Рішення

від 29.12.2020 по справі 918/1036/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" грудня 2020 р. м. Рівне Справа № 918/1036/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф., за участі секретаря судового засідання Оліфер С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до відповідача Малого приватного підприємства "Теренок" про стягнення коштів в сумі 127 482, 55 грн

Учасники провадження у справі:

від позивача - Кочарян Віталій Вікторович, довіреність № 118 від 28.12.2019 року;

від відповідача - Овсіюк Віталій Вадимович, довіреність № ордер серія 802 б/н від 01.12.2020 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2020 року Приватне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Малого приватного підприємства "Теренок" про стягнення коштів в сумі 127 482, 55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії шляхом самовільного підключення електропроводки до електричної мережі ПрАТ "Рівнеобленерго, на підставі чого, складений акт про виявлене порушення №R010849. Комісією ПрАТ "Рівнеобленерго" по розгляду актів проведено нарахування відповідачу вартості необлікованої електроенергії на суму 127 482, 55 грн, що підлягає до сплати. Вказане рішення оформлене протоколом від 05.03.2020 року за № 32.

Ухвалою суду від 06.11.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 02.12.2020 року.

Ухвалою суду від 02.12.2020 року розгляд справи відкладено на 22.12.2020 року.

В судовому засіданні 22.12.2020 року суд заслухавши по суті позивача та відповідача оголосив перерву до 29.12.2020 року.

Крім того, 22.12.2020 року, після судового засідання, до суду надійшов відзив на позовну заяву .

В судовому засіданні 29.12.2020 року, суд дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, надані сторонами, встановив на їх підставі такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Предметом доказування у справі є факт самовільного підключення відповідачем струмоприймачів до електричної мережі, з метою безоблікового споживання електричної енергії та наявність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності за порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії та умов спірного договору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем вимог законодавства та самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", з порушенням схеми обліку.

31.01.2020 було здійснено перевірку дотримання споживачем Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) на об`єкті відповідача за адресою: Рівненська обл. м. Дубно, пров. Мирогощанський, 15.

За результатами перевірки складено акт про порушення № R 010849 від 31.01.2020 року, в якому зазначено, що споживачем порушено пункти 8.4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, що не належить Приватному акціонерному товариству "Рівнеобленерго", а саме самовільне підключення електропроводки до електричної мережі Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" з порушенням схеми обліку.

Вказаний акт підписаний чотирма представниками постачальника електричної енергії, які брали участь у перевірці. Крім того, у акті зазначено, що представник споживача, при перевірці, від підпису відмовився, про що в акті зроблено відповідний запис.

У акті про порушення зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 05.03.2020 року за адресою: м. Дубно, вул. Замкова, 51.

Позивачем 05.02.2020 року на адресу відповідача направлений вищезазначений акт в якому зазначено про проведення засідання комісії з розгляду акту про порушення.

05.03.2020 року комісією енергопостачальника по розгляду акту про порушення №R 010849 від 31.01.2020 року прийнято рішення, оформлене протоколом №32 про нарахування кількості не облікованої електроенергії. Нарахування здійснено у відповідності до п. 8.4.12 ПРРЕЕ за період 04.11.2019 року по 31.01.2020 року на суму 127 482,55грн.

На зазначене засідання комісії з розгляду актів про порушення представник споживача не з`явився.

23.04.2020 року позивачем на адресу відповідача направлені протокол засідання комісії №32 від 05.03.2020 року та повідомлення про оплату боргу.

Відповідач заборгованість по акту про порушення №R 010849 від 31.01.2020 року у розмірі 127482,55 грн не сплатив.

Позивач звернувся до суду із позовом та просить суд стягнути з відповідача вартість недоврахованої електроенергії у розмірі 127482,55 грн, що і є причиною виникнення спору.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 1.1.1 ПРРЕЕ ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку. В силу пп.пп. 5, 6, 20 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ роздрібного ринку електричної енергії Споживач електричної енергії зобов`язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Відповідно до ч. 6 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

В силу приписів ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несанкціоноване втручання в роботу об`єктів електроенергетики тощо.

Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

За приписами п. 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Згідно з пунктом 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Пунктом 8.2.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, акт про порушення № R010849 від 31.01.2020 року підписано чотирма представниками постачальника, представник споживача від підпису відмовився.

Крім того, як зазначено представником відповідача у відзиві на позовну заяву зокрема, що акт було складено без присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

Представник відповідача звертає увагу на тай факт, що обов`язковою вимогою для складення акту про порушення є наявність у представників оператора системи, які складають акт, відповідного права згідно з посадовою інструкцією, а також проходження відповідного навчання та інструктажу.

Позивачем не надано доказів та не доведено, що на момент проведення перевірки представники оператора системи мали таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж.

Враховуючи приписи пункту 8.2.5 ПРРЕЕ, суд доходить висновку про те, що акт про порушення R010849 від 31.01.2020 року не може вважатися дійсним та слугувати підставою для нарахування споживачу вартості необлікованої електричної енергію за порушення, зафіксоване таким актом, оскільки оформлений позивачем із порушенням вимог ПРРЕЕ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.07.2019 року у справі №904/4372/18.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, позивачем не доведено належними доказами виникнення у відповідача зобов`язання по відшкодуванню позивачу вартості недоврахованої електроенергії, спожитої відповідачем шляхом самовільного підключення струмоприймачів до електромережі поза приладом обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, з метою безоблікового споживання електричної енергії, на загальну суму 127482,55грн.

Також, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України ).

Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін залишені судом без задоволення та не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"" задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до відповідача Малого приватного підприємства "Теренок" про стягнення грошових коштів в сумі 127 482, 55 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 29 грудня 2020 року.

Суддя Церковна Н.Ф.