Рішення

від 02.12.2020 по справі 927/656/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

02 грудня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/656/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В.,за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за первісним позовом

позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТоталТех",

вул. Автолюбителів, 2, м. Кропивницький, Фортечний район, Кіровоградська область, 25031

до відповідача: Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/,

юридична адреса: вул. Пушкіна, 34-В, м. Чернігів, 14000

фактична адреса: вул. Машинобудівників, 1, м. Cуми, 40020

про стягнення 140547,96грн

за зустрічним позовом

позивача: Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/,

юридична адреса: вул. Пушкіна, 34-В, м. Чернігів, 14000

фактична адреса: вул. Машинобудівників, 1, м. суми, 40020

ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТоталТех",

вул. Автолюбителів, 2, м. Кропивницький, Фортечний район, Кіровоградська область, 25031, ІНФОРМАЦІЯ_2

про визнання недійсним договору та повернення попередньої оплати в сумі 60234,84грн

За участю представників учасників справи:

Позивач за первісним (відповідач за зустрічним) позовом: Гуревич Д.Ю. - член правління (рішення від 19.10.2020) довіреність № 26 від 19.02.2020

Відповідач за первісним (позивач за зустрічним) позовом: Шимко А.П. - адвокат довіреність № 26 від 19.02.2020

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ТоталТех" подано позов до Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ про стягнення 140547,96грн боргу по сплаті вартості товару.

Позовні вимогиобґрунтовані неналежним виконанням відповідачемзобов`язань за договором постачання №0412/2019 від 04.12.2019 в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також даною ухвалою встановлено учасникам справи строки для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

31.08.2020 від Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ надійшов відзив на позовну заяву, який долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити у повному обсязі, зокрема, зазначаючи, що після укладення Договору виявилось, що поставка позивачем на його виконання саме того товару, який був зазначений у запропонованій ним же редакції специфікації за договором, не відповідає волевиявленню сторони відповідача, сформульованому в умовах тендеру, за результатами якого було укладено договір постачання №0412/2019 від 04.12.2019, і висловленому в електронних листах, обмін якими передував цьому, а також результату, на який відповідач розраховував при укладенні договору, оскільки подальше використання поставленого товару з метою, яку переслідував відповідач при укладанні договору, виявилось неможливим.

Товариством реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ подано зустрічний позов від 26.08.2020 №906 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТоталТех" про: визнання недійсним договору постачання №0412/2019 від 04.12.2019, укладеного між "ТРІЗ" ЛТД ТОВ та ТОВ "ТоталТех";застосування наслідків недійсності правочину та зобов`язання ТОВ "ТоталТех" повернути "ТРІЗ" ЛТД ТОВ грошові кошти в сумі 60234,84грн, сплачені на користь ТОВ "ТоталТех" в якості попередньої оплати за договором постачання №0412/2019 від 04.12.2019.

В обґрунтування зустрічного позову позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) посилається на те, що в ситуації, яка склалася навколо укладення та виконання договору постачання №0412/2019 від 04.12.2019, наявна сукупність ознак, притаманних помилці як правовій підставі для визнання правочину недійсним. Позивач за зустрічним позовом вважає, що зміст договору суперечить приписам ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України в частині відповідності волевиявлення сторони позивача за зустрічним позовом його внутрішній волі внаслідок помилки, у зв`язку з чим даний договір є недійсним в силу вимог ч.1 ст.215, ч.1 ст.229 ЦК України та не створює жодних юридичних наслідків, як це визначено ч. 1 ст.216 ЦК України. До правовідносин, які склалися між сторонами з приводу укладення договору, підлягають застосуванню наслідки недійсності договору (господарського зобов`язання), визначені ч.1 ст.216, п.1 ч.3 ст.1212, ст. 1213 ЦК України, ч.3 ст.202, ч.2 ст.208 ГК України, які полягають у взаємному поверненні один одному одержаного на його виконання, а саме: поставленого товару - з боку позивача за зустрічним позовом на адресу відповідача за зустрічним позовом, а також грошових коштів, сплачених позивачем за зустрічним позовом на користь відповідача за зустрічним позовом в якості попередньої оплати за товар - з боку останнього на адресу позивача за зустрічним позовом.

Ухвалою суду від 03.09.2020 зустрічну позовну заяву Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТоталТех" про визнання недійсним договору та повернення попередньої оплати у сумі 60234,84грн було залишено без руху та надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків зустрічної позовної заяви, зазначених в ухвалі.

07.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТоталТех" надійшла відповідь на відзив з додатком, яка долучена судом до матеріалів справи.

У відповіді на відзив позивач зазначає, що виходячи із вказаного у відповіді на відзив листування та телефонних розмов між сторонами, на момент укладання договору, а також на момент поставки товару відповідач був достеменно обізнаний про призначення, комплектацію та умови придбання товару, що мав бути поставлений за договором, був обізнаний в необхідності застосування додаткових пристроїв. У подальшому відповідач прийняв рішення в односторонньому порядку про відмову у використанні кутової головки незважаючи на гарантійні листи та всі намагання владнати ситуацію.

Після усунення позивачем за зустрічним позовом недоліків зустрічного позову, ухвалою від 14.09.2020 судом прийнято зустрічний позов Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТоталТех" про визнання недійсним договору та повернення попередньої оплати у сумі 60234,84грн до спільного розгляду з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТоталТех" до Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ про стягнення 140547,96грн боргу по сплаті вартості товару в межах провадження у справі №927/656/20; ухвалено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 07.10.2020.

16.09.2020 від Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ надійшли заперечення від 14.09.2020 вих.№983, які долучено судом до матеріалів справи.

У запереченнях відповідач, зокрема, зазначає, що обізнаність відповідача про призначення, комплектацію та умови придбання товару не виключає помилки стосовно можливості використання поставленої продукції (кутової головки) на конкретному обладнанні, ідентифікованому відповідачем та доведеному до відома позивача шляхом посилань на марку, модель і серійні номери верстатів в умовах електронного тендеру та електронному листуванні, що передувало укладенню договору.Послідовність дій сторін, а саме: укладення договору, поставка продукції, з`ясування неможливості її використання з метою, яку переслідував відповідач при укладанні договору, є визначальною для помилки, що полягає в істотному дефекті процесу формування та реалізації дійсного волевиявлення сторін правочину та в силу цього виступає правовою підставою для його недійсності.Заходи щодо виправлення ситуації свідчать про те, що така помилка мала місце, обумовивши необхідність усунення таких дефектів.

07.10.2020 від Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ надійшли додаткові пояснення від 06.10.2020 вих.№1042, в яких зазначено, що товар, поставлений відповідачем за зустрічним позовом, не може бути використаний на заявлених верстатах позивача за зустрічним позовом самостійно, потребуючи додаткових пристосувань, які не були поставлені відповідачем за зустрічним позовом, і, таким чином, останнім не дотримані вимоги тендеру щодо комплектації кутової головки всім необхідним для її експлуатації на заявлених верстатах. Використання кутової головки у спосіб, запропонований відповідачем за зустрічним позовом, є небезпечним та несе загрозу працівникам позивача за зустрічним позовом, що суперечитиме зазначеному обов`язку останнього стосовно забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці, визначеному ст.153 КЗпП України.

Додаткові пояснення Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/долучено судом до матеріалів справи.

Також Товариством реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ подано клопотання про реалізацію права на самопредставництво від 06.10.2020 вих.№1041, в якому відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) просить допустити до участі у справі працівникаТовариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ - старшого юриста Рижакову М.О. як особу, через яку позивач за зустрічним позовом реалізує самопредставництво.

Суд відмовив у задоволенні клопотання Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ та не допустив до участі у судовому засіданністаршого юристаРижакову М.О.у зв`язку з відсутністю належних повноважень, відповідно ст.131-2 Конституції України та підпункту 11 п.161 розділу XV Конституції України.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 07.10.2020 заявив усне клопотання про відкладення розгляду підготовчого засідання для надання відзиву на зустрічну позовну заяву.

Суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні на 21.10.2020, про що повідомив сторін під розписки від 07.10.2020.

У судовому засіданні 21.10.2020 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 04.11.2020, про що повідомив сторін під розписки від 21.10.2020.

До початку судового засідання від Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ на електронну та поштові адреси суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивач за зустрічним позовом не погоджується з конструктивними рішеннями щодо поставленого виробу, запропонованими відповідачем за зустрічним позовом, оскільки останні не можуть бути реалізовані без дотримання ряду умов, забезпечити які за обставин, що склалися, не видається за можливе з об`єктивних причин.

Додаткові поясненнядолучено судом до матеріалів справи.

Суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні на 17.11.2020, про що повідомив сторін під розписки від 04.11.2020.

Ухвалою від 11.11.2020 суд відмовив у задоволенні заяви відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв`язку з відсутністю технічної можливості проведення судового засідання 17.11.2020 в режимі відеоконференції.

До початку судового засідання на електронну адресу суду від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) надійшла заява про відкладення розгляду справи та про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Дана заява не підписана ЄЦП.

Суд залишив заяву без розгляду в зв`язку з недодержанням позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним позовом) вимог ст.5-7 Закону України "Про електронний цифровий підпис" та ст.91 ГПК України.

У судове засідання 17.11.2020 уповноважені представники сторін не прибули.

Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 02.12.2020, про що повідомив сторін ухвалою суду від 17.11.2020.

Ухвалами від 26.11.2020 та від 27.11.2020 суд задовольнив заявисторін про проведення судового засідання в режимі відеоконференціїпоза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та ухвалив провести судове засідання 02.12.2020 о 10:00 за участю представників Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ та Товариства з обмеженою відповідальністю ТоталТех , в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

У судовому засіданні 02.12.2020 суд оголосив вступну та резолютивні частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Як слідує із матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю ТоталТех (Постачальник) та Товариством реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ (Покупець) укладено договір постачання № 0412/2019 від 04.12.2019 (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору,Постачальник приймає на себе зобов`язання поставити та передати у власність Покупцю інструмент та технологічна оснастка, (надалі-Товар) в кількості, асортименті та на умовах, визначених Специфікаціях до даного Договору, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його вартість в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Специфікації до даного Договору є невід`ємними частинами даного Договору (п.1.2.Договору).

Згідно з п.1.3. Договору, Постачальник гарантує, що Товар є новим, належить йому на праві власності, вільний від будь- яких прав третіх осіб, не перебуває під арештом, не підлягає конфіскації, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним в Україні законодавством.

У п.1.4 Договору сторони домовились, що Постачальник зобов`язаний передати Покупцю Товар, який за якістю відповідає вимогам діючим ГОСТ, ДСТУ, ДСТ і ТУ, які вказані у відповідних сертифікатах якості Товару та зазначені у Специфікаціях.

Ціна на Товар, що поставляється за даним Договором, вказана в Специфікації (Специфікаціях) до цього Договору. Загальна сума цього Договору складає загальну вартість поставленого Товару, яка зазначена у Специфікаціях до даного Договору. З моменту підписання останньою Стороною відповідної Специфікації, ціна на Товар не підлягає зміні (п.2.1. Договору).

Відповідно до п.2.2.-2.3. Договору оплата проводиться в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку-фактури Постачальника. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Оплата за Товар здійснюється в наступному порядку:

- попередня оплата в розмірі 30% вартості Товару за відповідною Специфікацією - протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання Сторонами відповідної Специфікації за умови надання Постачальником рахунку на оплату;

- остаточний розрахунок в розмірі 70% вартості Товару - протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту приймання Товару на території Покупця за якістю зі складанням відповідного Акту.

Відповідно до п.3.1. Договору поставка Товару за цим Договором здійснюється за рахунок та силами Покупця умовах РСА, с. Боромля Тростянецького району Сумської області, вул. Харківська, 13 3, склад Покупця, відповідно до правил Інкотермс 2010 , якщо інше не передбачено у відповідній Специфікації.

Строк поставки Товару вказується у відповідній Специфікації (п.3.3. Договору).

Згідно з п.3.5.-3.7. Договору датою поставки Товару, переходу від Постачальника до Покупця права власності на Товар і ризику випадкового знищення або пошкодження Товару є дата підписання видаткової накладної уповноваженим представником Покупця.

Разом з товаром Постачальник зобов`язаний надати належним чином оформленні документи (підписані уповноваженою особою та скріплені печаткою Постачальника) на поставлений Товар у відповідності до вимог чинного законодавства України а саме:

- видаткову накладну на Товар;

- товарно-транспортну накладну;

- сертифікат якості/паспорт на Товар або інший погоджений із Постачальником документ, складений українською абр російською мовою, що підтверджує якість Товару або належним чином завірену копію такого документу;

- оригінал рахунку;

- Акт приймання-передачі Товару, підписаний уповноваженим представником Постачальника - 2 екземпляри.

Поставка Товару без повного комплекту зазначених у п.3.6. товаросупровідних документів або з документами, оформленими неналежним чином або з допущенням помилок, прирівнюється до порушення умов комплектності поставки. Постачальник зобов`язаний негайно, у строк не більше 3 (трьох) робочих днів з моменту надсилання відповідного повідомлення Покупця на електронну адресу Постачальника, надати належним чином оформлені документи в повному обсязі.

Згідно з п.3.8. Договору Товар відпускається Покупцю за умови надання належним чином оформленої довіреності на отримання Товару.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Після підписання цього Договору Сторонами всі попередні переговори, листування, пов`язані з ним, втрачають силу.Строк цього Договору починається з моменту його підписання та діє до 31.12.2019 але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань в тому числі з гарантійних зобов`язань та відповідальності.

04.12.2019 сторонами підписано додаток до Договору - Специфікацію №1, в якій зазначено найменування, кількість та ціна Товару, що постачається на виконання Договору: Кутова головка 9.G90.16RI0.40 в кількості 1шт; набір цанг R-ERXG25-14 в кількості 1 шт.; цанга ERX.JET.25.4 в кількості 1 шт.; цанга ERX.JET.25.12 в кількості 1 шт. Загальна вартість Товару 200782,80 грн з ПДВ.

Умови та строк оплати: 30% передоплата; 70% оплата після отримання Покупцем Товару.

Умови поставки: DAP, с. Боромля Тростянецького району Сумської області, вул. Харківська, 13 3, склад Покупця.

Строк поставки: 21 календарний день з моменту здійснення Покупцем 30% передоплати.

Укладенню Договору передувала тендерна процедура у формі відкритих торгів (аукціону) на електронному майданчику SMARTTENDER, запит на комерційну пропозицію №4752180,та електронне листування щодо укладання Договоруу період з 25.11.2019 по 03.12.2019з питань узгодження технічних характеристик, вартості обладнання, термінів поставки та інших умов, під час яких сторони обмінювалися запитами на відповідний товар.

Після з`ясування обставин про призначення, комплектацію та умови придбання Товару, що мав бути поставлений за Договором, 03.12.2019 відповідачем направлено на електронну адресу позивача типовий договір для заповнення та погодження. У свою чергу, позивачем, 04.12.2019 був направлений проект Договору та Специфікації, яка передбачала поставку, зокрема, кутової головки 9.G90.16RI0.40 в кількості 1шт.

11.12.2019 позивачем було направлено на електронну адресу відповідача листа з концепцією кріплення перехідного пристрою та направлені 3D моделі кутової головки, стоп блоків, перехідного пристрою.

Як зазначає позивач, у подальшому було вирішено підкорегувати перехідний пристрій і виготовити більш потовщений та установлювати кутову головку не на двох верстатах, а тільки на одному. Крім того, були висловлені потреби в гарантії на пристрій.

23.12.2019 позивачем було направлено відповідачу гарантійного листа вих.№17, яким позивач гарантував проведення пусконалагоджувальних робіт по впровадженню кутової головки9.G90.16RI0.40 та обумовив умови гарантії та проведення перелічених у листі робіт.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачеві Товар (Кутова головка 9.G90.16RI0.40 в кількості 1шт; набір цанг R-ERXG25-14 в кількості 1шт.; цанга ERX.JET.25.4 в кількості 1шт.; цанга ERX.JET.25.12 в кількості 1шт.) на загальну суму 200782,80 грн. Факт поставки позивачем Товару та прийняття його відповідачем підтверджується видатковою накладною № 197від 24.12.2019, товарно-транспортною накладною №Р197 від 26.12.2019та довіреністю на отримання товару №350 від 20.12.2019.

У той же час, як вказує позивач, сторонами було вирішено виготовити нове перехідне пристосування на виробництві відповідача. 24.12.2019 позивачем було направлено відповідачу листа з повідомленням про приїзд представників позивача для виготовлення нового пристосування.Після візиту фахівців позивача, спеціалістом відповідача було спроектовано нове перехідне застосування ПЗ-197.00.

21.01.2020 позивачем на адресу відповідача разом з актом приймання-передачі товару № 1 від 16.01.2020вдруге була направлена товарно-транспортна накладна № Р197 від 26.12.2019.

Акт приймання-передачі товару № 1 від 16.01.2020 та товарно-транспортна накладна № Р197 від 26.12.2019 відповідачем підписані не були.

Відповідно до п.4.6. Договору, за результатами прийомки Товару за якістю без зауважень Покупець підписує Акт приймання-передачі Товару та надсилає один його екземпляр Постачальнику. У випадку виявлення під час приймання недоліків Товару, Покупець вказує виявлені недоліки у Акті-приймання передачі та негайно надсилає, на електронну пошту Постачальника такий акт та претензію.

Від відповідача заперечень щодо факту поставки позивачем товару не надходило, доказів наявності розбіжностей щодо якісних показників товару відповідачем в Акті-приймання передачі зазначено не було та разом з претензією на адресу позивача не направлялось.

Отже, відповідач прийняв товар на загальну суму 200782,80 грн та зобов`язаний був розрахуватись за нього в строки, визначені сторонами в п. 2.3. Договору, а саме:

- 60234,84 грн (попередня оплата в розмірі 30% вартості Товару) - протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання сторонами відповідної специфікації за умови надання Постачальником рахунку на оплату, тобто до 18.12.2019 включно;

- 140547,96 грн (остаточний розрахунок в розмірі 70% вартості Товару) - протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту приймання Товару на території Покупця за якістю зі складанням відповідного Акту, тобто до 30.01.2020.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем перераховано на рахунок позивача лишепопередню оплату в розмірі 30% вартості Товару в сумі 60234,84 грн, що підтверджується копією платіжного доручення №3123 від 05.12.2019.

Оскільки відповідачем не було проведено остаточний розрахунок за поставлений товар у визначений у Договорі строк, 17.02.2020 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №48 від 17.02.2020 з вимогою сплати 140547,96 грн.

У відповіді на претензію № 352 від 17.03.2020 відповідач відмовив позивачу в задоволенні претензії та пропонував застосувати до відносин, що виникли між сторонами, наслідки недійсності договору, а саме повернути один одному одержане на його виконання: поставлену продукцію з боку відповідача, грошові кошти сплачені відповідачем в якості попередньої оплати в сумі 60234,84 грн - з боку позивача.

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором щодо своєчасної та повної оплати поставленого позивачем Товару стала підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 140547,96 грн заборгованості.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно з приписами ст.6, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що04.12.2019 між сторонами у справі було укладено Договір постачання №0412/2019, предметом поставки якого сторони визначили товар в кількості, асортименті та на умовах, визначених у специфікації до даного Договору (Додатку 1), що є невід`ємною частиною Договору. Цей Договір підписано уповноваженими представниками обох сторін та скріплено печатками.

Таким чином, між сторонами був укладений договір поставки, який регулюється нормами § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (ч.1,2 ст.538 Цивільного кодексу України).

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем товару на загальну суму 200782,80 грн за вищевказаним Договором, а тому відповідно до ст.538 Цивільного кодексу України, у відповідача виникло зустрічне зобов`язання розрахуватись за отриманий товар.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі №910/14263/13.

Відповідач свої зобов`язання за Договором щодо оплати поставленого позивачем товару не виконав, своєчасно та у повному розмірі за поставлений позивачем Товар не розрахувався.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків. Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що відповідач за первісним позовом в порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі не виконав, за поставленийпозивачем за первісним позовом своєчасно та в повному обсязі не розрахувався, а тому враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги за первісним позовом є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач за зустрічним позовом повинен довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Підставою визнання недійсним Договору постачання №0412/2019 від 04.12.2019, укладеного між сторонами, позивач за зустрічним позовом вважає те, що зміст Договору суперечить приписам ч.3 ст.203 Цивільного кодексу України в частині відповідності волевиявлення сторони позивача за зустрічним позовом його внутрішній волі внаслідок помилки.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що при укладанні та виконанні Договору наявна сукупність ознак, притаманних помилці як правовій підставі для визнання правочину недійсним, а саме:

- неправильне сприйняття позивачем за зустрічним позовом експлуатаційних характеристик товару, що складає предмет Договору в запропонованій відповідачем за зустрічним позовом редакції, адже зміст електронних листів, обмін якими передував його укладанню, запевнив позивача за зустрічним позовом у можливості використання товару на обладнанні, чітко зазначеному ним у запиті на комерційну пропозицію та вказаному листуванні, а саме верстатах DMU65FdMonoblockс.н. 12140014443, 12140004513;

- вирішальний вплив невірного сприйняття позивачем за зустрічним позовом зазначених характеристик предмета Договору на його волевиявлення щодо укладання цього правочину, адже за умови правильного сприйняття позивачем за зустрічним позовом цих обставин даний правочин з його сторони не було б вчинено у зв`язку з розумінням неможливості подальшого використання поставленого товару за призначенням;

- істотність помилки в частині особливостей предмета Договору, що унеможливлюють використання його за призначенням на обладнанні, заздалегідь визначеному позивачем за зустрічним позовом у запиті на комерційну пропозицію та подальшому листуванні, які передували укладенню Договору;

- неможливість усунення наслідків помилки у зв`язку з непридатністю товару, що є предметом Договору, до використання на вказаному обладнанні;

- обставини, з приводу яких виникла помилка, що полягають у відсутності можливості подальшого використання товару на обладнанні позивача за зустрічним позовом, були наявні на час вчинення правочину (Договору).

З огляду на вищевказане позивач за зустрічним позовом вважає, що до правовідносин, які склалися між сторонами з приводу укладення Договору, не підлягають застосуванню норми щодо належного виконання та порушення зобов`язання, оскільки таке не могло виникнути на підставі вказаного договору у зв`язку з його недійсністю, а натомість підлягають застосуванню наслідки недійсності договору (господарського зобов`язання), які полягають у взаємному поверненні один одному одержаного на його виконання, а саме: поставленого товару - з боку позивача за зустрічним позовом на адресу відповідача за зустрічним позовом, а також грошових коштів, сплачених позивачем за зустрічним позовом на користь відповідача за зустрічним позовом в якості попередньої оплати за товар - з боку останнього на адресу позивача за зустрічним позовом.

Проте, на думку суду, вказані доводи позивача за зустрічним позовом є недоведеними, безпідставними та такими, що не можуть слугувати правовою підставою для визнання недійсним спірного договору.

Відповідно до частини 1 статті 229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

За змістом статті 229 ЦК України правочин, вчинений під впливом помилки, є оспорюваним. Під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Помилка повинна мати істотне значення, зачіпати природу правочину або такі якості його предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням. При цьому істотною вважається така помилка, наслідки якої неможливо усунути або їх усунення вимагає значних витрат від особи, що помилилася, - з урахуванням її майнового становища, характеру діяльності тощо. Обставини, з приводу яких помилилася особа, мають бути наявними на час вчинення правочину. Обов`язок доведення відповідних обставин покладається на позивача. Не вважається помилкою щодо якості продукції (товару, іншого майна) неможливість її використання або утруднення в її використанні, які сталися після виконання хоча б однією з сторін зобов`язань, що виникли з правочину, і не пов`язані з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка у мотивах правочину (тобто в обставинах, у зв`язку з якими особа вчиняє правочин) або незнання стороною правочину норм законодавства (п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними").

Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" обставини, щодо яких помилилася сторона правочину (стаття 229 ЦК), мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також що вона має істотне значення. Не є помилкою щодо якості речі неможливість її використання або виникнення труднощів у її використанні, що сталося після виконання хоча б однією зі сторін зобов`язань, які виникли з правочину, і не пов`язане з поведінкою іншої сторони правочину. Не має правового значення помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією зі сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що правомірно породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору у даній справі, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 30.03.2016 у справі № 6-232цс16 та постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 908/3262/16.

Відповідно до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що позивачем за зустрічним позовом не доведено та не надано суду належних доказів, що спірний правочин було вчинено саме під впливом помилки у контексті приписів ст.229 ЦК України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Серявін та інші проти України вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Доводи відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), викладені у відзиві на позов,зустрічному позові, запереченнях та додаткових поясненнях, ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за первісним позовом з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в сумі 2108,22грн; за зустріним позовом судовий збір у сумі 2102,00 грн покладається на позивача.

Керуючись ст. 42, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТоталТех" (код ЄДРПОУ 42434631) до Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ (код ЄДРПОУ 21103448) про стягнення 140547,96грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/ (юридична адреса: вул. Пушкіна, 34-В, м. Чернігів, 14000; фактична адреса: вул. Машинобудівників, 1, м. Cуми, 40020; код ЄДРПОУ 21103448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТоталТех" (вул. Автолюбителів, 2, м. Кропивницький, Фортечний район, Кіровоградська область, 25031; код ЄДРПОУ 42434631) 140547,96грн заборгованості та 2108,22 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні зустрічного позову Товариства реалізації інженерних задач "ТРІЗ" ЛТД /Товариство з обмеженою відповідальністю/(код ЄДРПОУ 21103448) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТоталТех" (код ЄДРПОУ 42434631) про визнання недійсним договору та повернення попередньої оплати в сумі 60234,84грн, відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з перебуванням судді Моцьора В.В. на лікарняному, відповідно до ч. 4 ст. 116 ГПК України повне рішення складено 23.12.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор