Рішення

від 29.12.2020 по справі 916/3094/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" грудня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3094/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В.

за участю секретаря судового засідання Липі Т.О

розглянувши справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 90, код ЄДРПОУ: 4214410)

до відповідача: Раухівського житлово-експлуатаційного підприємства (67308, Одеська обл., Березівський р-н, смт. Раухівка, вул. Євгена Кравця, буд 27, код ЄДРПОУ 39564364)

про стягнення 69920,45 грн. ,

Відповідно до ч. 13 ст. 8 , ч. 2, 5 ст. 252 ГПК України , розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Раухівського житлово-експлуатаційного підприємства про стягнення заборгованості в загальному розмірі 69 920,45 грн., у т.ч.: основного боргу за спожиту активну електричну енергію в сумі 69 553,57 грн., а також нараховані 3% річних за прострочення з оплати боргу у розмірі 191,99 грн. та інфляційні нарахування у розмірі 174,89 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №07-320 щодо здійснення оплати за спожиту активну електричну енергію.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін). Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України , протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України , протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України , на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була вручена адресату 11/11/2020h/.

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України , днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача була вручена останньому, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України , суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 ГПК України , якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 ГПК України , суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України , у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив.

Як вказує позивач, на виконання Закону України "Про ринок електричної енергії" під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу АТ "Одесаобленерго" від постачання електричної енергії було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» , метою здійснення діяльності якого є постачання електричної енергії споживачам.

При цьому постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 429 від 14.06.2018 р. надано ліцензію Товариству з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» з постачання електричної енергії споживачам. Територією ліцензованої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» як постачальника універсальних послуг являється територія Одеської області, оскільки на цій території здійснював діяльність попередній постачальник за регульованим тарифом (АТ"Одесаобленерго", який в результаті заходів відокремлення створив Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» ). З огляду на викладене, Товариство почало виконувати функції постачальника універсальних послуг на території Одеської області протягом трьох років, починаючи з 01.01.2019 року.

Наразі позивач зауважив, що у зв`язку з реформою у сфері енергетики, на період відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії, договірні відносини між споживачами та учасниками ринку електричної енергії (та переходом споживача від постачальника за регульованим тарифом до нового постачальника) були врегульовані п.13 Перехідних положень Закону України "Про ринок електричної енергії" , п. 2 та п. 4 постанови №312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р., які передбачали, що (п. 2.) укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови; (п.4.) у період з дати отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії до 01 грудня 2018 року операторам систем розподілу укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 310, та форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР направляє поштовим відправленням споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Направлення такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Також позивач зазначає, що з 01.01.2019 року на території Одеської області розпочав діяльність оператор системи розподілу - АТ "Одесаобленерго" (яке в подальшому перейменовано -АТ ДТЕК Одеські електромережі ) на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1345 від 06.11.2018 року "Про видачу АТ "Одесаобленерго" ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом". Як вказує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» приєднався до публічного договору про розподіл та уклав з АТ"Одесаобленерго" договір електропостачальника про надання послуг з розподілу № 1 від 30.11.2018 року, відповідно до умов якого АТ "Одесаобленерго", як оператор системи розподілу, надає послуги з розподілу електричної енергії споживачам постачальника, які входять в балансуючу групу постачальника.

Крім того, позивач зазначає, що на виконання п. 2 та п. 4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року Раухівське житлово-експлуатаційне підприємство приєдналось до публічного договору про розподіл електричної енергії АТ "ДТЕК Одеські електромережі" шляхом фактичного споживання електричної енергії.

В пункті 3.1.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року (далі - ПРРЕЕ) визначено, що договір між елекгропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Пунктом 1.2.7. ПРРЕЕ передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Публічний Договір про постачання електричної енергії споживачу та публічні комерційні пропозиції для споживачів електричної енергії, опубліковані Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» на офіційному веб-сайті за посиланням: https://ooek.od.ua/uk/.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2019 року Раухівське житлово-експлуатаційне підприємство звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» з заявою приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу із визначеною датою постачання, зокрема з 01.01.2019 року.

Так, за заявою Раухівського житлово-експлуатаційного підприємства, Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» було відкрито відповідачу особовий рахунок № НОМЕР_1 (у Березівській дільниці Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» ).

З вищевикладеного вбачається, що Раухівське житлово-експлуатаційне підприємство, з урахуванням вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" та статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, приєднався до умов публічного договору про постачання електричної енергії споживачу шляхом підписання заяви-приєднання з комерційною пропозицією № ПВЦ-оплата по факту. Крім того, приєднання Споживачем до умов публічного договору підтверджується фактом споживання електричної енергії.

Відповідно, з 01.01.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» та Раухівським житлово-експлуатаційним підприємством існують договірні відносини на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу №07-320, згідно яких Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього фактично укладеного договору.

Відповідно до абз. 3 п. 5 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р. Оператор системи надає послуги комерційного обліку споживачам. За пп. 8.6.1 "Кодексу комерційного обліку", що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 311 від 14.03.2018 р. зчитування показів лічильників провадиться постачальником послуг комерційного обліку (ППКО), або Оператором системи, або споживачем та передаються Адміністратору комерційного обліку (АКО) для проведення розрахунків та виставлення рахунків учасникам ринку на основі фактичних даних комерційного обліку.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку. На даний час, як зазначає позивач, на підставі п. 10 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року функції оператора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу у межах території своє ліцензованої діяльності, а саме - AT "ДТЕК Одеські Електромережі".

Зокрема, позивач вказує, що за розрахунковий період серпня-вересня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» від AT "ДТЕК Одеські Електромережі", як оператора системи розподілу були отримані дані щодо фактичного споживання електричної енергії Раухівським житлово-експлуатаційним підприємством за ці розрахункові періоди, за якими відповідачем було спожито 32 727 кВт/год. електричної енергії загальною вартістю 69 734,72 грн., у т.ч. ПДВ.

Також позивач вказує, що кількість та вартість спожитої у серпні-вересні 2020 року електричної енергії було також зафіксовано наданими споживачу актами прийняття-передавання товарної продукції за договором №07-320, що підписані відповідачем.

Вказаний факт підтверджено довідкою, виданою AT "ДТЕК Одеські Електромережі" про обсяг спожитої електричної енергії відповідачем у спірний період № 330/03-246 від 09.10.2020 року, на підставі яких Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» відповідачу були виставлені рахунки на оплату вартості спожитої електричної енергії № 07-320/1 від 02.09.2020 року та № 07-320/1 від 02.10.2020 року, які отримані представником відповідача особисто під розпис, що підтверджується наявними доказами у справі.

Пунктом 2 Комерційної пропозиції № ПВЦ-оплата по факту, яка є додатком №2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 07-320-ПВЦ передбачено, що оплата за фактично відпущену електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється один раз за фактичними показниками засобів обліку та даних комерційного обліку і наданих рахунків за спожиту електричну енергію. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» , вказаний у рахунку на оплату, за фактично спожитий клієнтом обсяг електричної енергії.

Відповідно до п. 4 Комерційної пропозиції № ПВЦ-оплата по факту Раухівське житлово-експлуатаційне підприємство здійснює оплату протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку, грошовими коштами на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» .

Так, позивач зазначає, що оплату за поставлену електричну енергію відповідач не здійснив у повному обсязі та не виконав зобов`язання у строк, визначений договором, чим порушив умови п.2, п.4 Комерційної пропозиції № ПВЦ-оплата по факту до договору про постачання електричної енергії споживачу № 07-320-ПВЦ. Враховуючи здійснену відповідачем оплату а активну електричну енергію від 16.10.2020 року, залишок основного боргу за спожиту електроенергію складає 69 553,57 грн.

Тому, як вказує позивач, з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, позивачем відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України були нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 191,99 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 174,89 грн.

З метою вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 06/02-531 від 29.09.2020 року щодо погашення заборгованості за спожиту електричну енергію, на яку відповідачем не було надано відповіді, у зв`язку з чим вимоги заявлені позивачем у вищевказаній претензії не були задоволені.

Враховуючи, що відповідач своїми діями порушив права та законні інтереси Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» , позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію у розмірі 69 553,57 грн., 3% річних в розмірі 191,99 грн., інфляційні нарахування в розмірі 174,89 грн. та судові витрати.

23.12.2020 року від позивача, в порядку ст. 46 ГПК України надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає про часткове погашення відповідачем заборгованості після подання позову до суду, та у зв`язку з чим просить суд стягнути з Раухівського житлово-експлуатаційного підприємства заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 58 823,57 грн., 3% річних у розмірі 191,99 грн., інфляційні нарахування у розмірі 174,89 грн.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами ч.ч.1, 2 ст. 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 199 ГК України передбачено, що виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України .

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 714 ЦК України , за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положенні про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору і постачання енергетичними та іншими ресурсами. Відповідно до ст. 629 ЦК України , договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини сторін склалися на підставі укладеного між ними договору про постачання електричної енергії споживачу № 07-320.

Згідно вимог ст.ст. 525 , 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу . Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов`язання, відповідно до ст.610 ЦК України , є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 546 ЦК України , виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 1.1.2. ПРРЕЕ передбачено, що електрична енергія (активна) енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Пункт 1.2.1. ПРРЕЕ передбачає, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до пункту 4.21. ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Пунктом 5.2.1. ПРРЕЕ передбачено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному отриманні коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 5.5.5. ПРРЕЕ визначено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що на підставі наданих зі сторони АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" відомостей щодо спожитої електричної енергії Раухівським житлово-експлуатаційним підприємством, зокрема довідки про обсяги спожитої електричної енергії, в якій визначено обсяг споживання електричної енергії по кожному конкретному розрахунковому періоду, починаючи з серпня місяця по вересень 2020 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» були виставлені рахунки для оплати такої кількості електричної енергії.

Суд доходить висновку, що наявна в матеріалах справи довідка про кількість спожитої електричної енергії споживачем - Раухівським житлово-експлуатаційним підприємством за вказані періоди, надана АТ "ДТЕК Одеські Електромережі" є належним та достатнім доказом в розумінні ст. ст.73-76 ГПК України , що підтверджує кількість спожитої електроенергії відповідачем.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з рахунків за спожиту електричну енергію у серпні-вересні 2020 року та Актів приймання-передавання товарної продукції за серпень-вересень 2020р., підписані обома сторонами, договірні зобов`язання щодо оплати за спожиту активну електричну енергію не були виконані зі сторони відповідача під час розгляду даної справи, внаслідок чого, позивачем з урахування заяви про зменшення позовних вимог, заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 58 823,57 грн., 3% річних у розмірі 191,99 грн., інфляційні нарахування у розмірі 174,89 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок суми 3 % річних та нарахованих інфляційних втрат, наданий позивачем, суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв`язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі .

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім матеріалам справи та поданим у справі доказам.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» виконало свої обов`язки та поставило відповідні обсяги електричної енергії Раухівському житлово-експлуатаційному підприємству, однак відповідач свого обов`язку щодо оплати спожитої електричної енергії в повному обсязі не виконав, тим самим порушив право позивача на своєчасну оплату відпущеної товарної продукції.

Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії", зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, які наявні в матеріалах справи та підлягають задоволенню позовних вимог позивача в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повній мірі, відшкодуванню відповідачем на користь позивача підлягають понесені останнім судові витрати у вигляді судового збору.

Керуючись ст.ст. 2,13,73,74,76,79,86,129, 236-238,247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Раухівського житлово-експлуатаційного підприємства (67308, Одеська обл., Березівський р-н, смт. Раухівка, вул. Євгена Кравця, буд 27, код ЄДРПОУ: 39564364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 88, код ЄДРПОУ: 42114410) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 58 823/п`ятдесят вісім тисяч вісімсот двадцять три/грн .57 коп., 3% річних у розмірі 191/сто дев`яносто одна/грн. 99 коп ., інфляційні нарахування у розмірі 174/сто сімдесят чотири/грн.89 коп., судовий збір у розмірі 2102/дві тисячі сто дві/грн. 00 коп.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України .

Повний текст складено 29 грудня 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов