Рішення

від 29.12.2020 по справі 160/13492/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2020 року Справа № 160/13492/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХМЕХІМПОРТ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови,

ВСТАНОВИВ :

21.10.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХМЕХІМПОРТ (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської регіональної митниці ДМС України про коригування митної вартості товарів №/2020/600013/1 від 25.09.2020 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської регіональної митниці ДМС України про коригування митної вартості товарів №/2020/600014/1 від 25.09.2020 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Дніпровської регіональної митниці ДМС України про коригування митної вартості товарів №/2020/000015/1 від 29.09.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з метою митного оформлення товару, придбаного відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту № 01072020-1 від 01.07.2020 року між TOB ТЕХМЕХІМПОРТ та Company RealTracking, Inc. , USA, 25.09.2020 року позивачем до митного посту Кам`янське Дніпровської митниці ДМС України подано електронну митну декларацію, якій відповідачем присвоєно №110020/2020/007691.

Митну вартість товару визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до положень Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з електронною митною декларацією декларантом надано документи: сертифікат якості (Certificateofquality) б/н від 03.07.2020; пакувальний лист (Packinglist) 00020265 від 03.07.2020; рахунок-фактуpa (інвойс) (Commercialinvoice) 00020265 від 03.07.2020; коносамент (Billoflading) 203570611 від 07.07.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 00006335 від 24.09.2020; декларація про походження товару (Declarationoforigin 00020265 від 03.07.2020; некласифікований комерційний документ комерційна пропозиція б/н від 01.07.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс-лист б/н від 01.07.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується 01072020-1 від 01.07.2020; договір про надання послуг митного брокера S-15/09 від 15.09.2020.

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих позивачем, відповідач відмовив у прийнятті митної декларації, що зафіксовано у картці відмови № UA110020/2020/00043, з причини прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №/2020/600013/1 від 25.09.2020 р.

Відповідно до оскаржуваного рішення відповідача, про коригування митної вартості товарів № UA110020/2020/600013/1 від 25.09.2020р., митна вартість товару, що розрахована декларантом у розмірі 288474,82 грн., скоригована відповідачем на 167933,78 грн., тобто до 456408,60 грн. із застосуванням до товарів другорядного методу визначення митної вартості товару 2-г (резервний метод).

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 25.09.2020 №А110020/2020/007691 згенеровано, в тому числі, форми митного контролю 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів . 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. Однією з форм контролю, відповідно до частини першої статті 336 Кодексу, є перевірка документів та відомостей. які надаються під час переміщення товарів через митний кордон України. На виконання вимог ст. 54 МКУ під час проведення митного контролю і митного оформлення здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку. здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Відповідно до п. 4.1 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості та перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III. параграф 6 Угоди). Відповідно до п.2 та п.10 ст.58 та у відповідності до підпункту 2 п.2 ст.52 декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, шо піддаються обчисленню. Відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі. використаних при обчисленні митної вартості. Відповідно до ч.5 ст.54 МКУ митні органи з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку. поданих для цілей визначення митної вартості. Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню. тобто митниця повинна мати можливість їх перевірити (наприклад, чи включені в ціну. що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на страхування, перевантаження, складування, зберігання товару за межами митної території України. пов`язані з транспортуванням цього товару). У відповідності до ст.337 МКУ при проведені перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості. було виявлено наступне. Наданий до митного контролю прайс-лист продавця від 01.07.2020 б/н має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, оскільки заявлені умови поставки CFR Pivdennyi, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під „дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Відповідно до частини четвертої ст.54 МКУ митні органи під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини десятої ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту . порту або іншого місця ввезення на митну територію України: - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових. П. 2.4 Контракту від 01.07.2020 №01072020-1 містить відомості щодо включення до ціни товару вартості страхування, однак страхові документи, а також документи, шо містять відомості про вартість страхування до митного контролю не надано. Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням посередницького характеру угоди, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ. використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2, 3 ст. 53 МКУ. в рамках проведення консультацій. декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається: рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами. визначеними договором (угодою, контрактом): якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, шо містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно з п.6 ст.53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. У відповідності до ст. 254, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів подаються митному органу українською мовою. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, шо піддаються обчисленню. Консультацію проведено. 21.09.2020 декларантом надано лист № 92502 про неможливість надати додаткові документи у підтвердження митної вартості у десятиденний термін. На підставі п.5 ст.55 МКУ в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів, здійснено контроль співставлення. У митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а) та 26). Враховуючи положення ст. 61 МКУ, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2а)та 2б) згідно статей 59 і 60 Кодексу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст.62. ст.63 МКУ) неможливо застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. До товару №1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару. Визначена митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до поставки товару, ввезеного у співставних обсягах на комерційних умовах CFR до рівня вартості ЕМД від 11.09.2020 № UА500020/2020/225964 - 4.32 дол.США/кг. У відповідності до ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість на випуск у вільний обіг товарів. що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 МКУ (п.3.2 МКУ); оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ).

25.09.2020 року позивачем до митного посту Кам`янське Дніпровської митниці ДМС України подано електронну митну декларацію, якій відповідачем присвоєно № UA110020/2020/007698.

Митну вартість товару визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до положень Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з електронною митною декларацією декларантом надано документи: сертифікат якості (Certificateofquality) б/н від 29.07.2020; пакувальний лист (Packinglist) 00020868 від 29.07.2020; рахунок-фактуpa (інвойс) (Commercialinvoice) 00020868 від 29.07.2020; коносамент (Billoflading) 204233569 від 01.08.2020; коносамент (Billoflading) 204233642 від 01.08.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 00006334 від 24.09.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 4880 від 24.09.2020; декларація про походження товару (Declarationoforigin) 00020868 від 29.07.2020; некласифікований комерційний документ комерційна пропозиція б/н від 01.07.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс-лист б/н від 01.07.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується 01072020-1 від 01.07.2020; договір про надання послуг митного брокера S-15/09 від 15.09.2020.

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих декларантом, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у картці відмови № UA110020/2020/00044, з причини прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA110020/2020/600014/1 від 25.09.2020р.

Відповідно до оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA110020/2020/600014/1 від 25.09.2020р., митна вартість товару, що розрахована декларантом у розмірі 507012,19 грн., скоригована відповідачем на 199602,04 грн., тобто до 706614,23 грн. із застосуванням до товарів другорядного методу визначення митної вартості товару 2-б (другорядний метод, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 25.09.2020 №UA110020/2020/007698 згенеровано, в тому числі, форми митного контролю 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів , 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. Однією з форм контролю, відповідно до частини першої статті 336 Кодексу, є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення товарів через митний кордон України. На виконання вимог ст.54 МКУ під час проведення митного контролю і митного оформлення здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Відповідно до п.4.1 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості та перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди). Відповідно до п.2 та п.10 ст.58 та у відповідності з підпунктом 2 п.2 ст.52 декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Відповідно до ч.5 ст.54 МКУ митні органи з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню, тобто митниця повинна мати можливість їх перевірити (наприклад, чи включені в ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на страхування, перевантаження, складування, зберігання товару за межами митної території України, пов`язані з транспортуванням цього товару). У відповідності до ст.337 МКУ при проведені перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, було виявлено наступне. Наданий до митного контролю прайс-лист продавця від 01.07.2020 б/н має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, оскільки заявлені умови поставки CFR Pivdennyi, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під „дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Згідно з загальносвітовою практикою прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Відповідно до частини четвертої ст.54 МКУ митні органи під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини десятої ст.58 МКУ При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових. Пункт 2.4 Контракту від 01.07.2020 №01072020-1 містить відомості щодо включення до ціни товару вартості страхування, однак страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування до митного контролю не надано. Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням посередницького характеру угоди, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно з п.6 ст.53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Консультацію проведено. 25.09.2020 декларантом надано лист № 092501 про неможливість надати додаткові документи у підтвердження митної вартості у десятиденний термін. Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару та ціни, що фактично сплачена, про що зазначено у ході проведення консультацій шляхом направлення електронних повідомлень митниці, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосованим, відповідно до частини шостої ст. 54 та частини другої ст.58 Кодексу, п.7 частини сьомої ст.64 Кодексу. Відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, або не визначені кількісно і достовірні або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), неможливо застосувати відповідно до зазначених положень ст.58 МКУ та з урахуванням положень п.6 ст.54 МКУ. Відповідно до п.4 ст.57 МКУ проведено консультацію з приводу обрання методу визначення митної вартості. Відповідно до ст.59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. У митного органу відсутня інформація щодо митних оформлень ідентичних товарів за ціною угоди. Відповідно до ст.60 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 і ст.59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. У митного органу наявна інформація щодо продажу на експорт в Україну подібного товару за ціною угоди на умовах поставки CIF UA Одеса, з урахуванням всіх складових на рівні 4,32 $/ за МД від 20.09.2020 №UA500020/2020/226991. За результатами здійсненого контролю співставлення, з урахуванням положень ст.337 МКУ, у митниці наявна інформація щодо митних оформлень подібних товарів, виготовлених заявленим виробником, у розумінні положень ст.60 МКУ, за непрямим контрактом, згідно МД від 20.09.2020 №UA500020/2020/226991 на рівні 4,32 $/кг. Враховуючи зазначене, до оцінюваної партії товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості, 2 б), згідно з ст.60 МКУ. Визначена митна вартість товарів з урахуванням всіх складових, ґрунтується на митній вартості митного оформлення, визнаній митним органом за МД від 20.09.2020 №UA500020/2020/226991 на рівні 4,32 $/кг. У відповідності до ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 МКУ (п.3.2 МКУ);- оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ).

28.09.2020 року позивачем до митного посту Кам`янське Дніпровської митниці ДМС України подано електронну митну декларацію, якій відповідачем присвоєно № UA110020/2020/007781.

Митну вартість товару визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до положень Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України) основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з електронною митною декларацією декларантом надано документи: сертифікат якості (Certificateofquality) б/н від 05.08.2020; сертифікат якості (Certificateofquality) б/н від 07.08.2020; пакувальний лист (Packinglist) 00021006 від 05.08.2020; пакувальний лист (Packinglist) 00021169 від 07.08.2020; рахунок-фактуpa (інвойс) (Commercialinvoice) 00021006 від 05.08.2020; рахунок-фактуpa (інвойс) (Commercialinvoice) 00021169 від 07.08.2020; коносамент (Billoflading) 204261556 від 11.08.2020; коносамент (Billoflading) 204310290 від 09.08.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 00006336 від 25.09.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 4831 від 25.09.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 5415 від 25.09.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 8543 від 25.09.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 9112 від 25.09.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 9745 від 25.09.2020; декларація про походження товару (Declarationoforigin) 00021006 від 05.08.2020; декларація про походження товару (Declarationoforigin) 00021169 від 07.08.2020; некласифікований комерційний документ Комерційна пропозиція б/н від 01.07.2020; некласифікований комерційний документ Комерційна пропозиція б/н від 01.07.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс-лист б/н від 01.07.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується 01072020-1 від 01.07.2020; договір про надання послуг митного брокера S-15/09 від 15.09.2020.

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих декларантом, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у картці відмови № UA110020/2020/00046, з причини прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA110020/2020/000015/1 від 29.09.2020р.

Відповідно до оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA110020/2020/000015/1 від 29.09.2020р., митна вартість товару, що була розрахована декларантом у розмірі 1533829,64 грн., скоригована відповідачем на 603637,23 грн., тобто до 2137446,87 грн. із застосуванням до товарів другорядного методу визначення митної вартості товару 2-г (резервний метод).

Змістом винесеного рішення відповідач повідомив, що автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 28.09.2020 №UA110020/2020/007781 згенеровано, в тому числі, форми митного контролю 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів , 106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. Однією з форм контролю, відповідно до частини першої статті 336 Кодексу, є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення товарів через митний кордон України. На виконання вимог ст.54 МКУ під час проведення митного контролю і митного оформлення здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). Відповідно до п.4.1 ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості та перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди). Відповідно до п.2 та п.10 ст.58 та у відповідності з підпунктом 2 п.2 ст.52 декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до п.4.1. ст. 54 Митного кодексу України здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. Відповідно до ч.5 ст.54 МКУ митні органи з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Дані про митну вартість і її складові повинні піддаватися обчисленню, тобто митниця повинна мати можливість їх перевірити (наприклад, чи включені в ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті витрати на страхування, перевантаження, складування, зберігання товару за межами митної території України, пов`язані з транспортуванням цього товару). У відповідності до ст.337 МКУ при проведені перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, було виявлено наступне. Наданий до митного контролю прайс-лист продавця від 01.07.2020 б/н має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, оскільки заявлені умови поставки CFR Pivdennyi, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом. Під „дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Згідно загальносвітової практики прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Відповідно до частини четвертої ст.54 МКУ митні органи під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до частини десятої ст.58 МКУ. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту , порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Надані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових. Пункт 2.4 Контракту від 01.07.2020 №01072020-1 містить відомості щодо включення до ціни товару вартості страхування, однак, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування до митного контролю не надано. Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням посередницького характеру угоди, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - виписку з бухгалтерської документації; -копію митної декларації країни відправлення - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; Згідно з п.6 ст.53 МКУ, декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відповідно до статті 52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Консультацію проведено. 29.09.2020 декларантом надано лист № 092901 про неможливість надати додаткові документи у підтвердження митної вартості у десятиденний термін. Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару та ціни, що фактично сплачена, про що зазначено у ході проведення консультацій шляхом направлення електронних повідомлень митниці, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а також за вартістю, задекларованою декларантом згідно відомостей, не може бути застосованим, відповідно до частини шостої ст. 54 та частини другої ст.58 Кодексу. Відповідно до положень частини другої ст.58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, або не визначені кількісно і достовірні або відсутня хоча б одна з складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), неможливо застосувати відповідно до зазначених положень ст.58 МКУ та з урахуванням положень п.6 ст.54 МКУ. Відповідно до п.4 ст.57 МКУ проведено консультацію з приводу обрання методу визначення митної вартості. Відповідно до ст.59 МКУ, у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст.58 МКУ, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним. Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари. У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена. У митного органу наявна інформація щодо продажу на експорт в Україну ідентичного товару за ціною угоди на умовах поставки поставки CIF UA Одеса, з урахуванням всіх складових на рівні 4,32 $/ за МД від 20.09.2020 №UA500020/2020/226991. За результатами здійсненого контролю співставлення, з урахуванням положень ст.337 МКУ, у митниці наявна інформація щодо митних оформлень подібних товарів, виготовлених заявленим виробником, у розумінні положень ст.59 МКУ, за непрямим контрактом, згідно МД від 20.09.2020 №UA500020/2020/226991 на рівні 4.32 $/кг. Враховуючи зазначене, до оцінюваної партії товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості, 2 а), згідно з ст.59 МКУ. Визначена митна вартість товарів з урахуванням всіх складових, ґрунтується на митній вартості митного оформлення, визнаній митним органом за МД від 20.09.2020 №UA500020/2020/226991 на рівні 4,32 $/кг. У відповідності до ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: - на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МКУ в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої ст.55 МКУ (п.3.2 МКУ);- оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 МКУ, рішення про коригування митної вартості (п.3.4 МКУ).

Позивач зазначає, що оскаржувані рішення Дніпровської митниці Держмитслужби є протиправними, оскільки вони прийняті з порушенням зазначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності і правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання, а тому такі рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 30.11.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

22.12.2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову. В обґрунтування своєї правової позиції зазначає наступне.

Автоматизованою системою аналізу та управління ризиками за електронною митною декларацією від 25.09.2020 №UA110020/2020/007691 згенеровано, в тому числі, форми митного контролю 105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів , 1-06-V 2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів Однією з форм контролю, відповідно до частини першої статті 336 Кодексу, є перевірка документів та відомостей, які надаються під час переміщення товарів через митний кордон України. На виконання вимог ст. 54 МКУ під час проведення митного контролю і митного оформлення здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, та перевірки наявності або відсутності застережень щодо застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), а саме:

1. Наданий до митного контролю прайс-лист продавця від 01.07.2020 б/н має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, оскільки заявлені умови поставки CFR Pivdennyi, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом

Під „дійсною вартістю» розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Згідно з загальносвітовою практикою прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з. обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Відповідно до частини четвертої ст. 54 МКУ митні органи під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

2. Відповідно до частини десятої ст. 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Надані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових.

3. П. 2.4 Контракту від 01.07.2020 №01072020-1 містить відомості щодо включення до ціни товару вартості страхування, однак страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування до митного контролю не надано.

При цьому відповідач звертає увагу суду на судову практику в аналогічних спорах, а саме: постанову Верховного Суду від 30.07.2019 у справі № 804/16582/14, якою підтримано позицію судів попередніх інстанцій та прийнято правовий висновок, що усі витрати по страхуванню, вивантаженню, навантаженню та обробці товару до митної території вже включені до ціни товару, не є підставою для ненадання обов`язкових документів, а також подання документів, у яких містяться розбіжності .

У наданих до митного оформлення інвойсах зазначено тільки ціну на сонячні панелі.

Враховуючи викладене, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, з урахуванням посередницького характеру угоди, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2, 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом 21.09.2020 надано лист № 92103 про неможливість надати додаткові документи у підтвердження митної вартості у десятиденний термін.

На підставі п. 5 ст. 55 МКУ в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів, здійснено контроль співставлення.

Також відповідач зазначає, що у митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а) та 26).

Враховуючи положення ст. 61 МКУ, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2а) та 2б) згідно статей 59 і 60 Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст.62, ст.63 МКУ) неможливо застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.

До товару №1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2-г - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.

Визначена митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до поставки товару, ввезеного у співставних обсягах на комерційних умовах СFR до рівня вартості ЕМД від 11.09.2020 №UА500020/2020/225964 - 4,32 дол.США/кг.

Відповідач вказує, що аналогічними є підстави прийняття рішення про коригування вартості від 25.09.2020 №UА110020/2020/600014/1.

Під час проведення консультацій та обміну повідомленнями декларантом 25.09.2020 надано лист № 092501 про неможливість надати додаткові документи у підтвердження митної вартості у десятиденний термін.

Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару та ціни, що фактично сплачена, про що зазначено у ході проведення консультацій шляхом направлення електронних повідомлень митниці, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не може бути застосованим, відповідно до частини шостої ст. 54 та частини другої ст. 58 Кодексу, п. 7 частини сьомої ст. 64 Кодексу.

Також зазначає, що у митного органу відсутня інформація щодо митних оформлень ідентичних товарів за ціною угоди.

Відповідно до ст. 60 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями ст. 58 і ст. 59 МКУ, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

У митного органу наявна інформація щодо продажу на експорт в Україні подібного товару за ціною угоди на умовах поставки CIF UA Одеса, з урахуванням всіх складових на рівні 4,32 $/ за МД від 20.09.2020 №UA500020/2020/226991.

За результатами здійсненого контролю співставлення, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, у митниці наявна інформація щодо митних оформлень подібних товарів, виготовлених заявленим виробником, у розумінні положень ст. 60 МКУ, за непрямим контрактом, згідно з МД від 20.09.2020 №UA500020/2020/226991 на рівні 4,32 $/кг.

Враховуючи зазначене, до оцінюваної партії товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості, 2 б), згідно з ст. 60 МКУ. Визначена митна вартість товарів з урахуванням всіх складових, ґрунтується на митній вартості митного оформлення, визнаній митним органом за МД від 20.09.2020 №UA500020/2020/226991 на рівні 4,32 $/кг.

На підставі аналогічних розбіжностей митницею прийнято Рішення про коригування митної вартості від 29.09.2020 № UA110020/2020/000015/1, а саме: відповідно до листа декларанта від 29.09.2020 № 092901 про неможливість надати додаткові документи у підтвердження митної вартості у десятиденний термін, за результатами здійсненого контролю співставлення, з урахуванням положень ст. 337 МКУ, у митниці наявна інформація щодо митних оформлень подібних товарів, виготовлених заявленим виробником, у розумінні положень ст. 59 МКУ, за непрямим контрактом, згідно з МД від 20.09.2020 №UA500020/2020/226991 на рівні 4.32 $/кг.

Враховуючи зазначене, до оцінюваної партії товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості, 2 а), згідно з ст. 59 МКУ.

Визначена митна вартість товарів, з урахуванням всіх складових, ґрунтується на митній вартості митного оформлення, визнаній митним органом за МД від 20.09.2020 №UA500020/2020/226991 на рівні 4,32 $/кг.

Відповідач також вважає за необхідне зазначити, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, невідповідність заявленого рівня митної вартості поняттю дійсної вартості згідно з ГАТТ, ненадання декларантом під час проведення процедури консультації додаткових документів, що спростовують зазначені розбіжності, застосування основного методу визначення митної вартості було неможливим.

Обґрунтування неможливості застосування першого методу визначення митної вартості докладно наведені у 33 графі оспорюваних рішень.

До митного оформлення позивачем надано товар сонячні панелі з різними характеристиками щодо потужності, а саме: 375 W, 370 W та 445 W, а тому для коригування митної вартості посадовою особою здійснено пошук саме за такими даними.

За результатами пошуку митницею взято за основу митні оформлення з найбільш подібними характеристиками, про що свідчать витяги з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України, що додаються до відзиву.

Таким чином, посадові особи митниці при прийнятті спірного Рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. З власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

01.07.2020 року між TOB ТЕХМЕХІМПОРТ та Company RealTracking, Inc. , USA укладено зовнішньоекономічний контракт № 01072020-1, відповідно до умов якого Company RealTracking, Inc. (за контрактом - Продавець) зобов`язалося поставити морським водним транспортом на умовах поставки CFR Південний (Інкотермс 2010), та передати у власність TOB ТЕХМЕХІМПОРТ товар на загальну суму 750000,00 доларів США, a Покупець зобов`язалося прийняти і оплатити товар. Також сторони узгодили, що найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість і ціни товару встановлюються у комерційних інвойсах на поставку товару. Поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти товар, найменування, асортимент, кількість та вартість якого визначені одним комерційним інвойсом на поставку товару.

Відповідно до комерційного інвойсу № 00020265 від 03.07.2020р. Продавець зобов`язався поставити Покупцю сонячні панелі (модулі), найменування, кількість, ціна одиниці та загальна вартість яких наведено у вказаному інвойсі.

З метою митного оформлення зазначеного товару 25.09.2020 року позивачем до митного посту Кам`янське Дніпровської митниці ДМС України подано електронну митну декларацію, якій відповідачем присвоєно № UA110020/2020/007691.

Митну вартість товару визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до положень Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з електронною митною декларацією позивачем надано документи: сертифікат якості (Certificateofquality) б/н від 03.07.2020; пакувальний лист (Packinglist) 00020265 від 03.07.2020; рахунок-фактуpa (інвойс) (Commercialinvoice) 00020265 від 03.07.2020; коносамент (Billoflading) 203570611 від 07.07.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 00006335 від 24.09.2020; декларація про походження товару (Declarationoforigin 00020265 від 03.07.2020; некласифікований комерційний документ комерційна пропозиція б/н від 01.07.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс-лист б/н від 01.07.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується 01072020-1 від 01.07.2020; договір про надання послуг митного брокера S-15/09 від 15.09.2020.

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих декларантом, відповідач відмовив позивачу у прийнятті митної декларації, що зафіксовано у картці відмови № UA110020/2020/00043, з причини прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA110020/2020/600013/1 від 25.09.2020р.

Відповідно до оскаржуваного рішення відповідача, про коригування митної вартості товарів № UA110020/2020/600013/1 від 25.09.2020р., митна вартість товару, що розрахована декларантом у розмірі 288474,82 грн., скоригована відповідачем на 167933,78 грн., тобто до 456408,60 грн. із застосуванням до товарів другорядного методу визначення митної вартості товару 2-г (резервний метод).

У зв`язку з незгодою декларанта з рішенням відповідача зазначений товар, на підставі митної декларації № UA110020/2020/007750 від 25.09.2020р., випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Крім того, відповідно до комерційного інвойсу № 00020868 від 29.07.2020р. Продавець зобов`язався поставити Покупцю сонячні панелі (модулі), найменування, кількість, ціна одиниці та загальна вартість яких наведено у вказаному інвойсі.

З метою митного оформлення зазначеного товару 25.09.2020 року позивачем до митного посту Кам`янське Дніпровської митниці ДМС України, подано електронну митну декларацію, якій відповідачем присвоєно № UA110020/2020/007698.

Митну вартість товару визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до положень Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України) основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з електронною митною декларацією позивачем надано документи: сертифікат якості (Certificateofquality) б/н від 29.07.2020; пакувальний лист (Packinglist) 00020868 від 29.07.2020; рахунок-фактуpa (інвойс) (Commercialinvoice) 00020868 від 29.07.2020; коносамент (Billoflading) 204233569 від 01.08.2020; коносамент (Billoflading) 204233642 від 01.08.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 00006334 від 24.09.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 4880 від 24.09.2020; декларація про походження товару (Declarationoforigin) 00020868 від 29.07.2020; некласифікований комерційний документ комерційна пропозиція б/н від 01.07.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс-лист б/н від 01.07.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується 01072020-1 від 01.07.2020; договір про надання послуг митного брокера S-15/09 від 15.09.2020.

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих декларантом, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у картці відмови № UA110020/2020/00044, з причини прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA110020/2020/600014/1 від 25.09.2020р.

Відповідно до оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA110020/2020/600014/1 від 25.09.2020р., митна вартість товару, що розрахована декларантом у розмірі 507012,19 грн., скоригована відповідачем на 199602,04 грн., тобто до 706614,23 грн. із застосуванням до товарів другорядного методу визначення митної вартості товару 2-б (другорядний метод, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).

У зв`язку з незгодою декларанта з рішенням відповідача, зазначений товар на підставі митної декларації № UA110020/2020/007752 від 25.09.2020р. випущений у вільний обіг, за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною Відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Крім того, відповідно до комерційного інвойсу № 00021006 від 05.08.2020р. Продавець зобов`язався поставити Покупцю сонячні панелі (модулі), найменування, кількість, ціна одиниці та загальна вартість яких наведено у вказаному інвойсі.

З метою митного оформлення зазначеного товару 28.09.2020 року декларантом до митного посту Кам`янське Дніпровської митниці ДМС України, подано електронну митну декларацію, якій відповідачем присвоєно № UA110020/2020/007781.

Митну вартість товару визначено та заявлено декларантом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, оскільки відповідно до положень Митного кодексу України (надалі за текстом - МК України) основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з електронною митною декларацією позивачем надано документи: сертифікат якості (Certificateofquality) б/н від 05.08.2020; сертифікат якості (Certificateofquality) б/н від 07.08.2020; пакувальний лист (Packinglist) 00021006 від 05.08.2020; пакувальний лист (Packinglist) 00021169 від 07.08.2020; рахунок-фактуpa (інвойс) (Commercialinvoice) 00021006 від 05.08.2020; рахунок-фактуpa (інвойс) (Commercialinvoice) 00021169 від 07.08.2020; коносамент (Billoflading) 204261556 від 11.08.2020; коносамент (Billoflading) 204310290 від 09.08.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 00006336 від 25.09.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 4831 від 25.09.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 5415 від 25.09.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 8543 від 25.09.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 9112 від 25.09.2020; автотранспортна накладна (Roadconsignmentnote) 9745 від 25.09.2020; декларація про походження товару (Declarationoforigin) 00021006 від 05.08.2020; декларація про походження товару (Declarationoforigin) 00021169 від 07.08.2020; некласифікований комерційний документ комерційна пропозиція б/н від 01.07.2020; некласифікований комерційний документ комерційна пропозиція б/н від 01.07.2020; прейскурант (прайс-лист) виробника товару прайс-лист б/н від 01.07.2020; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується 01072020-1 від 01.07.2020; договір про надання послуг митного брокера S-15/09 від 15.09.2020.

За результатами перевірки митної декларації, а також інших документів, наданих декларантом, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, що зафіксовано у картці відмови № UA110020/2020/00046, з причини прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA110020/2020/000015/1 від 29.09.2020р.

Відповідно до оскаржуваного рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA110020/2020/000015/1 від 29.09.2020р., митна вартість товару, що розрахована декларантом у розмірі 1533829,64 грн., скоригована відповідачем на 603637,23 грн., тобто до 2137446,87 грн. із застосуванням до товарів другорядного методу визначення митної вартості товару 2-г (резервний метод).

У зв`язку з незгодою декларанта з рішенням відповідача зазначений товар на підставі митної декларації № UA110020/2020/007817 від 29.09.2020р. випущений у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Факт подання декларантом перелічених документів підтверджується матеріалами, які позивачем долучено до позовної заяви.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти факту надання вказаних документів до митного оформлення не заперечує.

Під час проведення відповідачем контролю правильності визначення митної вартості товару, при перевірці повноти включення до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, усіх витрат, передбачених ч.10 ст. 58 МК України, ним вивчено контракт та інші документи, подані декларантом для здійснення митного оформлення.

Відповідно до умов контракту Продавець зобов`язалося поставити морським водним транспортом на умовах поставки CFR Південний (Інкотермс 2010), та передати у власність Покупцю товар на загальну суму 750000,00 доларів США, a Покупець зобов`язалося прийняти і оплатити товар. Також сторони узгодили, що найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість і ціни товару встановлюються у комерційних інвойсах на поставку товару. Поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти товар, найменування, асортимент, кількість та вартість якого визначені одним комерційним інвойсом на поставку товару

Під час проведення митного контролю відповідачем звернуто увагу на те, що надані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових. Пункт 2.4 Контракту від 01.07.2020 №01072020-1 містить відомості щодо включення до ціни товару вартості страхування, однак, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування до митного контролю не надано.

У зв`язку з тим, що документи, які надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх необхідних відомостей стосовно складової митної вартості, відповідач запропонував декларанту надати наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На вимогу відповідача позивачем надані повідомлення про відсутність можливості подання інших додаткових документів.

Перевіривши подані документи, відповідач встановив наявність наступних розбіжностей: наданий до митного контролю прайс-лист продавця від 01.07.2020 б/н має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, оскільки заявлені умови поставки CFR Pivdennyi, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари та надані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових. Пункт 2.4 Контракту від 01.07.2020 №01072020-1 містить відомості щодо включення до ціни товару вартості страхування, однак, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування до митного контролю не надано.

За наявності зазначеної відповіді та відповідно до приписів ч. 6 ст. 54 МК України відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів та відмови у їх митному оформленні за митною вартістю, заявленою декларантом, та виніс рішення № UA110020/2020/600013/1 від 25.09.2020р., № UA110020/2020/600014/1 від 25.09.2020р. та № UA110020/2020/000015/1 від 29.09.2020р про коригування митної вартості товарів відповідно до статті 64 МК України. У якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товару відповідач обрав декларації від 11.09.2020 №/2020/225964, від 20.09.2020 № UA500020/2020/226991, від 20.09.2020 №UA500020/2020/226991.

Не погодившись із вказаними рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Господарського кодексу України суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 382 Господарського кодексу України форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.

Законом України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16 квітня 1991 року №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.01 №201 затверджено положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), яким передбачено, що права та обов`язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).

За загальним правилом, передбаченим нормами ст. 692 Цивільного кодексу України оплата товару за договором передбачена після передання товару чи товаророзпорядчих документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), то покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. А якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1 ст.50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч.1, 2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Суд зазначає, що ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За правилами ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Така ж позиція знайшла своє відображення у постанові пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року .

З наведеним висновком кореспондуються положення п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. ч. 2-8 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як вже зазначалося судом, відповідач під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронними митними деклараціями, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності: наданий до митного контролю прайс-лист продавця від 01.07.2020 б/н має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, оскільки заявлені умови поставки CFR Pivdennyi, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари… та …Надані до митного контролю документи не містять всіх відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових. Пункт 2.4 Контракту від 01.07.2020 №01072020-1 містить відомості щодо включення до ціни товару вартості страхування, однак страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування до митного контролю не надано.

Зауваження, що викладені відповідачем суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

За умовами Контракту найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість і ціни товару встановлюються у комерційних інвойсах на поставку товару. Поставка товару здійснюється партіями. Під партією слід розуміти товар, найменування, асортимент, кількість та вартість якого визначені одним комерційним інвойсом на поставку товару.

Згідно з інвойсами, що знаходяться у матеріалах справи, за наведеним Контрактом на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки CFR Південний (Інкотермс 2010).

Відповідно до Інкотермс-2010 CFR ("вартість, фрахт") означає, що Продавець бере на себе обов`язки з розміщення товару на борту судна і оплаті витрат і фрахту, необхідних для доставки товару в зазначений порт призначення, а також щодо виконання експортних митних процедур з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення для вивезення товару.

Також судом встановлено, що наведеними умовами поставки CFR (в редакції Incoterms 2010) не врегульоване питання включення у ціну його страхування. Тому позивач додатково виніс ці відомості окремо у п. 2.4. Контракту як такі, які були погоджені ним з постачальником при укладенні цього Контракту. При цьому, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати витрати на страхування та транспортні витрати за наведеними умовами поставки.

Відповідно до п. 2.4. Контракту сторони узгодили, що ціни Товару, крім вартості Товару, включають в себе: вартість упаковки Товару і її маркування, вартість оформлення супровідних документів на Товар, вартість експортного митного оформлення Товару, вартість навантаження Товару на перевізні засоби, вартість перевезення товару (включаючи вартість фрахту) до місця поставки, вартість страхування товару проти ризику його втрати і пошкодження підчас перевезення

Таким чином, поставка товару на умовах зазначеного Контракту зобов`язує продавця укласти договір страхування та сплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрати за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме узгоджені Контрактом умови поставки Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

З урахуванням вказаного, поставка товару на узгоджених умовах передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені вартість товару, фрахт або транспортні витрати, а також вартість страхування для морських перевезень.

Крім цього, з матеріалів справи видно, що суперечності у відомостях щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до пункту 2.4 Контракту, на які посилається відповідач у своїх рішеннях про коригування заявленої митної вартості, не відповідають дійсності.

Відтак, додаткові витрати на страхування товару ТОВ "ТЕХМЕХІМПОРТ" не понесло.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування умов контракту і поставки, та інших доказів, які свідчили б, що позивач поніс додаткові витрати з страхування.

Згідно з п. 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування товарів.

Таким чином, відповідно до умов поставки за контрактом № 01072020-1 від 01.07.2020, та наявних у справі товаросупровідних документів, всі витрати (транспортування, страхування товару тощо) вже включені продавцем в ціну товару, відображену у документах, наданих митному органу для митного оформлення. Тому надання додаткових документів, як і необхідність окремого відображення в них вартості витрат зі страхування, митним законодавством не передбачається.

У зв`язку з наведеним суд вважає, що доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Натомість надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Таким чином, суд робить висновок про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу на те, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 року та 02.06.2015 року (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з постановою пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2 Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року , у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п.п. 2.1 п. 2).

Суд також звертає увагу, що приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

На підставі аналізу наведених норм, суд робить висновок, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.

Щодо висновку відповідача про те, що наданий прайс-лист від 01.07.2020 б/н має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, оскільки заявлені умови поставки CFR Pivdennyi, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості потенційних покупців та наявність знижок або дисконту на оцінювані товари, суд зазначає наступне.

Твердження відповідача спростовуються самими прайс-листами, аналіз яких свідчить про відсутність таких ознак як адресний характер та суб`єктивну спрямованість, оскільки такі прайс-листи взагалі не мають жодного адресата.

Відповідачу надано прайс-листи, які містять дату складання, дату дійсності, найменування товару, одиниці виміру, ціну із зазначенням валюти, інформацію щодо виробника, умови поставки, контактну інформацію продавця, і які адресовані необмеженому колу потенційних покупців, а отже, такий документ є належним підтвердженням правильності зазначеної позивачем митної вартості товару із застосуванням основного методу.

Обов`язкової вимоги щодо отримання від суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності - виробника товару вказаної документації, чи вимог до її складання чинним законодавством, що регулює порядок виконання зовнішньоекономічних операцій, не передбачено.

При цьому, чинний Митний кодекс України не розкриває поняття та тлумачення прайс-листа, що у розумінні визначеного ч. 2 ст. 19 Конституції України імперативного принципу не дає можливості відповідачу тлумачити таке поняття на власний розсуд та на власну користь, висувати до прейскурантів (прайс-листів) власні формальні вимоги.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України прейскуранти (прайс-листи) виробника товару визначено додатковими документами.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.

Відтак, висновок відповідача про непідтвердження наданими декларантом прайс-листами об`єктивно та достовірно заявленої митної вартості товару є безпідставним, необ`єктивним та необґрунтованим.

Положенням п. 4 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Із наведеної засади випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних відносин, у тому числі і свобода форми комерційної пропозиції. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, митним органам заборонено втручатись у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги комерційну пропозицію з мотивів її недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю в ній певних відомостей.

Суд вважає, що комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами у справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною договору, так як в ній зазначена ціна, на підставі якої Постачальником запропоновано позивачу придбати відповідний товар.

Крім того, як встановлено судом, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідач вказав про те, що визначена ним митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару за деклараціями від 11.09.2020 № UA500020/2020/225964, від 20.09.2020 №/2020/226991 та від 20.09.2020 №UA500020/2020/226991.

При цьому, відповідач не зазначив, яким саме за якісними характеристиками (подібним чи аналогічним) є товар, митне оформлення якого вже здійснене.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Згідно з положеннями ст. 6 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб`єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв`язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно з положеннями ст. ст. 179, 189, 190 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення; суб`єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни; ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін; вільні ціни визначаються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб`єкта господарювання.

Отже, під час розгляду справи відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, необхідно зазначити, що відповідач безпідставно порушив принцип превалювання застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору, а також не дотримався порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно з ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому відповідно до ч. 6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Зазначену правову позицію превалювання застосування основного методу визначення митної вартості за відсутності розбіжностей, які б не давали можливості визначити митну вартість товару викладено Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 815/2766/17.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 59 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Далі за загальним правилом послідовно повинні бути застосовані методи визначення митної вартості на основі віднімання вартості, передбачений у ст. 62 Митного кодексу України (крім випадків, коли на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи послідовність застосування цієї статті та статті 63 цього Кодексу може бути зворотною) та метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість), передбачений у ст. 63 Митного кодексу України.

Так, виключно у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання попередніх методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, відповідно до ч. 1 ст. 64 Митного кодексу України митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) за резервним методом.

Однак, в оскаржуваних рішеннях відповідача не зазначені ні обставини неможливості застосування основного методу за ціною контракту для визначення митної вартості товарів, ні обставини неможливості застосування кожного наступного другорядного методу визначення митної вартості товарів, ні підстави застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

При цьому у разі здійснення коригування митної вартості за другорядними методами, в тому числі резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу до того ж зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів від 24.05.2012 р. № 598).

Проте, у своїх рішеннях відповідач зазначив лише: ...Визначена митна вартість товару №1 ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до поставки товару, ввезеного у співставних обсягах на комерційних умовах СFR до рівня вартості ЕМД від 11.09.2020 № UA500020/2020/225964 - 4.32 дол.США/кг….;

…Визначена митна вартість товарів з урахуванням всіх складових, ґрунтується на митній вартості митного оформлення, визнаній митним органом за МД від 20.09.2020 №/2020/226991 на рівні 4.32 $/кг….;

…Визначена митна вартість товарів з урахуванням всіх складових, ґрунтується на митній вартості митного оформлення, визнаній митним органом за МД від 20.09.2020 №UA500020/2020/226991 на рівні 4,32 $/кг…. .

Отже, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларація, відповідач повинен був також навести пояснення, щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Крім того, навіть з аналізу самих мотивів визначення скоригованої вартості, очевидним є категоричні розбіжності тобто фактично, за абсолютно аналогічних умов поставки, в рамках одного контракту, протягом 4 днів, відповідачем застосовано три різні методи визначення вартості, що само по собі виключає правомірність щонайменше двох із них.

Так, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не спростовані відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим п. п. 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI Про внесення змін до Закону України Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст. 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

З урахуванням зазначеного, суд робить висновок, що митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Суд бере до уваги те, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів жодним чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постанові від 07.11.2019 року у справі №160/1329/19.

Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів № UA110020/2020/600013/1 від 25.09.2020р., № UA110020/2020/600014/1 від 25.09.2020р. та № UA110020/2020/000015/1 від 29.09.2020р. з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110020/2020/00043 від 25.09.2020р, № UA110020/2020/00044 від 25.09.2020 та № UA110020/2020/00046 від 29.09.2020р., є протиправними та підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі YvonnevanDuynv.Home Office зазначив, що принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх рішень. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд робить висновок, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю.

Також, суд відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягує за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХМЕХІМПОРТ (код ЄДРПОУ 38835186) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14567,60 грн. відповідно до платіжних доручень № 61 від 12.10.2020 року та № 78 від 09.11.2020 року.

Керуючись ст. ст. 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХМЕХІМПОРТ (код за ЄДРПОУ 38835186, адреса: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 34-Д) до Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935, адреса: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22) про визнання протиправними та скасування рішень, карток відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №/2020/600013/1 від 25.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів UA110020/2020/00043 від 25.09.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №/2020/600014/1 від 25.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів UA110020/2020/00044 від 25.09.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №/2020/000015/1 від 29.09.2020 року з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № UA110020/2020/00046 від 29.09.2020 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХМЕХІМПОРТ (код за ЄДРПОУ 38835186, адреса: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Сучкова, 34-Д) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14567 (чотирнадцять тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський