Рішення

від 18.12.2020 по справі 160/4814/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2020 року Справа № 160/4814/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 231 комбінованого типу Криворізької міської ради про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ :

30.04.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 231 комбінованого типу Криворізької міської ради, у якому позивач просить суд:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, просп. Миру, будинок 48А Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 231 комбінованого типу Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ - 26372182) до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, просп. Миру, будинок 48А Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 231 комбінованого типу Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ - 26372182) до повного усунення порушень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що актом перевірки Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 231 комбінованого типу Криворізької міської ради щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту від 29.01.2020 року №19/11 встановлено порушення відповідачем вимог законодавства. Подальша експлуатація Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 231 комбінованого типу Криворізької міської ради з виявленими порушеннями створює загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області було залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви.

28.05.2020 року на виконання вищевказаної ухвали позивачем надано до суду документ про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у спарві. Підготовче судове засідання призначено на 01.07.2020 року о 13:15 год.

30.06.2020 року засобами телекомунікаційного зв`язку на офіційну електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового розгляду справи у зв`язку з неотриманням копії ухвали про відкриття провадження та повістки про виклик.

01.07.2020 року засобами телекомунікаційного зв`язку на офіційну електронну адресу суду від відповідача надійшло повідомлення про отримання Комунальним закладом Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 231 комбінованого типу Криворізької міської ради ухвали суду від 02.06.2020 та повістки про виклик на 01.07.2020 о 13:15 від працівника пошти лише 01.07.2020 о 15:00 год.

01.07.2020 у звязку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В.на лікарняному адміністративну справу №160/4814/20 знято з розгляду та підготовче судове засідання призначено 21.07.2020 року о 13:15 год.

03.07.2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяві, відповідно до якого КЗ Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 231 комбінованого типу Криворізької міської ради позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на таке:

- оскільки Кодексом цивільного захису України не наведено конкретного переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, то це є оціночним поняттям, а тому в кожному випадку слід визначати чи створює виявлене поушення загроз життю та здоров`ю людей у взаємозв`язку із встновленими обставинами, що мають значення для вирішення цього спору;

- на підставі положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Кодексу цивільного захису України суб`єкт господарювання повинен вчинити заходи щодо усунення порушень, встановлених контролюючим органом в Акті перевірки, вже з моменту підписання та отримання примірника Акту;

- в результаті проведеної позивачем позапланової перевірки у діяльності відповідача було виявлено 7 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, про що складено Акт перевірки;

- після отримання Акту перевірки відповідачем частково усунуто виявлені порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, а саме п.5 (не забезпечено двері до сходових кліток усіх типів пристроями для само зачинення та ущільненими в притулах);

- збезпечення виконання решти порушень буде здійснено в погоджені з Позивачем терміни за наявності належного фінансування, так як КЗ Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 231 комбінованого типу Криворізької міської ради є комунальною становою, фінансування, якої здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету;

- зазначені недоліки викликані відсутністю фінансування та будуть виправлені у разі здійснення виділення додаткових коштів.

20.07.2020 року засобами телекомунікаційного зв`язку на офіційну електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання за вх.№9307-ел., про зупинення провадження та надання строку для примирення у зв`язку з проведенням позапланової перевірки. Також, 20.07.2020 Головним управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області надіслано повідомлення про наміри проведення позапланової перевірки з метою підтвердження усунення порушень.

В підготовче судове засідання 21.07.2020 року сторони не з`явились, про час, дату та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2020 року провадження в адміністративній справі №160/4814/20 зупинено для надання сторонам часу для примирення.

21.07.2020, та 15.09.2020, року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з додатковими доказами, які суд розцінює як додаткові пояснення по справі.

09.11.2020 року до від відповідача надійшли докази на підтвердження усунення відповідачем порушень, встановлених позивачем в акті перевірки, та заява про закриття провадження в зв`язку з усуненням порушень, які несуть загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року поновлено провадження в адміністративній справі №160/4814/20 та призначено підготовче судове засідання на 19.11.2020 року о 09:30 год.

17.11.2020 року до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі.

19.11.2020 року до суду від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області надійшло повідомлення про стан усунення порушень, які стали обставиною для звернення до суду, та акт повторної перевірки від 26.08.2020 №236.

19.11.2020 року в підготовче судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

09.11.2020 разом із додатковими доказами по справі на підтвердження усунення відповідачем порушень, встановлених позивачем в акті перевірки, від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження в зв`язку з усуненням порушень, які несуть загрозу життю та здоров`ю людей.

Вирішуючи вищезазначене клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 47 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі встановлений частиною 1 статті 238 КАС України, відповідно до якої суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що за результатами проведення позапланових перевірок контролюючим органом встановлено відсутність будь-яких порушень, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, на об`єкті КЗ Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 231 комбінованого типу Криво-різької міської ради за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Миру, 48-а, що підтверджує усунення порушень, встановлених актом від 29.01.2020 року №19/11. Відповідач у зазначеному клопотанні просить суд закрити судове провадження у справі №160/4814/20 у зв`язку з відсутністю порушень, які несуть загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі за позовом контролюючого органу до суб`єкта господарювання про застосування заходів реагування на підставі акту перевірки з підстав усунення обставин, що стали підставою звернення до суду, законодавчо не передбачено приписами статті 238 КАС України.

Крім того, щодо можливості закриття провадження у справі на підставі усунення відповідачем порушень, виявлених під час перевірки, суд вважає за необхідне звернути увагу, що обставини усунення порушень законодавства відповідачем підлягають розгляду, мають підтверджуватись належними засобами доказування та встановленню судом під час розгляду справи по суті, а підтвердження усунення таких порушень є підставою для відмови у задоволенні позову суб`єкта ладних повноважень, але не закриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що клопотання відповідача є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

20.12.2019 року Криворізьким міським управлінням Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області прийнято наказ №84 Про проведення позапланових перевірк , пунктом 87 якого прийнято рішення про проведення з 20.01.2020 по 29.01.2020 року перевірки щодо дотримання законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 231 комбінованого типу Криворізької міської ради за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, просп.. Миру, буд.48А.

Криворізьким міським управлінням Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 09.01.2020 року №5/02-4-26.

На виконання вказаного наказу у період з 20.01.2020 по 29.01.2020 року посадовими особами Криворізького міського управління Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведена планова перевірка стану дотримання законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки об`єкту будівель та приміщень за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, просп. Миру, буд.48А, що належать Комунальному закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 231 комбінованого типу Криворізької міської ради за адресою: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, просп Миру, буд.48А, за наслідками якої складено акт від 29.01.2020 року №19/11.

В акті зафіксовані порушення Кодексу цивільного захисту України №5403-VI (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 (далі - ППБУ), Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 15.08.2016 №974, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.09.2016 за №1229/29359 (далі - ППБУ для закладів освіти), Державних будівельних норм України Системи протипожежного захисту , затверджено наказом Мінрегіону України від 13.11.2014 №312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Державних будівельних норм України Пожежна безпека об`єктів будівництва , затверджено наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 №287 (далі - ДБН В.1.1-7:2016), Правила улаштування установок , Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі - ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01, НПАОП 40.1-1.32-01), а саме:

- будівлю не обладнано системою протипожежного захисту (системою пожежної сигналізації, системою передавання пожежних сповіщень, системою оповіщення про пожежу);

- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей, а саме: на першому поверсі будівлі;

- допускається горюче облицювання стін на шляхах евакуації, сходова клітина з 2-го поверху ясельної групи;

- з`єднання жил проводів не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів на внутрішньому та зовнішньому освітленні, та коридорах 1 -го, 2- го поверхах, в групах

- не забезпечено двері до сходових кліток усіх типів пристроями для самозачинення та ущільненнями в притулах;

- допускається зняття дверного полотна в отворах, що з`єднують коридори зі сходовим клітками;

- допускається виконання шаф для пожежних кран-комплектів з горючих матеріалів (деревина) в коридорах поверхів.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V.

У статті 1 Закону №877-V визначено, що:

- державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

- заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи (ч.11 ст.4 Закону №877-V).

Частиною 1 статті 6 Закону №877-V встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю субєкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною ч. 4 ст. 6 Закону №877-V визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно із ч. 1 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст. 7 Закону №877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі субєкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 ст. 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежног о нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно зі ст. 66 Кодексу цивільного захисту Україницентральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (ч.7 ст.7 цього Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту Україниу разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, субєктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як вбачається з проаналізованих положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Кодексу цивільного захисту України, позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що актом перевірки від 29.01.2020 року №19/11 встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та/або здоров`ю працівників, а також осіб, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі), в разі її виникнення.

При цьому, під час повторної перевірки позивачем будівель Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 231 комбінованого типу Криворізької міської ради встановлено, що відповідачем було усунуто встановлені порушення, що підтверджується актом перевірки від 26.08.2020 року №236.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Отже, обставини, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, перестали існувати та усунуті відповідачем.

За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи той факт, що відповідачем усунуті порушення, виявлені під час перевірки об`єкту, і на даний час суду надані докази усунення виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровськійобласті (місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Короленка, буд.4; код ЄДРПОУ 38598371) до Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 231 комбінованого типу Криворізької міської ради (місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, просп. Миру, буд.48А, код ЄДРПОУ 2633372182) - відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно