він проти викладених відповідачем обставин заперечував, посилаючись на те, що відповідачем не надано доказів виконання робіт за договором. Зазначав, що згідно вимог чинного законодавства та п. 12.1 договору порядок розрахунків за договором повинні проводитися на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, тому лист-повідомлення відповідача не може вважатися належним доказом виконання робіт за договором.

10.02.2020 відповідач подав заперечення, в яких зазначав, що доводи позивача про те, що звітування повинно відбуватися виключно на підставі актів ф. КБ-2в та довідок КБ-3 не відповідають умовам укладеного договору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

Судові засідання відкладались.

У судовому засідання 15 грудня 2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2018 між Державною установою "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнібуд Енерго Сервіс" (відповідач, підрядник) укладено Договір 150-К-19 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Реконструкція очисних споруд господарсько-побутових стічних вод державної установи "Райківська виправна колонія (№ 73)" Бердичівського району Житомирської області потужністю до 400 м 3 /добу (за кодом СРV за ДК 021-2015:45000000-7 Будівельні роботи) (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної і тендерної документації та умов договору виконання будівельних робіт з реконструкції в межах ціни цього договору

Згідно умов п.1.2 договору об`єкт будівництва ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Реконструкція очисних споруд господарсько-побутових стічних вод державної установи "Райківська виправна колонія (№ 73)" Бердичівського району Житомирської області потужністю до 400 м 3 /добу (за кодом СРV за ДК 021-2015:45000000-7 Будівельні роботи).

11.10.2019 сторони у справі уклали додаткову угоду № 3 до спірного договору, якою змінили договірну ціну робіт за договором, план фінансування до договору та виклали календарний графік фінансування в новій редакції.

Відповідно до п. 4.1.10. Договору до початку виконання робіт, що є предметом цього Договору, Замовник має право перерахувати передоплату за ресурси, що використовуються Підрядником для належного виконання робіт за цим Договором в розмірі до 30% від обсягу робіт відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти (зі змінами).

Пунктом 4.4.10. Договору передбачено обов`язок Підрядника відкрити для попередньої оплати не бюджетний рахунок в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням Підрядником бюджетних коштів з такого рахунку на цілі, визначені Договором.

Договір набирає чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2019 року, але в будь якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п.20.1. Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюється у договорі підряду.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 11.4. Договору відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2014 року № 117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти (зі змінами), Замовник після підписання цього Договору має право перерахувати Підряднику аванс в розмірі до 30% від обсягу робіт.

На виконання умов п. 11.4 договору позивачем було сплачено на рахунок відповідача 2 661 651,72 грн. попередньої оплати, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням № 1684 від 04.07.2019.

Відповідно до умов абз. 2 п. 11.4 підрядник зобов`язується використати одержаний аванс і надати Замовнику звіт про кількість і ціну придбаних ресурсів та/або виконані роботи протягом 3 (трьох) місяців, а невикористані кошти повернути Замовнику.

Всупереч ст. 74 ГПК України відповідачем не подано суду доказів використання одержаних коштів на придбання ресурсів та/або виконання робіт за договором протягом 3 місяців, а також не надано доказів надання Замовнику звіту про кількість і ціну придбаних ресурсів чи виконаної роботи.

Проте, відповідач надіслав позивачу лист-повідомлення № 110-02 від 04.10.2019, в якому викладено звіт про кількість і ціну придбаних ресурсів та/або виконані роботи.

При цьому, підтверджуючих первинних бухгалтерських документів, які б засвідчили факт придбання такого обладнання на виконання умов Договору до вказаного листа додано не було.

Відповідно до п. 12.1. Договору розрахунки за виконані роботи з реконструкції Об`єкту проводяться на підставі Актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, проміжними платежами в міру виконання робіт за видами робіт або за повністю завершені роботи, сумісно з проміжними актами прихованих робіт затверджених інженером технічного нагляду.

07.10.2019 позивач надіслав відповідачу лист № 1547 з вимогою надати звіт про використання одержаних авансових коштів з відповідними підтверджуючими первинними бухгалтерськими документами та щодо виконання зобов`язання про повернення невикористаної суми авансу.

У відповідь на вказаний лист відповідач надіслав позивачу лист-повідомлення № 112-02 від 09.10.2019 згідно якого відповідач повідомив, що надати первинні бухгалтерські документи щодо використання отриманого авансу у сумі 2 661 651, 72 грн. станом на 09.10.2019 не має можливості і такі документи будуть надані після того, як обладнання буде вставлено найближчим часом та змонтовано на об`єкті. А акти виконаних робіт знаходяться в стадії оформлення.

30.10.2019 відповідач надав позивачу акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, якими підтвердив використання частини авансових платежів у розмірі 367 290,40 грн.

Доказів виконання робіт на всю суму попередньої оплати суду не надано.

Посилання відповідача на лист-повідомлення № 110-02 від 04.10.2019, яким підтверджується належне виконання робіт за договором безпідставні, оскільки п. 12.1 договору визначено, що порядок розрахунків за договором повинні проводитися на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та довідок про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, тому лист-повідомлення відповідача не може вважатися належним доказом виконання робіт за договором.

Крім того, згідно п. 6.4.2 Правил визначення вартості будівництва ДСТУ БД.1.1.-1:2013, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів - акт за формою КБ-2в та довідка за формою КБ-3.

25.06.2019 позивачем до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Житомирській області було надіслано повідомлення про початок виконання будівельних робіт на зазначеному об`єкті реконструкції, з метою внесення даних, вказаних в цьому повідомленні, до Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих і будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Однак, у зв`язку із відмовою у внесення відповідних даних до зазначеного реєстру позивачем 16.07.2019 було повторно надіслано повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Зазначене повідомлення було внесено 25.07.2019 до Єдиного реєстру за № ЖТ 061192031249, про що листом від 25.07.2019 № 1090 позивач повідомив відповідача.

25.06.2019 Замовником було передано Підряднику проектно-кошторисну документацію на об`єкт будівництва та будівельний майданчик, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі.

Разом з цим, у зв`язку із зверненням до позивача Товариством з обмеженою відповідальністю Інститут післядипломної освіти фахівців архітектурно-будівельної діяльності , яке здійснює авторський нагляд за реконструкцією вищезазначеного об`єкта, з пропозицією щодо застосування більш ефективної технології для отримання необхідних показників очистки стічних вод, було здійснене коригування робочого проекту та отримано позитивний експертний звіт від 27.09.2020 № 187/09/19 (що додається у якості доказу).

Після отримання зазначеної відкоригованої документації з експертним звітом, замовником 30.09.2019 було передано підряднику зазначену відкориговану проектно-кошторисну документацію, що підтверджується актом приймання-передачі від 30.09.2019.

Відповідно до абз. 2 п.п. 4.2.1. Договору підписання Сторонами акту приймання-передачі проектно-кошторисної документації є підтвердженням, що вказана документація передана в належному та відповідному стані.

Суду не надано доказів інших коригувань проектно-кошторисної документації на об`єкті реконструкції за договором № 150-К-19 від 24.06.2019, після підписання акту приймання-передачі від 30.09.2019.

На підставі переданої 30.09.2019 до виконання відкоригованої проектно-кошторисної документації, було внесено зміни до календарного графіку виконання робіт та укладено додаткову угоду № 3 до договору.

Тому позивачем було забезпечено належне виконання умов цього договору, а у відповідача були в наявності всі необхідні дозвільні документи для початку виконання робіт.

Як вбачається із листів Підрядника від 04.10.2019 № 110-02, від 07.10.2019 № 1547, від 09.10.2019 № 112-02, від 20.11.2019 № 134-01, від 06.12.2019 № 140-01, від 21.12.2019 № 146- 01, від 13.01.2020 № 03-01, та протоколу спільної наради від 12.12.2019 № 8 із між сторонами об`єкт будівництва забезпечено в повному обсязі матеріально технічними ресурсами, що підтверджує наявність у відповідача проектно-кошторисної документації.

Тому, посилання відповідача на акт приймання-передачі від 23.12.2019 року є безпідставними, оскільки не спростовує своєчасність надання позивачем відповідачу всіх необхідних дозвільних документів для початку виконання робіт.

Статтею 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Проте, як встановлено судом відповідач виконав роботи частково та підтвердив використанні попередньої оплати у розмірі 367 290,40 грн.

Доказів повернення позивачу невикористаної частини попередньої оплати суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відтак, оскільки відповідач прострочив повернення частини невикористаного авансу у нього виникло зобов`язання повернути позивачу 2 294 361,32 грн., сплачених за роботи, які фактично виконано не було.

Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2012 по справі № 55/385 за позовом про стягнення грошових коштів за неналежне виконання договірних зобов`язань вказав, що згідно положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Тобто у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 2 294 361,32 грн. попередньої оплати, а позовні вимоги про стягнення вказаної попередньої оплати підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ч.2 ст.883 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з нормами ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями статей 216, 218 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій в порядку, передбаченому законодавством та договором.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання (та одночасно вид відповідальності за неналежне виконання/невиконання зобов`язання) як пеня та механізм її нарахування встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України та частиною шостою статті 232 ГК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суми неустойки (пені), сплачені підрядником за порушення строків виконання окремих робіт, повертаються підрядникові у разі закінчення всіх робіт до встановленого договором граничного терміну.

Розділом ХУІ Договору сторонами узгоджено види порушень та штрафні санкції, які застосовуються до підрядника за Договором:

- пунктом 16.3 договору при порушені термінів звітування за отриману попередню оплату (аванс) відповідно до підпункту 11.4 договору, до підрядника застосовуються штрафні санкції в розмірі облікової ставки НБУ від суми перерахованої попередньої оплати з дня отримання бюджетних коштів, при цьому підрядник зобов`язується не використану суму попередньої оплати повернути замовнику.

- згідно умов п. 16.4 договору у випадку не повернення попередньої оплати (авансу) (її частини) або ненадання в зазначений день звітних документів ("акт приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3), що підтверджують факт виконання робіт, підряднику за кожен день не повернення невикористаної суми авансу нараховується пеня в розмірі двох облікових ставок НБУ.

Оскільки, відповідач допустив порушення умов Договору в частині виконання робіт у визначений строк, докази на спростування встановлених обставин не надав, суд вважає обґрунтованим застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені в розмірі 216 772,52 грн. відповідно до пунктів 16.3, 16.4 договору.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібуд Енерго Сервіс" (04071, м. Київ, вул. Костянтинівська, 37-А, ідентифікаційний код 35363871) на користь Державної установи "Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України" (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 27, ідентифікаційний код 41220556) 2 294 361 (два мільйони двісті дев`яносто чотири тисячі триста шістдесят одну) грн. 32 коп. коп. попередньої оплати, 216 772 (двісті шістнадцять тисяч сімсот сімдесят дві) грн. 52 коп. пені, 37 667 (тридцять сім тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 01 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 28.12.2020

Суддя І.І. Борисенко